Мій авторский курс виховання молоді високо Морального духу нації на базі теологічного світогляду і моралі, шляхом ПОВЕРНЕННЯ До Морально - етичних ціннот іудейсько-християнського монотеїзму, як це зробив Великий Америуанській народ США , який проголосив в своєму Гімні, і Конституції священну клятву : In God We Trust !
пʼятниця, 29 січня 2021 р.
середа, 27 січня 2021 р.
УКРАЇНОЮДАЇКА: НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ
Олег БАГАН, Петро ІВАНИШИН
Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова
УКРАЇНОЮДАЇКА:
НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ
1-2 лютого у Дрогобичі відбувалися перші “Читання з україноюдаїки – 2008”, які актуалізували питанням цієї нової науки. Ця міжнародна наукова конференція була присвячена пам’яті відомого українського вченого професора Мартена Феллера (1933-2004). Конференцію організували Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний університет “Києво-Могилянська академія” і Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Стратегічним завданням науковців було осмислити методологічні та програмні завдання україноюдаїки як комплексної науки про українське єврейство у його тісному взаємозв’язку із українством. Виступи учасників мали дві головні лінії. Про проблематику україноюдаїки говорили історик Жанна Ковба (вдова М.Феллера), президент НАУКМА Сергій Квіт, директор Центру юдаїки Леонід Фінберг, відомий мовознавець Ярослав Радевич-Винницький, керівник Центру Донцова Олег Баган, відома перекладачка Валерія Богуславська, літературознавець Петро Іванишин та ін. Постать і значення М.Феллера як основоположника україноюдаїки були осмислені у доповідях польської публіцистка Ізабелли Хруслінської, учениці професора Світлани Невдащенко, професора Зенона Гузара, літературознавця Лесі Кравченко та ін.
Основні ідеї конференції, що звучали у виступах, можна підсумувати наступними судженнями. Постать професора Мартена Феллера відома далеко за межами Дрогобича, Києва чи України. Це справедливо і зрозуміло – таким був масштаб творчої діяльності цієї людини. Значною мірою саме під час викладання у Дрогобицькому педуніверситеті, у Франковому вузі сформувався той основоположний культурологічний комплекс теоретичних ідей, який був названий ним ще у 1994-му році “україноюдаїка”.
Йдеться про цілу комплексну науку, об’єктом вивчення якої є українське єврейство у тісному взаємозв’язку із українством. Однак тут простежується набагато глибший і ширший онтологічний аспект. Оскільки йдеться про надзвичайно важливий, перевірений століттями спосіб пізнання та розуміння буття двох давніх народів, народів Біблії із схожою трагічною долею. (Чого вартують лише факти пережитих глобальних катастроф українців та євреїв у ХХ столітті – трьох Голодоморів та Голокосту.) Такі наукові способи ведення культурного діалогу не можуть не заслуговувати на пильну увагу, вивчення та популяризацію у середовищі людей культури. Тим більше, у сучасний період світової історії.
Як це не прикро визнавати, але сучасний глобалізований світ насичений імперськими ідеями національної та релігійної нетерпимості, ворожості та ненависті. Явні чи приховані українофобія та антисемітизм стали, на жаль, сумною реальністю у межах новітнього інформаційного простору. Протидіяти такого типу антинаціональним процесам, налагоджувати конструктивний діалог між різними культурами, пророщувати зерна любові на основі взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємовивчення національних традицій, національних ідей одне одного – ось вічно актуальні завдання для інтелігенції різних націй, про що можемо прочитати у Тараса Шевченка і Теодора Герцля, в Івана Франка і Володимира Жаботинського, у митрополита Андрея Шептицького і рабина Давида Кахани... У всіх тих, кого професор М.Феллер слушно окреслював як “наших великих духом”.
