Империя должна умереть | Виталий Портников @Poistine

ДБР відкрило кримінальну справу про зраду проти Залужного і Наєва

 

Резник Геннадий.

Підлості немає межі

ДБР відкрило кримінальну справу про зраду – здачу Півдня України. Швидше за все, саме винні відповідальності уникнуть.

Головні фігуранти справи – Залужний та Наєв (заступник генштабу ЗСУ). Оніміли? Щелепа на підлогу впала? У мене теж.

Насправді, все просто.

Американці вимагають виборів в Україні у 2024 році, згідно Конституції України. Справа в тому, що у США наступного року також президентські вибори. Конкуренти, як і належить на демократичних виборах, ллють один на одного бруд.

Одне із звинувачень чинного американського Президента від республіканців звучить так: Україна – корумпована країна. Там всю нашу допомогу розкрадають. І наводяться приклади. Яйця по 17 грн це лише один із кейсів, не наймасштабніший.

Тобто буквально: республіканці, особливо трампістське крило, вимагають припинити будь-яку допомогу Україні, бо її розкрадають. Демократи на чолі з Байденом розраховують, що Зеленського не переоберуть. Тоді можна буде із чистою совістю сказати – корупціонерів прибрали, надавати допомогу Україні слід продовжувати.

Байден настільки зневажає Зеленського, що передав Атакамси Україні не на зустрічі президентів, а в кулуарах ООН. Взагалі за межами офіційних зустрічей. Ціль одна – щоб ЗЮ не приписав цей успіх, передачу так потрібних нашій країні ракет собі. Не зробив це своєю перемогою. Допомагають країні, а не недоумку.

Іншими словами, Президент США від імені «глибинної держави» буквально кричить українцям – ПРИБЕРІТЬ, НАРЕШТІ, З ВЛАДИ ЦЕ ЧМО Мудрий нарід мовчить.

Це ганьба для всіх нас. Але до сорому за своє керівництво українці вже починають звикати.

Зеленський тим часом намагається знищити свого найнебезпечнішого конкурента – Залужного. Хоча Валерій Федорович категорично відмовляється йти у політику.

Метод підлий, безпечний, безвідмовний. Факт зради є? Є. Залужний Головнокомандувач? Так. Значить, він і відповідає за здачу Півдня.

Потім справу закриють, але, як у тому анекдоті – осад залишиться.

Дивує реакція суспільства. Голослівні звинувачення Головнокомандувача, людини, яка зуміла згуртувати навколо себе не лише армію, а й усе українське суспільство – вперше за 32 роки існування країни! – цим товариством просто проігноровані. Ну, звинувачують… Буває.

Ботоферми Коломойського вже помалу рознаняють тему у соцмережах. -звинувачують національного героя Головнокомандувача ЗСУ Залужного.

– чи не боїться ЗЮ кидати такі звинувачення загальному українському улюбленцю, людині, яка користується безмежною довірою співвітчизників? Чи не боїться він різкої реакції військових? Боїться до гикавки. Але вибір у нього дуже поганий.

Офісом Президента керує агент ФСБ Андрій Єрмак (фсбшний позивний «Козир»). Південь розмінували на наполегливе прохання пані Верещук. Вона масштабно торгувала із Кримом. За розмінування, слід думати, щедро відплатила. Список витворів нинішнього керівництва нашої країни можна продовжувати до нескінченності.

Ось і виходить у Президента і його команди цугцванг. Шаховий термін. Це коли будь-який наступний хід погіршує ситуацію. Потрібно чи без жодних підстав звинувачувати Головнокомандувача (згідно з соцопитуваннями, відсоток довіряючих йому українців між 92% та 96%), ризикуючи рикошетом отримати між очей, аж до повторення долі Януковича. Зеленський – сусід Яника у підмосковній Барвисі. Як вам сюжет?.. Або програти вибори, і тоді брудну та криваву білизну витягнуть на світ Божий, і доведеться нести відповідальність.

