УКРАЇНОЮДАЇКА: НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ

Олег БАГАН, Петро ІВАНИШИН

Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова

УКРАЇНОЮДАЇКА:
НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ

1-2 лютого у Дрогобичі відбувалися перші “Читання з україноюдаїки – 2008”, які актуалізували питанням цієї нової науки. Ця міжнародна наукова конференція була присвячена пам’яті відомого українського вченого професора Мартена Феллера (1933-2004). Конференцію організували Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний університет “Києво-Могилянська академія” і Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Стратегічним завданням науковців було осмислити методологічні та програмні завдання україноюдаїки як комплексної науки про українське єврейство у його тісному взаємозв’язку із українством. Виступи учасників мали дві головні лінії. Про проблематику україноюдаїки говорили історик Жанна Ковба (вдова М.Феллера), президент НАУКМА Сергій Квіт, директор Центру юдаїки Леонід Фінберг, відомий мовознавець Ярослав Радевич-Винницький, керівник Центру Донцова Олег Баган, відома перекладачка Валерія Богуславська, літературознавець Петро Іванишин та ін. Постать і значення М.Феллера як основоположника україноюдаїки були осмислені у доповідях польської публіцистка Ізабелли Хруслінської, учениці професора Світлани Невдащенко, професора Зенона Гузара, літературознавця Лесі Кравченко та ін.
Основні ідеї конференції, що звучали у виступах, можна підсумувати наступними судженнями. Постать професора Мартена Феллера відома далеко за межами Дрогобича, Києва чи України. Це справедливо і зрозуміло – таким був масштаб творчої діяльності цієї людини. Значною мірою саме під час викладання у Дрогобицькому педуніверситеті, у Франковому вузі сформувався той основоположний культурологічний комплекс теоретичних ідей, який був названий ним ще у 1994-му році “україноюдаїка”.
Йдеться про цілу комплексну науку, об’єктом вивчення якої є українське єврейство у тісному взаємозв’язку із українством. Однак тут простежується набагато глибший і ширший онтологічний аспект. Оскільки йдеться про надзвичайно важливий, перевірений століттями спосіб пізнання та розуміння буття двох давніх народів, народів Біблії із схожою трагічною долею. (Чого вартують лише факти пережитих глобальних катастроф українців та євреїв у ХХ столітті – трьох Голодоморів та Голокосту.) Такі наукові способи ведення культурного діалогу не можуть не заслуговувати на пильну увагу, вивчення та популяризацію у середовищі людей культури. Тим більше, у сучасний період світової історії.
Як це не прикро визнавати, але сучасний глобалізований світ насичений імперськими ідеями національної та релігійної нетерпимості, ворожості та ненависті. Явні чи приховані українофобія та антисемітизм стали, на жаль, сумною реальністю у межах новітнього інформаційного простору. Протидіяти такого типу антинаціональним процесам, налагоджувати конструктивний діалог між різними культурами, пророщувати зерна любові на основі взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємовивчення національних традицій, національних ідей одне одного – ось вічно актуальні завдання для інтелігенції різних націй, про що можемо прочитати у Тараса Шевченка і Теодора Герцля, в Івана Франка і Володимира Жаботинського, у митрополита Андрея Шептицького і рабина Давида Кахани... У всіх тих, кого професор М.Феллер слушно окреслював як “наших великих духом”.
Наука україноюдаїка, основоположником якої став Мартен Феллер, належить до того типу продуктивних дисциплін, які допомагають долати історичні кривди та прикрі непорозуміння у житті українського та єврейського народів шляхом зосередження на тому доброму і головному, що було, є і повинно бути у міжнаціональному житті. Не випадково, що ця наука знаходила і знаходить такий однозначно схвальний відгук у середовищі української інтелігенції. Промовистий факт: ініціатором написання першої книжки з україноюдаїки (Феллер М.Д. Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 1994), а також проведення конференції, присвяченої пам’яті професора М.Феллера, став його друг, відомий український вчений та чільний діяч націоналістичного руху, доцент Дрогобицького університету Василь Іванишин. На жаль, передчасна смерть перешкодила йому особисто взяти участь у цьому важливому заході, але добру ініціативу підхопили учні та однодумці Василя Іванишина, зокрема із Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Учасники конференції також відзначили той позитивний факт, що в Дрогобицькому університеті сформувалась група науковців, які організували перші “Читання з україноюдаїки”, вшановуючи тим самим пам’ять гідної шани людини – професора Мартена Феллера. Але водночас вони висловили побажання, щоб такі наукові заходи ставали систематичними, щоб вони охоплювали усе значніші кола науковців в Україні та поза нею, щоб добрий почин дрогобицьких учених став також і добрим зразком для наслідування і ґрунтом для співпраці. Бо справді йдеться про важливу гуманітарну науку, науку, що об’єднує народи.