Наука україноюдаїка, основоположником якої став Мартен Феллер, належить до того типу продуктивних дисциплін, які допомагають долати історичні кривди та прикрі непорозуміння у житті українського та єврейського народів шляхом зосередження на тому доброму і головному, що було, є і повинно бути у міжнаціональному житті. Не випадково, що ця наука знаходила і знаходить такий однозначно схвальний відгук у середовищі української інтелігенції. Промовистий факт: ініціатором написання першої книжки з україноюдаїки (Феллер М.Д. Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 1994), а також проведення конференції, присвяченої пам’яті професора М.Феллера, став його друг, відомий український вчений та чільний діяч націоналістичного руху, доцент Дрогобицького університету Василь Іванишин. На жаль, передчасна смерть перешкодила йому особисто взяти участь у цьому важливому заході, але добру ініціативу підхопили учні та однодумці Василя Іванишина, зокрема із Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Учасники конференції також відзначили той позитивний факт, що в Дрогобицькому університеті сформувалась група науковців, які організували перші “Читання з україноюдаїки”, вшановуючи тим самим пам’ять гідної шани людини – професора Мартена Феллера. Але водночас вони висловили побажання, щоб такі наукові заходи ставали систематичними, щоб вони охоплювали усе значніші кола науковців в Україні та поза нею, щоб добрий почин дрогобицьких учених став також і добрим зразком для наслідування і ґрунтом для співпраці. Бо справді йдеться про важливу гуманітарну науку, науку, що об’єднує народи.
середа, 13 січня 2021 р.
Хто буде наступним президентом в Україні
Головна очікувана подія політичного життя України 2021 року – це дострокова зміна виконавчої і законодавчої гілок влади. Яким шляхом і якими рушійними силами – це питання другорядне.
Національно – патріотичні сили Майдану і Фронту активно готують цю подію. Але їм для перемоги на президентських і парламентських виборах вкрай необхідна Ідейно-Політична Єдність, замість конкуренції та взаємного поборювання.
Свого часу кандидат у президенти від національно-патріотичних і військових сил генерал Кривонос зняв свою кандидатуру на користь Порошенка, що дозволило ставленику від бізнесово - торгівельних проєвропейських патріотичних сил перемогти вже в першому турі.
Сьогодні настала пора Пороху, заради Єдності і остаточної перемоги Української національної ідеї , поступитися своїми особистими амбіціями і поставити свою лідерську партію ЄС в блок з усіма національно -патріотичними партіями і рухами, який висуне Єдиного кандидата в президенти – діючого фронтового генерала. Порошенко в одному із своїх виступів в грудні 2020 року звернувся до лідерів націоналістичних партій і рухів з тим, що він готовий йти на компроміс з ними заради Єдності .
Сьогодні українські націоналісти поставили йому свої умови цього компромісу. Зроблено це було в суперових сучасних формах, через посередництво медіа телебачення Ютюб Дроздов .
дивіться і слухайте
(https://youtu.be/T5R2gJzdlfg )
Тепер м’яч на полі Пороха …. Я особисто вважаю, що вони домовляться до єдності і співпраці, як щирі побратими на полі бою, бо усі ми по один бік барикад! А тим, хто сумнівається, або проти – то Байден і світова ОУН їм допоможе . Слава Україні! Україна – понад усе !
понеділок, 11 січня 2021 р.
УКРАЇНОЮДАЇКА — наука про українське єврейство у його взаємопроникненні з українцями !
«Так кажу я, єврей — український націоналіст»
Україноюдаїка, яку заснував професор НУКМА Мартен Феллер— це «комплексна, переважно етно-культурологічна наука про українське єврейство у його глибинних взаєминах і взаємопроникненні з українцями»
Пропонуємо читачем журнальний варіант доповіді одного з чільних організаторів конференції відомого політичного мислителя, ІДЕОЛОГА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ, вченого-літературознавця , засновника та провідника Всеукраїнскої організації "ТРИЗУБ" імені Степана Бандери (Правий Сектор Майдана) полковника Петра Іванишина.
