Обзор: Есфирь. Святе Письмо називає дату перемоги сил самооборони (ЦАХАЛЬ) Ам Ісраель над темними силами Амана

  

    Святе Письмо називає дату перемоги сил самооборони (ЦАХАЛЬ) Ам Ісраель над темними силами Амана  . Це станеться в дні Пуріму 2024 року (23 березня 2024 р.).    

 " У дванадцятий місяць, тобто в місяць Адар, у тринадцятий день його, в який припав час викона­ти повеління царя й указ його, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти владу над ними, а вийшло навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми, ....."

Глава 8↑

У той день цар Артаксеркс від­­дав цариці Есфирі дім Амана, ворога юдеїв; а Мардохей увійшов перед лице царя, тому що Есфир оголосила, хто він для неї. ² І зняв цар перстень свій, який він відібрав у Амана, і передав його Мардохею; Есфир же поставила Мардохея наглядачем над домом Амана. ³ І продовжувала Есфир говорити перед царем і впала до ніг його, і плакала і благала його відвернути злість Амана вугеянина і задум його, який він замислив проти юдеїв. ⁴ І простяг цар до Есфирі золотий скіпетр; і піднялася Есфир, і стала перед лицем царя, ⁵ і сказала: якщо царю благоугодно, і якщо я знайшла благовоління перед лицем його, і справедлива ця справа перед лицем царя, і подобаюся я очам його, то нехай бу­ло б написано, щоб були повернуті листи із задумом Амана, сина Амадафа, вугеянина, написані ним про знищення юдеїв у всіх областях ца­ря; ⁶ бо, як я можу бачити біду, яка осягне народ мій, і як я можу бачити загибель рідних моїх? ⁷ І сказав цар Артаксеркс цариці Есфирі і Мар­дохею юдеянину: ось, я дім Амана віддав Есфирі, і його самого повісили на дереві за те, що він накладав руку свою на юдеїв; ⁸ напишіть і ви про юдеїв, що вам угодно, від імені царя і скріпіть царським перснем, тому що лист, написаний від імені царя і скріплений перснем царським, не можна змінити.

