Володимир Ханін: Головний вододіл ізраїльської політики – це конфлікт міжавими та лівими, між «голубами» та «ястребами», «світ в обмін на світ», «світ в обмін на території», тобто як вирішити арабо-ізраїльський конфлікт.
З усіх визначень, що таке арабо-ізраїльський конфлікт, мені найбільше подобається таке: це конфлікт між євреями щодо того, що робити з арабами. Я пожартував.
Це головна тема, яка домінує завжди. На передостанніх виборах вона раптом пішла на периферію громадської агенди. Годину до години ізраїльське суспільство вирішує, що арабо-ізраїльський конфлікт вирішити неможливо, принаймні у цьому поколінні – давайте не зациклюватися. І на перший план виходити інша проблематика.
На іншому місці – тема взаємовідносин релігії та держави. Тобто місце релігійних громад у системі державного управління. Чи повинні релігійні інститути мати державний статус? Чи можуть релігійні інститути диктувати стиль і спосіб життя?
Шлюб у Ізраїлі – лише релігійний і не обов'язково юдейський. У всіх релігійних громадах шлюби лише релігійні. Світського шлюбу немає. Час від часу робляться спроби відокремити релігію від держави. Але вони провалюються. Бо юдаїзм – це не релігія, а спосіб життя. Церковь ви можете відокремити від держави – інститут від інституту. Але коли намагаєшся відокремити єврейську релігію від держави, ви відокремлюєте від Ізраїлю його єврейський характер, бо національні свята – вони ж релігійні, релігійні символи – вони ж національні.
Час від часу політики-популісти обіцяють: «Ми відокремимо релігію від держави», бо більша частина ізраїльтян – нерелігійні. Але ці спроби провалюються.
Третя проблема – ашкеназами – сефардами, євреї – арабі, вихідці з різних країн. І лише на четвертому місці європейська проблема – ліберальна економічна політика чи соціально орієнтована.
Якби закінчився арабо-ізраїльський конфлікт, і світсько-релігійні суперечки були б урегульовані, то політична система Ізраїлю була б дуже подібною до британської.
Повнийтекс лекції Ханіна дивись тут:
Немає коментарів:
Дописати коментар