Поганий вибір, один варіант гірший за інший.

Підлі люди. Просто без міри підлі.

Ваш гидливий

Володимир Пушкарук

Хазарский каганат: иудейское царство возле русской границы | Честная ист...

Український народе! ЦЕ Єдиний Праведний шлях до нашої перемоги - In God We Trust (укр. У Бога ми віруємо !)

 In God We Trust ( В Бога ми віримо) — офіційний девіз США, затверджений у 1956 році президентом Дуайтом Ейзенхауром.

На американських монетах

 девіз уперше з'явився в 1864 році, а на паперових банкнотах — 1957.

Гімн США теж містить цей девіз :

«….А де банда вбивць, що хвалько клялася,
Мов полум'я війни, занепалих духом сум'яття
Роз'єднаним натовпом знову зроблять нас? —
Дали кров'ю відповідь за свій злочин.
Немає притулку вам, військ найманих рабам,
Чекає на могилу вас тлін — буде всім у справах.
Тільки зоряний наш прапор не помре ніколи
Там, де будинок сміливців, де вільна країна.

О, хай буде так надалі — де бунтівний встає
між розрухою війни та своїм вітчим домом.
Славить Бога земля і хвалу віддає
Силі, яка зробила нас і зберігає народом.
З правого боку, не бояться долі,
У битвах буде девізом нам «Богу вірні».
Зоряний прапор над країною буде майоріти доки Ще
є сміливці, в кому свобода жива».

  

           1 листопада 2011 року Палата представників США підтримала резолюцію, що підтверджує статус національного девізу Сполучених Штатів « In God We Trust ». 

   Ліваки - прихильники відділення церкви від держави виступають категорично проти такого девізу та вимагають прибрати його з банкнот.

 Так, свобода віросповідання, закріплена в Конституції США,  і має на увазі  право кожного вірити або  не вірити в Бога.  

 28 серпня 2018 року суд відхилив скаргу групи атеїстів, які вимагали видалити з банкнот і монет фразу « In God We Trust », як суперечливу Першій поправці до Конституції   США, яка гарантує свободу віросповідання. Але суд вирішив, що фраза є традиційною, відповідає уявленням про свободу віросповідання минулих поколінь та не суперечить законодавству .

(Довідка : Соціально - демографічна структура народонаселення США по відношенню до релігії і віри в Бога.  

     Чисельність населення країни 2021 року становила 350 585 880 людей (3-те місце у світі).    

     83% населення свідомо відносять себе до церковних організацій і конфесій, як віруючі в Бога громадяни США !!!

    Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни:  

 протестантизм — 51,3 %,

 римо-католицтво — 23,9 %,

 мормони — 1,7 %, 

інші течії християнства — 1,6 %,

 юдаїзм — 1,7 %,

 буддизм — 0,7 %,

 іслам — 0,6 %,

 не визначились — 2,5 %, 

     Не сповідують жодної, або атеїсти — 16,1 % (станом на 2007 рік).

   А ось вам, для порівняння, декілька головних національно – державних девізів.  Зверніть увагу на те, що у російської та германської імперії Бог був як додаток і помічник  до справи і волі  вождів рейху – «з нами Бог».  

 Велика Британія — фр. Dieu et mon droit (Бог і моє право.) (девіз британської монархії)

 Греція — грец. Ελευθερία ή θάνατος (Eleftheria i thanatos) (Свобода або смерть

  Іран —Імперський девіз до Ісламської Революції був: перс. Marā dād farmūd - o khod dāvar ast‎ (Він дав мені справедливість, і Він судитиме мене). 

  Ізраїль — івр. עם ישראל חי(ам ісраєль хай) (жив народ Ізраїля)

 Куба — ісп. Patria o muerte (Батьківщина або смерть)

Німецька Імперія — нім. Gott mit uns (Бог з нами)^[87]

 Третій Рейх — нім. Ein Volk, Ein Reich, Ein Führer (Один Народ, Одна Імперія, Один Лідер.)

