Сергій Кривонос - інтерв'ю. Про ветеранів, ідеологію, армію і тероборону

https://youtu.be/4GC-2t_8axY?t=1304

УКРАЇНОЮДАЇКА: НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ

Олег БАГАН, Петро ІВАНИШИН

Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова

УКРАЇНОЮДАЇКА:
НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ

1-2 лютого у Дрогобичі відбувалися перші “Читання з україноюдаїки – 2008”, які актуалізували питанням цієї нової науки. Ця міжнародна наукова конференція була присвячена пам’яті відомого українського вченого професора Мартена Феллера (1933-2004). Конференцію організували Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний університет “Києво-Могилянська академія” і Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Стратегічним завданням науковців було осмислити методологічні та програмні завдання україноюдаїки як комплексної науки про українське єврейство у його тісному взаємозв’язку із українством. Виступи учасників мали дві головні лінії. Про проблематику україноюдаїки говорили історик Жанна Ковба (вдова М.Феллера), президент НАУКМА Сергій Квіт, директор Центру юдаїки Леонід Фінберг, відомий мовознавець Ярослав Радевич-Винницький, керівник Центру Донцова Олег Баган, відома перекладачка Валерія Богуславська, літературознавець Петро Іванишин та ін. Постать і значення М.Феллера як основоположника україноюдаїки були осмислені у доповідях польської публіцистка Ізабелли Хруслінської, учениці професора Світлани Невдащенко, професора Зенона Гузара, літературознавця Лесі Кравченко та ін.
Основні ідеї конференції, що звучали у виступах, можна підсумувати наступними судженнями. Постать професора Мартена Феллера відома далеко за межами Дрогобича, Києва чи України. Це справедливо і зрозуміло – таким був масштаб творчої діяльності цієї людини. Значною мірою саме під час викладання у Дрогобицькому педуніверситеті, у Франковому вузі сформувався той основоположний культурологічний комплекс теоретичних ідей, який був названий ним ще у 1994-му році “україноюдаїка”.
Йдеться про цілу комплексну науку, об’єктом вивчення якої є українське єврейство у тісному взаємозв’язку із українством. Однак тут простежується набагато глибший і ширший онтологічний аспект. Оскільки йдеться про надзвичайно важливий, перевірений століттями спосіб пізнання та розуміння буття двох давніх народів, народів Біблії із схожою трагічною долею. (Чого вартують лише факти пережитих глобальних катастроф українців та євреїв у ХХ столітті – трьох Голодоморів та Голокосту.) Такі наукові способи ведення культурного діалогу не можуть не заслуговувати на пильну увагу, вивчення та популяризацію у середовищі людей культури. Тим більше, у сучасний період світової історії.
Як це не прикро визнавати, але сучасний глобалізований світ насичений імперськими ідеями національної та релігійної нетерпимості, ворожості та ненависті. Явні чи приховані українофобія та антисемітизм стали, на жаль, сумною реальністю у межах новітнього інформаційного простору. Протидіяти такого типу антинаціональним процесам, налагоджувати конструктивний діалог між різними культурами, пророщувати зерна любові на основі взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємовивчення національних традицій, національних ідей одне одного – ось вічно актуальні завдання для інтелігенції різних націй, про що можемо прочитати у Тараса Шевченка і Теодора Герцля, в Івана Франка і Володимира Жаботинського, у митрополита Андрея Шептицького і рабина Давида Кахани... У всіх тих, кого професор М.Феллер слушно окреслював як “наших великих духом”.
Наука україноюдаїка, основоположником якої став Мартен Феллер, належить до того типу продуктивних дисциплін, які допомагають долати історичні кривди та прикрі непорозуміння у житті українського та єврейського народів шляхом зосередження на тому доброму і головному, що було, є і повинно бути у міжнаціональному житті. Не випадково, що ця наука знаходила і знаходить такий однозначно схвальний відгук у середовищі української інтелігенції. Промовистий факт: ініціатором написання першої книжки з україноюдаїки (Феллер М.Д. Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 1994), а також проведення конференції, присвяченої пам’яті професора М.Феллера, став його друг, відомий український вчений та чільний діяч націоналістичного руху, доцент Дрогобицького університету Василь Іванишин. На жаль, передчасна смерть перешкодила йому особисто взяти участь у цьому важливому заході, але добру ініціативу підхопили учні та однодумці Василя Іванишина, зокрема із Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Учасники конференції також відзначили той позитивний факт, що в Дрогобицькому університеті сформувалась група науковців, які організували перші “Читання з україноюдаїки”, вшановуючи тим самим пам’ять гідної шани людини – професора Мартена Феллера. Але водночас вони висловили побажання, щоб такі наукові заходи ставали систематичними, щоб вони охоплювали усе значніші кола науковців в Україні та поза нею, щоб добрий почин дрогобицьких учених став також і добрим зразком для наслідування і ґрунтом для співпраці. Бо справді йдеться про важливу гуманітарну науку, науку, що об’єднує народи.

