Шукати в цьому блозі

субота, 8 березня 2025 р.

Одесские рассказы – Исаак Бабель | Читает Зиновий Гердт | Аудиокнига для...

США пытаются предотвратить катастрофу гражданской войни в РФ – ценой Украины....

 ☝🏼Важная ремарка – такие ситуации это нормально во время гражданской войны ("нормально").

Гражданские войны – это вообще самый жестокий вид войн. Не дай бог в это скатиться нормальному государству.


И это вдогонку к теме, почему США сейчас спасают РФ.


Они до усрачки боятся там гражданки – и боятся давно, еще с момента развала СССР.


Тогда у Штатов был не просто легкий режим тряски, они срочно побежали закидывать Россию гуманитаркой в начале 90-х, разоружать бывшие республики, ту же Украину, например.


Не просто так Штаты обосрались, когда Пригожин устроил марш на Москву, и просили Украину ему не помогать.


США прекрасно понимают, что "сириизация" (или "балканизация") России будет в 100 раз ебанутее и кровавее, чем то, что можно видеть в Сирии.


Особенно с учетом русской любви к бессмысленному и беспощадному.


«Не приведи Бог видеть русский бунт – бессмысленный и беспощадный! Те, которые замышляют у нас невозможные перевороты, или молоды и не знают нашего народа, или уж люди жестокосердные, которым чужая головушка полушка да и своя шейка копейка».


Именно это имел в виду Трамп, когда еще месяц назад сказал, что экономика России в говне, и если не прекратить войну, то будет катастрофа.


Вот они эту катастрофу и пытаются предотвратить – ценой Украины.


При этом, геополитически-стратегическая цель самой Украины – это как раз-таки "сириизация" России, в той или иной степени.


Единственный реальный вариант, чтобы русские отъебались от Украины, – это чтобы они начали жрать друг друга у себя дома.


Реален ли этот сценарий? Более чем.   

 

 Знаєте, чим відрізняється Майдан від бунту?

      - Майдан – це виступ непереможених. 

      - А будь-який колишній і можливий майбутній бунт у Росії – переможених.         

        Усе дуже просто. На Майдан вийшли ті, хто хотів чесного життя і прозорої влади, ті, хто не втратив волі до свободи. 

Люмпен, як і раб, теж здатен на повстання. Але він, зазвичай, виступає не за власне благополуччя, а проти чужого, а раб – не за свободу інших, а за те, щоб мати своїх рабів. Якщо в Росії колись і відбудеться бунт, повстан­­ня, виступ (не важливо, як його назвати), це буде бунт скривджених, голодних і переможених. І навіть віддалено він не буде схожий на Майдан. 

  (https://tyzhden.ua/liumpeny-bez-majdanu/)

  

@yigal_levin

⚡БАБЧЕНКО предсказал следующее РЕШЕНИЕ ТРАМПА. Вопрос Украины закроют бе...

пʼятниця, 7 березня 2025 р.

Почему христианство разделилось на две части? История религий

Антанта : тепар ми воюємо зі сталінським рашизмом, якому допомогає американський зрадник . Слава Україні !

 Сенатор Клод Малюре, голова правоцентристської групи LIRT у Сенаті Франції:


