💥Человек Патрушева приехал в Чечню! ЗАКАЕВ: смотрящему приказали забрать...

Зачем евреям и иудаизму нужно создание государства

Война в Израиле - то, что не видно в новостях

ЛАТЫНИНА: это заявление Киева НАПУГАЛО США! Вот почему не дают оружие. В...

Пінхас Полонскі : Про демократію, - принципово важливий текст ! Ответ: Ни в Газе, ни в России, – демократия вообще не возможна.

     

Ответ: Ни в Газе, ни в России, и также во многих других странах – демократия вообще не возможна.

 ​​Выдвигаемый принцип: при демократии важно все основные решения выносить на референдум, именно так нужно перестроить государственную систему в Израиле..

Возражение: Но разве референдум это хорошо? если провести референдум в Газе - то вряд ли они дадут нам жить. Это по-вашему демократично?

Ответ: Ни в Газе, ни в России, и также во многих других странах – демократия вообще не возможна. Критерий простой: народ, который не умеет сам поддерживать демократию (включая права человека) – не может на нее претендовать. Но это не причина не устанавливать демократию в Израиле. И без референдумов мы не сможем это эффективно сделать.

Демократия это неотъемлемая часть Запада. Поэтому она работает только для западно-ориентированных народов. По определению, народ является западно-ориентированным, если он не настроен отбирать у кого-то базовые права человека, или разрушать демократические принципы (заменяя их на диктатуру и т.п.). Такому народу который это нарушает - демократию давать нельзя, как нельзя давать ребенку или неадеквату оружие или ключи от автомобиля. Но если народ западно-ориентированный, то по определению это означает, что его референдумы не отменят базовые права человека, и тогда да, референдум должен являться высшим органом страны. Это и есть демократия.

(Отдельно про Россию: Есть многие хорошие люди, которые при этом «укушенные Путиным», и ложно переносят российский опыт на Западные страны. Поскольку в России референдум ни к чему хорошему не приведет – они ложно думают что и на Западе так, не понимая что народ здесь совершенно иной. Это преодолевается только после опыта многих лет активной Западной социальной жизни).

Вопрос: А откуда у вас такие критерии?

Ответ: Из реальности демократических стран. Вся ценность демократии обусловлена тем, что демократические страны, т.е. Запад ( = Зап.Европа + англосаксный Новый свет), добились потрясающих успехов – несравнимо больших, чем страны недемократические. Именно поэтому люди хотят демократии. Это значит, что для критерии «что является демократичным» мы должны выводить из реальной жизни этих стран (а не из беспочвенного теоретизирования «это кажется мне демократическим, а вот это нет»). Поэтому, например, наличие государственной религии не противоречит демократии (она есть в Британии, Швеции, Норвегии, Дании, Исландии, и также религия НЕ отделена от государства в Германии), наличие подконтрольных территорий, жители которых пользуются автономией но не имеют права выбирать представителей в центральный парламент, не противоречит демократии (Пуэрто-Рико, и десятки других заморских территорий у разных демократических стран), наличие вполне активной монархии не противоречит демократии (Испания, Бельгия). Демократия это реальность, а не фантазии профессоров политологии про демократию.

Вопрос: А разве не у всех народов одинаковые права?

Ответ: Само понятие "права" (как людей, так и народов)  является чисто Западным. Принципы Запада должны применяться только к тем кто сам соблюдает эти принципы. Народы, как и люди – все они разные, и на разных уровнях адекватности. Всё зависит от поведения: если кто-то угрожает другому оружием – оно у него отнимается. Если кто-то напал на соседа – его сажают в тюрьму. Бывают промежуточные случаи каких-то ограничений. 

Поэтому, например, Израиль имеет право на ядерное оружие (поскольку мы никому не угрожаем), а Иран не имеет (потому что он угрожает нам). 

Как люди, так и народы: по рождению все имеют одинаковые права, но ввиду неадекватного поведения могут на время их потерять. Для народов это «на время» измеряется не годами, а десятилетиями и поколениями.

Продолжение следует. Демократия – очень сложная штука. Нужно учиться ей настоящим образом 😊

-

Пинхас Полонский

t.me/P_Polonsky

🔵ПИОНТКОВСКИЙ & ЯКОВЕНКО: Кто вместо БАЙДЕНА? / Перемирие на БЛИЖНЕМ ВОС...

МОССАД - Лицензия на убийство (Полный фильм)

Зеленський закликав Залужного звільнитись з ЗСУ

Длжна ли религия иметь позицию повопросам политики ?