Хто буде наступним президентом в Україні

Головна очікувана подія політичного життя України 2021 року – це дострокова зміна виконавчої і законодавчої гілок влади. Яким шляхом і якими рушійними силами – це питання другорядне.
Національно – патріотичні сили Майдану і Фронту активно готують цю подію. Але їм для перемоги на президентських і парламентських виборах вкрай необхідна Ідейно-Політична Єдність, замість конкуренції та взаємного поборювання.
Свого часу кандидат у президенти від національно-патріотичних і військових сил генерал Кривонос зняв свою кандидатуру на користь Порошенка, що дозволило ставленику від бізнесово - торгівельних проєвропейських патріотичних сил перемогти вже в першому турі.
Сьогодні настала пора Пороху, заради Єдності і остаточної перемоги Української національної ідеї , поступитися своїми особистими амбіціями і поставити свою лідерську партію ЄС в блок з усіма національно -патріотичними партіями і рухами, який висуне Єдиного кандидата в президенти – діючого фронтового генерала. Порошенко в одному із своїх виступів в грудні 2020 року звернувся до лідерів націоналістичних партій і рухів з тим, що він готовий йти на компроміс з ними заради Єдності .
Сьогодні українські націоналісти поставили йому свої умови цього компромісу. Зроблено це було в суперових сучасних формах, через посередництво медіа телебачення Ютюб Дроздов . 

дивіться і слухайте

 (https://youtu.be/T5R2gJzdlfg ) 

( https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR28kMcPMCgqj0LfqSTgVaY1BM6_ovigYEL9jmrsDfWg7GAMcupQGk2joHQ&v=T5R2gJzdlfg&feature=youtu.be)

          Тепер м’яч на полі Пороха …. Я особисто вважаю, що вони домовляться до єдності і співпраці, як щирі побратими на полі бою, бо усі ми по один бік барикад! А тим, хто сумнівається, або проти – то Байден і світова ОУН їм допоможе . Слава Україні! Україна – понад усе !

Чинник Трампа в руках росіян. Детальний аналіз ситуації.

 

https://www.facebook.com/mmbasarab/posts/3597091417038336

УКРАЇНОЮДАЇКА — наука про українське єврейство у його взаємопроникненні з українцями !

«Так кажу я, єврей — український націоналіст»

Україноюдаїка, яку заснував професор НУКМА Мартен Феллер— це «комплексна, переважно етно-культурологічна наука про українське єврейство у його глибинних взаєминах і взаємопроникненні з українцями»

Пропонуємо читачем журнальний варіант доповіді одного з чільних організаторів конференції  відомого політичного мислителя, ІДЕОЛОГА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ, вченого-літературознавця , засновника та провідника  Всеукраїнскої організації "ТРИЗУБ" імені Степана Бандери (Правий Сектор Майдана) полковника Петра Іванишина.