«Тепер ми воюємо з диктатором, якому допомагає зрадник».
“Пане прем’єр-міністре, шановні міністри, дорогі колеги, Європа стоїть на критичному роздоріжжі своєї історії. Американський щит руйнується, Україна ризикує залишитися без підтримки, Росія – зміцнитися. Вашингтон перетворився на двір Нерона: імператор-палій, покірні придворні та блазень, одурманений кетаміном, який відповідає за чистки в державному апараті.
Це трагедія для вільного світу, але передусім – для самих США. Послання Трампа однозначне: бути союзником Америки безглуздо, бо вона не захистить вас, введе проти вас мита, вищі за санкції проти її ворогів, і буде погрожувати захопленням ваших територій, підтримуючи диктаторів, які на вас нападають. “Король угод” насправді демонструє мистецтво капітуляції.
Він думає, що налякає Китай, плазуючи перед Путіним, але Сі Цзіньпін, спостерігаючи за цим крахом, напевно прискорює підготовку до вторгнення на Тайвань. Ніколи в історії США президент не капітулював перед ворогом. Ніколи ще глава Білого дому не підтримував агресора проти союзника.
Ніколи раніше президент не зневажав Конституцію так зухвало: незаконні укази, звільнення суддів, які могли б йому протистояти, миттєва зачистка військового керівництва, підрив усіх механізмів стримування та противаг, узурпація контролю над соцмережами. Це не просто “ілюзія авторитаризму” – це спроба узурпації демократії. Достатньо згадати: на знищення Веймарської республіки пішов всього місяць, три тижні і два дні.
Я вірю в стійкість американської демократії, і протести в країні вже почалися. Але лише за місяць Трамп завдав Америці більше шкоди, ніж за всі чотири роки свого попереднього президентства. Ми вели війну проти диктатора – тепер ми воюємо з диктатором, якому допомагає зрадник.
Вісім днів тому, коли Трамп поплескував Макрона по спині в Білому домі, США голосували в ООН разом із Росією та Північною Кореєю – проти Європи, яка вимагала виведення російських військ. Через два дні в Овальному кабінеті “ухилист” Трамп повчав морально і стратегічно героя війни Зеленського, а потім відіслав його, як недбалого лакея, заявивши: “Підкоряйся або йди”. Сьогодні вночі він зайшов ще далі – зупинив постачання зброї, які вже були обіцяні.
Як реагувати на цю зраду? Відповідь проста: дати відсіч. Перш за все – не помилятися. Поразка України стане поразкою Європи.
У списку Кремля вже значаться балтійські країни, Грузія, Молдова. Мета Путіна – повернення до Ялти, де пів-Європи було віддано Сталіну. А країни Глобального Півдня чекають результату цього конфлікту, щоб вирішити: поважати ще Європу чи вже можна її топтати.
Путін прагне знищити порядок, встановлений 80 років тому США та їхніми союзниками, головний принцип якого – заборона захоплення територій силою. Сьогодні Америка голосує за агресора і проти жертви, бо “трампізм” збігається з світоглядом Путіна. Повернення до сфер впливу, де великі держави вирішують долю малих країн.
“Мені – Гренландія, Панама і Канада, тобі – Україна, Балтія і Східна Європа, йому – Тайвань і Південно-Китайське море”.
У колах олігархів Мар-а-Лаго це називається “дипломатичний реалізм”. А в реальності це означає одне: ми залишилися самі.
Але твердження, що Путіну неможливо протистояти, – брехня. Навпаки, попри кремлівську пропаганду, Росія слабшає. За три роки її “друга армія світу” змогла відвоювати лише крихти у країни, яка втричі поступається їй за чисельністю населення.
Підтримка Путіна з боку США – найбільша стратегічна помилка в історії воєн. Але цей удар протверезив Європу.
Тепер у нас три першочергові завдання:
1. Прискорити постачання зброї Україні – компенсувати зраду Америки та зміцнити її оборону.
2. Будь-яка угода має передбачати повернення викрадених дітей, звільнення полонених та абсолютні гарантії безпеки.
3. Створити європейську оборону, відновлену після 1945 року та підірвану після розпаду СРСР.
Європа знову стане військовою державою, тільки якщо поверне собі статус промислової наддержави.
Але головний фактор європейського переозброєння – це моральна мобілізація.
Слава вільній Україні! Хай живе демократична Європа!»

неділя, 2 березня 2025 р.

Бог за викликом !





БОГ ЗА ВИКЛИКОМ.     
       Пройшло дві тисячі років цивілізаційного розвитку людства під благословенням Мессії з Назарету ! Але сутність розмови біля трону імперського залишилась без змін. Понтій Пілат питає : Так це ти цар іудейський ? А рав Ієгошуа із Назарета (Криворіжжя) йому відповідає : - Ні , владико, це ти сказав ….. 



