Безсмертні батальони УПА-ПС-УДА

Головний штаб Української добровольчої армії

26 августа в 16:37  · 

День Незалежності України - це НАШ день!

24 серпня 2020 року на День Незалежності України відбувся Марш Захисників України.

Вже традиційно, починаючи з 2017-го року, Украї́нська доброво́льча а́рмія (УДА) бере участь в маршах на честь Дня Незалежності!

В наших лавах йдуть представники добровольчих підрозділів УДА ( ДУК 2014 - 2015) , 5-го ОБат УДА , 8-го ОБат УДА, медичного батальйону«Госпітальєри», ОЛПЗ «Волинь» , «Чорний Туман», «Вольф», учасники Міжнародного миротворчого батальйону імені Шейха Мансура, Батальону «ОУН», ветерани ЗСУ, НП, НГ, СБУ, та інших силових підозділів, представники Патріотичних волонтерських організацій, ГО, ГФ, та членів їх сімей.

20.08.2020 НОВОСТИ ИЗ США

Гаспада малороси Орест Лютий

Виступ Йосифа Зісельса 24.08.2020. Телемарафон до Дня незалежності Украї...

Відомі українці звернулися до Зеленського із закликом не руйнувати державу

20 СЕРПНЯ, 2020, 18:26Припинити руйнацію держави або зректися влади закликали президента Володимира Зеленського відомі українці - представники націонал-демократичних організацій, колишні політв'язні, засновники Народного Руху України.Вони вважають, що діяльність Зеленського на посаді президента є демонтажем Української держави. Звернення, опубліковане у газеті "Слово Просвіти", підписали Дмитро Павличко, Богдан Горинь, Юрій Щербак, Володимир Василенко, Микола Горбаль, Василь Овсієнко, Ігор Калинець та інші, пише gazeta.ua.
"Звернення до президента України Володимира Зеленського"
Пане Зеленський, Ви на дебатах із Петром Порошенком назвали себе вироком п'ятого Президента України. Однак ми, представники націонал-демократичних організацій, учасники боротьби за незалежність України, колишні політв'язні, учасники руху шістдесятників і засновники та учасники Народного Руху України – організації, котра очолювала визвольну боротьбу українського народу за незалежність у 90-х роках ХХ ст. – та небайдужі до долі України її активні громадяни, пишемо до Вас цього листа і заявляємо, що Ваша теперішня діяльність на посаді президента фактично є демонтажем України як держави.
Ваша партія із претензійною назвою "Слуга народу" має найчисельнішу фракцію у ВР, але це по суті один Ваш голос у Верховній Раді. Так було і за часів Сталіна, коли генсек компартії був одним вирішальним голосом "совєтського" народу.
Нещодавно відбулося урочисте зібрання за Вашою участю як президента з нагоди відзначення 30-річчя вікопомної Декларації про державний суверенітет України. Однак у Вашому виступі й виступах політичних діячів не було згадано про ті українські громадські й політичні сили, які прокладали шлях до Декларації. Зате були згадки про представників компартії, яка боролася проти Незалежності України.
Пане Зеленський, оцінюючи Ваш понад річний термін на посаді президента, можна дійти висновку, що Ви дієте не як президент України, а як менеджер, що на догоду Путіну прагне обернути український народ у рабів московської імперії, котру він намагається відновити.
Своїми діями на догоду московському "царю" Ви підтверджуєте, що були і залишаєтесь лідером "Дев'яносто п'ятого кварталу", котрий діяв і досі діє засобами вуличного, вульгарного глузування над українською державою і над національною сутністю українців.
Нині Вашими руками Українську армію, як і в часи втікача від народного гніву Януковича, намагаються обеззброїти. На догоду Кремлю послаблюється обороноздатність України, відбувається скорочення чисельності Збройних сил, військ спецпризначення, зупинення ракетних програм.
За час свого президентського терміну Ви зробили поступки ворогу, послабили позиції наших Збройних сил, що вже призвело до втрати визволеної території й нових жертв українських воїнів.
Ще гірша ситуація в економіці та соціальному забезпеченні людей - зростають ціни, а Вами обіцяного підвищення пенсій та зарплатні, зокрема вчителям і медикам, немає. Вами не виконано жодної з Ваших виборчих обіцянок. Саме своїми діями Ви, спільно з п'ятою колоною, провокуєте наближення нового всенародного Майдану проти Вас, проти вашої прицільно антиукраїнської, промосковської діяльності.
Пане Зеленський, Ваше тривале відмовчування щодо розправи кривавого диктатора Лукашенка над білоруською нацією, його звернення по допомогу до Путіна із закликом упокорити Білорусь - ще одне свідчення Вашої залежності від Москви, того, що Ви дієте на догоду путінським адептам та, зокрема, олігарху Коломойському, який обікрав Україну на мільярди доларів, але Ваша Генеральна прокуратура мовчить.
Пане Зеленський, українська мова із Ваших вуст на офіційних заходах - це ознака, що Ви людина талановита. Але заяви Вашого ставленика - Голови Верховної Ради, як і окремих депутатів Вашої фракції, про якість проблеми, що начебто тепер виникають із визнанням української мови як єдиної державної мови в Україні, - це натяк на те, що Ви та Ваші "слуги народу" здатні повестися із державною мовою аналогічно до "старань" президента-утікача Януковича, що вимагав запровадити в Україні дві державні мови.
Ми хочемо нагадати Вам, що українська мова завжди була і є головною ознакою української національної ідентичності, захистом майбутнього української нації. Вам як президентові України належить знати, що Путін, вдаючись до фальшування історичної правди, намагається переконати весь світ, що українці та росіяни – один народ. Вам належить як президенту принципово і гідно заперечувати такі антиісторичні твердження, але Ви мовчите і своєю нерішучістю допомагаєте Путіну утвердити свою владу в Кремлі і заволодіти споконвічними територіями українського народу. Ви намагаєтеся догодити Путіну, який не визнає української нації, а українську державу вважає ворожою Росії.
Своєю політикою умиротворення Путіна Ви знищили дружні партнерські взаємини України з провідними європейськими країнами та Сполученими Штатами Америки.
Вам, пане Зеленський, як людині, що прагне домогтися миру ціною неприйнятних поступок Росії, треба нарешті усвідомити, що Росія Путіна не перестане стріляти в українських воїнів доти, доки не досягне своїх імперських зазіхань. І хоча Ви вже майже стали перед російським агресором на коліна, це не зупинить Путіна, бо йому потрібний не тільки Крим. Він прагне підпорядкувати собі всю Україну.
Протидіяти такій агресивній політиці Путіна може тільки належно вишколена й забезпечена новітнім озброєнням Українська армія, консолідована взаємодія нашої країни із провідними демократіями світу, в першу чергу – зі США, посилення санкцій проти путінського режиму, вступ України до Європейського Союзу і НАТО. Збройні сили України за підтримки міжнародного співтовариства спроможні назавжди зупинити московську агресію проти України.
Тарас Шевченко заповідав нам любити Україну "во врем'я люте", себто в часи російського панування над нею, а Іван Франко виховав нас як європейську націю і вселив у наш народ дух національної гордості й честі.
Стривожені розвитком подій у нашій державі, ми, підписанти цього листа, люди різних професій, різних політичних поглядів та устремлінь, закликаємо український народ протидіяти будь-яким способам зради національних інтересів України.
Пане Зеленський, Ви маєте відмовитися від політики руйнації України, або, не чекаючи нового Майдану, виконати свою передвиборчу обіцянку – зректися влади.
Дмитро ПавличкоБогдан ГориньЮрій ЩербакВолодимир ВасиленкоМихайло СлабошпицькийІван ЗаєцьПавло МовчанАндрій БондарчукСтепан ВолковецькийВіталій ГореликМикола ГорбальСтепан ДавимукаОлександр ГудимаОлег ЧорногузВолодимир СергійчукБогдан МацелюхДмитро ЧобітАрсен ЗінченкоВасиль ОвсієнкоТарас СалигаОрест ІвахівІгор КалинецьЯрослав КендзьорМихайло КосівСергій МельничукМикола ПоровськийВіктор ТеренБогдан СтаднюкМикола ЦимбалюкВасиль ЧепурнийВолодимир Шовкошитний

