130 тис. українців їздять щороку до Ізраїлю, і стільки ж ізраїльтян відвідує Україну

Бойовиків підозрюють у вбивствах євреїв і поширенні антисемітизму на Донбасі
Німеччина, Берлін, 17 вересня, 13:31
 Голова Ваад України закликав усіх допомогти Україні у важкий для держави час.
 Йосиф Зісельс закликав світ допомогти Україні На тимчасово окупованій бойовиками території Донбасу загинуло п'ятеро представників єврейської громади. Про це повідомив голова Асоціації єврейських організацій і громад України Йосиф Зісельс на засіданні Ради керуючих Всесвітнього єврейського конгресу, який відбувся в Берліні. За його даними, двоє людей загинули в Донецьку, ще троє у Луганську під час артилерійських або мінометних обстрілів. "Найвідомішим трагічним випадком є вбивство проросійськими бойовиками члена керівництва єврейської общини Донецька Георгія Зільберборда, яке сталося в шабат два тижні тому. Група бойовиків "ДНР" вирішили пограбувати котеджне містечко на околиці Донецька, який збудував Георгій Зільберборд (він займався будівельним бізнесом), і в якому він проживав з дружиною і двома дочками. Коли з'явилися бандити, Георгій разом з начальником охорони містечка вийшов до них з наміром домовитися по-хорошому. В результаті, обидва були застрелені бандитами", - зазначив Йосиф Зісельс. Крім того, відомі поки що недостатньо перевірені випадки про зникнення безвісти і про заручників-євреїв, яких затримали бойовики, мабуть, в надії на солідний викуп. Читайте також: Спеціаліст пояснила, як не стати жертвою шахраїв при допомозі військовим Також голова Асоціації єврейських організацій і громад України додав, що в антитерористичній операції на території деяких районів Донецької та Луганської областей беруть участь євреї або ізраїльтяни - добровольці. "Але вся інформація про нібито існуючі загони, сотні та батальйони, які активно беруть участь у бойових діях з обох сторін, в результаті перевірки нашими експертами, не знаходить підтвердження", - зазначив Зісельс. У той же час, він заявив, що в Україні рівень антисиметизма залишається одним з найнижчих у Європі, а дані про загибель євреїв в зоні АТО вже взяті на особливий контроль в Генпрокуратурі. "Особливу увагу заслуговує поява в Інтернеті карикатур, що нагадують антисемітські карикатури часів нацистської Німеччини, і які безуспішно намагаються переконати українських солдатів і волонтерів в тому, що вони є маріонетками єврейсько-сіоністського капіталу. Походження вказаних листівок поки не встановлено, але зрозуміло, що вони грають на руку проросійським силам", - йдеться в заяві. Читайте також: Зупинити агресію Путіна Україні може допомогти надсучасна та високоточна зброя "Джевелін" Крім того, Йосиф Зісельс заявив, що деякі неонацистські російські групи, які беруть участь у конфлікті на Донбасі на боці бойовиків, використовують у своїй ідеології антисемітські гасла. "Операція Армії оборони Ізраїлю в секторі Газа, на відміну від Західної Європи, не викликало в Україні зростання антисемітських проявів. У багатьох містах єврейські громади провели мітинги в підтримку Ізраїлю, але на відміну від інших держав, в Україні, зокрема в Дніпропетровську і Києві, у мітингах брала активну участь українська молодь, яка разом з євреями протестувала проти тероризму як в Ізраїлі, так і в Україні", - констатував голова Асоціації єврейських організацій і громад України Йосиф Зісельс, додавши, що багато оглядачів і коментаторів в Україні та Ізраїлі кажуть, що "Донбас - це український сектор Газу". Також Йосиф Зісельс закликав допомогти Україні та єврейській громаді у складні часи. Нагадаємо, що жертвами конфлікту на Донбасі стали більше трьох тисяч осіб.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/politika/boyovikiv-pidozryuyut-u-vbivstvah-yevreyiv-i-poshirenni-antisemitizmu-na-donbasi-369036.html

