Шукати в цьому блозі

четвер, 6 лютого 2020 р.

До політичних еліт України. Звернення Ініціативної групи “Першого грудня”

  • "......Іншими словами, Україні потрібні еліти, які, окрім високого професіоналізму, були б вірними принципам політичної й особистої доброчесності. Мірилом для них має бути система цінностей, де на першому місці – людська гідність. При цьому вони не зраджували б своїм моральним принципам навіть тоді, коли до цього їх спонукають практичні інтереси партії, лояльність до вищого керівництва чи приватне прохання кума. Саме таким діячам під силу буде остаточно розірвати пуповину зі старою системою.
  • Ось тоді і стане можливим створити в країні бажаний політичний уклад, утвердити її суб’єктність і вписати її у світовий контекст. Бо вийти з історичної тіні Україна зможе лише тоді, коли її політична еліта здобудеться на духовне й інтелектуальне лідерство.
  • Питання, чи спроможна нинішня українська еліта переформатуватися й породити із себе якісно нову політичну силу з описаними ознаками, залишається відкритим. І навіть якщо народ, зайнятий проблемами виживання, не формулює цього запиту настільки, щоб він був електорально вигідним, нової еліти вимагає українська історія і державна безпека.

  • Отже, слово за нинішнім українським політикумом. Але не тільки.....:
( http://1-12.org.ua/2020/02/05/4190?fbclid=IwAR3iEqVP0B0pcNQGZ3BNiFrLbZVz31563Q5Rj9dCdGtoXz9w30RNmqtzPjg )

пʼятниця, 31 січня 2020 р.

Віталій Нахманович, історик Західна цивілізація створена через осмислення Голокосту

Віталій Нахманович, історик
Західна цивілізація створена через осмислення Голокосту
29.01.2020 17:14


Історик Віталій Нахманович – один із найбільш цікавих публічних філософів та знавців, назвемо так, української єврейської теми. Він також є членом групи науковців, які розробляли українську державну концепцію меморіалу Бабин Яр.

Віталій Нахманович – особа багатогранна, саме тому ми вирішили обговорити не лише останні, пов’язані із єврейською темою події, а й наше бентежне та мінливе життя.

НА РАХУНКУ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НАБАГАТО БІЛЬШЕ ЄВРЕЙСЬКИХ ЖЕРТВ, АНІЖ НА РАХУНКУ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

- Віталію Рафаїловичу, перше запитання – про ситуацію зі Світовим форумом пам’яті жертв Голокосту в Ізраїлі. (На момент написання матеріалу стало відомо, що президент відмовився від участі у ньому – ред.). Якою ви бачите ситуацію з тим, що Зеленському й Дуді слова на цьому форумі не дали, а Путіну дали? Немає загрози, що трагедію світового єврейства за допомоги Кремля впишуть в ідеологію «побєдобєсія»?

- Я би хотів запропонувати подивитися ширше на цю подію. Ми все розглядаємо крізь призму наших проблем. Тут ситуація, на мою думку, – складніша й у чомусь гірша, адже Путін повертається, як прийнятний лідер однієї з великих держав, на світову сцену.

Ізраїлю це потрібно, бо вони зібрали на форум світових лідерів, вважаючи, що сама така присутність демонструє міжнародну підтримку Ізраїлю. Україна тут взагалі нікого особливо не цікавила. Добре, якщо буде, але взагалі-то там приїхало понад сорок лідерів. І це – в дуже складній ситуації на Близькому Сході, адже досі йде багатостороння війна в Сирії, зростає агресивність Ірану, ситуація в Іраку вибухова, там може що завгодно статися. При цьому в Ізраїлю непрості відносини з Туреччиною, яка була майже союзником, немає нормальних стосунків з Єгиптом, який також був майже союзником. Це все – наслідки радикальних внутрішньополітичних змін у цих країнах, що відбулися за останні десять років. Тобто, фактично, на сьогодні на Близькому Сході Ізраїль, крім Саудівської Аравії, стратегічного партнера не має. Тому Ізраїлю дуже важливо зараз продемонструвати, що він має потужну світову підтримку.