"....Інтелектуальна постать професора М. Феллера була цілком адекватною поставленим науковим завданням, що становили відповідь на поклик часу, на актуальну потребу пошуку міжнаціонального діалогу в постімперський період. Тому не випадково, а закономірно, що М. Феллера, цього мудрого та глибоко людяного дослідника, можна вважати ще й персоніфікацією україноюдаїки, персоніфікацією ефективної моделі вивчення україно-єврейського співбуття. Знаковим свідченням цього може бути виступ у Тернополі на Всеукраїнській науковій конференції «Національна ідея — основа ідеології державного будівництва» 1998-го, який професор завершив словами, що зірвали бурхливі овації величезного переповненого залу: «Так кажу я, єврей — український націоналіст».
У цих словах, мабуть, один із основних ключів і до витлумачення життя та творчості М. Феллера, і до зрозуміння суті та значення україноюдаїки як науки, систему якої годі охопити в межах кількох об’ємних досліджень. Однак можна виявити деякі важливі її методологічні риси.
Навіть поближне ознайомлення із основоположними працями з україноюдаїки її засновника дає можливість помітити суголосність системотворчих принципів із національно-екзистенціальною методологією. І це, мабуть, не випадково. І, очевидно, не лише тому, що автор цього терміна та концепції в українській науці Василь Іванишин був другом Мартена Феллера, хоча і через це, безумовно, теж. (До речі, промовисто суголосними теоретико-лінгвістичні елементи україноюдаїки є з лінгвонаціологією, наукою, що її розробляє інший друг професора М. Феллера, відомий український вчений Ярослав Радевич-Винницький).
Виходячи з праць В. Іванишина та його однодумців, можна окреслити національно-екзистенціальну методологію як гуманітарну методологію націозахисного типу, яка являє собою іманентну українській герменевтичній традиції систему регулятивних принципів національного мислення. Йдеться про ідейно-наукову базу національного світогляду, що випливає з класичної філософії національної ідеї та онтологічно-екзистенціальної інтерпретації сенсу національного існування і спрямована на освоєння, вивчення і захист буття нації. В основу цієї універсальної гуманітарної методології покладено досягнення філософії нації, націології та передусім українського націоналізму.
Визначальним елементом національно-екзистенціальної методології є національний імператив: усе те, що утверджує буття нації в часі і не суперечить релігії (в українському випадку — християнству), — є добром, а все те, що шкодить нації і релігії, є злом. У гуманітарній царині, зокрема у літературознавстві, це означає, що, по-перше, позиція дослідника мала б бути звірена з християнством та ідеєю свободи народу; по-друге, науковець зобов'язаний осмислювати дійсність передусім у категоріях захисту, відтворення і розвитку нації.
Класичним прикладом національно-екзистенціального мислення є відомий методологічний принцип — національний імператив Івана Франка: «Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими «вселюдськими» фразами покрити своє відчуження від рідної нації».
Найбільш повно, якщо не теорію, то принаймні достатньо чітку національно-екзистенціальну практику розуміння та витлумачення подано у трьох україноюдаїстичних книжках Мартена Феллера (не враховуючи його численних статтей): «Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них» (Дрогобич, 1994), «Пошуки, спогади, роздуми єврея, який пам’ятає своїх дідів, про українсько-єврейські взаємини, особливо ж про нелюдське і людяне в них» (Дрогобич, 1998), «Про наших великих духом? Есеї з україноюдаїки» (Львів, 2001). Саме у цих працях помітним є осмислення співбуттєвих національних стосунків із погляду «взаємопроникнення» (термін, який, слідом за І.Дзюбою, активно використовує автор). Велика кількість аспектів цих стосунків не дозволяє детально окреслити їх у невеликій студії, однак зауважимо, що пріоритетними заявлені тематичні групи, що стосуються мов, ксенофобії та національної толерантності, а також осмислення визначних постатей в межах тієї чи іншої культури, що охоплює принаймні три дисципліни: лінгвістику, націологію та культурологію.
Неважко помітити, що особливо часто у всіх трьох працях автор апелює до філософії та ідеології сіонізму, зокрема досвіду видатного діяча єврейського націоналістичного руху — «мудрого політика і філософа» Володимира (Зеєва) Жаботинського. Перша книжка містить цілий підрозділ — лист В. Жаботинському, друга, за словами автора, «аж рясніє» цитатами з його творів, третя — включає два есе, присвячені цьому діячеві. Тому логічно саме на прикладі феллерівської актуалізації ідей В. Жаботинського розглянути націоекзистенціальну теоретичну модель, яка значною мірою структурує методологічну базу україноюдаїки....." Повний текст читай тут: (https://universum.lviv.ua/magazines/universum/2008/2/ukrjud.html )   

Розвідка назвала головні зовнішні загрози для України

Усім ! Усім! УСІМ ! Вивчити і покласти цей історичний документ Незалежної Української держави на свій робочий стіл, для керівництва в діях усього державного апарату, усіх зареєстованих в Україні, політичних партій , та УСІХ РЕЛІГІЙНИХ , національно-культурних громад ,  та громадских   організацій нашого суспільства .

" 03.08.2020 Україньська Розвідка ПУБЛІЧНО назвала головні зовнішні (та внутрішно-політичні ) загрози для самого існування Незалежної Держави Україна. " Репост !!!

Розвідка назвала головні зовнішні загрози для України