Як Русь стала Україною / Історія Русі / Історія України

Як Русь стала Україною / Історія Русі / Історія України

Рав ШЕРКИ : Мы стремимся к единству разных идентичностей

Один из выдающихся современных израильских раввинов, глава Всемирного центра Бней Ноах рав Ури Шерки стал гостем Галицкой синагоги Киева. О новой ивритской идентичности, проблемах, стоящих перед современным иудаизмом, и миссии народа Израиля — в эксклюзивном интервью для «Хадашот».  (http://hadashot.kiev.ua/content/my-stremimsya-k-edinstvu-raznyh-identichnostey)

— Рав Шерки, движение Бней Ноах создано ради широкого диалога между евреями и неевреями. Не кажется ли вам, что это должен быть диалог не с раввинами (у которых есть чему поучиться, как, впрочем, и у мудрецов любой национальности), а с евреями как НАРОДОМ, живущим по определенным законам и демонстрирующим ценности, на которые остальной мир должен равняться? Как наставлять других, когда многие из нас сами не внемлют этим наставлениям?

— Прежде всего миссия народа Израиля заключается во взаимодействии с нациями, а не отдельными личностями. Как сказано в Торе: «И благословятся тобой все племена земные». Необходимо демонстрировать миру ценности гой кадош — святого народа. В реальности мы еще далеки от этого, не все евреи вышли на должный уровень, тем не менее, уже сегодня в каждом народе есть люди, принимающие особый свет. Свет Всевышнего и народа Израиля, в особенности, той его части, которая вернулась в свою Страну. Таким образом, евреи способствуют духовному прогрессу человечества.

В разных странах мы с удивлением обнаруживаем огромный интерес к иудаизму и мессиджу, который он несет народам мира. Причины этого феномена не всегда очевидны. Думается, это связано с событиями XX века, созданием государства Израиль и, безусловно, с глобальным духовным поиском. Люди разочаровываются в христианстве, видят опасность в исламизме, они задают вопросы и ждут ответов от народа Израиля.

— В чем же состоит функция народов, с которыми мы ведем диалог? Если мы ведущие, а они ведомые, не превращается ли этот диалог в монолог?

— Человечество разделено со времен Вавилонского столпотворения. И мы стремимся не к единообразию и однородности, а к единству разных идентичностей. У народа Израиля центральная роль в реализации этой грандиозной задачи. Подобно тому, как раввин выступает ретранслятором некой мудрости, так и народ Израиля делится ценностями, переданными через него Всевышним. Согласно Торе, у нас нет никакого права властвовать над кем-либо в этом мире, и взаимодействуя с другими народами, мы, по сути, ведем диалог с одной из проекций самих себя. Диалог с людьми, которые хотят восстановить разрушенный некогда союз. Надо сказать, что разделение человечества больно ударило и по нам — евреям — и мы ищем в человечестве завершение самих себя. Выдающийся ученик Баал Шем Това — рабби Яаков Йосеф из Полонного — говорил, что отношения Израиля с народами мира — это отношения между душой и телом. Тело, лишенное души, — мертво, но и душа, лишенная тела, — страдает.

— В чем вы видите главные проблемы иудаизма на современном этапе? Почему столь углубился раскол между религиозными и светскими израильтянами? Не стала ли Тора в наши дни не объединяющим, а разъединяющим фактором?

— Однозначно, нет. Скажу больше — группы, определяющие себя как радикально светские, начинают сегодня изучать и интерпретировать Тору. Есть множество опросов, свидетельствующих, что именно Тора во всей ее проблематике воспринимается сегодня как наследие всего народа. Наиболее яркое проявление этой тенденции — выступление в Кнессете депутата от новой партии «Еш атид» д-ра Рут Кальдерон, комментировавшей страницу Талмуда перед парламентариями. Разумеется, сообразно своим представлениям, но важно не это, а чувство сопричастности Торе, данной Моше на Синае. Думается, что израильское общество находится в процессе поиска своего пути к  иудаизму. 

— Рав Шерки, вы известны как автор концепции новой израильской (точнее, ивритской) национальной идентичности — ивриют. В чем ее отличие от идеологии кнааним, которые в середине прошлого века призывали к созданию новой нации, состоящей из уроженцев Израиля, независимо от их вероисповедания, и отвергали  еврейскую культуру диаспоры, да и сам термин «евреи» как исключительно религиозный. А на ваш взгляд, неевреи могут стать частью новой ивритской нации?

— Я предложил бы использовать принцип Рамбама «деяния отцов — знак сыновьям». Процессы, пережитые нашими праотцами — Авраамом, Ицхаком и Яаковом, — являются архетипом происходящего с нами. Мы видим, что первые иврим были предками Авраама. Его отец — Терах — вышел из Ур Касдим и направился в Эрец Исраэль, но «задержался» в Араме — тогдашней «Америке», слишком велик был соблазн ассимиляции, слишком притягательна была большая арамейская культура. Но Всевышний обращается к Аврааму, повелевая ему создать народ в Эрец Исраэль, по сути, требуя вернуться к ивриют. Это заняло три поколения, вплоть до момента, когда новая ивритская нация была названа Израилем. Это характерный исторический виток — потомки наших праотцов, будучи иврим, на определенном этапе стали носителями арамейской идентичности и позднее вернулись к ивриют. Таким образом, израильская идентичность праотцов, о которой говорит Тора, — это идентификация, прошедшая через галут и преодолевшая его.

Эта же матрица применима и к истории сыновей. Мы прошли период национальной идентификации, которая в галуте превратилась исключительно в религиозную, но, вернувшись в Эрец Исраэль, снова обрела национальное измерение и стала израильской идентичностью. В рамках этого процесса в израильском обществе идет постоянный  внутренний спор о том, что над чем преобладает, евреи — конфессия или национальность? Хотя, на самом деле, между ними нет никакой разницы — Всевышний выбирал не религиозную общность, он избрал народ, которому даровал Тору. В ходе укрепления нашей идентификации к нам будут присоединяться неевреи, обладающие израильским гражданством, но это уже относится к другому хронологическому этапу и связано с культурой современного либерализма.