Коли легітимізація Путіна відбувається через відзначення пам’яті жертв Голокосту, це вже несе ризики світоглядної капітуляції

З боку західних держав ця зустріч, зокрема за участю Путіна, мала продемонструвати також єдність перед лицем загрози так званого міжнародного тероризму, що насправді є загрозою радикального ісламізму. І тому їм Путін цікавий як потенційний союзник або посередник у цих питаннях. Через це вони фактично повертають Путіна до кола визнаних світових лідерів. І в такий спосіб він знову перетворюється з великого міжнародного бандита з атомною бомбою, на якого через це доводиться зважати, на абсолютно прийнятну політичну персону.

Чому такі кроки легітимізації Путіна небезпечні? Не лише тому, що несуть загрозу для України, яку можуть поміняти на стабілізацію в Сирії чи нормалізацію з Іраном, як Олександрійське подвір’я в Єрусалимі на небогу водія ізраїльського прем’єра.


Сьогоднішні західні лідери повертають до свого кола не Путіна, а Сталіна. Й реабілітують не сьогоднішній паскудненький авторитарний режимчик у Росії, а тоталітарний сталінський СРСР

Коли така легітимізація відбувається через відзначення пам’яті жертв Голокосту, це вже несе ризики світоглядної капітуляції. Адже це повертає нас до подій Другої світової війни, мовляв, тоді у нас була єдність перед обличчям нацизму, а зараз ми будемо єдині у боротьбі з тероризмом. Очевидно, ми тут маємо справу з глибшою проблемою – відчайдушною спробою зберегти світ, створений після тієї війни. Світ, в якому було «найбільше» зло – нацизм, і союзники, які разом йому протистояли і яких, попри всі розбіжності, попри Холодну війну, об’єднував спогад про це протистояння. Свого часу саме цей спогад (а не лише страх ядерного апокаліпсису) сприяв укладанню Гельсінської угоди, виникненню на Заході руху за розрядку й таке інше. Звісно, тогочасні радянські керівники цим вдало скористалися, але, зрештою, усі вони також пройшли війну і мали аналогічні сентименти, хоча й забарвлені комуністичною ідеологією та радянською пропагандою.

Мета Путіна – саме ідейна реабілітація та територіальне відновлення сталінського Радянського Союзу

Проте, це означає, що сьогоднішні західні лідери повертають до свого кола не Путіна, а Сталіна. Бо Другу світову війну разом з ними виграв Сталін, а не Путін. І вони реабілітують не сьогоднішній паскудненький авторитарний режимчик у Росії, а тоталітарний сталінський СРСР.

А це означає, що завтра Захід знехтує пам’яттю про всі злочини радянського комунізму заради союзу з Путіним, як свого часу це зробили західні альянси заради союзу зі Сталіним.

Свого часу Гітлер сприяв реабілітації репутації Сталіна. Сьогодні загроза радикального ісламізму сприяє реабілітації репутації Путіна

І Путін, звісно, цим скористається, бо його мета – це саме ідейна реабілітація та територіальне відновлення сталінського Радянського Союзу. Недарма сьогодні новостворена російська конституційна комісія пропонує прямо в Конституції закріпити за РФ статус «держави-переможниці у Другій світовій війні».

Свого часу Гітлер сприяв, так би мовити, реабілітації репутації Сталіна. Сьогодні загроза радикального ісламізму сприяє реабілітації репутації Путіна. І це небезпечно для вільного світу, який знову підважує свої ідейні засади, і для України, що знову може стати розмінною монетою, як після Другої світової війни нею стала вся «визволена» Червоною Армією Східна Європа. І це прямо стосується Голокосту, адже сучасна західна цивілізація, подобається вона комусь чи ні, створена через переосмислення трагедії Голокосту. Саме тому в її основі лежать ідеї толерантності, поваги до прав людини, мультикультуралізму тощо. І урочисто вшановувати пам’ять жертв Голокосту разом з очільником держави, де послідовно зневажаються усі ці принципи, – це зраджувати, насамперед, себе і всю свою повоєнну історію.