  Росія  - нема

 Російська імперія — З нами Бог

 СРСР — Пролетарі усіх країн, з'єднуйтеся!

 Польща — пол. Bóg, Honor, Ojczyzna (Бог, Честь, Вітчизна). Традиційний, але не офіційний.

 Україна — «Слава Україні! Героям слава!»

 Франція — фр. Liberté, égalité, fraternité (Свобода, рівність, братерство)^[130]

 Японія — В наш час нема.

Імператорська Японія: 

(1868 р.)  яп.  (Kaikoku Shinshu) (Japanese, «Відкрий націю і займайся підприємництвом») Charter Oath 

 (1940 р.)  (Dai-tōa Shin-chitsujo Kensetsu) (Japanese, «Встановлюючи Новий Великий Східноазіатський Порядок», це значить:  'Сподіваючись на встановлення міжнародної справедливості, щоб разом не допустити комунізм, створити нову культуру і посилити економічні зв'язки в Східній Азії') .

 

Висновок :     Шма, Український народе!   Єдиний Праведний шлях до нашої перемоги - це - ТШУВА (תשובה ) - КАЯТТЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ ДО ЭЛОГИМА!   НАМ ТРЕБА ЗМІНИТИ НАШІ ПОГЛЯДИ НА ЖИТТЯ - з совкових = безбожних, - до божественних, морально -етичних ціннот іудео - християнського монотеїзму. 

А це і є    In God We Trust (укр. У Бога ми  віруємо !)

БОЖЕСТВЕННАЯ СОФИЯ И ЕЁ ВОЛЬНЫЕ КАМЕНЩИКИ

БОЖЕСТВЕННАЯ СОФИЯ И ЕЁ ВОЛЬНЫЕ КАМЕНЩИКИ

1. В чем тайна масонов?

В понятие «вольные каменщики» мы включаем всех вольных людей. Не бродяг, люмпен-пролетариев и воров-бандитов-мошенников, паразитов общества, а людей, которые досконально владеют своим созидательным ремеслом - на уровне искусства. Эти люди могут не формально, как это делают ремесленники-рабы, выполнять заказ или услугу для господ, они в состоянии поднимать заказчика до своего уровня и созидать «божественные» творения. (приблизительно так как поднимал великий Микельанджело до своего уровня заказчика - папу римского).

Особо это было видимо и осязаемо в эпоху Ренессанса в Европе. Это были и вольные поэты (барды, музыканты, лицедеи) и философы, и вольные стрелки и корсары…, первопроходцы и первооткрыватели. Некоторые из них достигли Славы. Большинство же, как Д. Бруно, были сожжены на кострах Святой христианской церковью и прокляты современниками.

Правители во все века, почти всегда уничтожали вольных каменщиков, ослепляли, оскопляли…после выполнения ими заказа. (Воинственное невежество, которое в силу разных обстоятельств оказалось у кормила власти, параноидально боится и ненавидит просвещенную и просветленную мудрость рядом с собой. Ибо она - постоянный укор собственному невежеству, мракобесию и снобизму). Так было во все прошлые тысячелетия и так есть в наши дни в Украине.

2. Кто же такая эта мудрость - София?

Душа мира, или София, представлена в качестве божественного Начала и Существа, от которого тварный мир зависит, пожалуй, даже в большей мере, чем от самого Бога. Он и создается, и управляется исключительно через посредство души мира, от воли которой зависит выполнить функцию посредника или нет.

И мы спросили Бога: В чем причина наших неудач в государственном и гражданском строительстве?

А Бог спросил нас:

- Чего же вам не хватает? Может - людей, веры, денег?

- Все эти ресурсы у нас есть, а вот ума - не хватает. Научи, Боже!

