Экс-глава ШАБАКа: Израиль на грани распада, эти выборы могут стать последними

 https://www.vesty.co.il/main/opinions/article/HJWRkokfO?utm_source=m.vesty.co.il&utm_medium=social&utm_campaign=whatsapp&fbclid=IwAR1_CZrKKshQRJe_k9l2KVQ10hGs4FeNjVq8lTfUdnWku7okpa-zSHdFYyA

Если граждане и дальше будут выбирать партии-пустышки, общество не выживет, пишет в своей статье Юваль Дискин, бывший глава Общей службы безопасности

Юваль Дискин, Ynet|

Опубликовано: 22.02.21 , 08:50

Юваль Дискин

Приближаются очередные выборы, однако в нашем обществе ничего не меняется. Мы по-прежнему удивляемся способности разных деятелей врать нам в лицо, восхищаемся "особыми талантами" Бени Ганца и верим пустым обещаниям неоднократно обманывавших нас политиков. Как это характеризует нас, избирателей? Почему мы продолжаем словно завороженные следить за этим дешевым политическим фарсом - вместо того, чтобы решительно потребовать от руководства страны заняться стратегической проблемой, от которой напрямую зависит наше выживание и которую со всей остротой обнажил нынешний кризис?

По итогу: Беня цивильное назад не отыграл, все осталось под арестом, получил фиксацию текущих позиций по цивильному на неопределенный срок + в догонку получил еще уголовное... А уголовное, видимо, может длиться сколько угодно долго. Свидетели могут выниматься из рукава со скоростью "один в год". А свидетелей там, видимо, вагон и две тележки. Т.е. теперь он не только активы оставит в США, но и остаток своего состояния потратит на услуги юристов в США 🙂 А если будет сильно дергаться, то уголовное можно и форсировать. И тогда трейлер второго сезона: небо в клеточку, друзья ̶̶в̶ ̶п̶̶̶о̶̶̶л̶̶̶о̶̶̶с̶̶̶о̶̶̶ч̶̶̶к̶̶̶у̶̶̶ оранжевые. Поборолся чувак с министерством юстиции США 🤣🤣🤣 Прям пятерочка за сообразительность и премия дарвина в одном флаконе 🤣🤣🤣

Я имею в виду не иранскую ядерную угрозу, ракеты Хизбаллы или радикальный ислам. Я говорю об опасных демографических, социальных и экономических тенденциях, меняющих облик страны.

Внутренний раскол стремительно углубляется, разрыв между левыми и правыми стал доминировать над традиционными разногласиями между евреями и арабами. Все меньше граждан доверяет институтам власти, коррупция проникла во все муниципальные и общенациональные властные структуры, уровень социальной солидарности как никогда низок. Наши руководители не способны подать гражданам пример достойного поведения. И в довершение всего выясняется, что региональная держава, известная миру под названием Государство Израиль, не в состоянии распространить свой суверенитет на целые районы страны - в Негеве, Галилее, Иерусалиме и Бней-Браке.

Давайте совместим эти социальные тенденции с сухими данными Центрального статистического бюро. Через 30-40 лет около половины граждан страны будут харедим и арабы. Важно понять, что общего между этими двумя группами населения и почему именно они скоро определят облик страны.

Речь идет о секторах, к развитию которых все израильские правительства относились наплевательски. И ультраортодоксы, и израильские арабы недостаточно интегрированы в израильскую экономику. В результате их доходы гораздо ниже среднего. И те и другие почти не несут бремя воинской повинности (либо альтернативной службы). В обеих группах распространены антисионистские воззрения. В дополнение ко всему Государство Израиль утрачивает способность подчинять своим законам именно эти категории населения.

Создавшийся вакуум власти заполняют радикальные течения. Именно они, как мы смогли убедиться во время эпидемии, определяют повестку дня в ультраортодоксальном обществе. Подобный вакуум в арабском секторе заполнили разные преступные группировки, применяющие насилие против обычных граждан, занимающиеся вымогательством при полном попустительстве правоохранительных органов.

Все израильские правительства, включая и нынешнее во главе с Нетаниягу, тратили на эти сектора немалые бюджетные средства, порой исходя из политических интересов или по каким-то иным причинам. Все это происходило без какого-либо долгосрочного планирования - деньги испарялись, а ситуация становилась все хуже. Если в ближайшее время положение не изменится, последствия для общества и государства будут разрушительными.

Попробуем представить, как будет выглядеть в недалеком будущем остальное население Израиля, не относящееся к обсуждаемым группам. Есть несколько социальных кланов, имеющих разную самоидентификацию: светские евреи, религиозные сионисты (дати-леуми), ультраортодоксальные сионисты (хардалим), сефарды и ашкеназы. Все они разнятся по социоэкономическим параметрам - средний класс, состоятельные граждане, а также социально слабые слои из отдаленных районов страны. Этим людям будет крайне сложно нести на себе все финансовое и гражданское бремя без равноценного участия арабов и ультраортодоксов в экономической жизни государства.