- Запитання про «бандерівців». Смолоскипна хода на честь Степана Бандери проводиться вже кілька років поспіль. Але цього року посольство Ізраїлю вирішило зробити заяву-протест проти її проведення. Постать Бандери – складна, для однієї частини суспільства він герой назавжди, інша колись навчиться дивитися на нього об’єктивно, як на бунтівника та співзасновника української державності. Але мені цікаво, чи уряд Ізраїлю відстежує антисемітські заяви державних діячів минулого століття всіх країн, чи лише нашої? Чи варто Ізраїлю продукувати інциденти із країною з найнижчим рівнем антисемітизму в Європі, яка радо приймає її чартери й до Умані, й до Меджибожу, і до Києва?

Складається враження, що йде свідома політика дискредитації героїв антирадянської боротьби у країнах Центрально-Східної Європи

- Наша гостинність нікого не цікавить, чартери на Меджибіж і в Умань – це питання ультраортодоксів, вони в Ізраїлі усім байдужі, адже там, насамперед, світська держава. Питання не зводиться до Смолоскипної ходи. Від позаминулого року, як тут з’явився новий посол Ізраїлю, він весь час робить такі заяви щодо тих чи інших форм вшанування пам’яті героїв національно-визвольного руху часів Другої світової війни. І він робить це послідовно, наполегливо, це не може бути просто питанням його особистих історичних уподобань. Посол – це репрезентант держави та, конкретно, міністерства закордонних справ. Складається враження, що йде свідома політика дискредитації героїв антирадянської боротьби у країнах Центрально-Східної Європи, адже в них і з поляками почалися конфлікти через зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Подається це, звісно, як заперечення героїзації тих, хто якось був долучений до Голокосту.

- Бандера не був долучений до Голокосту.

- Долученість до Голокосту тут розуміється в найширшому значенні. Для цього достатньо мати історію хоча б нетривалої співпраці з нацистами та/або участі у певних антиєврейських акціях під час війни. Причому не обов’язково до вбивств, навіть до пропаганди. А якщо, за цією логікою, бандерівці були долучені до Голокосту, отже, і Бандера був. Бо він як лідер несе політичну відповідальність за діяльність організації, яку він очолював. Як він там очолював, перебуваючи у німецькому концтаборі – це інша справа, але формально очолював.     Далі читай тут:   

вівторок, 28 січня 2020 р.

«Есть ли американцам дело до Украины?»


Igor Aizenberg    В воскресенье, в газете Нью-Йорк Таймс была опубликована статья бывшего посла и совсем недавнего бывшего временного поверенного США в Украине Билла Тэйлора. Статья, по сути являющаяся открытым письмом, ответом госсекретарю Помпео, который спросил журналистку Национального Общественного Радио Мэри Луиз Келли «Вы что считаете, что американцам есть дело до Украины?», употребив в этой фразе, как сказала журналистка, слово «е8аный», скорее всего по отношению к Украине, а может быть, по отношению к американцам, а, может быть, по отношению и к Украине, и к американцам.Статья очень важна с моей точки зрения. Она отражает мнение настоящих американцев, патриотов своей страны, таких, каким является Билл Тэйлор.И очень хорошо, что одна из самых читаемых газет в стране и в мире предоставила возможность Биллу Тэйлору ответить на своих страницах госсекретарю Помпео на его совершенно недостойные и попросту отвратительные слова.Я перевел статью полностью. Ссылка на ее оригинал в первом комментарии. Вот перевод:
Уильям Б. Тэйлор. Нью-Йорк Тамс, 26 января 2020 года.

https://www.facebook.com/igor.aizenberg.1/posts/2456221991293025

неділя, 26 січня 2020 р.

РЕЛИГИОЗНЫЙ СИОНИЗМ КАК ДУХОВНОЕ ДВИЖЕНИЕ. ТЕОЛОГИЯ СИОНИЗМА

....подытоживая  размышления о смысле существования еврейского народа: «Именно в новую эру вечность Израиля приобретает значение универсального символа. Евреи выжили, будучи на протяжении долгих веков бездомным народом, не обладавшим никакой реальной силой. А остальное человечество все это время питалось иллюзией, что судьба определяется именно теми качествами, которые отсутствуют у евреев. Но вот евреи дождались того момента, когда еврейский путь стал единственно возможным для сохранения жизни на Земле. Примерно таково же значение возникновения государства Израиль. Это произошло тогда, когда человек достиг вершины материального могущества, но в то же время необычайно низко пал морально. Ясно, что будущее не за колоссами власти. Если кто-нибудь из них захочет формировать будущее человечества не по Божьим законам, мир разлетится на куски. … Независимость – только условие, при котором Божий народ может устроить свою жизнь в соответствии с принципами Торы. Значение Израиля для человечества вовсе не должно быть пропорционально политической мощи или размерам этой страны».   