⁹ І покликані були тоді царські пи­сарі в третій місяць, тобто в місяць Сиван, у двадцять третій день його, і написано було усе так, як наказав Мардохей, до юдеїв, і до сатрапів, і областеначальникам, і правителям областей від Індії до Ефіопії, ста двадцяти семи областей, у кожну область письменами її і до кожного народу мовою його, і до юдеїв письменами їх і мовою їх. ¹⁰ І написав він від імені царя Артаксеркса, і скріпив царським перснем, і послав листи з гінцями на конях, на дромадерах і мулах царських, ¹¹ про те, що цар дозволяє юдеям, які знаходяться в усякому місті, зібратися і стати на захист свого життя, знищити, убити і погубити усіх сильних у народі і в області, які ворогують з ними, — дітей і дружин, і майно їх розграбувати, ¹² в один день по всіх областях царя Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, тобто місяця Адара. [Список з цього указу такий: великий цар Артаксеркс начальникам від Індії до Ефіопії над ста двадцятьма сімома областями і володарям, доброзич­ливцям нашим, радуватися. Багато хто, за надзвичайною добротою благодійників щедро нагороджені пошаною, надмірно загордилися і не тільки підданим нашим шукають, як за­подіяти зло, але, не мігши насити­ти гордість, намагаються чинити під­ступи самим благодійникам своїм, не тільки втрачають почуття людсь­кої вдячності, але, чванячись пихатістю безумних, злочинно думають уникнути суду Бога, що все і завж­ди­ бачить. Але часто і багато хто, бу­ду­чи наділеними владою, щоб влаштовувати справи друзів, які довірили їм, своїм переконанням роблять їх винуватцями пролиття невинної крови і піддають непоправним бідам, хитромудрістю підступної неправди обманюючи непорочну благодумність державних мужів. Це можна бачити не стільки з древніх історій, як ми сказали, скільки за ділами, злочинно звершеними перед вами тими, хто злобою негідно володарює. Тому потрібно турбуватися на майбутній час, щоб нам влаштувати цар­ство спокійним для всіх людей у світі, не допускаючи змін, але справи, що виникають, обговорювати з належною передбачливістю. Так Аман Амадафів, македонянин, воіс­тину чужий для перської крови і дуже далекий від нашої благости, був прийнятий у нас гостем, удостоївся прихильности, яку ми маємо до всякого народу, настільки, що був проголошений нашим батьком і ша­нований усіма, представляючи другу особу при царському престолі; але, не стримавши гордости, замислив позбавити нас влади і душі, а нашого спасителя і постійного благо­дійника Мардохея і непорочну спіль­ницю царства Есфир, з усім народом їх, домагався різноманітними підступними діями погубити. У такий спосіб він думав зробити нас безлюдними, а державу Перську передати македонянам. Ми ж вважаємо юдеїв, засуджених цим лиходієм на знищення, не злошкідливими, а такими, що живуть за найсправедливішими законами, синами Вишнього, найвеличнішого живого Бога, Який дарував нам і предкам нашим царство у найкращому стані. Тому ви добре зробите, якщо не приведете до виконання грамот, надісланих Аманом Амадафовим; бо він, зробив­ши це, біля воріт Сузи повішений із усім домом, з волі Бога, що володіє усім, Який учинив йому негайно гід­ний суд. Список же з цього указу, виставивши на кожному місці відкрито, залиште юдеїв користуватися своїми законами і сприяйте їм, щоб тим, хто повставав на них під час скорботи, вони могли помститися у тринадцятий день дванадцятого­ місяця Адара, в самий той день. Бо Бог, Який володіє всім, замість заги­белі обраного роду, влаштував їм таку радість. І ви, в числі шанованих свят ваших, проводьте цей знаменитий день з усіма веселощами, щоб і нині і після було пам’ятним спасіння для нас і для прихильних до нас персів і загибель тих, хто чинив нам підступи. Всяке місто або область взагалі, які не виконають цього, нещадно спустошаться мечем і вогнем і зробляться не тільки пустелею для людей, але і для звірів і птахів назавжди огидною]. ¹³ Список з цього указу надіслати в кожну область, як закон, проголошений для всіх народів, щоб юдеї готові були до того дня мститися ворогам своїм. ¹⁴ Гінці, які поїхали верхи на швидких конях царських, погнали швидко і поспішно, з царським повелінням. Указ був оголошений і в Сузах, престольному місті. ¹⁵ І Мардохей ви­йшов від царя в царському одіянні яхонтового і білого кольору й у великому золотому вінці, і в мантії висонній і пурпуровій. І місто Сузи звеселилося і зраділо. ¹⁶ А в юдеїв було тоді просвітлення і радість, і веселощі, і торжество. ¹⁷ І в усякій області й у всякому місті, у всякому місці, куди тільки доходило повеління царя й указ його, була радість в юдеїв і веселощі, бенкет і святковий день. І багато з народів країни зробилися юдеями, тому що напав на них страх перед юдеями.

Глава 9↑

У дванадцятий місяць, тобто в місяць Адар, у тринадцятий день його, в який припав час викона­ти повеління царя й указ його, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти владу над ними, а вийшло навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми, — ² зібралися юдеї в містах своїх по всіх областях ца­ря Артаксеркса, щоб накласти ру­ку на лиходіїв своїх; і ніхто не міг встояти перед лицем їх, тому що страх перед ними напав на всі наро­ди. ³ І всі князі в областях і сатрапи,­ й областеначальники, і виконавці справ царських підтримували юдеїв, тому що напав на них страх перед Мардохеєм. ⁴ Бо великим був Мардохей у домі в царя, і слава про нього ходила по всіх областях, тому що цей чоловік, Мардохей, піднімав­ся вище і вище.