Большая часть налоговых выплат, воинская повинность, резервистская служба, экономика - все это через несколько десятилетий ляжет на плечи примерно трети населения Израиля. При подобном раскладе выживание государства кажется маловероятным. Не нужно быть великим прорицателем, чтобы понять: в такой ситуации израильское общество не сможет выжить экономически, не сможет сохранить социальную стабильность, не сможет защитить себя с военной точки зрения. Хуже того, многие израильтяне предпочут найти себе более благополучное место под солнцем, чем родное государство, в котором их держат за дураков

Верите ли вы, что государство, более половины населения которого зависит от государственной помощи, не принимает полноценного участия в экономической деятельности, не платит налоги и не выполняет базовые гражданские обязанности, способно выжить в столь непростом регионе, как наш? Верите ли вы, что мы выживем на Ближнем Востоке лишь благодаря доброй воле наших соседей и их стремлению к миру? Или благодаря молитвам ультраортодоксальных сограждан?

Я убежден, что большинство из нас понимает: если мы не предпримем что-либо прямо сейчас, то потеряем драгоценное время, а возможно, и наше государство уже совсем в недалеком будущем. Мы не можем возлагать вину исключительно на политиков, поскольку это прежде всего проблема самих граждан. Это мы каждые несколько месяцев бежим к избирательным участкам, чтобы снова проголосовать за те же партии-пустышки, за тех же лидеров-болтунов. Мы, избиратели, позволяем политикам вести нас к краю пропасти.

Можно ли избежать падения в бездну? Вне всякого сомнения. Речь идет о долгосрочных процессах, которые должны быть запущены немедленно. Лишь так нам удастся достичь желаемых результатов через 30 лет. Для этого правые, левые и центристские партии должны безотлагательно прийти к согласию о радикальном изменении порядка социально-экономических приоритетов.

Должно быть создано сильное правительство национального единства, в котором будут представлены правые, левые и центристские партии

. Если подобную коалицию создать не удастся, вина за провал ляжет не только на Нетаниягу, но и на Лапида, Саара, Беннета. Лишь такое правительство способно оказать позитивное влияние на будущее израильских граждан.

Нельзя допустить, чтобы эта коалиция зависела от ультраортодоксальных или арабских партий, но важно, чтобы и они принимали в ней участие и имели возможность оказывать влияние на распределение бюджетных средств. Формирование узкого правительства, целиком зависящего от партий, представляющих два вышеупомянутых сектора, причиняет государству колоссальный ущерб. Поэтому нам необходима широкая коалиция, способная инициировать долгосрочные программы в сфере экономики, социального развития и образования. Следует также поддерживать создание рабочих мест в периферийных районах страны.

Израиль должен поставить перед собой четкие цели и задачи - государство, в котором отсутствует такое явление, как бедность, в котором все его жители получают достойное вознаграждение за свой труд, в котором наблюдается высокий уровень социальной солидарности, в котором все выполняют свои гражданские обязанности. В этом государстве не должно быть тех, кто работает, и тех, кто лишь получает пособия и субсидии, не внося свой вклад в развитие экономики и общества. Это должно быть жизнеспособное и здоровое государство - во имя будущих поколений. Все, что нам следует теперь сделать, это проголосовать с умом.

Автор - бывший руководитель общей службы безопасности (ШАБАК)

■ Подробности на иврите читайте здесь

Перевод: Гай Франкович

ТАТАРЫ И ЕВРЕИ (Хазарский каганат)

Rozentzvaig Ezrail Logak Leonid Татари та євреї У Казані в Спілці письменників Татарстану відбулася презентація книги члена-кореспондента Академії наук Татарстану, депутата Державної думи Росії Фатіха Сібагатуліна «Татари та євреї».