Мы публикуем это эссе для патриотов Украинского народа и его национальной элиты - есть чему поучиться у еврейского народа и его национально -политической- СИОНИСТСКОЙ,  элиты в деле восстановления  Своего Национального 
(Сионистского !)  государства....
   Эссе "Религиозный сионизм" - читай здесь:  (https://www.kiev-orthodox.org/site/cults/4795/ ) 

четвер, 23 січня 2020 р.

Код української нації : "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ !"

          

  Наші співвітчизники зараз з гордістю підкреслюють свою приналежність до української нації. Але на питання "Що значить бути українцем?" або "Що таке бути нацією?" може відповісти далеко не кожен.
Нація, за загальноприйнятим визначенням, – це суспільство людей, які через єдину долю знаходять єдиний характер. У кожної нації є ДНК – унікальний код, який захований в самому простому і, здавалося б, зрозумілому – оберегах, казках, піснях. У попередніх публікаціях спецпроекту "Секрет нації" ми писали про коді, "зашиті" в мотанках, колискових, писанках, вишиванках, казках, гуморі. Цього разу ми вирішили поговорити про українських вояків, думки про яких останнім часом розділилися. Одні кажуть, що козаки були простими найманцями, що вбивають за гроші, інші – що це було сильне волелюбне військо, що захищало свою батьківщину. Отже, ким насправді були козаки і чим вони займаються зараз, ми дізнавалися у історика Олександра Притули, Глави координаційної ради з питань козацтва Дмитра Сухініна і заслуженого артиста України, який став в нашій країні особою сучасного козацтва, – Олега Григор'єва.
        "Наша нація багатогранна. Але в основі її лежить поняття "Воля", а не "свобода", – пояснює Олександр Притула. – Вільна людина, крім свободи вибору, має ті якості, якими наділяє її простір і сам Всевишній. Свобода потрібна рабам, які за неї борються. А козаки – це спочатку носії вільного способу життя. Люди, які прагнуть бути вільними, створили Запорізьку Січ, яка розросталася волелюбними людьми з різних країн. Тризуб на нашому гербі є не що інше, як зашифроване слово "Воля". Гасло Нестора Махно був "Земля і Воля", УПА йшла під "гаслом" "За вільну Україну". Ген волі простежується в українцях протягом всієї історії з часів козацтва. Сама "Воля" відображається в чотирьох "С" – самоорганізація, самозахист, самозабезпечення , самореалізація. звідси і постійне наше прагнення до самостійності і незалежності".
              
Між істориками тривають вічні суперечки про вік козацтва. Хтось каже про триста роках, хто про півстоліття. "Вважаю, що козацтво існує мінімум тисячу років, – впевнений історик Олександр Притула. – Наприклад, ще в билинах Іллю Муромця називали відважним козаком. Є версія, що козацтво як організацію привнесли на наші землі лицарі-госпітальєри (ХI століття, південь Італії). за іншою версією, козацтво – це форпост оборони Польщі проти татар і турків. за радянської версії, козаками називали рабів-утікачів.

      Сам термін теж викликає безліч суперечок. Походження слова "козак" пов'язують з тим, що козаки носили косу, з часом що перетворилися в козацький чуб – оселедець. У перекладі з тюркського "козак" – воїн степу. У нашій міфології існував бог Хорс, його зображували з соколом (в перекладі з давньоєгипетського "Хорс" означає "сокіл"). Якщо врахувати, що колиска козацтва – Хортиця, тобто "острів Хорса", то неважко простежити діалог цивілізацій. На нашому тризубі теж можна розглядати падаючого сокола. Запорізька Січ, що проіснувала 300 років, – найяскравіший прояв духу козацтва. Після її розгону частина козаків перебралися на Одещину, сформувавши військо вірних Катерині козаків, згодом переправлених нею ж на Кубань, звідки і з'явилися кубанські козаки. Інша частина створила Задунайську Січ, відправившись за Дунай охороняти кордони Турецького князівства.

