Спільний ворог — як каталізатор національного об’єднання (стратегія за Монсеррат Ґібернау)
Український контекст:
Московія — зовнішній агресор, чия загроза мобілізує суспільство на захист не лише території, а й цінностей, гідності, мови, культури.
Ворог історично обґрунтований: від колоніального підкорення до Голодомору, репресій, геноциду, лінгвоциду, і нинішньої повномасштабної війни.
Сам факт агресії московії перетворив абстрактну ідентичність на живу реальність, що проявляється в самоорганізації, волонтерстві, боротьбі, зростанні національної гордості.
Для системної боротьба з ворогом я пропоную концепцію 4D. Це стратегія глобальної безпеки та ліквідації московської загрози в довготерміновій перспективі.
4D – ЄДИНИЙ СПОСІБ ГАРАНТУВАТИ СВІТОВИЙ МИР
4D (Депутінізація, Демілітаризація, Денуклеаризація, Деколонізація) — це не лише український проєкт безпеки, а стратегія, яка здатна змінити глобальний порядок. Вона є відповіддю на століття московської агресії, експансії, шантажу та насильства. Поки ця імперська конструкція існує, жодна країна Європи та світу не може почуватися у безпеці.
1. Депутінізація: знищення московського впливу у світі
Московія десятиліттями інфікувала західні еліти своєю пропагандою, корупційними грошима та агентами впливу. Вона фінансувала проросійські партії, підкуповувала журналістів і політиків, поширювала свої наративи через медіа.
Повний демонтаж кремлівських агентурних мереж у Європі та США. Заборона всіх проросійських політичних партій і рухів. Очищення інформаційного простору від пропаганди. Конфіскація активів кремлівських олігархів і їх використання на відновлення України. Запровадження механізмів політичної та економічної відповідальності для будь-яких суб’єктів, які співпрацюють із кремлем.Тільки повне очищення світу від московської інфекції дозволить створити справді стабільну міжнародну систему.
2. Демілітаризація: повне знищення військової потужності московії
Московія не здатна існувати без війни. Це не просто країна, а військовий табір із ядерними боєголовками. Без армії московія не може утримувати контроль над своєю територією і поневоленими народами.
Повна ліквідація військово-промислового комплексу. Превентивне знищення будь-яких військових об’єктів, що можуть відновлювати озброєння. Постійний моніторинг військової активності московії та превентивні удари в разі порушень. Жорсткий контроль над експортом технологій подвійного призначення до будь-яких держав, що можуть постачати їх москві.3. Денуклеаризація: позбавлення московії ядерної зброї
Ядерний шантаж – це останній аргумент кремля, його ключова зброя для утримання контролю над світом. Якщо забрати у московії ядерний арсенал, вона стане не більш небезпечною, ніж Іран чи Північна Корея.
Міжнародний контроль і повне знищення ядерного потенціалу московії. Ліквідація виробничих потужностей, які можуть відновлювати ядерну програму. Передача московського ядерного арсеналу під контроль НАТО або ООН. Гарантована міжнародна військова відповідь на будь-які спроби відновлення ядерного потенціалу.4. Деколонізація: розпад московської імперії
Московія – це тюрма народів, яка існує лише завдяки насильству. Буряти, татари, якути, чеченці та інші народи мають право на незалежність. Їм потрібно дати можливість самим визначати своє майбутнє.
Підтримка незалежних рухів усередині московії. Ліквідація федеральної системи та перетворення московії на окремі держави. Визнання незалежності Ічкерії, Татарстану, Бурятії та інших республік. Підготовка програм економічної та політичної підтримки нових незалежних держав після розпаду імперії.Лише коли московія розпадеться на частини, Європа та весь світ отримають реальний шанс на тривалий мир.
Аналоги 4D у світовій історії
Денацифікація Німеччини після Другої світової війни була масштабною кампанією, що включала заборону нацистської ідеології, судові процеси над військовими злочинцями, усунення з посад усіх колаборантів режиму. Подібно до цього, депутінізація вимагала б знищення російської пропагандистської машини, притягнення до відповідальності винних у військових злочинах та очищення політичної та економічної еліти від корупційних зв’язків з Кремлем. Проблема полягає в тому, що на відміну від Німеччини, Росія не пережила катастрофічної військової поразки, що унеможливлює її примусове реформування.
Демілітаризація Японії після Другої світової війни включала розпуск армії та повну заборону на ведення війни. Японська конституція, прийнята під тиском США, юридично закріпила відмову від мілітаризму. Росія, як ядерна наддержава, не може бути демілітаризована внаслідок окупації, як це було з Японією. Проте економічний тиск, санкції та виснаження ресурсів можуть поступово призвести до обмеження її військових можливостей.
