🇺🇦15 липня 1919 року, у Переяславі, отаман Зелений (Данило Терпило) урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 р. про "воз'єднання" з Московією. У той час сили Зеленого вимірювались близько 30 тисячами козаків і старшин...
Надалі окупанти "постаралися", не залишивши жодної фотографії Данила Терпила. Але, 28 травня 2005 року в Трипільській школі-інтернаті вiдбувся веселий «урок».
Один за одним підіймалися з-за парт «учні», що через 40 років заново впізнавали один одного і своїх вчителів. За дотепну відповідь Юрій Корнійович Домотенко, відомий краєзнавець, ставив «п’ятірки». Виявилося, що переважна більшість із них, не зрусифікувавшись, здобули вищу освіту, утворили родини, дочекалися вже й онуків, ніхто не став на злодійський шлях. За найвищу цінність інтернатівці ставили здобуття Україною незалежності, за що й боровся кожен в міру своїх сил і здібностей.
Вчитель каже: «...Пишу про отамана Зеленого, прикро, що не залишилось жодної хоча б маленької фотографії Данила Терпила...». І тут раптом Дмитро Любименко каже: «А в нас дома є !». Тут же він збігав, швиденько приніс ту світлину.
На стільці сидить отаман Зелений в чорній папасі й тримає на колінах шаблю. Який же він юний з виду — у свої 33 роки ! А ліворуч від нього стоїть сотник Дмитро Любименко (дід нашого інтернатівця Дмитра !), а праворуч – гармаш Василь Дюжанов. Обоє в сивих папахах, опоясані шаблями; міцні, гартовані в боях із чужинцями повстанці...
(Використано статтю Анатолія Висоти "Уроки нащадкам".)
Немає коментарів:
Дописати коментар