   У своїй книзі Фатіх Сібагатуллін чітко проводить думку, що євреї є основною силою розвитку світової цивілізації, і зазначає, що нам, татарам, треба брати приклад із євреїв. Найголовнішим висновком книги є той факт, що євреї та татари протягом півтори тисячі років живуть і творять як справжні друзі та соратники пліч-о-пліч. Вони живуть, як добрі сусіди. При цьому він посилається на факти істориків, археологів, мистецтвознавців та навіть біологів. Дуже показова в цьому плані історія Хазарського каганату, однієї з перших держав на території сучасної Росії. У Хазарському каганаті було створено кровний політичний союз двох народів – татар та євреїв. Спадкоємцями Хазарського каганату історики називають Волзьку Булгарію, Київську Русь, кавказьку Аланію. Багато євреїв сприймають Хазарський каганат своєю державою. Їх це спільна спільна з поволзькими тюрками батьківщина. Свої хозарські корені завжди підкреслюють Ротшильди та Рокфеллери, Моргани та Саркозі. Про це пише шановна Єврейська енциклопедія.
Единственное государство в мире, где государственными религиями были ислам, иудаизм, христианство и язычество – Хазарский каганат. Сегодня это кажется невероятным.
Хазарский каганат – предыстория Золотой Орды. Его история в России и СССР замалчивалась. Согласно сталинскому постановлению 1944 года было запрещено вести объективные исследования по Золотой Орде, то же было и по Хазарскому каганату. Крым, Украина, Северо-Западный Казахстан, Нижнее и Среднее Поволжье, Северный Кавказ – территория каганата. Население около миллиона человек. Собственно хазар было полмиллиона. Два века шла война между арабами и хазарами, по арабским источникам армия Хазарского каганата насчитывала 300 тысяч. Язык – ранний тюркский.
Киев считался хазарским городом до завоевания его русами. Название Козара в Югославии, например, считается, произошло от хазар. Официально история каганата датируется с 650 года до 969 года. Но в 627 году хазарское войско взяло штурмом Тбилиси. Каспийское море именовали Хазарским. Сейчас историки считают, что он существовал до XIII века. Сейчас пишут, что еврейское население Восточной Европы произошло от хазар. Хазары в Польше и Венгрии были государствообразующим народом. Первым королем Польши был избран хазар, потом он передал корону династии Пястов.
Хазарский каганат помог выстоять Византии против арабского наступления, когда в 717 – 718 году арабы осадили Константинополь. Хазарский каганат был равновеликим по силе Византии государством. Были династические браки между каганами и императорами. Еврейские общины переселились на Северный Кавказ и в Крым, начиная с конца VI века после указов императора Византии о том, что все евреи должны принять христианство или должны покинуть пределы империи. Евреям запрещалось появляться в Иерусалиме, браки между евреями и христианами были запрещены. Евреи подняли восстание в Иерусалиме, воевали 20 лет, основная часть после поражения бежала от войск императора на Северный Кавказ. После подавления еврейского восстания в Иране в каганат оттуда бежало 50 тысяч евреев. Можно сказать, что евреи во многом «сконструировали» Хазарский каганат, этот симбиоз тюрок и евреев. Существовала гегемония хазар над славянскими племенами.
Основной источник дохода Хазарского каганата – торговые пошлины. Каганат чеканил собственную монету с надписью «Моисей – посланник Бога». Собственной торговлей занимались еврейские купцы радониты и мусульманские купцы. Хазарский каганат интересен тем, что в нем комплиментарно сосуществовали ислам и иудаизм. Правили каган и бек. После укрепления ислама основная часть иудеев-хазар ушла в Восточную Европу. Хазарский каганат позволил выжить и укрепиться еврейской хазарской общине. Часть историков сегодня прямо утверждает, что евреи-ашкенази произошли от хазар. Вспомним одежду польских и белорусских евреев – длинный шелковый кафтан был скопирован с тюркского кафтана, так же была скопирована тюркская тюбетейка – ермолка, кипа. Да и само слово «ермолка» тюркского происхождения. Стены местечковых синагог были покрыты хазарскими рисунками зверей, а еврейки до середины XIX носили высокий белый тюрбан, характерный для тюрок. А страсть к фаршированной рыбе, есть даже поговорка «Без рыбы нет субботы» – это память о жизни на Каспии. Историки так и называют местечки Восточной Европы – хазарские местечки.
Через Хазарский каганат проходил Великий шелковый путь. Купцы-радониты его контролировали. Объемы торговли – караваны по 5 тысяч человек, тысяча верблюдов, это до 500 тонн грузов, целый состав, примерно раз, два в месяц. Китай – Европа. С помощью Хазарского шелкового пути, его нужно правильнее, наверное, именовать так, были накоплены огромные капиталы еврейской общины Европы. Организовать это гигантское уникальное торговое предприятие могли только предприимчивые евреи, опираясь на вековой опыт торговли. Знания из Китая шли в Европу по Хазарскому шелковому пути.
Мы не знаем истории общества, в котором живем. История у нас превращается в пропаганду, она далека от объективности. Мировые исследования свидетельствуют, что тюрко-еврейское государство оказало огромное влияние на историю Европы. Без Хазарского каганата история мира была бы совершенно другой. Сегодня в США благотворительные фонды решили выделить до 700 млн. долларов на восстановление истории Хазарии.
Для Татарстану важливо відновити цю частину історії. Республіка не з безповітряного простору народилася, не випадково символом Казані є університет. Розкриття об'єктивної історії Хазарського каганату дозволить подолати ізольованість татар у світовій історії, подолати негативний образ татар, що малювався у царській історії, подолати брехню про татарів. Адже організацію Золотої Орди як держави було взято і з Хазарського каганату. Ще раз наголошу, Хазарський каганат дозволив зберегтися російським князівствам, стримуючи експансію Візантії та арабів. Татарська історія не другорядна історія, а світова історія.
---
Michael Dashuta
20 лютого 2015 р. ·

Впервые Украина нанесла уничтожающий удар по главному резиденту Кремля, личному агенту Путина.

Юрій Бутусов
36 мин. ·
Вот это успех! Зеленский поставил Медведчука и политику Путина в Украине вне закона!
Историческое решение Совета национальной безопасности и обороны! Кум Путина объявлен в Украине вне закона! Блокируется деятельность главного российского агента в Украине, вся его экономическая, политическая и информационная деятельность! Браво!
Согласно решению СНБО:
1. Введены санкции против Виктора Медведчука, его жены Оксаны, и шести доверенных лиц из их ближайшего окружения на основании дела СБУ о причастности всех этих лиц к финансированию терроризма.
2. Введены санкции против всех 19 компаний, владельцами которых является семья Медведчуков. По сути заблокирована вся операционная деятельность семьи Медведчуков в Украине.
3. Санкции наложены против всех пяти самолетов, которые использовала семья Медведчуков в своих целях для полетов в Москву (прощай, милый личный семейный авиапарк).
4. У Медведчука забирают трубопровод, который он получил во владение в 2014-м году, трубопровод переходит в собственность государства.
Впервые Украина нанесла уничтожающий удар по главному представителю Кремля, личному агенту Путина, который годами выстраивал системное влияние в украинской политике, контролирует многие бизнесы и политические и информационные проекты.
Что ж, теперь посмотрим, как государство сможет исполнить эти масштабные решения против банды Медведчука.
Многие активы семьи оформлены на его родного брата - Сергея Медведчука, который санкций все-таки избежал, и теперь будет помогать Виктору спасать его активы. Однако СНБО приняло системное политическое решение, и теперь силовые структуры могут заблокировать вообще все, что только касается Медведчука в Украине.
Это исторический день, мощный стратегический удар по влиянию России, который нанесет непоправимый урон российской экспансии и попыткам Кремля строить свои политические и информационные проекты, чтобы раскачивать Украину изнутри. Теперь дело за исполнительной властью, силовиками и судами - посмотрим, как они будут ликвидировать на практике бизнес Медведчука и его семейства.
"Украинский выбор" Путина и Медведчука уже никогда не станет выбором Украины. Прощай, путинская Россия и все твои мертворожденные политические проекты!
Теперь следующий шаг - это запрет деятельности пророссийских партий и общественных организаций, которые поддерживают российскую пропаганду.