"....Інтелектуальна постать професора М. Феллера була цілком адекватною поставленим науковим завданням, що становили відповідь на поклик часу, на актуальну потребу пошуку міжнаціонального діалогу в постімперський період. Тому не випадково, а закономірно, що М. Феллера, цього мудрого та глибоко людяного дослідника, можна вважати ще й персоніфікацією україноюдаїки, персоніфікацією ефективної моделі вивчення україно-єврейського співбуття. Знаковим свідченням цього може бути виступ у Тернополі на Всеукраїнській науковій конференції «Національна ідея — основа ідеології державного будівництва» 1998-го, який професор завершив словами, що зірвали бурхливі овації величезного переповненого залу: «Так кажу я, єврей — український націоналіст».
У цих словах, мабуть, один із основних ключів і до витлумачення життя та творчості М. Феллера, і до зрозуміння суті та значення україноюдаїки як науки, систему якої годі охопити в межах кількох об’ємних досліджень. Однак можна виявити деякі важливі її методологічні риси.
Навіть поближне ознайомлення із основоположними працями з україноюдаїки її засновника дає можливість помітити суголосність системотворчих принципів із національно-екзистенціальною методологією. І це, мабуть, не випадково. І, очевидно, не лише тому, що автор цього терміна та концепції в українській науці Василь Іванишин був другом Мартена Феллера, хоча і через це, безумовно, теж. (До речі, промовисто суголосними теоретико-лінгвістичні елементи україноюдаїки є з лінгвонаціологією, наукою, що її розробляє інший друг професора М. Феллера, відомий український вчений Ярослав Радевич-Винницький).
Виходячи з праць В. Іванишина та його однодумців, можна окреслити національно-екзистенціальну методологію як гуманітарну методологію націозахисного типу, яка являє собою іманентну українській герменевтичній традиції систему регулятивних принципів національного мислення. Йдеться про ідейно-наукову базу національного світогляду, що випливає з класичної філософії національної ідеї та онтологічно-екзистенціальної інтерпретації сенсу національного існування і спрямована на освоєння, вивчення і захист буття нації. В основу цієї універсальної гуманітарної методології покладено досягнення філософії нації, націології та передусім українського націоналізму.
Визначальним елементом національно-екзистенціальної методології є національний імператив: усе те, що утверджує буття нації в часі і не суперечить релігії (в українському випадку — християнству), — є добром, а все те, що шкодить нації і релігії, є злом. У гуманітарній царині, зокрема у літературознавстві, це означає, що, по-перше, позиція дослідника мала б бути звірена з християнством та ідеєю свободи народу; по-друге, науковець зобов'язаний осмислювати дійсність передусім у категоріях захисту, відтворення і розвитку нації.
Класичним прикладом національно-екзистенціального мислення є відомий методологічний принцип — національний імператив Івана Франка: «Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими «вселюдськими» фразами покрити своє відчуження від рідної нації».
Найбільш повно, якщо не теорію, то принаймні достатньо чітку національно-екзистенціальну практику розуміння та витлумачення подано у трьох україноюдаїстичних книжках Мартена Феллера (не враховуючи його численних статтей): «Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них» (Дрогобич, 1994), «Пошуки, спогади, роздуми єврея, який пам’ятає своїх дідів, про українсько-єврейські взаємини, особливо ж про нелюдське і людяне в них» (Дрогобич, 1998), «Про наших великих духом? Есеї з україноюдаїки» (Львів, 2001). Саме у цих працях помітним є осмислення співбуттєвих національних стосунків із погляду «взаємопроникнення» (термін, який, слідом за І.Дзюбою, активно використовує автор). Велика кількість аспектів цих стосунків не дозволяє детально окреслити їх у невеликій студії, однак зауважимо, що пріоритетними заявлені тематичні групи, що стосуються мов, ксенофобії та національної толерантності, а також осмислення визначних постатей в межах тієї чи іншої культури, що охоплює принаймні три дисципліни: лінгвістику, націологію та культурологію.