⁵ І нищили юдеї всіх ворогів своїх, вбиваючи мечем, умертвлюючи і знищуючи, і чинили з ворогами своїми за своєю волею. ⁶ У Сузах, місті пре­­стольному, умертвили юдеї і ­по­губили п’ятсот чоловік; ⁷ і Паршан­дафу і Далфона й Асфафу, ⁸ і Пора­фу й Адалью й Аридафу, ⁹ і Пармаш­фу й Арисая й Аридая і Ваієзафу, — ¹⁰ десятьох синів Амана, сина Амадафа, ворога юдеїв, умертвили вони, а на грабунок не простягли руки своєї. ¹¹ У той же день донесли цареві про кількість умертвлених у Сузах, престольному місті. ¹² І сказав цар цариці Есфирі: у Сузах, місті престольному, умертвили юдеї і погубили п’ятсот чоловік і десятьох си­нів Амана; що ж зробили вони в інших областях царя? Яке бажання твоє? і воно буде задовільнене. І яке ще прохання твоє? воно буде виконане. ¹³ І сказала Есфир: якщо царю благоугодно, то нехай було б дозволе­но юдеям, які у Сузах, робити те саме і завтра, що сьогодні, і десять­ох синів Аманових нехай би повісили на дереві. ¹⁴ І наказав цар зробити так; і даний на це указ у Сузах, і десятьох синів Аманових повісили.

¹⁵ І зібралися юдеї, що у Сузах, також і в чотирнадцятий день місяця Адара й умертвили у Сузах триста чоловік, а на грабунок не простягли руки своєї. ¹⁶ Й інші юдеї, які знаходилися в царських областях, зібралися, щоб стати на захист життя свого і бути спокійними від ворогів своїх, і умертвили з ворогів своїх­ сімдесят п’ять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї. ¹⁷ Це було у тринадцятий день місяця Адара; а в чотирнадцятий день цього ж місяця вони заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів. ¹⁸ Юдеї ж, які у Сузах, збиралися в тринадцятий день його й у чотирнадцятий день його, а у п’ятнадцятий день його заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів. ¹⁹ Тому юдеї сільські, які живуть у селищах відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах і бенкеті, як день святко­вий, роблячи подарунки одне одному; [ті ж, що живуть у митрополіях, і п’ятнадцятий день Адара проводять у добрих веселощах, посилаючи подарунки ближнім].

²⁰ І описав Мардохей ці події і по­слав листи до всіх юдеїв, які в облас­тях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких, ²¹ про те, щоб вони встановили щорічно святкування у себе чотирнадцятого дня місяця Ада­ра і п’ятнадцятого дня його, ²² як таких днів, у які юдеї зробилися спокійними від ворогів своїх, і як такого місяця, в який перетворився їх сум на радість, і нарікання — на день святковий, — щоб зробили їх днями бенкету і веселощів, посилаючи подарунки одне одному і милос­тині бідним. ²³ І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мардохей написав до них, ²⁴ як Аман, син Амадафа, вугеянин, ворог усіх юдеїв, думав погубити юдеїв і кидав пур, жереб, про знищення і погублення їх, ²⁵ і як Есфир дійшла до царя, і як цар наказав новим листом, щоб злий намір Амана, який він задумав на юдеїв, обернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві. ²⁶ Тому і назвали ці дні Пурим, від імені: пур [*жереб, бо мовою їх жереби називаються пурим]. Тому, згідно з усіма словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них, ²⁷ ухвалили юдеї і прийняли на себе і на дітей своїх і на всіх, хто приєднується до них, неодмінно, щоб свят­кувати ці два дні, за написаним про них і у свій для них час, кожного року; ²⁸ і щоб дні ці були пам’ятні і святкувалися в усі роди у кожнім племені, у кожній області й у кожному місті; і щоб дні ці Пурим не скасовувалися в юдеїв, і пам’ять про них не зникла у дітей їхніх.