 

Пинхас Полонский

...Ответ: Если мы верим, что Бог создал все и ко всему имеет отношение, то Божественное (и религиозное) обязательно связано и с вопросами общенациональными, вопросами государства – и здесь  от политики никуда не деться. Религия, т.е. комплекс связи человека с Богом,  не может не иметь своего взгляда на все в мире, и в том числе на политику.

Исходный иудаизм, религия Танаха, связывает с Богом как индивидуальную жизнь человека, так общественную,  национальную, государственную. Исторические книги, Иеhошуа, Судьи, Шмуэль, Цари, описывающие государство, войны и национальное развитие –– являются частью Священного Писания. Во всех этих книгах связь с Богом рассматривается через общенациональный аспект, включающий и политику.

Христианство с самого начала было выстроено иначе – как религия индивидуумов, а не народов. Поэтому оно сразу отделило вопрос государства от религии («Кесарю кесарево, а Божие Богу»). Это касалось всех сторон государственной жизни, экономики, войны - все это было выведено из сферы Божественного. Христианство действительно взяло из иудаизма только индивидуальный аспект, и распространило его в человечестве. 

Ислам же с самого начала подчеркивал религиозный характер политики и государства. В некотором смысле ислам в этом стал противовесом христианству именно в тех аспектах, которые христианство не взяло из иудаизма. Это проявляется в исламе в понятиях уммы и халифата. 

Поэтому сущностным центром христианского (и пост-христианского) мировосприятия является святость индивидуума (и соответственно права человека и т.д), а сущностным центром исламского мировоззрения является святость социума (а правами человека можно пренебречь ради этого). 

Иудаизм, возрождающийся сегодня в Стране Израиля, должен обновить Танахический подход. Отнюдь НЕ  повторить его, а построить на новом уровне – когда ценностями будут и святость индивидуума и святость общества, когда свободы и права человека никак не будут ущемлены, и при этом основой жизни будет связь всего социума и государства с Богом.

Соединение этих вещей очень непростая задача. И для того чтобы ее решить иудаизм должен научиться правильно заниматься всем – и наукой, и искусством, и социальной жизнью, быть связан со всеми аспектами государства, и в том числе и с политикой. Все стороны жизни являются Божественными, и если религия не связана с какой-то стороной – то она неполноценна.

-

t.me/P_Polonsky

Байден пошёл ва-банк / Украина и Израиль - часть его предвыборной кампа...

«Один пояс, один шлях» ! - мочіть путлера в сортірі !

 

Обзор: Есфирь. Святе Письмо називає дату перемоги сил самооборони (ЦАХАЛЬ) Ам Ісраель над темними силами Амана

  

    Святе Письмо називає дату перемоги сил самооборони (ЦАХАЛЬ) Ам Ісраель над темними силами Амана  . Це станеться в дні Пуріму 2024 року (23 березня 2024 р.).    

 " У дванадцятий місяць, тобто в місяць Адар, у тринадцятий день його, в який припав час викона­ти повеління царя й указ його, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти владу над ними, а вийшло навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми, ....."

Глава 8↑

У той день цар Артаксеркс від­­дав цариці Есфирі дім Амана, ворога юдеїв; а Мардохей увійшов перед лице царя, тому що Есфир оголосила, хто він для неї. ² І зняв цар перстень свій, який він відібрав у Амана, і передав його Мардохею; Есфир же поставила Мардохея наглядачем над домом Амана. ³ І продовжувала Есфир говорити перед царем і впала до ніг його, і плакала і благала його відвернути злість Амана вугеянина і задум його, який він замислив проти юдеїв. ⁴ І простяг цар до Есфирі золотий скіпетр; і піднялася Есфир, і стала перед лицем царя, ⁵ і сказала: якщо царю благоугодно, і якщо я знайшла благовоління перед лицем його, і справедлива ця справа перед лицем царя, і подобаюся я очам його, то нехай бу­ло б написано, щоб були повернуті листи із задумом Амана, сина Амадафа, вугеянина, написані ним про знищення юдеїв у всіх областях ца­ря; ⁶ бо, як я можу бачити біду, яка осягне народ мій, і як я можу бачити загибель рідних моїх? ⁷ І сказав цар Артаксеркс цариці Есфирі і Мар­дохею юдеянину: ось, я дім Амана віддав Есфирі, і його самого повісили на дереві за те, що він накладав руку свою на юдеїв; ⁸ напишіть і ви про юдеїв, що вам угодно, від імені царя і скріпіть царським перснем, тому що лист, написаний від імені царя і скріплений перснем царським, не можна змінити.

