Мій авторский курс виховання молоді високо Морального духу нації на базі теологічного світогляду і моралі, шляхом ПОВЕРНЕННЯ До Морально - етичних ціннот іудейсько-християнського монотеїзму, як це зробив Великий Америуанській народ США , який проголосив в своєму Гімні, і Конституції священну клятву : In God We Trust !
Шукати в цьому блозі
четвер, 10 грудня 2020 р.
Навальний повертаєтся в світ живих людей
Впервые за десять лет читаю у Алексея Навального взрослые тексты. Не всю вот эту инфантильную детсадовскую ерунду про домик для уточки у руководителей Рейха, а настоящие взрослые тексты, которые и должен писать взрослый мужчина, живущей в стране, которая убивает, оккупирует, аннексирует, нападает и уничтожает всё, до чего может дотянуться. Если, конечно, этот мужчина соприкасается с реальностью. Не отворачивается от неё.
понеділок, 30 листопада 2020 р.
субота, 28 листопада 2020 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про Голодомор 1932–1933 років в Україні
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Голодомор 1932–1933 років в Україні
Верховна Рада України постановляє:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932–1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору 1932–1933 років в Україні, що відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору – Великого голоду 1932–1933 років в Україні, яку підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала, Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар, Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія, Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка, а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і Чорногорія та 25 держав – членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від б березня 2003 року № 607–IV, та Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років, схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 789–V, в якому Голодомор визнається актом геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР;
визнаючи Голодомор 1932–1933 років в Україні відповідно до Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього як цілеспрямований акт масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932–1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932–1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
Президент України Віктор Ющенко
28 листопада 2006 року
№ 376–V
http://www.president.gov.ua/documents/5280.html
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про встановлення Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій
( Указ в редакції Указів Президента
N 1181/2000 ( 1181/2000 ) від 31.10.2000
N 797/2004 ( 797/2004 ) від 15.07.2004 )
На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України п о с т а н о в л я ю:
Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, який відзначати щороку у четверту суботу листопада.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 листопада 1998 року
N 1310/98
http://www.poshuk-lviv.org.ua/zayawy/1310.htm
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам'яті жертв Голодомору
Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932 – 1933 років, з метою донесення правди про геноцид Українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв'язку з 75-ми роковинами цієї трагедії постановляю:
1. Оголосити 2008 рік в Україні Роком пам'яті жертв Голодомору.
2. Координаційній раді з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні спільно з Організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення Року пам'яті жертв Голодомору.
3. Кабінету Міністрів України:
проаналізувати стан виконання Закону України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації;
вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків, пов'язаних із підготовкою та проведенням Року пам'яті жертв Голодомору.
4. Міністерству закордонних справ України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
24 листопада 2007 року
№ 1144/2007
http://www.president.gov.ua/documents/7045.html
неділя, 8 листопада 2020 р.
середа, 4 листопада 2020 р.
ИЗ БАБЬЕГО ЯРА И РУМБУЛЫ — В ИЗРАИЛЬ
ИЗ БАБЬЕГО ЯРА И РУМБУЛЫ — В ИЗРАИЛЬ
Выступление на симпозиуме «Поколение преемников»
Тель-Авив, 28 октября 2020
Вторая Мировая Война (ВМВ) была развязана совместными усилиями гитлеровской Германии и сталинского Советского Союза (пролог войны — Пакт Риббентропа-Молотова).
Отсюда — Холокост ВМВ должен рассматриваться как совместное предприятие гитлеровской Германии и сталинского Советского Союза.
Отсюда — когда мы говорим о холокосте, мы должны различать немецкий холокост (1935–1945) и советский холокост (1937–1953). (Согласен, что термины «советский холокост» и «немецкий холокост» не являются самыми лучшими, в данном случае. Но других у меня пока нет).
http://z.berkovich-zametki.com/y2020/nomer8_10/diamant/
Новелла "Как шутят в Одессе" (Похоронный оркестр).
понеділок, 2 листопада 2020 р.
четвер, 29 жовтня 2020 р.
"Великий сионизм"
Речь Жаботинского на конференции, посвященной основанию Новой Сионистской Организации (Вена, 1935 год).