4,3 тыс.Вы, Михайло Басараб, Алексей Елагин и ещё 4,3 тыс.

Комментарии: 262

Поделились: 599

ЯК ПЕРЕМІГ МАЙДАН: ЩО ВІДОМО ДОСТЕМЕННО

Олександр Палій

ЯК ПЕРЕМІГ МАЙДАН: ЩО ВІДОМО ДОСТЕМЕННО
(18-20 лютого 2014 р.)
Напередодні розстрілу Небесної Сотні Путін і його камарилья публічно закликали Януковича до негайного розстрілу Майдану, відкрито обіцяючи за це кредит 15 млрд доларів.
СБУ повідомляла, що тоді до Києва прибули навіть агенти російських спецслужб, які координували плани знищення Майдану; з Росії літаками надходила вибухівка і боєприпаси. За спеціальним планом операції «Бумеранг» понад 22 тис. бійців спецпідрозділів мали знищити Майдан.
18 лютого тисячі мітингувальників рушили до будівлі Верховної Ради з вимогою повернути Конституцію 2004 р. зі значно меншими повноваженнями президента та покарати винних у побиттях та вбивствах. Під час раптового нападу «Беркуту» й «тітушок» на демонстрантів на вулиці Інститутській та у Маріїнському парку було вбито й поранено десятки людей. Я тоді зайшов пообідати в напівпідвальне кафе на Інститутській, і саме почалася атака "Беркуту".
Увечері спецпідрозділи почали штурм Майдану, і зумисне підпалили Будинок профспілок, де розташовувався штаб Майдану, та наметове містечко. Безперервний штурм Майдану тривав 17 годин. Коли у вирішальний момент зранку прибуло підкріплення зі Львова і Тернополя, ворог відступив.
20 лютого зранку снайпери відкрили масовий вогонь і по майданівцях, і по деяких правоохоронцях. «Беркут» почав відступати, а влада оголосила про евакуацію Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Вочевидь, метою розстрілів майданівців і наступного відступу "Беркуту" було спровокувати розгром Верховної Ради протестувальниками, щоб дати привід для масштабного розстрілу Майдану та паралізувати парламент — єдиний вищий орган влади, що міг виступити (і, зрештою, виступив) проти диктатури Януковича.
Російська газета "Комсомольська правда"навіть встигла опублікувати матеріал про те, що демонстранти ВЖЕ спалили Верховну Раду.
Очевидно, слідству дуже треба берегти М. Добкіна, бо, здається, він знає більше, ніж це можна сказати судячи з його виразу обличчя. В той же день 20 лютого вийшло інтерв'ю Добкіна російській газеті, де він розповідав, що "парламент ми сєгодня потєряєм".
Але провокація не вдалася: попри біль від втрат загиблих, Майдан не пішов нищити Верховну Раду.
Нечисленні групи майданівців рушили вул. Інститутською услід за відступаючим «Беркутом», щоб відновити зруйновані межі Майдану, де на них чекала засідка і кулі снайперів та автоматників.
Кадри розстрілів беззбройних людей, прикритих хіба що дерев’яними чи алюмінієвими щитами та пластиковими касками, облетіли увесь світ. Майданівці жертовно витягали з-під куль загиблих і поранених людей.
Протягом 18–20 лютого загалом загинули 77 євромайданівців, понад 700 зазнали поранень. А за весь час Революції постраждали 3,5 тисячі мирних громадян. Більше ста було вбито або загинуло від ран.
Після кривавого розстрілу Майдану від режиму Януковича відвернулися навіть деякі його прихильники. Увечері 20 лютого Верховна Рада 236 голосами (за необхідних 226) засудила насильство, що призвело до загибелі мирних громадян, заборонила використання зброї силовими підрозділами та зобов’язала їх повернутися до місць розташування.
Наступного дня на переговорах з опозицією за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Польщі та Франції Янукович згодився упродовж 48 годин обмежити права президента, повернувши редакцію Конституції, яка діяла на час його обрання, та не пізніше грудня 2014 р. провести дострокові президентські вибори. Одним з посередників був нинішній президент Німеччини, а тоді міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайер, якого сьогодні радник Путіна Глазьєв назвав за це посередницвто "співучасником нацистського путчу".
Проте того ж вечора Янукович утік, порушивши щойно укладені домовленості й не підписавши зміни до Конституції. Спочатку Янукович утік до Харкова, але, можливо, побачивши деморалізацію своїх прихильників, постні рожі Допи і Гепи, яким "ніхто гроші не дасть", зрозумів, що скоро будуть "брати" (ну і здавати), і чкурнув світ за очі. Очевидці говорять, що Янукович розвернувся після якогось дзвінка і "ізменівшімся ліцом бежал прочь".
Що Януковичу повідомили під час того дзвінка, і на що він відреагував негайною втечею - це, по-суті, єдине, що історії досі не зовсім ясно. Чи це була інформація про Майдан біля Харківського палацу, чи те, що його оточення повтікало, чи якийсь знак від Путіна, чи якусь страшилку від охорони - поки мені невідомо.
Ще раніше повтікали до Росії та Білорусі його поплічники.
Ті, що лишилися, почали зрікатися і всіляко звинувачувати Януковича у вбивствах, крадіжках, корупції та деспотизмі. Це було одне з найбільш повчальних видовищ - як Герман, Єфремов, Тіхонов, Колєсніков, Чєчєтов і т.д. мимоволі говорили правду про того, кого нещодавно вилизували.

