Атлантида посеред Дніпра ! на порогах - святилище доби бронзи, на шляху із варяг у греки, під водою спить ціла цивілізація.

 Татьяна Караул      

Цікаво про українське!

Атлантида посеред Дніпра: Таємниці затопленого Кічкасу.

Це не просто руїни. Це святилище доби бронзи, зафіксоване археологами перед тим, як воно назавжди зникло під водами Дніпровського водосховища.

Будівництво Дніпрогесу дало поштовх до однієї з найбільших археологічних експедицій в історії України, але ціною стала втрата тисячолітніх ландшафтів.

Ось кілька фактів про це місце, які допоможуть осягнути масштаб того, що ми втратили:

Експедиція «на випередження» (1927-1932).

Коли розпочалося будівництво Дніпрогесу, історики зрозуміли: у них є лічені роки. Була створена Дніпробудівська археологічна експедиція, яку очолював видатний археолог Дмитро Яворницький. Це були перші в СРСР масштабні «рятувальні» розкопки. Дослідники працювали в шаленому темпі, буквально за крок до того, як вода почала підійматися.

Унікальне святилище біля Кічкасу.

На фото зображено кам'яну споруду - кромлех (коло з вертикально поставлених каменів). Дослідники, зокрема Аркадій Добровольський, який детально вивчав пам’ятки доби бронзи в цьому районі, зазначали, що такі об’єкти мали не лише поховальне, а й астрономічне та сакральне значення. Це були своєрідні «храми просто неба».

Кічкас - ворота для скіфів та вікінгів.

Кічкаська переправа (відома як Ейнарів перевіз у скандинавських сагах) була стратегічною точкою. Тут ширина Дніпра становила всього 175 метрів.

• Скіфський спадок: У 1927-1931 роках тут дослідили понад 100 курганів. Виявили унікальні скляні намистини та грецькі амфори IV-III ст. до н. е., що доводить активну торгівлю з античним світом.

• Шлях із варяг у греки: Саме тут мандрівники готувалися до найважчого випробування - проходження порогів.

Що знайшли у могилах?

Археологи зафіксували цікавий обряд: небіжчиків ховали обличчям догори в прямокутних ямах (іноді з дерев’яним зрубом). Разом з ними знаходили:

• Залізні наконечники списів та бронзові стріли.

• Прикраси з електру (природний сплав золота та срібла).

• Кераміку бабатопружкової культури, яка вирізняється складним орнаментом.

Трагедія втрати.

У 1932 році, після запуску Дніпрогесу, рівень води піднявся на 37 метрів. Увесь цей історичний ландшафт, включно з Кічкаським мостом (одним з найкрасивіших у Європі на той час) та десятками стоянок кам’яної доби, опинився на дні. Більшість знахідок тієї експедиції, на жаль, загинула або була розпорошена під час Другої світової війни.

Цікавий факт: Дмитро Яворницький називав Дніпрові пороги «найбільшою в світі книгою історії», сторінки якої ми встигли лише швидко перегорнути перед тим, як вони намокли.

Сьогодні ми можемо бачити ці пам’ятки лише на дуже рідкісних світлинах, які нагадують нам: під водою Дніпра спить ціла цивілізація.