Сакральний розподіл духовної і політичної влади.

             На  мозаїці у  СВЯТІЙ СОФІЇ зображено ієрархію Духовної і політичної влади в Римській  державі, яка офіційно визнала  Християнство  своєю державною ідеологією .

   І з того часу так було, так  э, и завжды буде,  в усіх державах і серед усіх народів Іудео-Християнської цивілізаціі Заходу.

На троне восседает Господь Бог. Правой рукой он благословляет, левой придерживает пергамент  с надписью: «Мир вам. Я свет миру». Перед Господом  опустился на колени ИМПЕРАТОР РИМА , в позе раболепия, почитания и нижайшего  поклонения .

Идейный стержнем композиции есть  преклонение земного властителя перед небесным,   автократора перед Пантократором (Всевластним), выступающим носителем тех двух начал, Рax и Lux, которые неизменно ассоциировались с доблестью римских и ромейских императоров. Тем самым лишний раз устанавливалась связь царя земного и царя небесного.

       І поки стоїть цей світ - Олам, ніхто і ніде, не в змозі відмінити Святий Закон! Хоча і до Риму і після нього, несчисленні царі і імператори, і президенти, і генсеки, і демократи, і аристократи, і праві і ліві  узурпатори тоталітарної влади намагалися спростувати цей Закон Божий. А усе закінчувалося тим, що кожен новий можновладец, ствав на шлях ліцемірства, і публічно  приймав присягу на вірність своєму  народу і його державі, поклавши руку на Біблію і  піднявши очі до Бога , (хоча і був шахраєм і безбожником, наприклад,  як український  Шут на троні).

Верховенство  Духовного над світським записано і в КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ:     " Преамбула .     Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України."

      Але краще і повніше і головне щиро – від серця, це кредо виписане в: Конституция Пилипа Орлика: оригинал и его история. Подготовила О. Б. Вовк // Архивы Украины . - 2010. - № 3-4(269). -С.145-166. Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2010_3-4_14

     «. ..Дивний і незбагненний у долях своїх Бог, милосердний у довготерпінні, справедливий у покаранні, як завжди від початку світу, на праведному мірилі правосуддя свого - одні держави і народи возвеличує, а інші за гріхи і беззаконня - упокорює, одні поневолює, інші - звільняє, одні підвищує, інші – понижує.   

 Так і стародавній хоробрий козацький народ, що раніше називався козарським,   спочатку був піднесений славою безсмертною, розлогими володіннями та лицарськими відвагами, якими наводив страх не тільки на навколишні народи, а й на саму Державу Східну, тому східний володар, прагнучи жити вічно в мирі з ним, одружив свого сина з до чкою князя козарського.

      Згодом той самий праведний Суддя - Бог за неправди та беззаконня, що збільшувалися, численними карами покарав той народ козацький, понизив, упокорив і звергнув, а наостанок зброєю держави Польської через польських королів Болеслава Хороброго і Стефана Баторія уярмив.

   І незбагненний та неосяжний у правосудді своєму Бог, караючи, покарав наших предків незчисленними лихами. Проте, не до кінця прогнівившись, не на віки ворогуючи, а прагнучи, як за колишньої свободи, народ козацький з-під тяжкого на той час панування польського звільнити, висунув захисника святої православної віри, прав Вітчизни та стародавніх вольностей військових - звитяжного і хороброго гетьмана Богдана Хмельницького, який за всесильної і безперешкодної підтримки найяснішого короля Шведського - Карла Десятого та за сприяння Кримської держави і Війська Запорізького, а ще завдяки своїй розсудливості і відвазі визволив з польського підданства Військо Запорізьке і уярмлений та пригноблений народ малоросійський і добровільно піддався з ним під самодержавну руку великих государів-царів та князів російських, сподіваючись, що Московська держава як єдиновірна з нами дотримається своїх обов'язків, виписаних в угодах та підтверджених присягою, і вічно Військо Запорізьке та народ вільний малоросійський при правах та вольностях буде під її обороною. Але після смерті Богдана Хмельницького Московська держава численними винахідливими способами змогла права та вольності військові, нею ж підтверджені, порушити і вщент зруйнувати, а на вільний козацький народ, нею ніколи не завойований, накинути невільниче ярмо. І скільки разів Військо Запорізьке в тому насильство терпіло, стільки ж разів змушене було кров'ю і відвагою боронити цілісність своїх прав, і цій обороні сам Бог, месник, сприяв…..»

Ми навели ці приклади щоб наші читачі остаточно переконалися в  тому,   що у світських володарів, для отримання легітимності своєї  влади і єдності свого народу є тільки один праведний шлях – підкоритися Волі Бога і молитися за Його підтримку.

 За взірець беріть вчинок нового польського президента після перемоги на виборах в липні цього року:  НЕ ДУМАВ, ЩО КОЛИСЬ ТАКЕ ПОБАЧУ!   Президент Дуда після перемоги прийшов подякувати Богу!

ЦЕ ВЕЛИКА ЛЮДИНА, ЯКА ЗНАЄ СВОГО ТВОРЦЯ І ХТО ДАЄ ПЕРЕМОГУ!  І ПОЛЬЩА БУДЕ УСПІШНА, ЯКОЮ Є І ЗАРАЗ .    УКРАЇНЦІ, БЕРІМО ПРИКЛАД!