— На сегодняшний день вы являетесь одним из наиболее ярких представителей национально-религиозного лагеря. Что делают «вязаные кипы» для того, чтобы стать общенациональным движением? Почему они озабочены лишь бюджетом поселений, а ситуация, допустим, в здравоохранении или засилье монополий их не очень заботит?                      

— Религиозные сионисты отличаются аутентичным пониманием иудаизма, где нет противоречий между религиозной, национальной и универсалистской платформами. К сожалению, израильское общество расколото на три больших лагеря: религиозный, национальный и космополитический. «Вязаные кипы», не отказываясь от своих ценностей, пытаются навести мосты (а не просто достигнуть компромисса) с приверженцами остальных лагерей. За время, прошедшее после Шестидневной войны, нам удалось сделать это в отношении национальной и религиозной платформ, сейчас мы стоим перед новым вызовом — необходимостью совмещения этих ценностей с универсалистской платформой.

Что же касается бюджетных приоритетов, то сегодня «вязаные кипы» представлены во всех партиях. Это ясный симптом выхода из плена секторальности, поскольку сопричастность национально-религиозному мессиджу ощущается во всех секторах общества.

— Не кажется ли вам в этом смысле симптоматичным союз между лидером национально-религиозной партии Нафтали Беннетом и главой центристской (если не левоцентристской)«Еш атид» Яиром Лапидом? Каким образом столь разные политики смогли объединиться?

— Я не поддерживаю ни одну из партий, но думаю, что этот союз свидетельствует о повороте в мировоззрении Лапида. Сын человека, в принципе испытывавшего отвращение к кипе, сегодня искренне хочет наладить отношения с религиозным миром. Тактика же г-на Беннета мне не очень понятна, я не вижу в этом союзе общности идейной платформы. Разве что стремление продемонстрировать красивые лица израильскому обществу.  

Беседовал Александр Файнштейн

номер газеты: 

№4 (192) апрель 2013, ияр 5773

Грандиозный митинг в Минске. Против Лукашенко вышел каждый четвертый

Беларусь развелась с Лукашенко | Новости 7-40, 18.8.2020

Бабин Яр має стати місцем української пам’яті

Бабин Яр має стати місцем української пам’яті: звернення до президента Володимира Зеленського
ВІТАЛІЙ НАХМАНОВИЧ
СЕРПЕНЬ 2020




Володимире Олександровичу,

нещодавно Ви публічно підтримали проєкт спорудження Меморіяльного центру Голокосту «Бабин Яр», зініційований та спонсорований російськими олігархами єврейського походження. У такий спосіб Ви відверто знехтували думкою сотень видатних представників української інтеліґенції, які вже багато місяців закликають Вас підтримати державну Концепцію комплексної меморіялізації Бабиного Яру, розроблену українськими істориками на замовлення українського Уряду.

Я також був серед тих, хто намагався вплинути на Вашу позицію. Я звертався до Вас як громадянин до президента і як історик до режисера та актора. Тепер я хочу звернутися до Вас як єврей до єврея. Я хочу спробувати пояснити Вам, чому Ви маєте підтримати українську концепцію не лише як президент України, а й як український єврей.

Насправді я не знаю, ким Ви почуваєтеся: євреєм, українцем, росіянином чи взагалі «радянською людиною». Адже наш народ протягом минулого століття пережив не лише Голокост, а й брутальну радянську асиміляцію, що позбавила нас тисячолітньої віри, мови, традиції та культури. «Євреями мовчання» називали нас у світі. І коли ми нарешті заговорили, виявилося, що нам нічого сказати, крім слів про унікальний Голокост, український антисемітизм та велику російську цивілізацію, частиною якої ми себе досі щиро вважаємо. За тридцять років ми так і не вивчили нічого іншого. Саме тому проєкт Центру «Бабин Яр» став таким, яким він є. Бо вигадали його радянські євреї-олігархи, очолив радянський єврей-дисидент, а втілювати має радянський єврей-режисер.

Зважаючи на це, я маю розповісти Вам дещо важливе про Радянський Союз. Адже він не був великою країною, що надала євреям рівноправ’я та врятувала їх від повного винищення. Це також не була країна, що провела успішну модернізацію, перемогла фашизм і досягла небачених вершин у науці та культурі. Ні! Це була країна, де сімдесят років панував жорстокий тоталітарний режим, який виморював голодом, розстрілював, депортував і засилав до концтаборів мільйони людей та цілі народи. Це була країна, де послідовно знищували й переслідували все, що не вкладалося в прокрустове ложе комуністичної ідеології, та всіх, хто був хоч трохи вищий за рівень загальної сірости. Сімдесят років панування комуністичної партії виховали людей, які не здатні взяти на себе відповідальність за життя своє і власної країни й очікують усього від держави та чудодіїв на її чолі.

Та це ще не все. Саме радянський режим і комуністична партія винні у приході нацистів до влади та розв’язанні Другої світової війни, що й уможливило Голокост. Саме вони розпочали по війні розгнуздану антисемітську кампанію, що під виглядом «антисіонізму» не припинялася до самого кінця існування СРСР. Саме вони забороняли вшановувати пам’ять єврейських жертв нацизму, знищили Бабин Яр і поставили в ньому блюзнірський пам’ятник «Радянським громадянам і військовополоненим». Саме у боротьбі з ними відроджувався сіонізм та єврейський культурницький рух. Й одним із найважливіших місць, де відбувалося національне пробудження радянських євреїв, був Бабин Яр. Він же був місцем, де радянський режим усіма засобами прагнув придушити наше відродження. Тому в єврейській історії радянська доба має залишитися чорною плямою, а співпрацю багатьох євреїв із комуністичним режимом маємо згадувати лише зі смутком, а не з гордістю. Тому плекання історичної пам’яті, що в будь-який спосіб намагається виставити СРСР жертвою аґресії чи рятувальником євреїв від нацизму, є абсолютно неприйнятним, як і подальше культивування серед євреїв прорадянських сентиментів.

Бабин Яр назавжди залишиться місцем єврейського болю і єврейської пам’яті. І євреї ніколи не примиряться із його сьогоднішнім занедбаним станом. Саме тому раз у раз виникають єврейські проєкти спорудження тут чогось ґрандіозного, на кшталт общинного чи меморіяльного центру. До того ж вони брутально нехтують давньою забороною будувати на похованнях, адже люди, які їх вигадують, навчені радянської зневаги до могил. Я із жахом дивлюся на це, адже якщо, боронь Б-же, один із цих проєктів усе-таки буде втілено, це відкриє скриньку Пандори по всій Україні. Бо як можна буде вберегти сотні єврейських цвинтарів та місць масових поховань, якщо самі євреї почнуть щось на них будувати?