⁹ І покликані були тоді царські пи­сарі в третій місяць, тобто в місяць Сиван, у двадцять третій день його, і написано було усе так, як наказав Мардохей, до юдеїв, і до сатрапів, і областеначальникам, і правителям областей від Індії до Ефіопії, ста двадцяти семи областей, у кожну область письменами її і до кожного народу мовою його, і до юдеїв письменами їх і мовою їх. ¹⁰ І написав він від імені царя Артаксеркса, і скріпив царським перснем, і послав листи з гінцями на конях, на дромадерах і мулах царських, ¹¹ про те, що цар дозволяє юдеям, які знаходяться в усякому місті, зібратися і стати на захист свого життя, знищити, убити і погубити усіх сильних у народі і в області, які ворогують з ними, — дітей і дружин, і майно їх розграбувати, ¹² в один день по всіх областях царя Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, тобто місяця Адара. [Список з цього указу такий: великий цар Артаксеркс начальникам від Індії до Ефіопії над ста двадцятьма сімома областями і володарям, доброзич­ливцям нашим, радуватися. Багато хто, за надзвичайною добротою благодійників щедро нагороджені пошаною, надмірно загордилися і не тільки підданим нашим шукають, як за­подіяти зло, але, не мігши насити­ти гордість, намагаються чинити під­ступи самим благодійникам своїм, не тільки втрачають почуття людсь­кої вдячності, але, чванячись пихатістю безумних, злочинно думають уникнути суду Бога, що все і завж­ди­ бачить. Але часто і багато хто, бу­ду­чи наділеними владою, щоб влаштовувати справи друзів, які довірили їм, своїм переконанням роблять їх винуватцями пролиття невинної крови і піддають непоправним бідам, хитромудрістю підступної неправди обманюючи непорочну благодумність державних мужів. Це можна бачити не стільки з древніх історій, як ми сказали, скільки за ділами, злочинно звершеними перед вами тими, хто злобою негідно володарює. Тому потрібно турбуватися на майбутній час, щоб нам влаштувати цар­ство спокійним для всіх людей у світі, не допускаючи змін, але справи, що виникають, обговорювати з належною передбачливістю. Так Аман Амадафів, македонянин, воіс­тину чужий для перської крови і дуже далекий від нашої благости, був прийнятий у нас гостем, удостоївся прихильности, яку ми маємо до всякого народу, настільки, що був проголошений нашим батьком і ша­нований усіма, представляючи другу особу при царському престолі; але, не стримавши гордости, замислив позбавити нас влади і душі, а нашого спасителя і постійного благо­дійника Мардохея і непорочну спіль­ницю царства Есфир, з усім народом їх, домагався різноманітними підступними діями погубити. У такий спосіб він думав зробити нас безлюдними, а державу Перську передати македонянам. Ми ж вважаємо юдеїв, засуджених цим лиходієм на знищення, не злошкідливими, а такими, що живуть за найсправедливішими законами, синами Вишнього, найвеличнішого живого Бога, Який дарував нам і предкам нашим царство у найкращому стані. Тому ви добре зробите, якщо не приведете до виконання грамот, надісланих Аманом Амадафовим; бо він, зробив­ши це, біля воріт Сузи повішений із усім домом, з волі Бога, що володіє усім, Який учинив йому негайно гід­ний суд. Список же з цього указу, виставивши на кожному місці відкрито, залиште юдеїв користуватися своїми законами і сприяйте їм, щоб тим, хто повставав на них під час скорботи, вони могли помститися у тринадцятий день дванадцятого­ місяця Адара, в самий той день. Бо Бог, Який володіє всім, замість заги­белі обраного роду, влаштував їм таку радість. І ви, в числі шанованих свят ваших, проводьте цей знаменитий день з усіма веселощами, щоб і нині і після було пам’ятним спасіння для нас і для прихильних до нас персів і загибель тих, хто чинив нам підступи. Всяке місто або область взагалі, які не виконають цього, нещадно спустошаться мечем і вогнем і зробляться не тільки пустелею для людей, але і для звірів і птахів назавжди огидною]. ¹³ Список з цього указу надіслати в кожну область, як закон, проголошений для всіх народів, щоб юдеї готові були до того дня мститися ворогам своїм. ¹⁴ Гінці, які поїхали верхи на швидких конях царських, погнали швидко і поспішно, з царським повелінням. Указ був оголошений і в Сузах, престольному місті. ¹⁵ І Мардохей ви­йшов від царя в царському одіянні яхонтового і білого кольору й у великому золотому вінці, і в мантії висонній і пурпуровій. І місто Сузи звеселилося і зраділо. ¹⁶ А в юдеїв було тоді просвітлення і радість, і веселощі, і торжество. ¹⁷ І в усякій області й у всякому місті, у всякому місці, куди тільки доходило повеління царя й указ його, була радість в юдеїв і веселощі, бенкет і святковий день. І багато з народів країни зробилися юдеями, тому що напав на них страх перед юдеями.