Ідеологія козацтва внесла свою лепту в розвиток світової цивілізації. Нащадками козаків були Джон Пол Джонс – творець американського морфлота, генерал Трубчанинов – творець американської морської піхоти, Пилип Коновал – засновник англійського спецназу"..... далі див. ТУТ :   Код нації: як виглядають і чим займаються сучасні козаки

_________________

Ми, також, вважаємо, що          Сучасній україській націонал - демократії необхідно знати фундаментальні засади програми першої в  історії партії "Земля і Воля" :   Программа «Земли и воли».    Май 1878 г.    Окончательная редакция                                                   

    "....По нашему  мнению, программа партии  сводятся к четырем главнейшим пунктам.

1. Правовые народные воззрения признают  несправедливым  тот порядок,  при котором земля находится во владении тех, которые ее не  обрабатывают.  По народному понятию,  «земля божья»  и  каждый земледелец  имеет  право  на  землю в том количестве,  которое он своим  трудом  может  обработать.  Поэтому  мы  должны  требовать перехода  всей   земли  в  руки  сельского  рабочего  сословия  и равномерного ее распределения.

                                                                                                       2. Что касается политического идеала,  то мы признаем, что в народе  существует   стремление   к   полному   территориально-общинному

самоуправлению.

          По  нашему  мнению,  каждый союз общин определит сам, какую долю общественных функций  он  отдаст центральному правительству

      3. В  области  религиозной  в  народе   русском   замечаются веротерпимость и вообще стремление к религиозной свободе; поэтому мы должны добиваться полнейшей свободы исповеданий.

4. В  состав  теперешней  Российской  империи  входят  такие местности  и даже национальности,  которые при первой возможности готовы отделиться, каковы, напр[имер], Малороссия, Польша, Кавказ и пр.  Следовательно, наша обязанность — содействовать разделению

теперешней Рос[сийской] империи на части  соответственно  местным желаниям.

Таким образом,  «земля  и воля»,  служившая девизом стольких народных движений, служившая принципом организации при заселении тех наших окраин, куда еще не проникало влияние современного этим

заселениям русского правительства,—  эта  формула,  по  нашему мнению, и теперь служит наилучшим выражением народных взглядов на владение  землею  и  устройство   своего   общежития.   Признавая

невозможным привить народу при настоящих условиях другие, с точки зрения отвлеченной,  может быть и  лучшие,  идеалы,  мы  решаемся написать на своем знамени исторически выработанную формулу «земля и воля».         




середа, 22 січня 2020 р.

Як нам об'єднати народ заради спасіння незалежної державності

            Сьогодні, 22 січня - День Соборності та ЄДНОСТІ Українського народу і його Держави! Це свято ми відзначаємо в умовах контрнаступу імперських реваншистів і українських колаборантів.  

         Тому ми спробуємо оцінити сучасний стан і досягнутий рівень цих двох,- фундаментальних, принципів національного державотворення.
             Наша світоглядна і науково-методична позиція базується на універсальних законах Святого народу і його Книги Життя, які прийняті в усій Йудео-Християнській Цивілізації Заходу. Тому ми сформулюємо, поки що, тільки пункти плану нашого порівняльного аналізу стану цих факторів-принципів в Україні та в братньому Ізраїлі,- який є зразком національного державотворення на Своїй землі (Єрец Ісраєль), після двох тисяч років її окупації та вигнання єврейського народу в галут.
             Так, цивілізованому людству відомі, перевірені практикою, п’ять принципових факторів, які забезпечують могутню і непереможну Єдність народу на своїй землі, і його повноцінний розвиток до процвітання, під захистом Своєї Держави.
                               1-й Принцип.
         Монотеїзм (єдинобожжя) цілого народу!
          В Ізраїлі є Елогейну - Єдиний Господь Б-г  усого еврейского народу, Отець Святий - на небі ! І на Землі Ізраїля – Один Святий город - Йєрушалаім, Один Храм Божий (в якому жив і буде жити  Його Дух і Святе Ім’я Його!)
                            В Україні – християнське єдинобожжя зберіглося, здебільше, тільки у правобережної частини народу- православних українців, католиків, протестантів. А Своїй – УПЦ виповнився тільки рік існування, та відродження, після 300 - літньої руїни…. 
                А без Свої рідної Церкви, міцну Незалежну Соборну державу побудувати неможливо!
             
