Пакт Путіна-Трампа: Новий розподіл світу?

 Владислав Смірнов.   Пакт Путіна-Трампа: Новий розподіл світу?

Дональд Трамп, вдруге обійнявши посаду президента США, розпочав реалізацію нового глобального переділу, наслідки якого можуть бути катастрофічними для України, Європи та всієї демократичної системи світу. Його риторика, дії та плани вказують на високу ймовірність нового геополітичного пакту між Вашингтоном і Москвою — угоди, яка може стати аналогом Пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року. Вже 80 років Росія погрожує світові гаслом "Можем повторить!", і сьогодні Кремль має реальний шанс повторити те, що стало початком найбільшої війни XX століття.

Пакт Молотова-Ріббентропа: Історичний прецедент

Пакт Молотова-Ріббентропа став одним із найганебніших прикладів змови двох тоталітарних режимів – нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Він продемонстрував готовність диктаторів порушувати міжнародне право заради територіальних завоювань та стратегічних інтересів.

Його офіційна частина, підписана 23 серпня 1939 року в Москві, декларувала "ненапад" між Третім Рейхом і СРСР, проте справжня суть угоди полягала в секретних протоколах, які фактично перетворили Європу на поле для розподілу впливу між Гітлером і Сталіним. Умови цих домовленостей стали каталізатором глобальної війни та знищення незалежності ряду європейських держав.

Що передбачав пакт?

• Поділ Польщі: Німеччина отримала західні території, а СРСР – східні. 1 вересня 1939 року Гітлер напав на Польщу, а 17 вересня Сталін ввів радянські війська, розділивши країну згідно з домовленостями.

• Передача Балтії та Фінляндії під контроль СРСР: Радянський Союз отримав "право" на окупацію Литви, Латвії та Естонії, а також на агресію проти Фінляндії.

• СРСР забирає Бессарабію (сучасна Молдова) у Румунії.

• Формальний нейтралітет СРСР щодо агресії Гітлера в Західній Європі, що дозволило Німеччині завдати нищівних ударів по Франції та Великій Британії.

Як це стосується сьогодення?

З моменту підписання Пакту минуло понад 80 років, але Росія знову намагається "повторити" цей сценарій – знищення суверенітету сусідніх країн через змови з великими державами.

Вона знову веде експансіоністську політику, використовуючи:

• Погрози силою та військову агресію, як це було проти Грузії у 2008 році, України у 2014 та 2022 роках.

• Шантаж та політичний тиск на Захід, пропонуючи нові "пакти" для розподілу сфер впливу.

• Використання слабкості США для реалізації своїх імперських планів.

Сьогодні Путін бачить у Трампі шанс створити новий пакт, що гарантуватиме йому не лише збереження влади, а й територіальну експансію. Тому історія Пакту Молотова-Ріббентропа не просто актуальна – вона стала керівництвом до дії для сучасного Кремля. Якщо світ закриє очі на новий союз Трампа і Путіна, ми можемо побачити новий 1939 рік – із катастрофічними наслідками для всієї Європи.

Чи можливий сучасний "Пакт Трампа-Путіна"?

Риторика Трампа, який відкрито говорить про угоду з Путіним, нагадує логіку Сталіна у 1939 році. Кремль прагне реваншу та відновлення контролю над пострадянським простором, а Трамп бачить у Росії корисного союзника у великій геополітичній грі.

Основні елементи потенційного "пакту":

• Україна як розмінна монета: Москва отримує контроль над частиною або всією Україною в обмін на припинення війни.

• Розподіл сфер впливу в Європі: США погоджуються на "нейтральний" статус України, а також потенційно відмовляються від активної підтримки Балтії та Польщі.

• Дестабілізація НАТО: США можуть вийти з альянсу або перестати гарантувати безпеку його східного флангу.

• Скасування санкцій проти Росії в обмін на енергетичні та економічні вигоди.

Трамп не просто прагне "домовитися" з Путіним — він переконаний, що може переформатувати світ за власними правилами. І саме тут ми бачимо пряму аналогію з Гітлером та Сталіним: вони не лише поділили Європу, а й створили механізм її знищення, що завершився глобальним конфліктом.

Як неореакціонаризм і рашизм знаходять спільну мову?

Здавалося б, сучасний американський ультраправий неореакціонаризм і класичний російський імперський фашизм не можуть мати нічого спільного, адже один базується на технологічному авторитаризмі і корпоративному управлінні, а інший – на застарілих імперських міфах про «русский мир». Але реальність свідчить про те, що ці дві ідеології знаходять спільну мову, адже їх об’єднує головне – ненависть до демократії, прагнення до концентрації влади в руках вузької еліти та знищення всіх, хто заважає встановленню авторитарного порядку.