Неважко помітити, що особливо часто у всіх трьох працях автор апелює до філософії та ідеології сіонізму, зокрема досвіду видатного діяча єврейського націоналістичного руху — «мудрого політика і філософа» Володимира (Зеєва) Жаботинського. Перша книжка містить цілий підрозділ — лист В. Жаботинському, друга, за словами автора, «аж рясніє» цитатами з його творів, третя — включає два есе, присвячені цьому діячеві. Тому логічно саме на прикладі феллерівської актуалізації ідей В. Жаботинського розглянути націоекзистенціальну теоретичну модель, яка значною мірою структурує методологічну базу україноюдаїки....." Повний текст читай тут: (https://universum.lviv.ua/magazines/universum/2008/2/ukrjud.html )
понеділок, 4 січня 2021 р.
Розвідка назвала головні зовнішні загрози для України
Усім ! Усім! УСІМ ! Вивчити і покласти цей історичний документ Незалежної Української держави на свій робочий стіл, для керівництва в діях усього державного апарату, усіх зареєстованих в Україні, політичних партій , та УСІХ РЕЛІГІЙНИХ , національно-культурних громад , та громадских організацій нашого суспільства .
" 03.08.2020 Україньська Розвідка ПУБЛІЧНО назвала головні зовнішні (та внутрішно-політичні ) загрози для самого існування Незалежної Держави Україна. " Репост !!!
четвер, 10 грудня 2020 р.
Навальний повертаєтся в світ живих людей
Впервые за десять лет читаю у Алексея Навального взрослые тексты. Не всю вот эту инфантильную детсадовскую ерунду про домик для уточки у руководителей Рейха, а настоящие взрослые тексты, которые и должен писать взрослый мужчина, живущей в стране, которая убивает, оккупирует, аннексирует, нападает и уничтожает всё, до чего может дотянуться. Если, конечно, этот мужчина соприкасается с реальностью. Не отворачивается от неё.
Про то, что какое же это, оказывается, счастье - просто ходить по лестнице и дышать. Что нет ничего важнее любви. Что дети и семья это главное, что может быть в нашей жизни.
Что Путин, оказывается, теперь не просто вор, но еще и убийца. И в двенадцатом надо было не шариками махать и по бульварам ходить, а революцию устраивать. И даже призвал к введению санкций против Путина в ЕС. Годами избегал Европарламента, не дай бог туда попасть и выступить против России, а после отравления и комы - встречайте, впервые на трибуне. Вау. Прям муждабаевщина сплошная.
Я тоже знаю, что такое просто ходить и дышать. Какое это счастье. Просто быть. Когда смотришь на солнце - и просто счастлив. Что можешь его еще видеть. Что жив. Когда начинаешь понимать столетних японских стариков, которые выносят стул к подъезду, садятся и просто улыбаются теплу. И тоже стоишь и улыбаешься.
Когда смерть приходит и взасос целует тебя в розовенькие десны - вообще очень многое начинаешь понимать. Очень прочищает мозги. Многое становится на место.
Ок, отлично, Алексей. Про Любовь, Жизнь и Смерть ты кое-что понял. Вэлкам ту зе клаб.
Но пока ты понял только про свою.
А теперь давай. Следующий шаг.
Теперь пойми про чужую.
Что не только ты один на этом белом свете. Что не только у тебя есть Она, та, к которой возвращаешься с того света и понимаешь, что главнее ничего нет. Что не только у тебя есть дети. Что не только у тебя есть Любовь.
Что семь, уже семь лет, твоя страна убивает тех, у кого тоже были Она, или Он, Любовь, и дети. Убивает на соседней земле. А до этого она убивала в другой южной гостеприимной соседней земле. А до этого еще в другой. А еще прямо сейчас она бомбит города с детьми и сбрасывает на них химическое оружие.
Что не всем повезло, как тебе или мне.
Что ко многим, очень ко многим, смерть пришла - и уже не ушла.