Глава 9↑

У дванадцятий місяць, тобто в місяць Адар, у тринадцятий день його, в який припав час викона­ти повеління царя й указ його, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти владу над ними, а вийшло навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми, — ² зібралися юдеї в містах своїх по всіх областях ца­ря Артаксеркса, щоб накласти ру­ку на лиходіїв своїх; і ніхто не міг встояти перед лицем їх, тому що страх перед ними напав на всі наро­ди. ³ І всі князі в областях і сатрапи,­ й областеначальники, і виконавці справ царських підтримували юдеїв, тому що напав на них страх перед Мардохеєм. ⁴ Бо великим був Мардохей у домі в царя, і слава про нього ходила по всіх областях, тому що цей чоловік, Мардохей, піднімав­ся вище і вище.

⁵ І нищили юдеї всіх ворогів своїх, вбиваючи мечем, умертвлюючи і знищуючи, і чинили з ворогами своїми за своєю волею. ⁶ У Сузах, місті пре­­стольному, умертвили юдеї і ­по­губили п’ятсот чоловік; ⁷ і Паршан­дафу і Далфона й Асфафу, ⁸ і Пора­фу й Адалью й Аридафу, ⁹ і Пармаш­фу й Арисая й Аридая і Ваієзафу, — ¹⁰ десятьох синів Амана, сина Амадафа, ворога юдеїв, умертвили вони, а на грабунок не простягли руки своєї. ¹¹ У той же день донесли цареві про кількість умертвлених у Сузах, престольному місті. ¹² І сказав цар цариці Есфирі: у Сузах, місті престольному, умертвили юдеї і погубили п’ятсот чоловік і десятьох си­нів Амана; що ж зробили вони в інших областях царя? Яке бажання твоє? і воно буде задовільнене. І яке ще прохання твоє? воно буде виконане. ¹³ І сказала Есфир: якщо царю благоугодно, то нехай було б дозволе­но юдеям, які у Сузах, робити те саме і завтра, що сьогодні, і десять­ох синів Аманових нехай би повісили на дереві. ¹⁴ І наказав цар зробити так; і даний на це указ у Сузах, і десятьох синів Аманових повісили.

¹⁵ І зібралися юдеї, що у Сузах, також і в чотирнадцятий день місяця Адара й умертвили у Сузах триста чоловік, а на грабунок не простягли руки своєї. ¹⁶ Й інші юдеї, які знаходилися в царських областях, зібралися, щоб стати на захист життя свого і бути спокійними від ворогів своїх, і умертвили з ворогів своїх­ сімдесят п’ять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї. ¹⁷ Це було у тринадцятий день місяця Адара; а в чотирнадцятий день цього ж місяця вони заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів. ¹⁸ Юдеї ж, які у Сузах, збиралися в тринадцятий день його й у чотирнадцятий день його, а у п’ятнадцятий день його заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів. ¹⁹ Тому юдеї сільські, які живуть у селищах відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах і бенкеті, як день святко­вий, роблячи подарунки одне одному; [ті ж, що живуть у митрополіях, і п’ятнадцятий день Адара проводять у добрих веселощах, посилаючи подарунки ближнім].

²⁰ І описав Мардохей ці події і по­слав листи до всіх юдеїв, які в облас­тях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких, ²¹ про те, щоб вони встановили щорічно святкування у себе чотирнадцятого дня місяця Ада­ра і п’ятнадцятого дня його, ²² як таких днів, у які юдеї зробилися спокійними від ворогів своїх, і як такого місяця, в який перетворився їх сум на радість, і нарікання — на день святковий, — щоб зробили їх днями бенкету і веселощів, посилаючи подарунки одне одному і милос­тині бідним. ²³ І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мардохей написав до них, ²⁴ як Аман, син Амадафа, вугеянин, ворог усіх юдеїв, думав погубити юдеїв і кидав пур, жереб, про знищення і погублення їх, ²⁵ і як Есфир дійшла до царя, і як цар наказав новим листом, щоб злий намір Амана, який він задумав на юдеїв, обернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві. ²⁶ Тому і назвали ці дні Пурим, від імені: пур [*жереб, бо мовою їх жереби називаються пурим]. Тому, згідно з усіма словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них, ²⁷ ухвалили юдеї і прийняли на себе і на дітей своїх і на всіх, хто приєднується до них, неодмінно, щоб свят­кувати ці два дні, за написаним про них і у свій для них час, кожного року; ²⁸ і щоб дні ці були пам’ятні і святкувалися в усі роди у кожнім племені, у кожній області й у кожному місті; і щоб дні ці Пурим не скасовувалися в юдеїв, і пам’ять про них не зникла у дітей їхніх.