                               2-й принцип.
                    Рідна мова – це душа народу .
      Єврейські націоналісти (сіоністи), ще на початку 20-го століття, як тільки створили ВСО, то внесли статутну вимогу: усі сіоністські конгреси проводяться тільки на ІВРІТІ (без перекладу). В державі Ізраїль -Статус Святої мови –державний і загально обов’язковий!
               Ну а те, що витворяє московська п’ята колона з душею українського народу, може не бачити тільки сліпий, глухий і німий, або ворог-москаль… .
                           3. Своя рідна Роди́на, сім'я́ – первинна і незмінна фундаментальна споруда суспільства і держави. В ізраїльскій національній державі громадянський статус еврея та єврейської родини надано особливого значення. І тільки релігійні та рабинські суди вирішують спірні питання по сімейних та майнових правах і Верховний Суд Справедливості – «Багац» . Народжуваність – 2,4 дітей на родину !!!
               В Україні традиції українського сімейного життя – в занепаді, нечуваний показник розпаду сімей, народжуваність вже – від’ємна -1,4 дітей на родину. … а це за два покоління приведе до демографічної національної катастрофи -неминуче.
               4. Уся історія сучасної Європейської цивілізації свідчіть про те шо, тільки Приватна власність на землю і основні засоби виробництва створює мотивацію і економічно-правові умови для розвитку і процвітання народів і держав. Держава Ізраїль суворо дотримується Божої заповіді : «Приватна власність священна та недоторкана!» . Результат – загально відомий!!!
                 А про те, що робиться з цим заповітом Божим в Україні, навіть говорити і писати – гріх! Бо цензурних слів нема….
                             5. Своя, рідна армія. Без якої не може народитися і вижити в оточенні сусідів-ворогів не одна держава світу.
              Ізраїль, ось уже 70 років успішно захищає себе від перманентних військових і терористичних нападів з боку ісламських держав і джихадістів. І тільки завдяки тому, що було створено всенародну систему безпеки і захисту - ЦАХАЛ , Ізраїль перемагає своїх багаточисельних ворогів.
           (Армейская служба для израильтянина означает многое. На Земле обетованной это не просто исполнение гражданского долга и проявление патриотизма. В еврейском государстве «сачкануть» от призыва на срочную службу крайне невыгодно. Общественное мнение совершенно беспощадно к тем, кто не прошел службу в ЦАХАЛ (Армии Обороны Израиля). Таким гражданам никогда не удастся устроиться на работу в государственных структурах. Они навсегда лишаются многих привилегий и льгот при обучении в университетах и колледжах, получении рабочих специальностей, покупке недвижимости, открытии собственного бизнеса. «Сачкам» не дано почувствовать силу армейского братства, которое помогает бывшим воинам всю жизнь.)
           В Україні, тільки в 2014 році, після військового вторгнення РФ, почалася розбудова Своєї, рідної, Української Армії…. Сучасні проблеми її подальшого розвитку відомі, і є надія, що будуть вирішені на користь українського народу, але - після зміни проросійської «зеленої» влади.
                 Слава Україні! Смерть московським ворогам!
Шануймось, бо ми цьго варті!

четвер, 16 січня 2020 р.