А Бог сказал: рад бы помочь, но все попытки топятся в болоте вашей же тысячелетней традиции уклонения от принятия просвещения Премудрости Божей.

Премудрость Божия – это София – существо с особым статусом. Соединяющая Бога и мир.

София – сверхличное существо, душа твари. Она наполняет бытие, существование человека, его семьи, его народа смыслом.

(Но не тем «смыслом» который господствует у нашей элиты: воровать, обжираться, опиваться, срать в золотой унитаз, и трахаться как кролики…)

Греч. sophia – мастерство, знание, мудрость- понятие, связанное с представлением о смысловой наполненности и устроенности вещей, – разумное умение, реализующее себя в целесообразном творчестве; - «знание о сущности», о «причинах и источниках».

Представление о Софии как «премудрости божией» получило особое развитие в Византии (главный храм Византии в Константинополе, 6 в.; первые три главные храмовые сооружения в Киевской Руси 11 в. посвящены Софии – в Киеве, Новгороде и Полоцке);

В религиозной философии учение о Софии развивали В.Соловьев, С. Булгаков, П.Флоренский.

 

Храм Святой Софии превзшел все существовавшие храмы своей величиной и роскошью. Золото, серебро, слоновая кость, дорогие породы камней - в несметном количестве. Со всех концов империи свозились колонны и глыбы редких мраморов, шедшие на убранство храма. Главный купол, для соединения его размеров с легкостью стиля, сложен из глиняных горшков, которые до сих пор удивляют своею крепостью; они сделаны из легкой глины, найденной на острове Родосе, и так легки, что вес 12-ти горшков равен весу одного обыкновенного кирпича.

Внутри здания преобладает форма святилища Храма Соломонова.
В ТорЕ есть целая книга от Соломона, которая носит название Софии.

А в Книге Притч прямо читаем про Неё: «… когда полагал ОН основания земли: тогда я была при Нем художницею, и была радостью всякий день, веселясь пред лицем Его во все время, веселясь на земном кругу Его, и радость моя была с сынами человеческими».

Работа человека с вещами причастна этой σοφία поскольку вносит в вещи смысл.

Именно этот смысловой, интеллектуальный, духовный аспект "мудрости", резко отделяет ее от всякой практической и чувственной эмпирии.

София, по отношению к миру, - это строительница, созидающая мир, как плотник или зодчий складывает дом, и действующая в мире, как благоразумная хозяйка в доме. Дом — один из главных символов библейской Премудрости: "Премудрость построила себе дом (ивр.- байт)", — такими словами начинается IX глава Книги Притчей Соломоновых. Дом — это образ обжитого и упорядоченного мира, огражденного стенами от безбрежных пространств хаоса. Таков же и сакральный смысл города.

Но порядок дома и города есть духовный и душевный лад, выражающий себя в упорядоченности вещей: человеческий лад есть мир, и потому в "софиологической" Книге Притчей мы читаем похвалу миру:

"Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором".

Сквозь все наставления Книги Притчей Соломоновых проходит контраст двух воль — строящей и разрушающей, собирающей и разрушающей, воли к согласию и воли к раздору: образ первой — Премудрость, образ второй — "злая жена".

Человек есть разумное существо, и Премудрость может взыскующе окликать его, взывать к его разумению и ставить перед сознательным выбором между собою и "неразумением".

"Грубый человек не страшится греха, и невежественный человек не может быть свят, и нетерпеливый не может учить, и тот, кто занят торгом, не может стать мудрым..."

Сплачивая людей в осмысленную и упорядоченную общность дома, города и народа, устанавливая между ними то согласие, которое так проникновенно описывается в псалме 132, в своем человеческом и общественном аспекте есть именно этот дух общности и сплочения, "соборности".

«Премудрость Божия, что правит звездами, городами и народами, должна наставить Первых людей (т.е. - властителей) княжих земель искусству правления».

Преданием Ярослав Мудрый приравнивается такой фигуре, как Соломон, с именем которого связаны ветхозаветные похвалы Премудрости.