  Джерело:   https://www.facebook.com/groups/1363602343729067/permalink/3719369384819006/

Михайло Бесараб "Як нам вийти з полону московського "

П’ять вузлів. Про вразливі місця нашої «колективної особистості», які потребують критичного осмислення

26 січня

МИХАЙЛО БАСАРАБ                        

https://tyzhden.ua/Politics/251341?fbclid=IwAR0Ce4vTo7mPO1py1tidCtAqac53zrC01ie6wptFsvPxmaJqQ2qWLT5HX3o

Гайдукевич " Як нам реалізувати геніальну наставу - ГЕТЬ ВІД МОСКВИ !"

 https://www.facebook.com/v.gaydukevich/posts/3775152689211123

Заклик до мера Києва не підтримувати російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру

 https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=203474644854891&id=111326360736387

Сергій Кривонос - інтерв'ю. Про ветеранів, ідеологію, армію і тероборону

https://youtu.be/4GC-2t_8axY?t=1304

УКРАЇНОЮДАЇКА: НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ

Олег БАГАН, Петро ІВАНИШИН

Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова

УКРАЇНОЮДАЇКА:
НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ

1-2 лютого у Дрогобичі відбувалися перші “Читання з україноюдаїки – 2008”, які актуалізували питанням цієї нової науки. Ця міжнародна наукова конференція була присвячена пам’яті відомого українського вченого професора Мартена Феллера (1933-2004). Конференцію організували Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний університет “Києво-Могилянська академія” і Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Стратегічним завданням науковців було осмислити методологічні та програмні завдання україноюдаїки як комплексної науки про українське єврейство у його тісному взаємозв’язку із українством. Виступи учасників мали дві головні лінії. Про проблематику україноюдаїки говорили історик Жанна Ковба (вдова М.Феллера), президент НАУКМА Сергій Квіт, директор Центру юдаїки Леонід Фінберг, відомий мовознавець Ярослав Радевич-Винницький, керівник Центру Донцова Олег Баган, відома перекладачка Валерія Богуславська, літературознавець Петро Іванишин та ін. Постать і значення М.Феллера як основоположника україноюдаїки були осмислені у доповідях польської публіцистка Ізабелли Хруслінської, учениці професора Світлани Невдащенко, професора Зенона Гузара, літературознавця Лесі Кравченко та ін.
Основні ідеї конференції, що звучали у виступах, можна підсумувати наступними судженнями. Постать професора Мартена Феллера відома далеко за межами Дрогобича, Києва чи України. Це справедливо і зрозуміло – таким був масштаб творчої діяльності цієї людини. Значною мірою саме під час викладання у Дрогобицькому педуніверситеті, у Франковому вузі сформувався той основоположний культурологічний комплекс теоретичних ідей, який був названий ним ще у 1994-му році “україноюдаїка”.
Йдеться про цілу комплексну науку, об’єктом вивчення якої є українське єврейство у тісному взаємозв’язку із українством. Однак тут простежується набагато глибший і ширший онтологічний аспект. Оскільки йдеться про надзвичайно важливий, перевірений століттями спосіб пізнання та розуміння буття двох давніх народів, народів Біблії із схожою трагічною долею. (Чого вартують лише факти пережитих глобальних катастроф українців та євреїв у ХХ столітті – трьох Голодоморів та Голокосту.) Такі наукові способи ведення культурного діалогу не можуть не заслуговувати на пильну увагу, вивчення та популяризацію у середовищі людей культури. Тим більше, у сучасний період світової історії.
Як це не прикро визнавати, але сучасний глобалізований світ насичений імперськими ідеями національної та релігійної нетерпимості, ворожості та ненависті. Явні чи приховані українофобія та антисемітизм стали, на жаль, сумною реальністю у межах новітнього інформаційного простору. Протидіяти такого типу антинаціональним процесам, налагоджувати конструктивний діалог між різними культурами, пророщувати зерна любові на основі взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємовивчення національних традицій, національних ідей одне одного – ось вічно актуальні завдання для інтелігенції різних націй, про що можемо прочитати у Тараса Шевченка і Теодора Герцля, в Івана Франка і Володимира Жаботинського, у митрополита Андрея Шептицького і рабина Давида Кахани... У всіх тих, кого професор М.Феллер слушно окреслював як “наших великих духом”.
Наука україноюдаїка, основоположником якої став Мартен Феллер, належить до того типу продуктивних дисциплін, які допомагають долати історичні кривди та прикрі непорозуміння у житті українського та єврейського народів шляхом зосередження на тому доброму і головному, що було, є і повинно бути у міжнаціональному житті. Не випадково, що ця наука знаходила і знаходить такий однозначно схвальний відгук у середовищі української інтелігенції. Промовистий факт: ініціатором написання першої книжки з україноюдаїки (Феллер М.Д. Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 1994), а також проведення конференції, присвяченої пам’яті професора М.Феллера, став його друг, відомий український вчений та чільний діяч націоналістичного руху, доцент Дрогобицького університету Василь Іванишин. На жаль, передчасна смерть перешкодила йому особисто взяти участь у цьому важливому заході, але добру ініціативу підхопили учні та однодумці Василя Іванишина, зокрема із Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Учасники конференції також відзначили той позитивний факт, що в Дрогобицькому університеті сформувалась група науковців, які організували перші “Читання з україноюдаїки”, вшановуючи тим самим пам’ять гідної шани людини – професора Мартена Феллера. Але водночас вони висловили побажання, щоб такі наукові заходи ставали систематичними, щоб вони охоплювали усе значніші кола науковців в Україні та поза нею, щоб добрий почин дрогобицьких учених став також і добрим зразком для наслідування і ґрунтом для співпраці. Бо справді йдеться про важливу гуманітарну науку, науку, що об’єднує народи.