Утім, такі проєкти виникатимуть і надалі, якщо Українська держава, яку Ви тепер очолюєте, не візьме на себе нарешті реальну відповідальність за Бабин Яр. І тут постає питання, для кого це все робитиметься. Невже тільки для іноземних туристів, як наголошують спонсори Меморіяльного центру «Бабин Яр»? Я не можу пристати на таку позицію. Адже я хочу, аби саме українці пам’ятали про півтора мільйона своїх єврейських сусідів, друзів та родичів, розстріляних по всій Україні. Я ні від кого не прагну каяття чи вибачень. Людей, які брали участь у злочинах, уже немає серед живих, а народи мають спокутувати свої провини лише перед Б-гом. Ми це не раз робили протягом тисячоліть, і тому не нам вимагати, аби хтось ставав перед нами на коліна. Я просто хочу, аби українські діти інколи приходили на єврейські могили, а коли виростуть, пам’ятали, що долі тих, хто в них лежить, є частиною української долі й української історії. Цього не можна навчити з-за кордону. Тому саме українські історики і музейники, архітектори та художники мають створити меморіял у Бабиному Яру. Створити його для своїх дітей.

Але як єврей я хотів би, щоб у цьому меморіялі українські діти почули про деякі вічні речі. Я хочу, аби Голокост став символом того, що несе із собою заперечення тисячолітніх моральних цінностей та спроба людини «в науковий спосіб» перетворити світ. І нацизм, у підґрунті якого лежав «науковий расизм», у цьому сенсі нічим не відрізнявся від соціялізму, в підґрунті якого був «науковий комунізм». Обидва проголошували необхідність позбутися «зайвих», «шкідливих», «ворожих» рас чи класів. Відкидання Б-га також мало наслідком відкидання універсальної релігійної етики, створення штучної расової чи класової моралі, а відтак леґалізацію масового знищення «неповноцінних» рас чи «некорисних» класів. І я хочу, аби українські діти знали, що саме юдаїзм приніс у світ ідеї абсолютної цінності людського життя і рівности людей перед Б-гом, які згодом лягли в основу християнства та інших світових релігій. Саме наші мудреці тисячі років тому проголосили: «Хто вбиває одну душу, руйнує цілий світ. Хто рятує одну душу, рятує цілий світ». Тому ми маємо дивитися на Голокост не як на унікальну єврейську трагедію, а як на символ усіх геноцидів і масових убивств минулого, а пам’ять про єврейські жертви Бабиного Яру має бути невіддільною від пам’яті про його жертви серед ромів, українців, росіян та інших народів. І не має згасати пам’ять про Праведників!

Зі щирим сподіванням на те, що Ви мене почуєте,

Віталій Нахманович

Про автора



Віталій Нахманович
Історик, етнополітолог
Київ, Україна
Історик і етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру. Закінчив історичний факультет Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Автор десятків статей, присвячених...

אני אומר לך כיהודי ליהודי

ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРЕЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ПРО БАБИН ЯР :   אני אומר לך כיהודי ליהודי
"...Тепер я хочу звернутися до Вас як єврей до єврея. Я хочу спробувати пояснити Вам, чому Ви маєте підтримати українську концепцію не лише як президент України, а й як український єврей..."   

https://krytyka.com/ua/articles/babyn-yar-maie-staty-mistsem-ukrayinskoyi-pamyati-zvernennya-do-prezydenta-volodymyra?fbclid=IwAR3Nn_aVmApAPQUOiRC_kzXnf6ktGQZ2LFLqLFXkJzOEtSibvSPJzqn1v6g

Ермак - агент ФСБ!

Жидобандерівці, армія-мова-віра по-ізраїльськи, євреї vs стародавні єгиптяни

https://www.facebook.com/ESENS5TV/videos/302500207709437/?v=302500207709437

Игорь Коломойский занял последнее — 57-е место — в списке израильских миллиардеров

Игорь Коломойский занял последнее — 57-е место — в списке израильских миллиардеров

Украина не Беларусь, Лукашенко не президент I Красная линия

��Потужний виступ Михайла Забродського у Дніпрі!

ОБРАЩЕНИЕ полковника ГРУ Бородача к ОФИЦЕРАМ, воюющим с своим народом

РАСКАЯНИЕ (תְּשׁוּבָה, тшува, буквально `возвращение`)

            Исторические решения Второго Ватиканского собора 1965 года.

Собором была принята Декларация «Nostra Ætate» (В наше время»), которая требует кардинального пересмотра отношения католической церкви к евреям.
Впервые в истории Христианской Церкви, решением ее высшего органа – Собора, с евреев было снято многовековое обвинение в коллективной ответственности за смерть Иисуса: «…евреев нельзя представлять отвергнутыми или проклятыми».
         А в 1990 году президент комиссии по религиозным отношениям с евреями кардинал Э. Кессиди заявил:
«То, что антисемитизм нашёл место в христианской мысли и практике, требует от нас акта Тшува [„раскаяния“]».      

        РАСКА́ЯНИЕ (תְּשׁוּבָה, тшува, буквально `возвращение`),  исправление поведения, являющееся условием Божественного прощения.
     При раскаянии человек должен испытывать искреннее отвращение к своему проступку и, более того, доказать это отвращение всем своим поведением, прекратить грешить и начать совершать благие поступки .  
         В Библии возможность раскаяния служит основополагающей идеей веры пророков, постоянно призывающих Израиль раскаяться в своих грехах, пока еще не поздно.      Последовательность грех — наказание — раскаяние — избавление лежит в основе историософской концепции пророков.      В книге Второзаконие (30:1–10) эта концепция выражена с наибольшей ясностью: лишь когда Израиль раскается в своих прегрешениях, Господь смилуется и возвратит его из рассеяния в землю отцов.      В отличие от ряда других древних религий Библия рассматривает грех как результат свободного выбора человека, а потому видит искупление греха в раскаянии, то есть во внутреннем исправлении человека, а не в очистительных ритуалах; раскаяние влечет за собой соответствующее изменение в отношении Бога к грешнику, проистекающее из Его благости — Бог милосерден и прощает раскаявшегося.
           Это относится как к индивидуальному, так и всенародному раскаянию.          Законоучители Талмуда всячески подчеркивали значение раскаяния, и именно они сформулировали понятие тшува (так же они назвали и пятую часть молитвы Амида).          Бог побуждает Израиль раскаяться и не стыдиться этого, как сын не стыдится вернуться к любящему его отцу                       (Втор. Р. 2:24).          Если зло содеяно, как оно может быть исправлено? Как принцип раскаяния сочетается с принципом наказания за проступок? Законоучители искали решение в понимании принципа искреннего раскаяния как закона творения — сила раскаяния не имеет границ, и даже отпетые грешники могут полагаться на него.        Законоучители противопоставляли подлинное раскаяние его внешним атрибутам — посту и власянице; признание грехов без покаяния не имеет никакой ценности. Грешника следует побуждать к раскаянию; запрещается напоминать раскаявшемуся о его прежних прегрешениях (БМ. 4:10).                В отличие от христианства, где священник выступает посредником между кающимся и Богом, в иудаизме раскаяние является непосредственным обращением к Богу.       Са‘адия Гаон был первым, кто сформулировал четыре основные составляющие элемента раскаяния — отход от греха, сожаление о содеянном, просьба о прощении и обязательство воздерживаться от греха в будущем. Эта концепция была принята всеми последующими еврейскими мыслителями.       Маймонид считал, что полное раскаяние (тшува гмура) достигается тогда, когда человек, попав в условия, позволяющие повторить прежний проступок, способен воздержаться от него (Яд, Тшува 2:1). Маймонид впервые в еврейской мысли включил раскаяния в сферу нормативной Галахи.        В 20 в. проблема раскаяния стояла в центре внимания ряда ведущих еврейских мыслителей; в этот период наряду с традиционной концепцией, видящей в раскаянии потребность как верующих, так и неверующих евреев, была выдвинута новая концепция раскаяния как пути возврата человека к Богу. Наиболее яркими представителями этой концепции были Ф. Розенцвейг и М. Бубер.              А. И. Кук выдвинул наиболее многостороннюю концепцию раскаяния, сочетающую в себе как традиционный, так и новый подход. Каббалистический взгляд на раскаяние как на способ исправления мира Кук сочетал с мессианским сионизмом (см. Мессия, Сионизм) и с идеей раскаяния как возвращения к Богу.         Греша, человек изолирует себя от Бога и разрушает потенциальную гармонию и единство бытия, а раскаиваясь, он преодолевает эту изоляцию и приобщается к Богу; возвращение (тшува) народа Израиля на землю предков — это раскаяние на общенациональном уровне.    