Бог за викликом
Автор: Віталій Портников • 2 березня 2025 р.
У серіалі «Бригада», яким захоплювалися
пострадянські бізнесмени кінця 1990-х, мені
запамʼяталася тільки одна сцена. Головний
герой стрічки направляє «на перемовини»
до такого ж бандита, як і він сам, власного
юриста – і прекрасно при цьому усвідомлює,
що посилає людину майже на вірну смерть.
Але доля виявилася «щедрою»: юриста не
вбили, а тільки покалічили. І коли до
головного героя приходить мати його
колишнього співробітника, тепер інваліда,
він щиро не розуміє її претензій. Я ж вам
заплатив грубі гроші! – відповідає він
нещасній жінці.
Для мене цей епізод був насамперед
демонстрацію моральної нерозбірливості, ба
більше – смерті моралі в критичні моменти
історії. Але я про нього, напевно, забув би,
якби не сніданок із двома знайомими,
пострадянськими бізнесменами високого
рівня, «справжніми» мільярдерами з усіх
можливих списків і рейтингів. Як часто буває
на зустрічах людей, досить далеких за
інтересами, заговорили про суспільні
хвороби, зміни у 1990-х, мораль. Тут я на
свою голову і пригадав епізод з «Бригади»,
щиро впевнений, що такі поважні люди аж
ніяк не будуть публічно асоціювати себе з
гопником із часів своєї молодості.
– Так він же заплатив гроші! – здивовано
сказав один із моїх співрозмовників.
– Він же їм допоміг! – підтримав його інший. –
Які взагалі можуть бути претензії?
Про аморальність самого рішення дати
людині смертельне доручення, не
намагаючись пояснити його наслідки і не
переймаючись долею посланця, вони навіть і
не згадували. Що, своєю чергою,
переконало мене в абсолютній
недоцільності подальшої дискусії. Вимір
моральності грошима є абсолютно іншою
етичною категорією, через яку ти не можеш
прорватися. Ми підсвідомо вважаємо, що
живемо в світі декалогу – тобто у світі, де
люди розуміють невідворотність розплати за
зло. Але до світу декалогу був зовсім інший
світ, у якому люди розраховувалися за зло
зовсім в іншому, буквальному розумінні
цього слова – грошима або майном. Або,
можливо, власною свободою, рабством, але
тільки не страхом перед підлим вчинком –
який, звичайно, можна було б назвати
страхом перед Богом, але назвімо його
сумлінням. Якщо ти знаєш, що просто
заплатиш за зло, то думаєш не про сумління,
а про кількість грошей. Приблизно так у
Трампа бажають домовитися із Путіним:
припини війну – й у нас будуть
привілейовані економічні взаємини. І ніхто
не згадуватиме, що ти когось там убив чи
покалічив, якщо в нас буде спільний бізнес.
Так що сьогодні ми опинилися в головних
серіях «Бригади», коли герої навіть не
намагаються приховати, хто вони, ба більше
– пишаються тим, що гроші дозволяють
робити все, що заманеться. Парадокс
ситуації в тому, що головні герої «нашого»
серіалу оголошують свою релігійність майже
не головною чеснотою – аж до молитов
перед початком засідання уряду.
Але їхній Бог – це Бог за викликом, вони не
бояться його гніву, а намагаються
використати його – і чужу віру в нього – для
досягнення власних інтересів, суто
меркантильних. Це теж абсолютно не нова
історична ситуація, через яку проходила не
одна релігія (і християнство серед них) у
минулих сторіччях. Аллах іранських аятол чи
ватажків ХАМАСу також не є Богом, у якого
вірять, але Богом, якого використовують.
Тому що віра в Бога закінчується там, де
закінчується готовність відповідати його
заповідям – навіть якщо ти при цьому
проводиш тижні в пості й молитвах. При
цьому такі люди щиро не усвідомлюють, що
жодні апеляції до Бога не замінять доброї
справи, що Бог – це не ритуал, Бог – це
повага до життя іншого, а не зацікавленість у
капіталі чи марнославство.
Тому, як і в середньовіччі, ми знову
зустрічаємося з відмовою від моралі на
користь влади і грошей. Віцепрезидент США
зі щирим презирством говорить про
«моралізаторство» опонентів, а спробу
зупинити зло й дезінформацію називає
атаками на свободу слова. Із президентом
України розмовляють як із нерозумною
дитиною, що має зрозуміти: коли на тебе
нападає хтось сильний, ти маєш
капітулювати, а не ризикувати війною – і, що
найважливіше, чужими заощадженнями.
Звісно, це шокує. І викликає питання: чи
можна навʼязати аморальним людям
мораль?
Відповідь на це питання, очевидно, буде
негативною. Відсутність моралі означає
якраз відсутність сумління і відсутність
страху: знаменита фотографія Трампа після
невдалого замаху могла б нас у цьому
переконати. Єдина можливість реакції на
тих, хто вірить у свою владу над Богом, – це
згуртованість і солідарність тих, хто ще
памʼятає про мораль і совість.
Я розумію, що з точки зору того, хто сьогодні
тріумфує і вірить у власний успіх, цей рецепт
звучить наївно, навіть по-дитячому. І так, на
боці нових великих грішників – велика влада
і великі гроші.
А на моєму боці – просто досвід
тисячоліть людської історії. Зрештою, юдеї
й перші християни вижили саме тому, що
вірили у світ, насичений моральними
нормами – у той час, як їхні вороги, володарі
імперій і ватажки найсильніших армій
давнини, втратили цілу велику цивілізацію.
Цивілізацію, що не знала докорів сумління.