Хто буде наступним президентом в Україні

Головна очікувана подія політичного життя України 2021 року – це дострокова зміна виконавчої і законодавчої гілок влади. Яким шляхом і якими рушійними силами – це питання другорядне.
Національно – патріотичні сили Майдану і Фронту активно готують цю подію. Але їм для перемоги на президентських і парламентських виборах вкрай необхідна Ідейно-Політична Єдність, замість конкуренції та взаємного поборювання.
Свого часу кандидат у президенти від національно-патріотичних і військових сил генерал Кривонос зняв свою кандидатуру на користь Порошенка, що дозволило ставленику від бізнесово - торгівельних проєвропейських патріотичних сил перемогти вже в першому турі.
Сьогодні настала пора Пороху, заради Єдності і остаточної перемоги Української національної ідеї , поступитися своїми особистими амбіціями і поставити свою лідерську партію ЄС в блок з усіма національно -патріотичними партіями і рухами, який висуне Єдиного кандидата в президенти – діючого фронтового генерала. Порошенко в одному із своїх виступів в грудні 2020 року звернувся до лідерів націоналістичних партій і рухів з тим, що він готовий йти на компроміс з ними заради Єдності .
Сьогодні українські націоналісти поставили йому свої умови цього компромісу. Зроблено це було в суперових сучасних формах, через посередництво медіа телебачення Ютюб Дроздов . 

дивіться і слухайте

 (https://youtu.be/T5R2gJzdlfg ) 

( https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR28kMcPMCgqj0LfqSTgVaY1BM6_ovigYEL9jmrsDfWg7GAMcupQGk2joHQ&v=T5R2gJzdlfg&feature=youtu.be)

          Тепер м’яч на полі Пороха …. Я особисто вважаю, що вони домовляться до єдності і співпраці, як щирі побратими на полі бою, бо усі ми по один бік барикад! А тим, хто сумнівається, або проти – то Байден і світова ОУН їм допоможе . Слава Україні! Україна – понад усе !

Чинник Трампа в руках росіян. Детальний аналіз ситуації.

 

https://www.facebook.com/mmbasarab/posts/3597091417038336

УКРАЇНОЮДАЇКА — наука про українське єврейство у його взаємопроникненні з українцями !

«Так кажу я, єврей — український націоналіст»

Україноюдаїка, яку заснував професор НУКМА Мартен Феллер— це «комплексна, переважно етно-культурологічна наука про українське єврейство у його глибинних взаєминах і взаємопроникненні з українцями»

Пропонуємо читачем журнальний варіант доповіді одного з чільних організаторів конференції  відомого політичного мислителя, ІДЕОЛОГА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ, вченого-літературознавця , засновника та провідника  Всеукраїнскої організації "ТРИЗУБ" імені Степана Бандери (Правий Сектор Майдана) полковника Петра Іванишина.