        В 1970-е гг. в Израиле и в диаспоре (особенно в США) началось движение хазара би-тшува (буквально `возвращение в раскаянии`; некоторые возражали против этого термина) — обращение к религии; многие из тех, кто утратил связь с иудаизмом или даже никогда не имел ее, стали вести религиозный образ жизни, поступать в иешивы. Поощряя эту тенденцию, иешивы ведут соответствующую пропаганду; открываются особые иешивы для «кающихся» (хозрим би-тшува).
Сефарды в Израиле проводят «съезды раскаяния» в месяце элул.

Крым вернет Украине одна из башен Кремля

 

Прогноз реальный , потому что основан на показаниях датчиков не только полит-экономическиких глобальных процессов, но и датчков политической психологии и духовного стержня развития (или деградации) стран, народов, империй ....Особенно, тех, кто попытался опереться на совершенно ложную теорию национал=интрнацонал - социалистических Идолов : Маркс - Ленин - Гитлер - Сталин - Мао..., и каннибальскую практику "марксистско-ленинской материалистической диалектики" и всемирного кровавого пожара , т.н. "классовой борьбы " .
Крым вернет Украине одна из башен Кремля

   

Інформація - зброя: кому належать українські ЗМІ

    

ДМИТРО КОРОЛЬ, ЮРІЙ ВІННІЧУК, ДІАНА КОСЕНКО
7 ГРУДНЯ 2015

Інформація - зброя:
кому належать українські ЗМІ

Власники найбільших телеканалів, радіостанцій, газет, журналів та онлайн-видань

Фото: flickr.com/victormk1

ВУкраїні відсутній ринок засобів масової інформації. Переважна більшість медіа України – збиткові і спонсоруються фінансово-промисловими або політичними групами. Лише невеличка горстка ЗМІ намагається вижити за рахунок рекламних надходжень.

Здебільшого засоби масової інформації не гребують "джинсою" – матеріалами замовного політичного або економічного характеру, на яких немає позначок, які б вказували на фінансову мотивацію в їх виході.

Це не означає, що українські мас-медіа – гарантоване зло. Виданням не вистачає ресурсів для виробництва якісного контенту, а український споживач не готовий за нього платити. Доводиться виживати за рахунок інших джерел.

В багатьох випадках саме від власника ЗМІ, а не від журналіста, залежить спрямованість контенту. Тому українському глядачу, читачу або слухачу вкрай важливо знати, кому належить те чи інше медіа.

СЕРГІЙ КУРЧЕНКО

UMH Group

UMH – один з найбільших медіа-холдингів, який володіє та управляє низкою інтернет-видань, радіо, видає газети та журнали.

До UMH входять сайти та журнали: Forbes, Кореспондент, портали: bigmir.net, i.ua, tochka.net та football.ua. Холдинг видає газети "Комсомольська правда в Україні", "Аргументи і Факти", "Теленеделя" та журнал "Футбол".

UMH управляє п'ятьма мережевими радіостанціями: "Авторадіо", "Наше радіо", Europa Plus, "Ретро FM" та "Радіо п'ятниця". Холдинг також керує трьома локальними радіостанціями: Lounge FM, "Голос Столиці" та "Джем FM".

Сергій Курченко став власником UMH Group в 2013 році, придбавши його у Бориса Ложкіна, який сьогодні обіймає посаду голови Адміністрації президента Петра Порошенка. До слова, Ложкін та Порошенко були партнерами по журналу "Кореспондент".

Фінансувалася угода з придбання UMH кредитними коштами, які серед інших, видав державний "Укрексмібанк". Як стало відомо в 2015 році, держбанк видав кредит на придбання медіа-холдингу в розмірі $160 млн.

В 2015 році американський видавничий дім Forbes заборонив UMH використовувати бренд "Forbes" в Україні. Після цього сайт журналу перевели на новий домен Forbes.net.ua. Сам журнал продовжує виходити.

Права на другий міжнародний бренд – жіночий журнал Vogue перейшли від UMH до "Медіа Група Україна" Ріната Ахметова.

РІНАТ АХМЕТОВ

Медіа група Україна

Холдинг "Медіа група Україна" мільярдера Ріната Ахметова об'єднує телеканали, сайти та друковані ЗМІ.

Його особливістю є акцент на регіональні ЗМІ, які транслюються або виходять в індустріальних містах України, де розташовані підприємства СКМ Ахметова.

Зокрема, в "Медіа групу Україна" входить загальнонаціональний телеканал "Україна", кабельні телеканали "НЛО ТВ" та "Індіго", спортивні телеканали "Футбол 1" та "Футбол 2". Окрім них до групи входить підрозділ регіональних телеканалів: "Телеканал 34" (Дніпропетровськ), "Донбас" (Донецьк), та "Сігма" (Маріуполь).

Група друкованих ЗМІ Ахметова називається "Сегодня Мультимедиа". Флагманом групи є щоденна газета "Сегодня" та однойменний сайт. Інші ЗМІ групи: журнал та сайт Vogue, регіональні видання - телегід "РИО", суспільно-політичний тижневик "Донецкие новости", політична газета "Приазовский рабочий" та "Дом Советов".

В сегменті інтернет-ЗМІ Ахметову належать сайти: "Сегодня" (segodnya.ua), "Вечерний Донецк" (vecherka.donetsk.ua), Gorod (gorod.dp.ua), "Приазовский рабочий" (pr.ua) та "Донецкие Новости" (dnews.donetsk.ua).

До холдингу Ахметова також входить онлайн-сервіс OLL.tv – показ фільмів, програм та серіалів за підпискою.

ДМИТРО ФІРТАШ_СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН

Inter Media Group

Головним активом в холдингу Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна є загальноукраїнський телеканал "Інтер". Крім нього, в групу входить низка нішевих телеканалів: НТН, "Мега", К1, К2, "Ентер Фільм" та дитячий телеканал "Піксель".