понеділок, 24 лютого 2025 р.

Хто є СВІЙ, а хто - ЧУЖИЙ, в Україні під час війни ?

Сучасна Екзістенційна Війна  повністью і беззаперечно оголила парадігму  "СВІЙ - ЧУЖИЙ" серед громадян  Украіни .

 Свій -це той, хто, для себе - особисто,   вважає Клятвенними Святинями: 

       1) Біблійне Святе Письмо (Пятикнижжя) пророка Моісея;  

    2) Конституцію України (з Кримом!) ;

    3)  Героїв України  Степана Бандеру і Євгена Коновальця.

          

 Чужий - це той, хто для себе не вважає святими три попередніх Ідей і людей, а  сповідує діявольські спокуси і цінноти, ворожого нам, "руського міра".  


субота, 22 лютого 2025 р.

Ми теж присягаємо Конституції та Українській Національній ідеї , за яку готові вмерти !

 



Американці не присягають королю, тирану чи диктатору. Ми присягаємо Конституції та ідеї Америки, за яку готові вмерти, — генерал США Марк Міллі


Ексголова Об'єднаного комітету начальників штабів наголосив, що кожен військовий США віддає життя захисту Конституції Америки, а не окремим персонам

пʼятниця, 21 лютого 2025 р.

Чрезвычайные вопросы: как Зермаку жить дальше и где украденние деньги? / №905 / Юрий Швец

Пинхас Полонский : "Трамп и Израиль : реальные результаты !!! "




Итоги имхо первого месяца Трампа на посту:  Активная деятельность по 3 направлениям: внутри-американское, Европа+ Украина, Израиль.

*** По внутриамериканскому: потрясающие результаты (200%), но есть и перегибы (10%). Будем надеяться что он их исправит.

*** По Европа + Украина: отвратительный срач с Трампа с Зеленским, и вообще чудовищная декларируемая политика. При этом если смотреть на слова - то потрясающе правильная речь Вэнса в Мюнхене. Однако результатов еще никаких нет. Может быть Трамп здесь неадекватен (что маловероятно, учитывая огромные достижения на других направлениях) - но может быть это делается специально для шоковой терапии, потому что иначе исправить ситуацию нельзя. Только время покажет (например, полгода). Поэтому этот пункт оставим без оценки.

*** по Израилю: одно из направлений анти-Трамповской пропаганды сегодня: убедить израильтян, что якобы "Трамп это плохо для Израиля".

При этом полностью игнорируются все факты, а именно то что Трамп:
1. снял все санкции, наложенные на поселенческое движение Байденом
2. снял все Байденовские ограничения на приобретение Израилем вооружением, и уже сейчас в Израиль прибыли тяжёлые бомбы (необходимы для остановки ядерной программы Ирана) и тяжёлые бульдозеры (необходимы в Газе)
3. наложил санкции на МУС, и этим блокирует его крайне опасную деятельность против Израиля
4. прекратил финансирование БАПОР (и только что сообщили что также прекратил финансирование ПА)
5. активно борется против антисемитизма в амер. университетах
6. отказался от идеи "создать два государства",
7. дал Израилю свободу действий против Хамаса ("разверзнется ад").
8. Самое феноменальное: предложил переселить палестинцев из Газы, и начал вести переговоры по практическому осуществлению этого. Уже то, что он это предложил сдвигает "Окно Овертона" и делает обсуждение этой темы легитимным, и это первый необходимый шаг к тому, чтобы такое переселение произошло.
(Понятно, что переселение арабов из Газы является единственным способом достичь мира).

При этом правительства Европы действуют против Израиля: продолжают поддерживать БАПОР, т.е. пал.тeppoризм, продолжают давить на Израиль в опросе палестинского государства, фактически поддерживают Хамас, пытаются заблокировать переселение арабов из Газа (т.е. по сути дела заинтересованы в следующем нападении "7 октября"), согласны арестовывать израильтян по ордеру МУС.

Невозможно игнорировать все эти реальные изменения израильской ситуации, которые Трамп уже осуществил - а ведь прошел всего месяц, его пребывания в Белом доме.

Поэтому является полным идиотизмом утверждать "Трамп принесет вред Израилю". Не ведитесь на это.

И также понятно что в конфликте Трампа с европейской бюрократией (не с европейцами, а именно с бюрократией) - все для кого важен Израиль должны быть полностью на стороне Трампа.
-
Пинхас Полонский
t.me/P_Polonsky