Україна-Ізраїль: від Жидівського куреня УГА і загонів «Хагани» – до Єврейської чоти УДА


Дипломатична суперечка між Україною й Ізраїлем: що думають експерти і представники єврейської спільноти

Україні вкотре довелося відповідати на звинувачення в антисемітизмі з боку Ізраїлю. Посольство цієї країні знову засудило практику публічного вшанування діячів українського національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, зокрема, Степана Бандери, звинувачуючи їх у проведенні антисемітської політики. Раніше посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон заявив, що «був шокований» рішенням Львівської облради проголосити 2019-й роком голови Проводу ОУН(б) Степана Бандери.
Міністерство закордонних справ України у відповідь на заяви Ізраїлю наголошує, що держава засуджує будь-які форми нетерпимості та антисемітизму і зазначає, що «дискусії у цій сфері повинні тривати на рівні істориків і експертів, а не політиків». Утім, проблемним є саме рівень дискусії не тему історичної ролі діячів українського національно-визвольного руху. Крім того, проблем додає пропаганда Росії, яка підживлює радянські міфи, кажуть українські громадські діячі як українського так і єврейського походження, опитані Радіо Свобода.

https://www.radiosvoboda.org/a/30377059.html?ltflags=mailer .

вівторок, 7 січня 2020 р.

Сколько осталось Зеленскому….


 
После Второй мировой войны, эпицентр глобальной перманентной войны двух мировых цивилизаций – Азиатской Деспотии Востока и Европейской Демократии Запада, опять вернулся на Ближний Восток.

Масштабы и жертвы войны, на этом участке фронта, вообще не сравнимы с войнами Московии на ее пост-колониальном пространстве бывшей империи Зла.

Одним из активных и экономически очень могущественных участников этого военно-политического процесса выступает неформальная, и юридически не оформленная никак транснациональная «семья» беспринципных и аморальных дельцов финансового и криминального мира. Часто это «невидимое» и неуязвимое «мировое правительство» называют «Мировой закулисой», (см. например, Цилю Зингершухер…) ( но не нужно путать с примитивными антисемитскими и расистскими определениями еврейства от Гитлера и Сталина. В Сингапуре, это могут быть и этнические тайцы, а в Лондоне – чистокровные английские аристократы, а в Германии - такие арийцы как Шредер… ).

Так вот, пока все здоровые силы мировой политики заняты войной на Ближнем Востоке, эта транснациональная мафиозная группировка начала операцию, о которой давно мечтала – приватизировать себе основной ресурс жизни украинского народа - его землю. И этом дельцам мирового масштаба абсолютно без разницы («Какая разница?») – победит ли Путин, или проиграет…, останется Украина независимой, или потеряет суверенитет, и даже свою державу…Да они , с самого начала, и финансируют всю эту войну в Донбассе. Путин не тратит на нее ни копейки из госбюджета. И все об этом знают, но молчат …

Что бы не произошло, ВЛАДЕТЬ УКРАИНОЙ будет эта «мировая закулиса». А на каком языке, и с какой церковью – «какая разница?», если вся Западная и вся Восточная цивилизации стоят на едином принципе – ЧАСТНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ СВЯЩЕННА И НЕПРИКОСНОВЕННА!  Другой вопрос, - в каких руках она находится, - Своих или чужых, чистых или грязных, честных, 
 или аморальных людей....                                                        Отсюда,- только слепой и глухой, лишенный разума человек, не сделает вывода о том, с какой целью они поставили на трон Зеленского.                      А вопросы войны и мира в Донбассе, и всякая лабуда вокруг статусов Лугандонии и страшилки о полномасштабной войне со стороны рашки….- это все для отвлечения внимания от того,- главного вопроса. И как только он будет решен и публично поддержан всем мировым сообществом, то мафия сразу же отдаст Зелю на съедение, живьем -Тягныбоку и Фарион…да хоть Гитлеру…, да пусть хоть гражданскую войну, между собой, потом развязывают . Запад после этого уже не поможет украинским националистам, если они сами позволили Зеленскому законно подарить Украину м\н преступникам и проходимцам.                                Но, лично для Зели, -тоже «нет разницы». Сделает дело – свои и прогонят, чтобы не мешал войти в доверие к народу через перефарбованих вошей, ослів та кнурів …. Не сделает он дело – свои же и прогонят, как несправившегося – без сомнения. 

И все это, неминуемо, совершиться уже в этом- 2020 году.                                                                                       И независимо от того победит, или проиграет Трамп в ноябре….                                                                    Отака ху*ня, малята вам,- на Різтво від рава Ієгошуа із Назарету! Барух аШем!