"....Інтелектуальна постать професора М. Феллера була цілком адекватною поставленим науковим завданням, що становили відповідь на поклик часу, на актуальну потребу пошуку міжнаціонального діалогу в постімперський період. Тому не випадково, а закономірно, що М. Феллера, цього мудрого та глибоко людяного дослідника, можна вважати ще й персоніфікацією україноюдаїки, персоніфікацією ефективної моделі вивчення україно-єврейського співбуття. Знаковим свідченням цього може бути виступ у Тернополі на Всеукраїнській науковій конференції «Національна ідея — основа ідеології державного будівництва» 1998-го, який професор завершив словами, що зірвали бурхливі овації величезного переповненого залу: «Так кажу я, єврей — український націоналіст».
У цих словах, мабуть, один із основних ключів і до витлумачення життя та творчості М. Феллера, і до зрозуміння суті та значення україноюдаїки як науки, систему якої годі охопити в межах кількох об’ємних досліджень. Однак можна виявити деякі важливі її методологічні риси.
Навіть поближне ознайомлення із основоположними працями з україноюдаїки її засновника дає можливість помітити суголосність системотворчих принципів із національно-екзистенціальною методологією. І це, мабуть, не випадково. І, очевидно, не лише тому, що автор цього терміна та концепції в українській науці Василь Іванишин був другом Мартена Феллера, хоча і через це, безумовно, теж. (До речі, промовисто суголосними теоретико-лінгвістичні елементи україноюдаїки є з лінгвонаціологією, наукою, що її розробляє інший друг професора М. Феллера, відомий український вчений Ярослав Радевич-Винницький).
Виходячи з праць В. Іванишина та його однодумців, можна окреслити національно-екзистенціальну методологію як гуманітарну методологію націозахисного типу, яка являє собою іманентну українській герменевтичній традиції систему регулятивних принципів національного мислення. Йдеться про ідейно-наукову базу національного світогляду, що випливає з класичної філософії національної ідеї та онтологічно-екзистенціальної інтерпретації сенсу національного існування і спрямована на освоєння, вивчення і захист буття нації. В основу цієї універсальної гуманітарної методології покладено досягнення філософії нації, націології та передусім українського націоналізму.
Визначальним елементом національно-екзистенціальної методології є національний імператив: усе те, що утверджує буття нації в часі і не суперечить релігії (в українському випадку — християнству), — є добром, а все те, що шкодить нації і релігії, є злом. У гуманітарній царині, зокрема у літературознавстві, це означає, що, по-перше, позиція дослідника мала б бути звірена з християнством та ідеєю свободи народу; по-друге, науковець зобов'язаний осмислювати дійсність передусім у категоріях захисту, відтворення і розвитку нації.
Класичним прикладом національно-екзистенціального мислення є відомий методологічний принцип — національний імператив Івана Франка: «Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими «вселюдськими» фразами покрити своє відчуження від рідної нації».
Найбільш повно, якщо не теорію, то принаймні достатньо чітку національно-екзистенціальну практику розуміння та витлумачення подано у трьох україноюдаїстичних книжках Мартена Феллера (не враховуючи його численних статтей): «Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них» (Дрогобич, 1994), «Пошуки, спогади, роздуми єврея, який пам’ятає своїх дідів, про українсько-єврейські взаємини, особливо ж про нелюдське і людяне в них» (Дрогобич, 1998), «Про наших великих духом? Есеї з україноюдаїки» (Львів, 2001). Саме у цих працях помітним є осмислення співбуттєвих національних стосунків із погляду «взаємопроникнення» (термін, який, слідом за І.Дзюбою, активно використовує автор). Велика кількість аспектів цих стосунків не дозволяє детально окреслити їх у невеликій студії, однак зауважимо, що пріоритетними заявлені тематичні групи, що стосуються мов, ксенофобії та національної толерантності, а також осмислення визначних постатей в межах тієї чи іншої культури, що охоплює принаймні три дисципліни: лінгвістику, націологію та культурологію.
Неважко помітити, що особливо часто у всіх трьох працях автор апелює до філософії та ідеології сіонізму, зокрема досвіду видатного діяча єврейського націоналістичного руху — «мудрого політика і філософа» Володимира (Зеєва) Жаботинського. Перша книжка містить цілий підрозділ — лист В. Жаботинському, друга, за словами автора, «аж рясніє» цитатами з його творів, третя — включає два есе, присвячені цьому діячеві. Тому логічно саме на прикладі феллерівської актуалізації ідей В. Жаботинського розглянути націоекзистенціальну теоретичну модель, яка значною мірою структурує методологічну базу україноюдаїки....." Повний текст читай тут: (https://universum.lviv.ua/magazines/universum/2008/2/ukrjud.html )   

Розвідка назвала головні зовнішні загрози для України

Усім ! Усім! УСІМ ! Вивчити і покласти цей історичний документ Незалежної Української держави на свій робочий стіл, для керівництва в діях усього державного апарату, усіх зареєстованих в Україні, політичних партій , та УСІХ РЕЛІГІЙНИХ , національно-культурних громад ,  та громадских   організацій нашого суспільства .

" 03.08.2020 Україньська Розвідка ПУБЛІЧНО назвала головні зовнішні (та внутрішно-політичні ) загрози для самого існування Незалежної Держави Україна. " Репост !!!

Розвідка назвала головні зовнішні загрози для України

Навальний повертаєтся в світ живих людей

 Аркадий Бабченко   

8 ч.

Впервые за десять лет читаю у Алексея Навального взрослые тексты. Не всю вот эту инфантильную детсадовскую ерунду про домик для уточки у руководителей Рейха, а настоящие взрослые тексты, которые и должен писать взрослый мужчина, живущей в стране, которая убивает, оккупирует, аннексирует, нападает и уничтожает всё, до чего может дотянуться. Если, конечно, этот мужчина соприкасается с реальностью. Не отворачивается от неё.