²⁹ Написала також цариця Есфир, дочка Абихаїла, і Мардохей юдеянин, з усією наполегливістю, щоб виконували цей новий лист про Пурим; ³⁰ і послали листи до усіх юдеїв­ у сто двадцять сім областей царства Артаксерксового зі словами миру і правди, ³¹ щоб вони твердо зберігали ці дні Пурим у свій час, який встановив про них Мардохей юдеянин і цариця Есфир, і як вони самі призначали їх для себе і для дітей своїх у дні посту і волання. ³² Так повеління Есфирі підтвердило це слово про Пурим, і воно вписане у книгу.

Глава 10↑

Потім наклав цар Артаксеркс податки на землю і на острови морські. ² Утім, усі діла сили його і могутности його і докладне свідчення про велич Мардохея, якою звеличив його цар, записані в книзі денних записів царів мідійських і перських, ³ так само як і те, що Мардохей юдеянин був другим після царя Артаксеркса і великим у Юдеї і улюбленим у безлічі братів своїх, бо шукав добра народу своєму­ й говорив про благо всього племені свого. [І сказав Мардохей: від Бога було це, бо я згадав сон, який я бачив про ці події; не залишилося у ньому нічого несповненим. Мале джерело зробилося рікою, і було світло і сонце і безліч води: ця ріка є Есфир, яку взяв собі за дружину цар і зробив царицею. А два змії – це я й Аман; народи – це ті, що зібралися знищити ім’я юдеїв; а народ мій – це ізраїльтяни, які взивали до Бога і спасені. І спас Господь народ Свій, і визволив нас Господь від усього цього лиха, і звершив Бог знамення і чудеса великі, яких не бувало між язичниками. Так влаштував Бог два жереби: один для народу Божого, а другий для усіх язичників, і вийшли­ ці два жереби у годину і час і в день суду перед Богом і всіма язичниками. І згадав Господь про народ Свій і виправдав насліддя Своє. І будуть святкуватися ці дні місяця Адара, у чотирнадцятий і п’ятнадцятий день цього місяця, з торжеством і радістю і веселощами перед Богом, у роди вічні, у народі Його Ізраїлі. У четвертий рік царювання Птоломея і Клеопатри Досифей, який, кажуть, був священиком і левитом, і Птоломей, син його, принесли у Олександ­рію це послання про Пурим, яке, кажуть, витлумачив Лисимах, син Птоломея, який був у Єрусалимі.]

Опыт  Мордехая и царицы Эстер при дворе персидского царя 

 Этот опыт эффективно работает во Славу Господа с  340 г. до Р.Х. – и вплоть до наших дней.

 

Сказали наши мудрецы, что после прихода Мошиаха, будут отменены все Книги Пророков и Писаний — за исключением Книги Эстер, существование которой столь же незыблемо, как и существование пяти Книг Торы.

Каждый мужчина и каждая женщина обязаны прослушать чтение книги Эстер («Мегилат Эстер» или Свитка Эстер) в Пурим дважды — ночью и утром.

       Что же такого, сверхважного, содержится в Мегилат Эстер, чтобы ставить этот свиток на один уровень со Святыми Книгами ТорЫ?    

        Теперь, когда мы получили возможность читать свиток на иврите, и понимать ту   неадекватность, особенно, русско -латинско - греческого перевода, мы можем себе позволить высказать свою  версию ответа на поставленный выше вопрос. 

         Если все книги ТорЫ и Пророков адресованы еврейскому народу и дают ему принципы и законы его жизни и общения с Элогимом, то книга Эстер описывает модель поведения галутной еврейской общины в ее политических и экономических взаимоотношениях  с местной властью и средства и способы вооруженной самозащиты в случае возможного геноцида и погромов. 