Кількість євреїв, які бажають повернутися з України в Ізраїль, зросла втричі Вчора, 01:33 Друкувати Найбільше репатріантів виїхало з Донецька. Фото EPA/UPG Більше 5 тисяч євреїв переїхали з України в Ізраїль. У 2014 році до Ізраїлю прибуло 5138 репатріантів з України. Найбільше - з Донецька, де бойовики вбили члена єврейської громади, який намагався перешкодити їм грабувати. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на видання Forumdaily. "Це майже втричі перевищило кількість репатріантів, які приїхали з цієї країни у 2013-му році", - пише Forumdaily. Найбільше євреїв виїхало на батьківщину з Донецька - 545 осіб. На другому місці Київ та Одеса - по 498 осіб. З Харкова до Ізраїлю прибуло 318 репатріантів, з Дніпропетровська - 283. До кінця грудня, за даними ізраїльського Міністерства алії і абсорбції, очікується прибуття ще 200 нових репатріантів з України. Нагадаємо, бойовиків підозрюють у вбивствах євреїв і поширення антисемітизму на Донбасі.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/kilkist-yevreyiv-yaki-bazhayut-povernutisya-z-ukrayini-v-izrayil-zrosla-vtrichi-399023.html

Ігор Терехов провів зустріч із послом Ізраїлю в Україні

23 грудня 2014 17:08 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Зустріч заступника міського голови Ігоря Терехова з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Ізраїль в Україні Еліавом Бєлоцерковськи пройшла сьогодні, 23 грудня, у Харківській міськраді.

Ігор Терехов поінформував посла про суспільно-політичну ситуацію в місті, роботу міської влади з переселенцями.

«Нам вдалося не допустити великих зіткнень в Харкові. У нас були різні події, часом складні, але завдяки виваженій політиці міської влади ситуація більш-менш спокійна. Як ви знаєте, зона проведення АТО знаходиться за 220 км від Харкова. У нас тут розташовані госпіталі, де лікуються поранені. Також у місті дуже багато переселенців: на сьогоднішній день близько 114 тисяч чоловік. Разом із Німеччиною ми побудували для них селище з модульних утеплених будиночків майже на 500 чоловік. У цілому, в Харкові ситуація стабільна, так, є спалахи, але без них неможливо в такий час», - зазначив Ігор Терехов.

У свою чергу Еліав Бєлоцерковськи подякував міській владі за підтримку, яка надається єврейській громаді міста Харкова, і також пообіцяв сприяння розвитку двосторонніх зв'язків з боку посольства.

«Україна проходить непростий етап свого розвитку. У нашої країни є певний досвід, для нас це нормальне явище - розвиток в умовах конфлікту. І ми цей досвід намагаємося передати нашим українським партнерам. Приблизно 130 тис. українців їздять щороку до Ізраїлю, і приблизно стільки ж ізраїльтян відвідує Україну. Ми намагаємося зміцнювати і розвивати вже існуючі зв'язки. Так, у даний час ми проводимо тренінги для психологів, щоб вони могли ефективно працювати з людьми, що одержали різні психологічні травми, у тому числі на війні. Подібні тренінги є також для православних священиків, які надають допомогу в зоні бойових дій, готуємо програму для підвищення кваліфікації медсестер», - розповів посол Ізраїлю.

Почесний консул Ізраїлю в Західному регіоні України Олег Вишняков і міністр абсорбції Ізраїлю Софа Ландвер

Ізраїль поділиться з Україною досвідом щодо соціалізації біженців (ФОТО)

23/12/2014 15:44

0

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ:

Почесний консул Ізраїлю в Україні: нам потрібна зона вільної торгівлі

 20 грудня в неформальній обстановці відбулася зустріч міністра абсорбції Ізраїлю Софи Ландвер, голови міжпарламентської асоціації «Ізраїль-Україна», депутата від партії «Наш дім - Ізраїль» Олексія Міллера і Почесного Консула Ізраїлю в Західному регіоні України Олега Вишнякова, в ході якої обговорювалися досвід соціалізації біженців, а також розвиток співробітництва у сфері безпеки та медицини

Як повідомляють «Коментарі» з посиланням на сторінку Facebook «Honorary Consulate of the State of Israel in Western Ukraine», пані Ландвер підкреслила необхідність співпраці наших країн у багатьох сферах і, зокрема, в такій актуальній для України проблемі як робота з біженцями та внутрішніми емігрантами.