Я резюмирую: наша жизнь, жизнь мирового еврейства подошла, очевидно, к своему краю – мы, согласно нашей вере, живем в эпоху скорого прихода мессии и избавления. И перед лицом грядущего мы демонстрируем всему миру беспомощный иудаизм: мелочные цели, куча мелких организаций, неблагоприятная для наших намерений система власти в подмандатной Палестине, никакого сионистского движения.
Когда несколько месяцев назад впервые прозвучал призыв к формированию новой народной основы сионизма, многие скептически отнеслись к успеху этого мероприятия из-за опасности, затаившейся в реальной жизни на земле Израиля, и после золотого дождя "процветания". Еврейский народ не позволит преходящему блеску ослепить себя. Мы посланники народа и его страстного желания. Нас не интересуют ни критика, ни состязания. Наша цель добиться лучших результатов для еврейского народа. Наша миссия велика как буря, достигшая своего апогея – великий сионизм.
Не стоит подправлять Изгнание созданием мизерного государства в Палестине, мы обязаны искоренить такое понятие, как "диаспора": исход для всех, кто мечтает об исторической родине. И, в конце концов, наступит конец изгнанию. А может быть, наша цель намного скромнее: лишь нормализация еврейского народа. Пусть он будет нормальным как французская нация или как датчане: все в своих собственных государствах, все свободны.
С одной стороны, цель эта чрезвычайно сложная, но это цель с большой буквы, объем ее определяется реальностью, и не в наших силах вносить в неё изменения. Создание еврейского государства не является конечной целью: еврейское государство – это только первый шаг в процессе осуществления высшего сионизма. После первого шага наступит очередь второго – возвращение нации в Сион, исход из рассеяния, решение еврейского вопроса. Истинная, конечная цель проявится только на третьем этапе, то, во имя чего, в сущности, существуют великие нации – создание национальной культуры, которая будет излучать свой свет на весь мир, ибо сказано: "Тора выйдет из Сиона".
середа, 28 жовтня 2020 р.
«Иди себе» - было сказано нашему праотцу - לך לך
לך לך ! ברוך השם! אָמֵן !
https://www.facebook.com/zeevmeshkov/posts/1694196954088499
זאב משקוב
Вчера в 08:39
Нед. глава.
Иди себе, к себе, для себя, но, главное - иди.
Один американский еврей сказал мне: «Ай эм э стрим джу» (Я еврей, который плывет по течению). «Таких евреев не бывает», - ответил я ему. И объяснил: кошерной считается только такая рыба, у которой есть плавник с тонкими косточками, благодаря которому он раскрывается, как веер. Благодаря ему такая рыба способна двигаться против пота-ка воды. Так и еврей – он существо, которое всегда идет против потока. Не случайно первое повеление, данное Аврааму, а вместе с ним и всем его потомкам – «иди себе». Сам по себе. Иди к себе. К своей душе. Пойми ее, и дай ей раскрыть свои силы. «Иди сам по себе, к самому себе» она-чает «уйди от всего жестокого и неразумного, даже, если оно считается обычным, общепринятым, стандарт-ним. Будь честен и независим в своем стремлении приблизиться к Б-го». Не даром Аврааму было велено «уйди из земли твоей, от родины твоей, из дома отца твоего» (Барейши 12:1). Земля – стрем-летние ко всему материальному, заканчивающееся идолопоклонством, родина – требование следовать ложным идеалам и придерживаться ложных ценностей, диктуемых чужим государством, дом отца – ложные представления о мире, передающиеся из поколения в поколение. Да, от этого надо оторваться. А куда держать путь? «В Землю, которую Я тебе покажу» (Берейшит 12:1). В землю, где тебе будет дана возможность посмотреть на мир глазами Бога. «Глаза Бога Всесильного Твоего на ней от начала года и до конца года» (Дварим 11:12). И твои глаза должны быть на ней – ведь заповедано быть Его подобием. Только на этой Земле можно оторваться от земли, подняться выше звезд, и взглянуть на мир глазами Бога. И, приведя Авраама в Эрец Исраэль, Бог «вывел его наружу, и сказал: «Взгляни на небо, и сосчитай звезды, если сможешь сосчитать