             Общеизвестная истина о  том, что еврейские жены галутных царей и самодержцев, султанов и халифов, и коммунистических вождей, и председателей Политбюро приносят им еврейских детей -  наследных принцев. 

      И следующий, после  Артаксерса, царь – его сын Дарий, был уже генетическим евреем, а не персом ! 

     А вот о вооруженной борьбе еврейских общин против погромщиков в разных странах и в разные века   не написано почти ничего. 

     И об экономических взаимоотношениях – очень мало….

           И только одна Святая Книга  - «Мегалит  Эстер» дает четкие и установки  еврейским общинам в любом галуте,  на все времена: создавайте вооруженную охрану для самообороны еврейской общины, легализуйте ее с центральной  галутной  властью. 

       И, в случае крайней необходимости, в порядке самообороны, убейте своих врагов. Мордехай повесил Амана и десять его сыновей на центральной площади персидской  столицы города Сузы!   

   Когда Еврей  Мордехай  и Еврейка, - царица персов,  Эстер умерли, то они были вместе  погребены в персидском городе Хамадан, в особом   Мавзолее - Гробнице, который вот уже 2 тысячи лет, охраняется законом на территории Ирана как священный мемориал. Царский указ об этом и сегодня  показывает туристам глава семейства, которое в поколениях  охранят памятник.  

                                                       

            Сегодня мы хотим обратить внимание только на один аспект этих вечных законов жизни евреев в галуте. 

При дворе персидского царя Ахашвероша (Ксеркса), в Шушане, находился один сановник, по имени Аман, который ненавидел евреев. Однажды он сказал царю:   

          "Есть один народ, рассеянный и разбросанный ее всех областях царства твоего; обычаи его отличаются от обычаев других народов, а царских законов он не исполняет.    

Если царю угодно, пусть будет отдан приказ уничтожить всех евреев. 

И 100 тысяч талантов серебра я положу в царскую казну!".   

           Ахашверош  издал указ, разрешающий персам грабить и убивать евреев, живущих в городах персидского государства. Евреям в Персии грозило полное истребление. Тогда в защиту гонимого народа выступил Мордохай, один из почетнейших евреев Шушана, стоявший близко к царскому двору и некогда оказавший царю важную услугу. У Мордохая была племяница – ПРИНЦЕССА ИЗ  ИУДЕЙСКОГО ЦАРСКГО РОДА САУЛА , по имени Эстер (Эсфирь), которая с его помощью и благодаря своей красоте попала в царский дворец и сделалась любимейшей женой Ахашвероша.    

  Мордехай сообщает новость Эстер и велит идти к царю умолять отменить указ. Та отвечает, что, по закону, тот, кто явится к царю без вызова, будет немедленно казнен, а царь не звал ее к себе уже тридцать дней. 

На это Мордехай говорит: «Не думай, что ты одна спасешься, когда всех нас будут уничтожать. Как знать, может ради такого момента ты и стала царицей!».

Эстер устроила рандеву Мордехая с  царем.  Эстерь просила царя отменить указ об избиении евреев, причем открыла ему все злодейские козни Гамана. 

      А Мордехай сумел популярно разьяснить царю, что Аман толкает его совершить невероятную и самоубийственную глупость — зарезать курицу, которая несет для царя золотые яйца.!!!! И гарантировал царю  - вместо разового пополнения казны за счет ограбления евреев, - постоянное её пополнение на эту же сумму, - но ежегодно! То есть, сделал предложение, от которого нельзя отказаться. И царь его принял,  и вспомнил о предыдущих  заслугах Мордохая перед царем, и исполнил просьбу любимой царицы: он велел повесить зачинщика зла - Амана, а евреям специальным указом разрешил устроить повсюду самооборону (прецедент, однако!) против антисемитов,  которые готовили им гибель. Кончилось тем, что в день, назначенный Аманом для разгрома евреев (Жребий (ПУРИМ ), брошенный Аманом –  выпал на дату погрома - 13 Адара), последние с оружием в руках напали на погромщиков и уничтожили их как в провинции, так и в столице Шушане. 