Льовочкін - колишній голова Адміністрації президента Віктора Януковича, зараз він є народним депутатом від "Опозиційного блоку". Фірташ знаходиться у Відні, де був затриманий в 2014 році. МВС України заявило, що на батьківщині його чекає арешт.

"Інтеру" належить служба новин "Подробності", яка готує інформаційні випуски для телеканалу та розвиває власний сайт - podrobnosti.ua.

З інтернет-ЗМІ Фірташу та Льовочкіну належить інформаційне агентство "Українські новини" (un.ua). До нього входить новинний портал Ukranews.com та фотопортал ukrafoto.com.

ВІКТОР ПІНЧУК

StarLight Media

Зятю другого президента України Леоніда Кучми належить шість телеканалів, які об'єднанні в холдинг StarLightMedia. Особливістю медіа-імперії Пінчука є акцент на розважальний контент.

До його холдингу входять телеканали: СТБ, ICTV, "Новий канал", музикальні канали М1 та М2, а також телеканал QTV, що транслює мультфільми.

Холдинг володіє продакшином, який виробляє програми для телеканалів групи та сейлз-хаузом, що реалізує рекламу на телеканалах Пінчука.

ІГОР КОЛОМОЙСЬКИЙ

1+1 Media

До медіа-холдингу групи "Приват" олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова входить вісім телеканалів.

Найціннішим в групі є загальноукраїнський канал "1+1". Крім того, в "1+1 Media" входять телеканали: 2+2, ТЕТ, "ПлюсПлюс", 1+1 International, жіночий телеканал Bigudi, телеканал інформаційного агентства УНІАН та Ukraine Today - телеканал, який здійснює трансляцію на інші країни.

З інтернет-ЗМІ Коломойському належить інформаційне агентство УНІАН, сайти ТСН.ua та Главред.info.

Преса та онлайн-видання

Українська правда
Власник: Олена Притула

Громадське телебачення
Власники: колектив журналістів

Forbes.net.ua
Власник: Сергій Курченко

Обозреватель
Власники: Юрій і Ростислав Бродські

Проект об'єднує в собі декілька різнотематичних сайтів: економіку, історію, євроінтеграцію, життя, лайфстайл та таблоід. Олена Притула – співзасновниця та багаторічний головний редактор УП. "Я розділяю їх моральні цінності і завжди готовий їм допомогти. Але не грошима", - сказав в інтерв'ю журналу "Новое время" російський олігарх Костянтин Григоришин про "Українську правду". Редакція орендує офіс в приміщенні Григоришина.

Видання працює як інтернет-телебачення і сайт новин. Воно було створено групою журналістів в 2013 році напередодні Євромайдану. Проект існує на грантові кошти. Засновниками ГО "Громадське телебачення" є Сергій Андрушко, Юлія Банкова, Андрій Баштовий, Роман Вінтонів, Дмитро Гнап, Мустафа Найем, Роман Скрипін, Данило Яневський. Редакція орендує офіс у російського олігарха Костянтина Григоришина.

Сайт раніше працював на домені Forbes.ua. Однак власник франшизи – американський Forbes - відібрав її в холдингу UMH, якому і належить українське видання. Холдинг UMH був проданий Борисом Ложкіним в 2013 році колишньому олігарху Сергію Курченку.

Портал "Обозреватель" записаний на синів бізнесмена Михайла Бродського. Йому належить виробник матраців "Венето". Бродський є одним із соратників Ігоря Коломойського.

ЛігаБізнесІнформ
Власники: Сергій, Марина і Дмитро Бондаренки. Володимир Єгіпко

Радіо Свобода
Власник: Radio Free Europe/Radio Liberty

УНІАН
Власник: Ігор Коломойський

Кореспондент
Власник: Сергій Курченко

"ЛігаБізнесІнформ" входить в групу компаній "Ліга", яка надає юридичні та інформаційні послуги в законодавчій та бухгалтерській сферах. Зокрема, групі належить система "Ліга Закон" – база данних законодавства України.

"Радіо Свобода Україна" – відділення міжнародної медіа-організації. Проект фінансує Конгрес США. На сайті української редакції публікуються новини, репортажі, аналітичні матеріали та розслідування. "Радіо Свобода" виробляє відео-контент, зокрема - проект розслідувань "Схеми".

УНІАН – найстаріша в Україні інформаційна агенція. Сьогодні на базі УНІАНу працює власне інформагентство, прес-центр, фотослужба та однойменне телебачення.

До продажу UMH Ложкіним, сайт та журнал "Кореспондент" були найпопулярнішими новинним агрегатором та тижневиком.

Дзеркало тижня
Власник: Юлія, Олексій та Володимир Мостові

Сегодня
Власник: Рінат Ахметов

Цензор.net
Власник: Юрій Бутусов

Лівий берег
Власник: громадська організація "Інститут Горшеніна"

"Дзеркало тижня" - одне з найстаріших аналітичних друкованих та інтернет ЗМІ України. Газета виходить у форматі тижневика. Її власником та головним редактором є Юлія Мостова – дружина політика та екс-міністра оборони Анатолія Гриценка.

Щоденна газета та сайт "Сегодня" входять в медіа-холдинг "Медіа група Україна" олігарха Ріната Ахметова, найбагатшої людини України. Конкурентом видання Ахметова є газета "Вєсті", яку безкоштовно роздають біля метро.

Головним редактором сайту "Цензор" є Юрій Бутусов, журналіст, блогер та активіст. Виданням володіє ГО "Агентство вільної інформації". Її заснували Ілона Янко – помічник депутата від "Народного фронту" Руслана Лук'янчука та Олена Байда, що в 2014 році була уповноваженою особою від "Народного фронту" на позачергових виборах до парламенту.

Головним редактором Lb.ua є журналістка Соня Кошкіна. Окрім управління сайтом, "Інститут Горшеніна" займається проведенням конференцій, круглих столів та надає послуги з консультування політикам.
"Інститут Горшеніна" заснували Вадим Омельченко, Ксенія Василенко (Соня Кошкіна), Олексій Лещенко та Віктор Соколов.

 

Журнал "Країна"
Власник: Роман Вавриш

Новое время
Власник: Томаш Фіала

Главком
Власник: Юлія Лимар, Віктор Шлінчак

Комсомольская правда
Власник: Сергій Курченко

Сайт Газета.юа та журнал "Країна" входять в ТОВ "Видавнича група "Нова інформація", яка належить Роману Вавришу – соратнику політика Ігоря Васюника.

Видання "Новое время" було створено після продажу Ложкіним UMH, куди входить журнал Кореспондент. Цей журнал очолював Віталій Сич, який звільнився після продажу холдингу. Разом з частиною редакції він створив "Новое время". Інвестором проекту стала інвестиційна компанія Dragon Capital, яка належить Томашу Фіалі.

Перед тим, як свторили "Главком" Віктор Шлінчак та Юлія Лимар працювали на керівних посадах в холдингу "Главред-медіа", який фінансувався Ігорем Коломойським. Джерела фінансування "Главкому" невідомі.

"Комсомольская правда" входить в медіа-холдинг UMH, який Сергій Курченко придбав в 2013 році у нинішнього голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна.