И они уже не сядут на табуретке на солнышко, и не будут ходить по лестнице и дышать и быть счастливыми от таких простых вещей. И не напишут про свою любовь. И их любовь не дождется их.
Открой Гугл. Сделай то, чего ты так старательно избегал все эти семь лет. Я не хочу здесь сейчас спекулировать фамилиями - но ты их легко найдешь. Прочитай. Прочитай истории женщин, чьи мужья пошли добровольцами и погибли в первые дни. Почитай их посты в фейсбуке. Как они живут, как растят детей. Я кину ссылки.
Почитай про детей, убитых твоей страной. Детей, детей, да. Про Даню Дидика. Про Степана Чубенко.
Прочитай про дела всех крымских татар. Которых сажают на двадцать лет. У которых тоже есть дети, и любимые, и которые будут расти и жить теперь без них, и фактически не увидят их больше никогда, потому что потом, если доживут, им на руки выдадут истертых тюрьмой стариков с уничтоженным здоровьем. Прочитай про облавы с собаками, как по утрам каратели окружают крымскотатарские села и проводят зачистки. И уводят отцов, сыновей.
Их же вообще просто нет в твоем мире. Это же тема, которой вы избегаете вообще старательней всего. Даже старательней войны.
Прочитай про беженцев. Про госпитали. Про то, как живут молодые парни с оторванными руками-ногами. С выжженными глазами. Как так живут молодые девчонки.
Про Владимира Рыбака и Юрия Поправку, выловленных из Казенного Торца со вскрытыми животами прочитай.
Я дам все ссылки. Сведу с людьми. Поговоришь. Послушаешь.
И когда пропустишь через себя все это, может быть поймешь, что вор и убийца - не только Путин. И что санкции вводить надо не только против него и его окружения. И что все завоеванное твоей страной - оно именно завоеванное. И то, что она творит сейчас - она творила всегда. Везде. На всех землях. Которые вы теперь почему-то считаете исконно своими.
Если ты являешься лидером оппозиции и вероятным лицом новой будущей России - а эту вакансию, безусловно, занял теперь Алексей Навальный - то для тебя это теперь совершенно необходимые шаги.
Нельзя взрослеть на полпальчика.
Взрослеть надо полностью.
Проблема твоего Рейха не в коррупции. И даже не в Путине.
Путин же не бутерброд, туда-сюда его свергать, правда? Мы должны учесть интересы всех жителей. Был проведен референдум, на котором большинство высказалось за поправки в Конституцию. Как демократы, мы не можем не учитывать мнение жителей. Когда-нибудь, может быть, потом-потом, в прекрасной России будущего, через ндцать-ндцать лет мы проведем новый референдум… Ой, смотрите, домик для уточки! Айда за мной, я покажу вам кроссовки Медведева! Воры и жулики! Корги Шувалова! Смотрите в нашем новом расследовании - сколько украдено при создании «Новичка» и почему он не убивает так, как должен!
Экстраполируйте. Всегда экстраполируйте.
Я рад, что ты кое-что начал понимать. Обращайся. Мы объясним тебе остальное.
Нас много, очень много, кому есть тебе что рассказать.
И вот когда ты вместо «Слава России!» на русском марше в разгар очередной войны на марше антиимперцев скажешь «Рейх мае бути знищено. Слава Украине! Маршалла Нохчичоь! Гаумарджос Сакартвелос! Жыве Беларусь!» - я тебе первый скажу:
С пробуждением, Алексей.
Героям Слава.
понеділок, 30 листопада 2020 р.