их…» (Брейшит 15:6). И Авраам, оказавшись за пределами небес, смотрел на них сверху, со стороны Бога. Смотреть глазами Бога – это видеть цель, претворенной в жизнь. И стремится к ней, потому что она еще не претворена в жизнь. А все, что устремлено к цели, живет светом будущего, который пробивается в настоящее. Цель называется «Нецах» (вечность, изначальность, неизменность), а ее свет, пробивающийся в мир, полный перемен и суеты, называется «Од» (красота). И человек, умеющий смотреть глазами Бога, открывает в святой Земле особый свет, делающий все красивым и цветущим садом, преисполненным сил и радости. Не случайно было сказано Аврааму «И будет благословение». Только сумей увидеть эту землю, как Ган Эден, обрети способность, утраченную Адамом пльзоваться первозданным светом и смотреть глазами Бога, и видеть все, а не фрагменты, пребывая не только в настоящем, но и в будущем. Ведь сказано: «И увидел Бог, все, что Он сделал, и вот, хорошо это очень» (Берейшит 1:31). Только Земля Израиля объединяет в себе все, что сотворил Б-г, и только в ней, охватив одним взглядом все творение, человек может увидеть все, что Он сотворил. И только в Земле Израиля человек может произнести: «все, что сотворено – хорошо», и не обмануть самого себя. Авраам сумел, придя в Землю, увидеть ее глазами Бога, а Лот не сумел. И о нем сказано: «И поднял Лот глаза его, и увидел всю долину Ярдэна, а она вся напоена водой… как сад Бога, как земля египетская…» (Берейшит 13:10). Долина - как сад Бога, а Лот увидел ее - как землю египетскую. Лот не принесет благословения жителям страны, а только войны, опустошение и наказание Бога. Слова «лех леха» (иди себе) состоят из букв, сумма числовых значений которых равна ста. С того момента, когда Авраам получил приказ «иди себе» и до дня его кончины прошло сто лет. Следовательно, приказ «иди себе» не указывает на одноразовое действие, а обязывает совершать повседневный исход из обыденности. Даже евреи, оторвавшиеся от традиции, несут в себе генетическую память о заповедях Торы и исполняют их, даже не подозревая о том, что претворяют в жизнь ее повеления. Так Альберт Эйнштейн объяснил, как делаются открытия: «Есть нечто, о чем все знают, что это сделать невозможно. Но вот приходит невежда, который этого не знает – и делает». Но у еврейского народа есть и более серьезные достижения в области невозможного: все знают, что невозможно возродить народ на его земле после двух тысяч лет изгнания. И мы знаем, что это невозможно. Но у нас нет выбора, и мы это делаем, следуя повелению Авраама, которое не воспринимается разумом, но передается через гены. «Иди себе» - было сказано нашему праотцу. И мы идем. Главное не останавливаться и не говорить, что цель, поставленная перед нами – недостижима. Надо смотреть глазами Бога, и видеть ее уже достигнутой. И, одновременно, в ее свете видеть недостатки в себе и вокруг, и идти дальше.
вівторок, 20 жовтня 2020 р.
субота, 10 жовтня 2020 р.
БЕЗЫМЯННЫЕ СОЛДАТЫ. Авраам (Яир) Штерн
Мы солдаты без формы, имен у нас нет,
А вокруг тьма и горе людское.
Мы навеки поклялись хранить наш завет,
Нас лишь смерть может вырвать из строя.
В те багровые дни, крови мук и резни
В непроглядные ночи страдания
В городах, в деревнях мы поднимем одни
Наше гордое знамя восстания.
Не рабы мы, которых согнал страшный бич
Проливать свою кровь на чужбине
Жизнь отдать за народ — вот великий наш клич,
И свободными быть нам отныне.
В те багровые дни…
Да, мы знаем, тернист и опасен наш путь
Впереди нас невзгоды и беды,
Но ни козни врагов, ни тюрьмы мрак и жуть
Нас не сломят в дороге к победе.
В те багровые дни…
Тех из нас, кто в кровавом сраженье падет
Похоронят тайком в тьму ночную.
Но их место множество новых займет,
Чтоб продолжить борьбу роковую.
В те багровые дни…
И слезой матерей, их рыданьем в ночи
Чистой кровью младенцев невинных,
Как цементом скрепим мы тела-кирпичи;
Дом отстроим любимой отчизны.
В те багровые дни…
Перевод: Ицхак Надет
(Прослушать песню можно здесь)
Хроники Иерусалима