Депо
Власник: ПАТ "Картель"

Захід.нет
Власник: Катерина Кіт-Садова

ІА "Інтерфакс-Україна" Власник: Олександр Мартиненко, Тевана Глобал Лімітед (БВО)

Укрінформ
Власник: Міністерство інформаційної політики

Свого часу ПАТ "Картель" об'єднував видання "Власть денег", "Деловая столица" та власне портал ДЕПО. Власниками "Картеля" були Вагіф Алєкперов та Леонід Федун – співвласники російського "Лукойла". В 2014 році холдинг було продано Вадиму Денисенку – депутату від БПП. Видання HUBS писало, що інвестором "Картеля" може бути аграрний магнат Олег Бахматюк.

Популярне на Західній Україні видання належить дружині мера Львова Катерині Кіт-Садовій. Захід.нет входить в медіа-холдинг Садових - "Радіокомпанія Люкс". Туди ж входять: "Телеканал "24", радіо Lux FM, "Радіо 24", сайт Football24.ua та рекламне агентство "Люкс".

ІА "Інтерфакс-Україна" - одне із трьох класичних інформаційних агенцій в Україні, які частково продають свій контент по підписці. Директором та співвласником ІА є Олександр Мартиненко. Ще одним акціонером видання є британська офшорна компанія "Тевана Глобал Лімітед". Кінцеві власники невідомі.

"Укрінформ" – державне інформаційне агентство. Сьогодні на його базі створено мультимедійну платформу іномовлення України. Міністром інформ політики є Юрій Стець – кум президента України Петра Порошенка.

Українські новини
Власник: Дмитро Фірташ

УНН
Власник: Уляна Лозан

Дело
Власник: Сергій Рубіс

Апостроф
Власник: Міжнародний центр перспективних досліджень

"Українські новини" входять в медіа-холдинг Inter Media Group Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна. В ІА входить портал Ukranews, фотобанк Ukrafoto та інформагентство "Українські новини".

Раніше портал новин УНН пов'язували з соратницею Януковича Ганною Герман. Сьогодні він через ТОВ "УНН" офіційно належить головреду Уляні Лозан. Вона на пару з Анастасією Мацало володіє також ТОВ "Інформаційне агентство українські незалежні новини". Джерела фінансування УНН невідомі.

Інтернет-видання "Дело" належить ТОВ "Комунікаційний Хаб "Економіка", засновник якого - Сергій Рубіс. Власником видання ще рік тому був олігарх Віктор Пінчук. В 2014 році він заявив про продаж видавництва "Економіка". В Ekonomika Communication Hub входять сайти "Дело", сайт для маркетинг-директорів ММР, журнал "ТОП – 100" та сайт Womo.

Сайт "Апостроф" з'явився в Україні відносно недавно. Запускала його команда журналістів з колишньої щоденної газети "КоммерсантЪ-Украина". Після запуску більшість з них звільнилися. Сайт належить ГО "МЦПД", яку заснували Віра Нанівська, Дана Овчаренко та Сергій Сегеда.

Тиждень
Власник: Альфред Вільгельм Малльманн, Юрій Макаров

УкрНЕТ
Власники: Борис та Михайло Комісаруки та Ольга Грач

РБК-Україна
Власник: Йосип Пінтус

Вести
Власник: Олександр Клименко

Журналом та сайтом "Тижня" володіє ТОВ "Український тиждень". Власниками компанії є журналіст Юрій Макаров та австрієць Альфред Вільгельм Малльманн.

УкрНЕТ – найбільший новинний агрегатор України. Окрім реклами заробляє на продажу трафіку українським ЗМІ. Портал належить Борису та Михайлу Комісарукам та Ользі Грач. Їм також належить банк "Фамільний".

Раніше РБК-Україна працювало по ліцензії російського РБК. Сьогодні видання належить компанії "РБК Медіа". Керівником РБК є Йосип Пінтус. Саме він володіє виданням.

До холдингу "Вести" входить щоденна газета, радіо "Вести" та журнал "Репортер", який в 2015 році зупинив вихід друкованої версії. Кінцевим власником холдингу через ТОВ "Мультімедіа інвест груп" є Ілля Гаєвой – співзасновник ГО "Відновлення Донбасу". На сайті екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка вказано, що саме він є засновником ГО "Відновлення Донбасу".

Експрес
Власники: Микола Коман, Ігор Починок

ZIK
Власник: Петро Демінський

Наші гроші
Власники: Юрій Ніколов, Олексій та Ольга Шалайські

РИА Новости Украина
Власник: "РИА Новости", Росія

Львівська газета "Експрес" - одне з найстаріших видань України. Видається з 1992 року. Місце локації – Львів. Газета, серед іншого, відома своїми розслідуваннями про спонсора "Свободи" Ігоря Кривецького та його зв'язки з кримінальним світом.

Інформаційне агентство ZIK.ua створено в 2003 році. За даними "Наших грошей", в 2008 році ZIK потрапив під контроль почесного президента ФК "Карпати" Петра Димінського. Окрім сайту ZIK.ua до холдингу входить телеканал ZIK.

Видання "Наші Гроші" спеціалізується на антикорупційних розслідуваннях у сфері державних закупівель. Фінансується за рахунок грантів міжнародних організацій.

Представництво російського державного агентства "РИА Новости" в Україні. В реєстрі юридичних осіб власником "РИА Новости" є ТОВ "Інтерселект", яку заснував Кирило Вишинський - керівник представництва "РИА Новости".

Kyiv Post
Власник: Мохаммад Захур

Газета 2000
Власник: Сергій Кичигін

Факти і Коментарі
Власник: "Міндорі Ентерпайзез ЛТД", "Пантохо ЛТД" (Кіпр)

Газета "Бізнес"
Власник: Наталя Мельничук

Kyiv Post – єдина в Україні англомовна газета. Власником видання є бізнесмен пакистанського походження Мохаммад Захур, чоловік співачки Камалії. Його бізнес-група ISTIL інвестує в ЗМІ, нерухомість, енергетику та готельний бізнес.

Раніше фінансовим спонсором Газети 2000 називали Віктора Медведчука – кума президента РФ Володимира Путіна. Газета записана на ПП "Газетний комплекс "Інтернет-Медіа", яке належить мешканцю Ванкувера (Канада) Сергію Кичигіну – головному редактору "Газети 2000".

Щоденна газета та сайт. Фінансування "Фактів" приписують бізнесмену Віктору Пінчуку.

Щотижневе друковане видання про бізнес. Редакція видання також розвиває свій сайт. "Бізнес" належить ТОВ "Бліц-Інформ".

Gordonua.com
Власник: Дмитро Гордон

Газета "День"
Власник: Віталій Гайдук

BBC Україна
Власник: ВВС (Британська телерадіомовна корпорація)

Німецька хвиля (DW)
Власник: Deutsche Welle

Дмитро Гордон – журналіст, власник однойменного інтернет-видання "Гордон", газети "Бульвар-Гордона" та агентства нерухомості "Бульвар Гордона". Є депутатом Київради від БПП. Минулого року в Київраду пройшов як самовисуванець.