А Мордехай занял место премьера при царском дворе. Что было  весьма полезно как  для казны империи, так и еврейскому народу, имеющему такое высокое  властное  покровительство!  

Миссия достойная еврея при любом царском дворе! И достойная любого, как Ахашвейрош, но - мудрого царя. Амен!

            Почему-то большинство комментаторов Пурима как-то стыдливо обходят стороной суть ответа на вопрос: почему вдруг царь изменил свой указ об уничтожении Всех евреев и ограблении их имущества?       

    Читаем свиток: 

"......(9) Не угодно ли будет царю (дать) предписание уничтожить их?

       А я отвешу в руки служителей (царя) десять тысяч талантов серебра, чтобы внести в казну царскую.

   (10) И снял царь перстень свой с руки своей, и отдал его Аману,... 

  (11) И сказал царь Аману: серебро это отдано тебе, а также народ, чтобы ты поступил с ним, как тебе угодно."                                   

          Так вот, Мордехай, который «сидел у городских ворот» (то есть, работал на царской таможне сборщиком налогов и был финансистом царской казны, получив через Эстер рандеву с царём, популярно ему пояснил, что  евреи из 127  провинций его царства, которое раскинулось - от Индии до Испании, ежегодно платят налоги - 120 тысяч талантов и наполняют казну. А если царь позволит Аману уничтожить всех евреев и разграбить их имущество, и получить 10 тысяч талантов серебра , одноразово, то после этого, казна на долгие годы останется пустой, и царь - банкрот, быстро потеряет свою власть и даже жизнь... А если он не даст Аману такой возможности, то Мордехай гарантирует поступление ежегодных налогов в размере десятикратно превышающем сумму, названную Аманом....... И потому завершается книга Эстер таким ЧУДЕСНЫМ аккордом:

            "10 (1) И обложил налогом царь Ахашвэйрош страну и острова морские.

          (2) А все деяния могущества его и доблести его, и подробный рассказ о возвышении Мордохая, о том, как возвеличил его царь, – все это вписано в книгу летописи царей Мадая и Параса,

       (3) Потому что Мордохай Йеудей был вторым (после) царя Ахашвэйроша, и великим среди Йеудеев, и любимым у множества братьев своих, добиваясь добра народу своему и говоря ко благу всего рода своего." )     

        И еще два важнейших аспекта поведения евреев при царских дворах в галуте детально описаны в Мегалит Эстер. 

  Почему царь поверил  Мордехаю о заговоре Амана против царя?               Да потому, что в недалеком прошлом Мордехай, имеющий «глаза и уши» среди дворцовой охраны и обслуги,  разоблачил перед царем заговор, который готовили царские телохранители (в переводе текста на греческий ,  их назвали просто  евнухами, но дело в том, что по традициям тех времен, телохранителями царя были, именно, - евнухи…  ).  Заговорщики были казнены после следствия … И такие услуги по обеспечению  безопасности жизни царских особ, наиболее честно и качественно, всегда и везде в галуте , выполняли евреи -  врачи и царские  финансисты которые превзошли любые разведки мира своими возможностями и способностями  . 

(Иосиф Флавий описывает один из таких примеров.   Когда войска Рима уже взяли Иерушалаим и  окружили Храм, то к командующему армией Титу явился первосвященник Иоханан и  попросил у него разрешить  ему создать  школу из пяти учеников в Бат Яме.   Но сделать это только после того как сбудется его предсказание  о том, что через месяц  Тит Флавий станет Императором Рима.  

Эту дату тайно передал священнослужителю его брат – личный врач императора Веспасиана – отца Тита .  Пророчество сбылось  - день в день Веспасиан умер, для всех, неожиданно заболев быстротечной лихорадкой   !  )