²⁹ Написала також цариця Есфир, дочка Абихаїла, і Мардохей юдеянин, з усією наполегливістю, щоб виконували цей новий лист про Пурим; ³⁰ і послали листи до усіх юдеїв­ у сто двадцять сім областей царства Артаксерксового зі словами миру і правди, ³¹ щоб вони твердо зберігали ці дні Пурим у свій час, який встановив про них Мардохей юдеянин і цариця Есфир, і як вони самі призначали їх для себе і для дітей своїх у дні посту і волання. ³² Так повеління Есфирі підтвердило це слово про Пурим, і воно вписане у книгу.

Глава 10↑

Потім наклав цар Артаксеркс податки на землю і на острови морські. ² Утім, усі діла сили його і могутности його і докладне свідчення про велич Мардохея, якою звеличив його цар, записані в книзі денних записів царів мідійських і перських, ³ так само як і те, що Мардохей юдеянин був другим після царя Артаксеркса і великим у Юдеї і улюбленим у безлічі братів своїх, бо шукав добра народу своєму­ й говорив про благо всього племені свого. [І сказав Мардохей: від Бога було це, бо я згадав сон, який я бачив про ці події; не залишилося у ньому нічого несповненим. Мале джерело зробилося рікою, і було світло і сонце і безліч води: ця ріка є Есфир, яку взяв собі за дружину цар і зробив царицею. А два змії – це я й Аман; народи – це ті, що зібралися знищити ім’я юдеїв; а народ мій – це ізраїльтяни, які взивали до Бога і спасені. І спас Господь народ Свій, і визволив нас Господь від усього цього лиха, і звершив Бог знамення і чудеса великі, яких не бувало між язичниками. Так влаштував Бог два жереби: один для народу Божого, а другий для усіх язичників, і вийшли­ ці два жереби у годину і час і в день суду перед Богом і всіма язичниками. І згадав Господь про народ Свій і виправдав насліддя Своє. І будуть святкуватися ці дні місяця Адара, у чотирнадцятий і п’ятнадцятий день цього місяця, з торжеством і радістю і веселощами перед Богом, у роди вічні, у народі Його Ізраїлі. У четвертий рік царювання Птоломея і Клеопатри Досифей, який, кажуть, був священиком і левитом, і Птоломей, син його, принесли у Олександ­рію це послання про Пурим, яке, кажуть, витлумачив Лисимах, син Птоломея, який був у Єрусалимі.]

Опыт  Мордехая и царицы Эстер при дворе персидского царя 

 Этот опыт эффективно работает во Славу Господа с  340 г. до Р.Х. – и вплоть до наших дней.

 

Сказали наши мудрецы, что после прихода Мошиаха, будут отменены все Книги Пророков и Писаний — за исключением Книги Эстер, существование которой столь же незыблемо, как и существование пяти Книг Торы.

Каждый мужчина и каждая женщина обязаны прослушать чтение книги Эстер («Мегилат Эстер» или Свитка Эстер) в Пурим дважды — ночью и утром.

       Что же такого, сверхважного, содержится в Мегилат Эстер, чтобы ставить этот свиток на один уровень со Святыми Книгами ТорЫ?    

        Теперь, когда мы получили возможность читать свиток на иврите, и понимать ту   неадекватность, особенно, русско -латинско - греческого перевода, мы можем себе позволить высказать свою  версию ответа на поставленный выше вопрос. 

         Если все книги ТорЫ и Пророков адресованы еврейскому народу и дают ему принципы и законы его жизни и общения с Элогимом, то книга Эстер описывает модель поведения галутной еврейской общины в ее политических и экономических взаимоотношениях  с местной властью и средства и способы вооруженной самозащиты в случае возможного геноцида и погромов. 

             Общеизвестная истина о  том, что еврейские жены галутных царей и самодержцев, султанов и халифов, и коммунистических вождей, и председателей Политбюро приносят им еврейских детей -  наследных принцев. 

      И следующий, после  Артаксерса, царь – его сын Дарий, был уже генетическим евреем, а не персом ! 

     А вот о вооруженной борьбе еврейских общин против погромщиков в разных странах и в разные века   не написано почти ничего. 

     И об экономических взаимоотношениях – очень мало….

           И только одна Святая Книга  - «Мегалит  Эстер» дает четкие и установки  еврейским общинам в любом галуте,  на все времена: создавайте вооруженную охрану для самообороны еврейской общины, легализуйте ее с центральной  галутной  властью. 