Софа Ландвер і Алекс Міллер заявили, що прекрасно розуміють психологічну ситуацію в українському суспільстві на тлі збройного конфлікту в східній Україні. Олег Вишняков озвучив, що за підтримки посольства Ізраїлю в Україні проводиться і буде проводитися ряд реабілітаційних тренінгів та семінарів для учасників АТО, так і для біженців зі східних регіонів.

Ізраїль має безцінний досвід у запобіганні терактам, роботи з населенням, психологічної реабілітації потерпілих. У ході зустрічі Олег Вишняков порушив питання про можливості співпраці з ізраїльськими фахівцями й організації спеціальних програм навчання правильної поведінки населення, у тому числі дітей, при терористичному акті. В Ізраїлі такі програми існують повсюдно, і багато в чому завдяки ним кількість жертв серед цивільного населення зведена до мінімуму.

Також, на думку Почесного консула Ізраїлю в Західному регіоні України, українським клінікам може істотно допомогти ізраїльський досвід лікування онкохворих.

Олег Вишняков акцентував увагу на тому, що політики і депутати мають зробити всі необхідні кроки, щоб в українських лікарів з´явилася можливість спільної практики та консультацій з ізраїльськими колегами.

У свою чергу Алекс Міллер повідомив, що для реалізації цього наміру вжито ряд істотних кроків: розглядається питання про заходження мережі ізраїльських аптек на територію України, що допоможе вирішити питання з нестачею препаратів для онкохворих. Також політик озвучив можливість відкриття в Україні Ізраїльського діагностичного центру.

Олег Вишняков, що як Почесний консул Ізраїлю, тісно співпрацює з ізраїльськими та українськими політиками, пообіцяв зі свого боку надавати всіляке сприяння даних ініціатив.

Як голова лобі школярів і студентів, Алекс Міллер також обговорював з Олегом Вишняковим питання створення освітніх програм з безпеки для українських студентів.

Олег Вишняков і депутат від партії «Наш дім - Ізраїль» Алекс Міллер

  https://www.facebook.com/groups/1442932079297604/permalink/1558210017769809/

  

Сергей Хазак

2 ч.

ПОШЛИ ЕВРЕИ В ДЕПУТАТЫ/
МИХАИЛ ФРЕНКЕЛЬ
Есть в украинском политикуме и его окрестностях такая забавная игра – искать евреев среди депутатов, министров и прочего власть имущего люда. Большой простор для продолжения этой игры дает и состав новоизбранной Верховной Рады. На одном из интернет-форумов уже довелось прочитать, что евреев в нынешнем парламенте более половины.
Ну что ж, довелось в свое время мне читать и газетные статьи, рассказывающие, что евреями были все генсеки КПСС и даже… киевский князь Владимир.
А вот если взглянуть на нынешний депутатский список реально, то где-то двадцать евреев и людей с еврейскими корнями в нем найти действительно можно. Есть среди них те, кто уже бывал в роли народного избранника. Например старейший из депутатов нынешнего парламента восьмидесятиоднолетний Ефим Звягильский избирался в Верховную Раду всех (!) созывов. Но есть теперь в парламенте и новые еврейские лица.
И вот здесь следует заметить, что в Раду все они – и «старые», и новые – избраны, естественно, не как евреи. И лоббировать интересы еврейской общины не будут. Во всяком случае об этом говорит опыт предыдущих лет. Пожалуй, только появлявшийся на заседаниях Рады в кипе Александр Фельдман позиционировал себя как представителя еврейского общественного движения. Все остальные никак своего еврейства не проявляли. И от нынешних слуг народа этого тоже вряд ли следует ожидать. Ну да ладно. Ведь «еврейский вопрос» сегодня не среди главных тем жизни Украины. Во всяком случае, пока что.