Деколонізація Африки та Азії у XX столітті була результатом як збройних повстань, так і мирного політичного тиску. Підневільні народи добивалися незалежності, використовуючи ідею самовизначення, закріплену в міжнародному праві. Росія, по суті, є колоніальною імперією, що контролює десятки народів, які мають історичні передумови до незалежності. В умовах внутрішнього ослаблення центру та послаблення контролю над регіонами можлива хвиля національно-визвольних рухів, що приведе до подальшої фрагментації Російської Федерації.
Денуклеаризація України, Казахстану та Південної Африки показала, що держави можуть добровільно відмовитися від ядерної зброї в обмін на політичні та економічні гарантії. Однак, у випадку Росії такий сценарій виглядає нереалістичним, адже ядерний арсенал є основним інструментом міжнародного впливу Кремля. Будь-яке примусове роззброєння потребувало б контролю з боку міжнародних сил та, можливо, гарантій безпеки для російських еліт.
Фактори, що ускладнюють реалізацію 4D
Найбільшим викликом для здійснення концепції 4D є політичні та військові фактори. Росія не є підконтрольною окупованою територією, як Німеччина у 1945 році, що робить її повну депутінізацію складним завданням без внутрішнього перевороту або розпаду держави. Крім того, міжнародна спільнота боїться хаосу, що може настати після такого розпаду, зокрема через ризик потрапляння ядерної зброї в руки неконтрольованих угруповань.
Економічний тиск також має свої обмеження. Хоча Захід запровадив безпрецедентні санкції, Китай, Індія та інші країни продовжують співпрацювати з Москвою, що не дозволяє повністю ізолювати її економіку. Навіть всередині Європи є держави, що прагнуть мінімізувати власні економічні збитки від розриву зв’язків з Росією.
Геополітичні ризики можливого розпаду Росії є серйозною проблемою для світових лідерів. Масштабна дестабілізація регіону може призвести до появи неконтрольованих територій, внутрішніх збройних конфліктів і навіть нових диктатур на уламках Росії. Хоча процес деколонізації є неминучим, він повинен бути контрольованим, аби не допустити хаосу, подібного до того, що стався після розпаду Югославії.
Ймовірні сценарії реалізації концепції 4D
Короткострокова перспектива (1–5 років):
Якщо війна в Україні завершиться поразкою Росії, можливий сценарій зміни влади. У цьому випадку депутінізація може розпочатися у вигляді усунення найбільш одіозних діячів режиму, обмеженого судового переслідування та часткового реформування державних структур. Захід може наполягати на демілітаризації через угоди про контроль над озброєннями, обмеження військових бюджетів та скорочення наступальних можливостей РФ. Денуклеаризація в короткій перспективі малоймовірна, проте можливе посилення міжнародного контролю за російським ядерним потенціалом.
Довгострокова перспектива (5–20 років):
Якщо Росія поступово слабшатиме через економічну ізоляцію та внутрішні кризи, можливий сценарій її поступової деколонізації. Відцентрові тенденції можуть призвести до незалежності частини республік або їх широкої автономії. Міжнародна спільнота може підтримати ці процеси, сприяючи створенню нових держав і забезпеченню безпеки в регіоні.
Висновок: Чи є 4D реалістичною?
Концепція 4D — стратегічна відповідь на багатовікову загрозу, що вкорінилася у світовій історії під маскою «великої держави». Вона ґрунтується на вивченому досвіді XX століття — денацифікації, демілітаризації, деколонізації, — і дає формулу для XXI століття, у якому імперії більше не мають права на існування.
Її повна реалізація потребує глибоких трансформацій: і внутрішніх — усередині самої Московії, і зовнішніх — у політиці глобальних гравців. Без поразки агресора, внутрішньої дестабілізації імперського центру та чіткого консенсусу на міжнародному рівні реалізація всієї 4D-матриці буде надзвичайно складною. Проте це не означає, що вона неможлива.
Окремі елементи вже втілюються: санкції виснажують економіку ворога, військові поразки деморалізують армію, міжнародна ізоляція працює, а поневолені народи — від Ічкерії до Бурятії — починають відчувати право голосу. І головне — сама Україна щодня платить ціну, щоб зупинити імперію. Ця боротьба — не локальна. Вона історична. Вона за всіх нас.
Світ, який не вивчає уроків з минулого, приречений повторювати його помилки. Якщо ми хочемо стабільного миру, ми маємо не просто захищатися — ми маємо мислити стратегічно, діяти системно й бачити ширше. 4D — це не фікція. Це дорожня карта майбутнього, в якому людська гідність, свобода і право на самовизначення — сильніші за танки, ракети і наративи про «історичну місію» Москви.
Якщо світ хоче досягти стабільного миру, він має бути готовий до стратегічного планування і не допустити нової хвилі російського імперіалізму. 4D – це не просто мрія, а дорожня карта до світу без постійної загрози з боку Кремля.
©Владислав Смірнов.
Немає коментарів:
Дописати коментар