       И, в случае крайней необходимости, в порядке самообороны, убейте своих врагов. Мордехай повесил Амана и десять его сыновей на центральной площади персидской  столицы города Сузы!   

   Когда Еврей  Мордехай  и Еврейка, - царица персов,  Эстер умерли, то они были вместе  погребены в персидском городе Хамадан, в особом   Мавзолее - Гробнице, который вот уже 2 тысячи лет, охраняется законом на территории Ирана как священный мемориал. Царский указ об этом и сегодня  показывает туристам глава семейства, которое в поколениях  охранят памятник.  

                                                       

            Сегодня мы хотим обратить внимание только на один аспект этих вечных законов жизни евреев в галуте. 

При дворе персидского царя Ахашвероша (Ксеркса), в Шушане, находился один сановник, по имени Аман, который ненавидел евреев. Однажды он сказал царю:   

          "Есть один народ, рассеянный и разбросанный ее всех областях царства твоего; обычаи его отличаются от обычаев других народов, а царских законов он не исполняет.    

Если царю угодно, пусть будет отдан приказ уничтожить всех евреев. 

И 100 тысяч талантов серебра я положу в царскую казну!".   

           Ахашверош  издал указ, разрешающий персам грабить и убивать евреев, живущих в городах персидского государства. Евреям в Персии грозило полное истребление. Тогда в защиту гонимого народа выступил Мордохай, один из почетнейших евреев Шушана, стоявший близко к царскому двору и некогда оказавший царю важную услугу. У Мордохая была племяница – ПРИНЦЕССА ИЗ  ИУДЕЙСКОГО ЦАРСКГО РОДА САУЛА , по имени Эстер (Эсфирь), которая с его помощью и благодаря своей красоте попала в царский дворец и сделалась любимейшей женой Ахашвероша.    

  Мордехай сообщает новость Эстер и велит идти к царю умолять отменить указ. Та отвечает, что, по закону, тот, кто явится к царю без вызова, будет немедленно казнен, а царь не звал ее к себе уже тридцать дней. 

На это Мордехай говорит: «Не думай, что ты одна спасешься, когда всех нас будут уничтожать. Как знать, может ради такого момента ты и стала царицей!».

Эстер устроила рандеву Мордехая с  царем.  Эстерь просила царя отменить указ об избиении евреев, причем открыла ему все злодейские козни Гамана. 

      А Мордехай сумел популярно разьяснить царю, что Аман толкает его совершить невероятную и самоубийственную глупость — зарезать курицу, которая несет для царя золотые яйца.!!!! И гарантировал царю  - вместо разового пополнения казны за счет ограбления евреев, - постоянное её пополнение на эту же сумму, - но ежегодно! То есть, сделал предложение, от которого нельзя отказаться. И царь его принял,  и вспомнил о предыдущих  заслугах Мордохая перед царем, и исполнил просьбу любимой царицы: он велел повесить зачинщика зла - Амана, а евреям специальным указом разрешил устроить повсюду самооборону (прецедент, однако!) против антисемитов,  которые готовили им гибель. Кончилось тем, что в день, назначенный Аманом для разгрома евреев (Жребий (ПУРИМ ), брошенный Аманом –  выпал на дату погрома - 13 Адара), последние с оружием в руках напали на погромщиков и уничтожили их как в провинции, так и в столице Шушане. 

А Мордехай занял место премьера при царском дворе. Что было  весьма полезно как  для казны империи, так и еврейскому народу, имеющему такое высокое  властное  покровительство!  

Миссия достойная еврея при любом царском дворе! И достойная любого, как Ахашвейрош, но - мудрого царя. Амен!

            Почему-то большинство комментаторов Пурима как-то стыдливо обходят стороной суть ответа на вопрос: почему вдруг царь изменил свой указ об уничтожении Всех евреев и ограблении их имущества?       

    Читаем свиток: 

"......(9) Не угодно ли будет царю (дать) предписание уничтожить их?

       А я отвешу в руки служителей (царя) десять тысяч талантов серебра, чтобы внести в казну царскую.

   (10) И снял царь перстень свой с руки своей, и отдал его Аману,... 

  (11) И сказал царь Аману: серебро это отдано тебе, а также народ, чтобы ты поступил с ним, как тебе угодно."                                   

          Так вот, Мордехай, который «сидел у городских ворот» (то есть, работал на царской таможне сборщиком налогов и был финансистом царской казны, получив через Эстер рандеву с царём, популярно ему пояснил, что  евреи из 127  провинций его царства, которое раскинулось - от Индии до Испании, ежегодно платят налоги - 120 тысяч талантов и наполняют казну. А если царь позволит Аману уничтожить всех евреев и разграбить их имущество, и получить 10 тысяч талантов серебра , одноразово, то после этого, казна на долгие годы останется пустой, и царь - банкрот, быстро потеряет свою власть и даже жизнь... А если он не даст Аману такой возможности, то Мордехай гарантирует поступление ежегодных налогов в размере десятикратно превышающем сумму, названную Аманом....... И потому завершается книга Эстер таким ЧУДЕСНЫМ аккордом:

            "10 (1) И обложил налогом царь Ахашвэйрош страну и острова морские.