И вместе с тем, число желающих совершить алию за последние месяцы заметно увеличилось, хотя далеко и не приняло размеры репатриации девяностых годов. Есть ли в сопоставлении двух этих фактов парадокс? Чтобы попытаться ответить на данные вопросы мы непременно должны совершить исторический экскурс.
Говоря откровенно, история евреев в Украине не так уж редко была просто кровавой. Да и в советские времена юдофобия в УССР ощущалась сильнее, чем во многих других республиках и регионах Союза. Во время интервью, которое почти двадцать лет назад я брал у первого Президента Украины Леонида Кравчука, я спросил его, почему такое происходило. Вопрос был не случаен. В советские времена Кравчук был секретарем ЦК компартии Украины по пропаганде. Увы, сославшись на то, что все негласные антиеврейские директивы поступали из Москвы, а в Киеве их лишь выполняли, Леонид Макарович далее соскользнул с темы и ничего конкретного так и не сказал. Как мне тогда показалось, он просто не мог дать объяснения сему печальному факту. А пояснение этому как раз и следовало искать в истории. Идеологический антисемитизм, как правило, вырастает из бытового. А тот в свою очередь всегда возникал там, где число евреев было велико. Чем больше было у галутных евреев контактов с местным населением, тем чаще возникали бытовые споры, недоразумения и как следствие вражда. Хотя было немало и хорошего. А исторически так сложилось, что в Украине последних полтысячи лет евреев жило намного больше, чем в других местах царской России, а затем и СССР. Отсюда и юдофобии в ней было больше, чем в Сибири или Таджикистане.
Объяснения объяснениями, а евреям от этого было не легче. И с этим цурес они жили в Украине веками. В последние годы на украинской политической арене довольно громко заявила о себе партия «Свобода». На парламентских выборах 2012 года она, неожиданно набрав более десяти процентов голосов избирателей, получила в Верховной Раде довольно солидную фракцию и тут же по своему разумению стала отрабатывать доверие своих симпатиков. Вначале один из лидеров партии Игорь Мирошниченко, к слову, ранее охотно работавший как журналист в структурах, хозяевами которых были евреи, набросился, что называется, на ровном месте на уроженку Украины голливудскую актрису Милу Кунис, обозвав ее жидовкой. Затем его соратники принялись утверждать, что без слова «жид» украинский язык просто не может существовать. Далее последовали требования о «пропорциональном» распределении мест в органах власти и различных инстанциях. Ксенофобия шла по восходящей и… вдруг в последнее время все изменилось. «Жид» неким чудесным образом исчез из слов, употребляемых свободовцами. Уже не упоминается «неарийское» происхождение некоторых политиков и «олигархов». И совсем фантастика – некоторые лидеры «Свободы» стали прилюдно утверждать, что в своей борьбе с внешними врагами Украине следует брать пример с (внимание!…) героического Израиля! Что же это сдохло в лесу, что вдруг случилось?
А в том-то и дело, что не вдруг. И здесь еще один небольшой экскурс в историю. В середине девяностых годов в Украину из Америки приезжал Евген Стахив – один из известных деятелей ОУН времен Второй мировой войны (скончался в январе нынешнего года в возрасте 95 лет). В те годы он возглавлял небольшое националистическое подполье на Донбассе, которое, по его словам, пыталось бороться как против нацистов, так и против «советов». Я дважды беседовал с ним, и он подарил мне свою книгу «Через тюрьмы и границы». Пан Стахив в послевоенные годы стал на демократические позиции, установив контакты и с евреями, чем вызвал резкое неприятие ультранационалистов. И вот именно он как очевидец и участник событий тех лет поведал мне до сих пор малоизвестную реальную причину того, почему украинские националисты, еще в 1941 году стоявшие на откровенно ксенофобских позициях, к весне 1943-го изменили, пускай, очевидно, и чисто из тактических соображений, свою официальную идеологию по нацвопросу. Дело в том, что уже к концу сорок первого года в ОУН окончательно осознали, что создание независимой Украины не входит в планы Гитлера. Об отношении к ним Сталина им было известно не хуже. Поэтому единственная их надежда оставалась на англо-американцев. А еще с весны 1942-го, рассказал мне Стахив, Би-би-си передавало из Лондона сообщения на украинском, польском и русском языках, в которых настойчиво подчеркивалось, что те, кто проводит ксенофобскую, и в первую очередь антисемитскую политику, рассчитывать на помощь союзников не могут. И именно это обстоятельство в реальности привело к смене декораций по национальному вопросу в верхушке ОУН. И как следствие явилась миру известная декларация, в которой к борьбе с коммунистами призывались не только украинцы, но и представители других народов, находившиеся в то время на территории Украины.