субота, 28 листопада 2020 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про Голодомор 1932–1933 років в Україні
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Голодомор 1932–1933 років в Україні
Верховна Рада України постановляє:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932–1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору 1932–1933 років в Україні, що відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору – Великого голоду 1932–1933 років в Україні, яку підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала, Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар, Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія, Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка, а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і Чорногорія та 25 держав – членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від б березня 2003 року № 607–IV, та Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років, схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 789–V, в якому Голодомор визнається актом геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР;
визнаючи Голодомор 1932–1933 років в Україні відповідно до Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього як цілеспрямований акт масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932–1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932–1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
Президент України Віктор Ющенко
28 листопада 2006 року
№ 376–V
http://www.president.gov.ua/documents/5280.html
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про встановлення Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій
( Указ в редакції Указів Президента
N 1181/2000 ( 1181/2000 ) від 31.10.2000
N 797/2004 ( 797/2004 ) від 15.07.2004 )
На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України п о с т а н о в л я ю:
Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, який відзначати щороку у четверту суботу листопада.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 листопада 1998 року
N 1310/98
http://www.poshuk-lviv.org.ua/zayawy/1310.htm
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам'яті жертв Голодомору
Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932 – 1933 років, з метою донесення правди про геноцид Українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв'язку з 75-ми роковинами цієї трагедії постановляю:
1. Оголосити 2008 рік в Україні Роком пам'яті жертв Голодомору.
2. Координаційній раді з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні спільно з Організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення Року пам'яті жертв Голодомору.
3. Кабінету Міністрів України:
проаналізувати стан виконання Закону України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації;
вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків, пов'язаних із підготовкою та проведенням Року пам'яті жертв Голодомору.
4. Міністерству закордонних справ України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
24 листопада 2007 року
№ 1144/2007
http://www.president.gov.ua/documents/7045.html
неділя, 8 листопада 2020 р.
середа, 4 листопада 2020 р.
ИЗ БАБЬЕГО ЯРА И РУМБУЛЫ — В ИЗРАИЛЬ
Эммануил (Амик) Диамант
ИЗ БАБЬЕГО ЯРА И РУМБУЛЫ — В ИЗРАИЛЬ
Выступление на симпозиуме «Поколение преемников»
Тель-Авив, 28 октября 2020
ИЗ БАБЬЕГО ЯРА И РУМБУЛЫ — В ИЗРАИЛЬ
Выступление на симпозиуме «Поколение преемников»
Тель-Авив, 28 октября 2020
.....Холокост (Шоа, Геноцид, Катастрофа) — это депортация и массовое уничтожение людей по национальному признаку, которое имело место в годы перед Второй Мировой войной, во время Второй Мировой войны, и после неё.
Вторая Мировая Война (ВМВ) была развязана совместными усилиями гитлеровской Германии и сталинского Советского Союза (пролог войны — Пакт Риббентропа-Молотова).
Отсюда — Холокост ВМВ должен рассматриваться как совместное предприятие гитлеровской Германии и сталинского Советского Союза.
Отсюда — когда мы говорим о холокосте, мы должны различать немецкий холокост (1935–1945) и советский холокост (1937–1953). (Согласен, что термины «советский холокост» и «немецкий холокост» не являются самыми лучшими, в данном случае. Но других у меня пока нет).
http://z.berkovich-zametki.com/y2020/nomer8_10/diamant/
Вторая Мировая Война (ВМВ) была развязана совместными усилиями гитлеровской Германии и сталинского Советского Союза (пролог войны — Пакт Риббентропа-Молотова).
Отсюда — Холокост ВМВ должен рассматриваться как совместное предприятие гитлеровской Германии и сталинского Советского Союза.
Отсюда — когда мы говорим о холокосте, мы должны различать немецкий холокост (1935–1945) и советский холокост (1937–1953). (Согласен, что термины «советский холокост» и «немецкий холокост» не являются самыми лучшими, в данном случае. Но других у меня пока нет).
http://z.berkovich-zametki.com/y2020/nomer8_10/diamant/
Новелла "Как шутят в Одессе" (Похоронный оркестр).
Новелла "Как шутят в Одессе" (Похоронный оркестр). Одесский пароход (2019)https://www.youtube.com/watch?v=6lZ61q2MEwo
Підписатися на:
Дописи (Atom)