Неореакціонаризм і його концепція "керованого світу"

Неореакціонаризм (NRx) є ідеологією, яка відкидає демократію як неефективну і пропонує перетворити держави на корпоративні структури, керовані технократами. У цьому сенсі Дональд Трамп, а разом із ним і його головні політичні союзники, такі як Джей Ді Венс та Пітер Тіль, розглядають світ як арену, де слабкі повинні поступитися місцем сильним.

Основні ідеї NRx:

• Державою мають керувати "ефективні управлінці", а не народ через вибори.

• Демократія – це корупційна система, що веде до хаосу.

• Світ має бути поділений між потужними державами та корпораціями, які визначають глобальні процеси.

• Тотальний контроль інформаційного простору за допомогою технологій штучного інтелекту, що дозволить керувати суспільством на рівні психологічного програмування.

Рашизм: старий фашизм у новому вигляді

З іншого боку, російський фашизм (рашизм) – це реінкарнація класичного імперського тоталітаризму, в якому немає місця для народів, що прагнуть самостійності. Кремль розглядає весь пострадянський простір як власну зону впливу і намагається підірвати будь-які спроби національного самовизначення у сусідніх країнах.

Основні принципи рашизму:

• Росія має право на силове розширення своєї території, бо її "історична місія" – контролювати навколишні країни.

• Демократія – це слабкість, тому Захід повинен бути зруйнований зсередини.

• Гібридні війни, інформаційні атаки та економічний тиск – основні методи дестабілізації.

• Утворення нової геополітичної осі авторитарних держав на противагу США та Європі.

"Понятійний розподіл" Європи між Путіним і Трампом

Кремль завжди діяв за принципом, що світ можна поділити між "великими гравцями", а слабші країни мають лише пристосовуватися. Саме ця логіка лежала в основі Пакту Молотова-Ріббентропа, і саме ця модель зараз відроджується в потенційній угоді між Путіним і Трампом.

Трамп і Путін, обидва будучи автократами у своїх політичних концепціях, дивляться на міжнародні відносини як на бізнес-операцію, де демократія та міжнародне право є зайвими перешкодами. У їхньому розумінні "великим країнам" дозволено ділити світ на сфери впливу, а менші держави змушені приймати цей порядок речей. Саме тому Трамп не бачить проблеми у "домовленостях" з Путіним, навіть якщо це означає фактичну капітуляцію України і переділ Європи.

Яким може бути новий "розподіл"?

Україна стане частиною "російської зони впливу".

США перестануть підтримувати Київ, змушуючи його йти на капітуляцію або так званий "компроміс" на умовах Москви.

Путін отримає змогу легітимізувати анексовані території і, можливо, нав’язати Києву нейтральний статус.

Захід перестане постачати Україні сучасне озброєння, що зробить подальший опір практично неможливим.

Східна Європа позбудеться гарантій безпеки з боку США.

o Трамп може припинити фінансування НАТО або взагалі вийти з альянсу, що позбавить Польщу, Балтійські країни та інших союзників головного фактора стримування Росії.

o Польща, Румунія та країни Балтії можуть стати наступними об’єктами російської агресії або "гібридного тиску" через загрозу вторгнення.

o Прокремлівські політичні сили в Європі отримають додаткові важелі для просування проросійських наративів, виправдовуючи агресію Москви.

Франція та Німеччина будуть змушені або пристосовуватися, або створювати власний європейський порядок без США.

o Європа опиниться перед дилемою: або швидко створити нову систему безпеки без підтримки США, або змушена буде шукати компроміси з Росією.

o Німеччина, як економічний центр Європи, може виступити за відновлення діалогу з Москвою, що створить ризик розколу всередині ЄС.

o Франція, яка традиційно тяжіє до автономної зовнішньої політики, також може шукати альтернативні шляхи, що ослабить єдність Заходу.

Висновок: Не можна повторювати 1939 рік

Світ стоїть на порозі нового великого переділу, який може стати наймасштабнішою зміною геополітичного ландшафту з часів Другої світової війни. Якщо демократичний світ дозволить Трампу та Путіну укласти новий "пакт", наслідки будуть не лише катастрофічними для України – вони стануть загрозою для всієї Європи та основ світового порядку.

Україна має стати не лише учасником міжнародної дипломатичної гри, а й ключовим гравцем, що здатний зірвати цей новий переділ світу. Адже будь-яка угода між Вашингтоном і Москвою означатиме не просто зраду демократичних принципів – це буде легітимізація авторитарного розподілу світу за "поняттями" двох диктаторів.