Rada_3Вы спросите: а к чему этот взгляд в историю? Да к тому, что он очень, очень актуален для современной Украины. Своим главным и, надо признать, реальным, в отличие от евреев и прочих «инородцев», врагом украинские националисты полагают российский неоимпериализм, на поддержку которого весьма надеялся Виктор Янукович. Когда в начале нынешнего года противостояние оппозиции, а по сути народа, с режимом Януковича вошло фактически в стадию войны, ко многим пришло осознание, что на поддержку в борьбе с правящей кликой оппозиция может надеяться только со стороны Европы и США. И тогда все, в том числе и ультранационалисты, чье влияние на жизнь Украины просто в «космических» масштабах раздуто российской пропагандой, увидели, что защищать демократию в Украине кинулись еврейка Виктория Нуланд, сын крещенного еврея Джон Керри и другие похожие влиятельные персонажи мировой политики. Конечно, на самом деле еврейство для американских госдеятелей не играет решающей роли. Об этом явственно свидетельствуют примеры Киссинджера или Олбрайт. Гораздо важнее, что активное противостояние ксенофобии, и в первую очередь антисемитизму, является, по крайней мере в декларациях, важной доктриной западной демократии. Вот это обстоятельство и сыграло главную роль в изменении официальной позиции «Свободы» и других радикалов в отношении евреев. Я написал «официальной», потому что не очень верю в то, что многие из националистов в душе по-прежнему не придерживаются былых взглядов на нацвопрос. Ну да ладно. Чужая душа – потемки. Однако, согласитесь, все-таки лучше, что о «жидах» ультранационалисты, возможно и временно, но забыли. Говорю «временно», поскольку нынешнее непопадание «Свободы» в парламент вполне может вновь пробудить у ее членов новый всплеск ксенофобии. Впрочем, время покажет.
И вот в это самое время число желающих репатриироваться в Израиль, по сравнению с предыдущими годами, заметно увеличилось. Но никакого парадокса здесь нет. Не раз за последние лет десять разным сохнутовским представителям я говорил, что по-настоящему увеличить алию поможет не «Таглит» или «Наале», а критическая ситуация в Украине. Правда, имел в виду возможное усиление экономического кризиса. То, что ныне происходит на востоке страны, вряд ли кто мог предположить. Но, к сожалению, это случилось, и события, свидетелями которых мы стали сегодня, это не алия, это – бегство. Впрочем, исходом это тоже пока не стало, поскольку хотя поток репатриантов из Украины с начала нынешнего года заметно больше, чем двумя-тремя годами ранее, но все же заметно меньше, чем во времена Большой алии. Едут в основном те, кто спасается от военных действий на Донбассе. И в своем большинстве это не евреи по Галахе, а люди, имеющие право на израильское гражданство согласно Закону о возвращении. И можно вполне достоверно предположить, что если бы не грянул гром нынешних тревожных событий, очень многие из них вряд ли вспомнили бы о еврейском происхождении своих дедушки или бабушки.
Впрочем, как говорил один еврейский пророк, не судите – да не судимы будете.
В своих выступлениях и газетных статьях еврейские лидеры Украины не раз говорили о том, что процветающая еврейская община может существовать только в благополучной демократической стране. Случится ли это в реальности с еврейской общиной Украины решится в нынешние дни и в ближайшем будущем.



Только ради одной этой фразы из тринадцати слов стоило жить и умереть на Майдане : "Однією з неоціненних чеснот цієї революції стала винесення поза закон історичного антисемітизму України" Теперь мне, старому безродному космополиту есть что сказать о смысле жизни в Украине своему нехед катан..... и не только

Corriere della Sera. Бернар-Анрі Леві. Захід ери Путіна: 2015-й має стати роком українського реваншу

Європа повернулася обличчям до України і запровадила санкції проти Росії, санкції виявилися ефективними, пише французький філософ в італійській газеті. Автор статті ставить в один ряд Ізетбеговича в Боснії, Валенсу в Польщі, Гавела в Чехії та українського президента Порошенка, який "не поступається…

NEWSRU.UA

https://www.youtube.com/watch?v=sLrpnegYiZA


В сентябре Центр раввинов Европы выступил с отчетом, согласно которому около 40% европейских евреев скрывают свою этническую и конфессиональную принадлежность. Президент Европейского еврейского конгресса Моше Кантор, выступая в апреле на конференции в Тель-Авиве, заявил, что «организованная еврейская жизнь в Европе носит неустойчивый характер, а страх и чувство незащищенности среди европейских евреев сохраняются на высоком уровне».