Віталій Гайдук – колишній акціонер металургійного холдингу ІСД, був соратником Юлії Тимошенко. Фінасував видання "Коментарі", яке продав в 2013 році.

BBC Україна – веб-сайт Української служби Британської телерадіомовної корпорації.

Deutsche Welle - німецька державна радіостанція та телеканал, які здійснюють мовлення на інші країни. DW має українську версію сайту та редакцію в Бонні, де працюють українські журналісти.

Телеканали

1+1
Власник: Ігор Коломойський

5 Канал
Власник: Петро Порошенко

Інтер
Власники: Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін

Україна
Власник: Рінат Ахметов

"Плюси" – флагманський актив медіа-холдингу олігарха Ігоря Коломойського. Крім того, в "1+1 Media" входять телеканали: 2+2, ТЕТ, "ПлюсПлюс", 1+1 International, жіночий телеканал Bigudi, телеканал інформаційного агентства УНІАН та Ukraine Today - телеканал, який здійснює трансляцію на інші країни.

Президент Петро Порошенко відразу після інавгурації в 2014 році заявив, що продавати "5 Канал" не збирається.
ЗМІ позиціонує себе як канал новин.

Телеканал "Інтер" входить в холдинг Фірташа-Льовочкіна і є його базовим активом. Крім нього, в групу входить низка інших телеканалів: НТН, "Мега", К1, К2, "Ентер Фільм" та "Піксель".

Телеканал "Україна" входить в холдинг Ріната Ахметова. Крім нього, Ахметову належать: "НЛО ТВ", "Індіго", "Ескулап ТВ" та спортивні телеканали "Футбол 1" та "Футбол 2".

Новий канал
Власник: Віктор Пінчук

Перший
Власник: держава

Телеканал 24
Власник: родина мера Львова Андрія Садового

112 Україна
Власник: Андрій Подщипков

"Новий канал" входить до холдингу StarLightMedia Віктора Пінчука. До холдингу олігарха також входять телеканали: СТБ, ICTV, музикальні канали М1 та М2, а також QTV.

Сьогодні на базі "Першого національного" створено Суспільне мовлення. Передбачається, що політики не будуть втручатися в роботу телекомпанії.

24-й телеканал входить до холдингу "Радіокомпанія Люкс" дружини мера Львова Катерини Кіт-Садової.

"112 канал" запустився в Україні напередодні революції Гідності. Тоді його інвестором називали Віталія Захарченка – міністра внутрішніх справ часів Януковича. Зараз офіційним власником каналу є Андрій Подщипков - соратник народного депутата Сергія Капліна, який веде програму на 112-му.

Еспресо TV
Власники: Лариса Княжицька, Вадим Денисенко

Тоніс
Власник: Петр Зіка (Кіпр)

Телеканал Business
Власник: Еспарон Сандра Джіна (Сейшели)

Newsone
Власник: Євген Мураєв

Телеканал контролюють народні депутати Вадим Денисенко (БПП) та Микола Княжицький (Народний Фронт).

Бенефіціаром телеканалу записаний чех Петр Зіка, який зареєстрований на Кіпрі. Джерела фінансування медіа невідомі. Раніше телеканал належав Володимиру Костеріну, який в 2014 році заявив виданню HUBS, що телеканал у нього відібрала "Сім'я" Януковича.

Телеканал Business належав бізнесмену Руслану Демчаку. В 2013 році стало відомо про продаж ним телеканалу та інших медіа-активів структурам "Сім'ї" Януковича. До цього Демчак перебував у СІЗО за підозрою у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Вийшов на свободу в лютому 2013 року.

Телеканал Newsone раніше належав Вадиму Рабіновичу, який сьогодні є депутатом "Опозиційного блоку". В 2014 році стало відомо, що він продав телеканал "регіоналу" Євгену Мураєву, який також входить в "Опозиційний блок".

Радіостанції

Бізнес радіо груп
Власники: Анатолій та Євген Євтухови

Радіо група "Тавр Медіа"
Власник: Микола Баграєв

Радіо група UMH
Власник: Сергій Курченко

Європейська станція
Власник: RadioCorp Holding

До "Бізнес радіо груп" входить "Улюблене радіо", радіо "Шансон", DJFM та Бізнес FM. Свою частку на ринку "Бізнес радіо груп" оцінює в 15%.

До цієї групи належить шість великих загальнонаціональних радіостанцій. Зокрема: Kiss FM, "Русское радио", Хіт FM, "Радіо мелодія", Radio Roks та Radio Relax. "Тавр Медіа" займає майже 30% радіоринку України. Власник "Тавр Медіа" Микола Баграєв – народний депутат IV-VII скликань. Спочатку був депутатом від БЮТ, а з 2011 року увійшов до Партії регіонів. З лютого по листопад 2014 був позафракційним депутатом, членом групи "Суверенна європейська Україна". Засновник "Таврійських ігор".

В медіа холдинг Сергія Курченка входить вісім радіостанцій: "Ретро FM", Europa Plus, "Наше радіо", "Голос Столиці", "Джем FM", Lounge FM, "АвтоРадіо" та "Радио Пятница". Радіостанції опальному бізнесмену-втікачу дісталися разом з іншими активами UMH під час його продажу Ложкіним. Частка на ринку – майже 25%.

Радіо "Європейська станція" – нова назва "Гала Радіо". Свій позивний радіостанція змінила на початку 2015 року. Разом із ним станція змінила і власників: новим інвестором стала RadioCorp Holding - компанія з Нідерландів, яка управляє низкою радіостанцій та медіа в Нідерландах, Австрії, Болгарії та інших країнах. Попереднім власником був американський бізнесмен Джозеф Лемір. Сьогодні радіо ЄС записане на ПрАТ "МіраКом Україна", яка належить нідерландській "Ед Венче Рейдіо Б.В.". Радіо ЄС транслюється в дев'ятьох містах України.

Люкс FM
Власник: родина мера Львова Садового

Перець FM
Власник: Андрій Карпій

Радіо "Вести"
Власник: Олександр Клименко

Радіо Ера
Власник: Андрій Деркач

"Люкс FM" входить в однойменний медіа холдинг і належить Катерині Кіт-Садовій – дружині мера Львова Андрія Содового.

Карпій – колишній партнер Андрія Садового по "Радіо Люкс". У 2014 році Карпій продав чотири радіокомпанії з мережею на 27 міст Ігорю Гужві, якому тоді належало Радіо "Вести".

Радіо "Вести" входить в холдинг "Вести" Олександра Клименка, екс-міністра доходів та заборів в уряді часів Віктора Януковича.

Власник "Радіо Ера" Андрій Деркач був депутатом від Партії регіонів. Розвал Партії регіонів не завадив Деркачу знову пройти в Раду. Він входить до депутатської групи "Воля народу", якою зараз керує Ярослав Москаленко.

Для підготовки матеріалу використовувались дані Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інших відкритих джерел інформації. Реальні власники-контролери видань, телеканалів та радіостанцій, в деяких випадках, відрізняються від тих, що прописані де-юре.

За цим посиланням можна переглянути pdf-файл з повним переліком ЗМІ, компаній, на які вони оформлені, та їх юридичними власниками.