          (2) А все деяния могущества его и доблести его, и подробный рассказ о возвышении Мордохая, о том, как возвеличил его царь, – все это вписано в книгу летописи царей Мадая и Параса,

       (3) Потому что Мордохай Йеудей был вторым (после) царя Ахашвэйроша, и великим среди Йеудеев, и любимым у множества братьев своих, добиваясь добра народу своему и говоря ко благу всего рода своего." )     

        И еще два важнейших аспекта поведения евреев при царских дворах в галуте детально описаны в Мегалит Эстер. 

  Почему царь поверил  Мордехаю о заговоре Амана против царя?               Да потому, что в недалеком прошлом Мордехай, имеющий «глаза и уши» среди дворцовой охраны и обслуги,  разоблачил перед царем заговор, который готовили царские телохранители (в переводе текста на греческий ,  их назвали просто  евнухами, но дело в том, что по традициям тех времен, телохранителями царя были, именно, - евнухи…  ).  Заговорщики были казнены после следствия … И такие услуги по обеспечению  безопасности жизни царских особ, наиболее честно и качественно, всегда и везде в галуте , выполняли евреи -  врачи и царские  финансисты которые превзошли любые разведки мира своими возможностями и способностями  . 

(Иосиф Флавий описывает один из таких примеров.   Когда войска Рима уже взяли Иерушалаим и  окружили Храм, то к командующему армией Титу явился первосвященник Иоханан и  попросил у него разрешить  ему создать  школу из пяти учеников в Бат Яме.   Но сделать это только после того как сбудется его предсказание  о том, что через месяц  Тит Флавий станет Императором Рима.  

Эту дату тайно передал священнослужителю его брат – личный врач императора Веспасиана – отца Тита .  Пророчество сбылось  - день в день Веспасиан умер, для всех, неожиданно заболев быстротечной лихорадкой   !  )

⚡️ГУДКОВ: Патрушев начал ПОДМИНАТЬ ПОД СЕБЯ КРЕМЛЬ! Нестыковки в поведен...

Провал агента ФСБ “Козыря” / Лубянка в панике // №607- Юрий Швец

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаніягу під час спільної прес-конференції з міністром оборони Йоавом Галантом та міністром Бені Ганцем:

«Громадяни Ізраїлю, перш за все, хочу обійняти сім'ї загиблих героїв Ізраїлю. Вчора мартиролог поповнили Матан Меїр, Йосі Гершковіц, Сергій Шмеркін, Наті Харуш та Моше-Едідія Лейтер, старший син мого доброго друга Йєхіеля Лейтера, який був керівником моєї канцелярії. Бог помститься за крышу наших героїв.

Я говорю сім'ям полеглих: ми робимо все, щоб бути гідними їхньої жертви, їхньої героїзму. Ми не зупинимося, доки завдання не буде виконане. 

Війна проти ХАМАС-ІГІЛ потужно просувається. Її єдина мета – перемогти. Альтернативи перемозі немає. Ми ліквідуємо ХАМАС та повернемо наших викрадених.

Силі Цахала завершили оточення міста Газа. Вони діють у самому центрі міста на підступах до лікарні "Шифа". Вони ліквідували тисячі терористів, включаючи старших командирів та багатьох убивць, які були серед тих, хто керував жахливою різанею в ту прокляту суботу 7 жовтня.

ХАМАС практично втратив контроль над північною частиною сектору Газа, йому нема де сховатися. Від Сінвара до останнього терориста всі вони смертники. Наші сили б'ють по них над землею та під землею і продовжуватимуть до перемоги.

Ми повністю готові і на північному фронті. Ми атакуємо як із повітря, так і із землі. Я попередив Хізбаллу: не робіть помилку, не вступайте у війну, бо це буде помилкою всього вашого життя. Ваш вступ до війни змінити частку Лівану.

Ми щодня боремося проти терору та на інших фронтах – у Юдеї та Самарії, Лівану, Сирії, Червоному морі, там, де потрібно.

Щодо наших викрадених: я бачу всілякі публікації некомпетентних джерел у світових ЗМІ та хочу ще раз прояснити – повернення наших викрадених є головною метою війни. Ця мета стоїть на першому місці моєї повістки та порядку денного моїх товаришів. Щодня я проводжу наради з цього питання в очолюваному мною кабінеті військового управління. Я зустрічаюся з представниками сімей викрадених, я бачу біль у їхніх очах і говорю їм: ми зробимо все, щоб їх повернути.

