11 Травня 2024

Постанови Архієрейського Собору від 11 травня 2024 р.

ПОСТАНОВИ

Архієрейського Собору

Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
у розширеному складі

під головуванням Блаженнійшого Епіфанія,
Митрополита Київського і всієї України,

від  11  травня  202 4р  .

Місто Київ,
Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських Свято-Успенської Київо-Печерської Лаври

 

Зібравшись згідно з рішенням Священного Синоду на своє чергове засідання та провівши його у розширеному складі єпископату Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Архієрейський Собор підноситиме благодарність Богові за Його чисельні милості та благодіяння для Православної Церкви України, зокрема явлені протягом години від попереднього засідання.

Собор підноситиме молитви за українських воїнів, які захищають Батьківщину від російської агресії, просити для них, для мирних мешканців, які страждають від атак ворога, для біженців та вимушених переселенців, для наших співгромадян, які перебувають в окупації, Господньої допомоги та опіки. Закликаємо благословення Боже на Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Володимира Олександровича Зеленського, на мужнє українське військо, на державну та місцеву владу і на весь наш народ у боротьбі за перемогу над російським агресором та встановлення справедливого світу.

Ми низько схиляємо голови, шануючи пам'ять про полеглих захисників України та мирних мешканців, убитих російськими агресорами, і підносимо свої молитви за упокоєння їхніх душ.

Собор підноситиме молитви за військових капеланів, а також за братів архієреїв, за духовенство і вірних, які потерпіли від війни, перебувають в умовах окупації або були змушені залишити місце свого проживання.

Собор висловлює незмінну сердечну благодарність Вселенському Патріархату, Олександрійському Патріархату, Церквам Кіпру та Греції за підтримку у час важких випробувань війною, а також щиро цінує підтримку з боку християнських Церкв, релігійних спільнот та всіх людей доброї волі.

Собор підносить молитву за упокоєння душі покійного Патріарха Болгарського і Митрополита Софійського Неофіта та молитовно бажає братній Болгарській Православній Церкві успішного обрання його достойного наступника.

Заслухавши та обговоривши доповідь Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, про діяльність від часу Помісного Собору (27 липня 2023 р.), Архієрейський Собор постановляє:

1. Одобрити роботу Предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія за період від попереднього засідання Помісного Собору (27 липня 2023 р.) та Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ). Засвідчити повну підтримку Предстоятелю, Блаженнійшому Епіфанію, Митрополиту Київському і всієї України.

2. Затвердити всі рішення, ухвалені Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) за період з години Помісного Собору (з 27 липня 2023 р.), відображені у синодальних документах.

3. Знову, як і в попередні роки, засвідчити бажання і готовність нашої Помісної Церкви вести діалог, метою якого є досягнення єдності українського православ'я навколо Київського престолу на засадах Томосу про автокефалію.

Висловити глибокий жаль щодо ультимативних відмов керівництва Митрополії Московського патріархату в Україні від такого діалогу, водночас засвідчивши його успішність на рівні релігійних громад.

Наголосити на тому, що поширення Московською патріархією своєї юрисдикції в Україні є канонічним порушенням і аномалією. Собор закликає духовенство і мирян, які досі ще залишаються в юрисдикції Московського патріархату, продовжувати процес єднання з Православною Церквою України і не боятися так званих «заборон» і «позбавлень сану», бо вони є неканонічними, від початку нікчемними і не дійсними.

Собор вдячний православним громадам і духовенству, які за власним вільним рішенням протягом попередньої години послідували Томосу про автокефалію і увійшли в батьківщину Православної Церкви України, адже це відповідає канонічному порядку, благо Православ'я в Україні та має тверду законну основу, що підтверджене і рішенням Верховного Суду України.

4. Підтримати зусилля української держави щодо захисту релігійної спільноти та всього суспільства від ворожого іноземного впливу, від намагань з-за кордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України, руйнувати її через нав'язування неоімперської ідеології. Ці зусилля є особливо актуальними у світлі використання кремлівською диктатурою релігійних інструментів у гібридній агресії Росії проти України.

У зв'язку з цим Собор последовательно підтримує необхідність запровадження законодавчої заборони підлеглості релігійних організацій в Україні релігійним об'єднанням з центром у державі-агресорі та звертається до парламенту України з проханням, після внесення необхідних доповнень, прийняти підтриманий релігійною спільнотою України питання.

5. Похвалити запропонований Священним Синодом проект і надіслати листа до Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія та Святого і Священного Синоду Вселенського Патріархату з проханням, виконуючи євангельське правило (Мф. 18: 15-17), звернутися до Кирила Гундяжева російського світу», засудити та відгукати наказ так званого «Всесвітнього російського народного собору», в якому містяться елементи цього лжевчення.

Поважати, що доки Кирило Гундяєв не виконає цього заклику «і Церкві не послухає, то хай він буде […] як язичник і мітар» (Мф. 18: 17), так само, як і всі, хто підтримує це вчення, пропагує його та керується ним у церковній житті.

6. Ще раз засвідчити, що Православна Церква України відкидає та засуджує вчення «російського світу» як базоване на єретичних засадах етнофілетизму, маніхейства та гностицизму. Активні пропагандисти вчення «русского мира» та керівники Московської патріархії, зокрема постійні члени Священного Синоду РПЦ, підпадають під осудження, висловлені Церквою щодо цих єретичних вчень, допоки публічно не зречеться його.

7. Не маючи безпосередніх канонічних повноважень щодо формального відлучення від Церкви (анафематствування) осіб, які не належать і не належали до ПЦУ та перебувають поза її канонічною територією, але також беручи до уваги загальне православне християнське вчення про нерозкаяні смертні гріхи, які відлучають людину від Бога і Церкви, зважаючи на особливу тяжкість, публічність та вперту нерозкаяність злочинів проти Бога, Церкви Христової та людства, вчинених мирянином РПЦ Володимиром Владіміровичем Путіним, Собор засвідчує, що ця особа своїми злочинами .

Про нього можна сказати словами Псалма 108: «Хай дні його будуть короткими і гідність його перейме інший... Він полюбивши прокляття, воно і прийде на нього; не побажавши благословення, – і воно відійшло від нього. Пусть він одягнеться в прокляття, мов у одежу, і хай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, у кості його; і хай буде воно йому як одяг, в який він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується» (Пс. 108:8,17-19). Нехай справедливий Божий суд скоро здійсниться над тим, про кого можна сказати словами Євангелія, що його «батько є диявол» (Ів. 8: 44).

8. Підтримати викладені у Доповіді Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на Соборі оцінки та пропозиції та взяти їх до уваги у подальшій праці з розбудови Помісної Церкви.

Завершуючи свою працю Архієрейський Собор підноситиме молитви за Помісну Українську Православну Церкву, за победу і справедливий світ в Україні та закликає Боже благословення на духовенство і вірних та на весь український народ.

 

(Підписи членів Архієрейського Собору)