Про то, что какое же это, оказывается, счастье - просто ходить по лестнице и дышать. Что нет ничего важнее любви. Что дети и семья это главное, что может быть в нашей жизни.
Что Путин, оказывается, теперь не просто вор, но еще и убийца. И в двенадцатом надо было не шариками махать и по бульварам ходить, а революцию устраивать. И даже призвал к введению санкций против Путина в ЕС. Годами избегал Европарламента, не дай бог туда попасть и выступить против России, а после отравления и комы - встречайте, впервые на трибуне. Вау. Прям муждабаевщина сплошная.
Я тоже знаю, что такое просто ходить и дышать. Какое это счастье. Просто быть. Когда смотришь на солнце - и просто счастлив. Что можешь его еще видеть. Что жив. Когда начинаешь понимать столетних японских стариков, которые выносят стул к подъезду, садятся и просто улыбаются теплу. И тоже стоишь и улыбаешься.
Когда смерть приходит и взасос целует тебя в розовенькие десны - вообще очень многое начинаешь понимать. Очень прочищает мозги. Многое становится на место.
Ок, отлично, Алексей. Про Любовь, Жизнь и Смерть ты кое-что понял. Вэлкам ту зе клаб.
Но пока ты понял только про свою.
А теперь давай. Следующий шаг.
Теперь пойми про чужую.
Что не только ты один на этом белом свете. Что не только у тебя есть Она, та, к которой возвращаешься с того света и понимаешь, что главнее ничего нет. Что не только у тебя есть дети. Что не только у тебя есть Любовь.
Что семь, уже семь лет, твоя страна убивает тех, у кого тоже были Она, или Он, Любовь, и дети. Убивает на соседней земле. А до этого она убивала в другой южной гостеприимной соседней земле. А до этого еще в другой. А еще прямо сейчас она бомбит города с детьми и сбрасывает на них химическое оружие.
Что не всем повезло, как тебе или мне.
Что ко многим, очень ко многим, смерть пришла - и уже не ушла.
И они уже не сядут на табуретке на солнышко, и не будут ходить по лестнице и дышать и быть счастливыми от таких простых вещей. И не напишут про свою любовь. И их любовь не дождется их.
Открой Гугл. Сделай то, чего ты так старательно избегал все эти семь лет. Я не хочу здесь сейчас спекулировать фамилиями - но ты их легко найдешь. Прочитай. Прочитай истории женщин, чьи мужья пошли добровольцами и погибли в первые дни. Почитай их посты в фейсбуке. Как они живут, как растят детей. Я кину ссылки.
Почитай про детей, убитых твоей страной. Детей, детей, да. Про Даню Дидика. Про Степана Чубенко.
Прочитай про дела всех крымских татар. Которых сажают на двадцать лет. У которых тоже есть дети, и любимые, и которые будут расти и жить теперь без них, и фактически не увидят их больше никогда, потому что потом, если доживут, им на руки выдадут истертых тюрьмой стариков с уничтоженным здоровьем. Прочитай про облавы с собаками, как по утрам каратели окружают крымскотатарские села и проводят зачистки. И уводят отцов, сыновей.
Их же вообще просто нет в твоем мире. Это же тема, которой вы избегаете вообще старательней всего. Даже старательней войны.
Прочитай про беженцев. Про госпитали. Про то, как живут молодые парни с оторванными руками-ногами. С выжженными глазами. Как так живут молодые девчонки.
Про Владимира Рыбака и Юрия Поправку, выловленных из Казенного Торца со вскрытыми животами прочитай.
Я дам все ссылки. Сведу с людьми. Поговоришь. Послушаешь.
И когда пропустишь через себя все это, может быть поймешь, что вор и убийца - не только Путин. И что санкции вводить надо не только против него и его окружения. И что все завоеванное твоей страной - оно именно завоеванное. И то, что она творит сейчас - она творила всегда. Везде. На всех землях. Которые вы теперь почему-то считаете исконно своими.
Если ты являешься лидером оппозиции и вероятным лицом новой будущей России - а эту вакансию, безусловно, занял теперь Алексей Навальный - то для тебя это теперь совершенно необходимые шаги.
Нельзя взрослеть на полпальчика.
Взрослеть надо полностью.
Проблема твоего Рейха не в коррупции. И даже не в Путине.
Путин же не бутерброд, туда-сюда его свергать, правда? Мы должны учесть интересы всех жителей. Был проведен референдум, на котором большинство высказалось за поправки в Конституцию. Как демократы, мы не можем не учитывать мнение жителей. Когда-нибудь, может быть, потом-потом, в прекрасной России будущего, через ндцать-ндцать лет мы проведем новый референдум… Ой, смотрите, домик для уточки! Айда за мной, я покажу вам кроссовки Медведева! Воры и жулики! Корги Шувалова! Смотрите в нашем новом расследовании - сколько украдено при создании «Новичка» и почему он не убивает так, как должен!
Экстраполируйте. Всегда экстраполируйте.
Я рад, что ты кое-что начал понимать. Обращайся. Мы объясним тебе остальное.
Нас много, очень много, кому есть тебе что рассказать.
И вот когда ты вместо «Слава России!» на русском марше в разгар очередной войны на марше антиимперцев скажешь «Рейх мае бути знищено. Слава Украине! Маршалла Нохчичоь! Гаумарджос Сакартвелос! Жыве Беларусь!» - я тебе первый скажу:
С пробуждением, Алексей.
Героям Слава.