Моя позиція, як і позиція кабінету, є однозначною: без повернення наших викрадених припинення вогню не буде. Міжнародні контакти з питання звільнення викрадених здійснюються головою "Моссаду" Деді Барнеа за сприяння генерал-майора запасу Ніцана Алона. Коли ми матимемо конкретну інформацію, ми повідомимо сім'ям та винесемо питання на засідання уряду. А поки що – краще помовчати.

 

Лідерам арабських країн, лідерам, які дбають про майбутнє своїх країн, а також про майбутнє Близького Сходу, я говорю: ви повинні протистояти ХАМАСу. Протягом 16 років тиранії ХАМАС сіяв хаос у Газі. Він приніс мешканцям сектору лише дві речі: кров та злидні. ХАМАС є невід'ємною частиною осі терору, яку очолює Іран. Ця вісь терору і зла наражає на небезпеку весь світ, як і весь арабський світ. Я переконаний, що багато арабських лідерів це розуміють.

Ми продовжуємо діяти на міжнародному рівні, щоб забезпечити нашим бійцям простір для маневру. З початку війни ми працювали над мобілізацією підтримки США. Я майже щодня перебуваю в контакті із президентом Байденом, дуже ціную його підтримку. Я ціную прибуття двох авіаносців із допоміжним флотом та спеціального підводного човна, допомогу в озброєнні, політичну та моральну підтримку американської адміністрації та широку моральну підтримку американського народу.

В інтерв'ю американським ЗМІ я розповідаю про звірства, здійснені ХАМАСом 7 жовтня. Я ясно даю зрозуміти, що усі вільні люди у вільних країнах мають моральне зобов'язання підтримати Ізраїль. Я розповідаю про хоробрість наших солдатів і громадян, я закликаю до повернення наших викрадених та до рішучої протидії ідеї припинення вогню без повернення наших викрадених. Я говорю американцям: ви теж повинні мобілізуватися для досягнення нашої головної мети – ліквідації ХАМАСу, це і ваша мета. Мушу сказати, що більшість американців підтримує нас і політику, яку ми проводимо. Щоправда, є інші голоси, ми з ними боремося.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаніягу під час спільної прес-конференції з міністром оборони Йоавом Галантом та міністром Бені Ганцем:

(частина 2-а)

Я радий, що багато світових лідерів прийняли моє запрошення приїхати до Ізраїлю і підтримати нас. Нам важлива їхня підтримка, але це не означає, що розбіжностей не виникає, вони трапляються. Це відбувається ще й тому, що в деяких із цих країн є меншості, які чинять тиск на лідерів, і я їм кажу: не піддавайтеся. Наша війна – це і ваша війна, у цій війні ми маємо перемогти не лише заради себе, а й заради вас. 

 

У будь-якому разі хочу прояснити: ніякий міжнародний тиск, жодні помилкові погрози на адресу солдатів ЦАХАЛу та нашої країни не змінять нашу віру у праведність нашого шляху та в наше право та обов'язок захищати себе. 

 

Як прем'єр-міністр Ізраїлю, я представляю єдину державу єврейського народу,   який існує 3500 років. Ви наш чудовий народ, наші чудові громадяни – як євреї, так і неєвреї. Наша велика спадщина дає нам сили твердо стояти проти світу, коли це необхідно. 

Щодо міркувань про день після війни, то він настане лише після ліквідації ХАМАСу. Газу буде демілітаризовано, загрози з боку сектору Гази для Держави Ізраїль більше не буде. Щоб гарантувати відсутність такої загрози, ЦАХАЛ продовжить контролювати безпеку в секторі, доки це необхідно. Різанина 7 жовтня раз і назавжди довела: там, де немає ізраїльської присутності, терор повертається, укорінюється і врешті-решт б'є по нас. Це було доведено і в Юдеї та Самарії. Ось чому я не погоджуся віддати контроль над безпекою за жодних обставин. 

 

Громадяни Ізраїлю, сьогодні ми всі єдині. Ми розуміємо базові речі: якщо хочемо світу, потрібно ліквідувати ХАМАС, якщо хочемо безпеки, потрібно ліквідувати ХАМАС, якщо хочемо забезпечити майбутнє Державі Ізраїль, потрібно ліквідувати ХАМАС. Це те, що Ізраїль має зробити, і те, що Ізраїль зробить. Разом боротимемося і з божою допомогою разом переможемо».

37-й ДЕНЬ ВІЙНІ