Киевская София, как в свое время Константинопольская св. София, сопоставлена с Соломоновым Иерусалимским храмом; более того, она многозначительно именуется "домом" "Премудрость построила себе дом".

Такой должны были видеть свою небесную Заступницу воины из дружины Ярослава. Это Та, чьей небесно-земной мощью "воздвижутся победы" и "низпадают врази". Через это Богородица соотнесена с идеей царской, Соломоновой Премудрости, которая собирает не только мысли — в упорядоченное учение, но и людей — в единомысленную общину, а земли — в округленную священную державу.

О чем это говорит? Да о том, что наши предки уже 1000 лет назад были гораздо мудрее нас, поскольку ясно представляли себе секреты гражданского и государственного строительства, и творили его опираясь на опыт и знания Народа Книги и римских имперских строителей духовных и материальных.

3. Кто такие Вольные каменщики?

Строительство огромных храмов, дворцов и иных государственных зданий, которые до сих пор поражают нас непревзойденной красотой и техники и выдержанностью стиля, при всей своей массивности - легкостью и ажурностью и общим своим стремлением ввысь, к Небу, требовало особых знаний, которые передавались лишь посвященным в строительное искусство. Каменщики образовали прочную организацию, в которую принимались лишь прошедшие известный строительный стаж и постигшие тайны этого искусства.

Большею частью это были глубоко верующие люди, которые на свою строительную деятельность смотрели, как на подражание Великому Зодчему, Строителю Миров, откуда Бог получил у них название Великого Архитектора и Великого Строителя.

Первоначально эта организация имела в виду помощь своим собратьям по строительству, без различия веры и национальности.

Вера в Высшую, руководящую развитием жизни в Мироздании Силу, братство всех людей и народов, общность и единство религий и служение общему благу стали основными принципами учения масонов.

Официальная церковь – враг масонства.

Ура-патриоты, нацисты, ваххабиты - враги масонства, всегда соединяют масонство с еврейством. Сравните знак вольных каменщиков в Европе 18 ст. и плиту из храма Баальбека, которой 2,5 тыс. лет:  

Масонство и еврейство в понимании ненавистников и тех и других - синонимы.

И масоны и евреи стремятся якобы захватить в свои руки власть над миром всеми доступными ими способами.

Мракобесы, одержимы навязчивой идеей: все, что происходит на земле, все важнейшие события, начиная с революций, войн, возникновения и исчезновения государств, есть дело интернационального еврейства и его прислужников - масонов.

Но ведь основоположники масонства на Западе и на Востоке были людьми выдающегося ума и высокой нравственности, были истинными патриотами. А само масонство представляло собой начинание, пронизанное величием и светом.

Однако, все они обвиняются мракобесами в создании и реализации сионо-масонского заговора против человечества.

При этом для примитивной конспирологии не имеет значения, существует ли на самом деле "заговор", если существует фиксируемая вера в него.

…..Из семи чудес света спроектированных и созданных вольными каменщиками древности до нас дошло только Одно – пирамиды в сильно пограбленном виде. ( Особенно угнетает не столько ограбление самих мумий и ценностей внутри погребений, сколько разграбление жителями Каира на свои строительные нужды всей внешней мраморной полированной отделки пирамид).

А Парфенон? А храм Артемиды в Эфесе?....

Здание Парфенона окружали 46 мраморных колонн диаметром у основания 2 метра и высотой 12 м., А огромных высокоточных деталей для колонн было изготовлено около 320 штук!

В 17в. турки использовали Парфенон как пороховой склад, а влетевшее пушечное ядро вызвало взрыв, разрушивший всю его среднюю часть.

Местные жители принялись растаскивать мраморные блоки, чтобы выжигать из них известь.

Что можно сказать о прогрессе и цивилизации, когда потомки эллинов тупо выжигают на известь колонны Храма предков?

И это даже не варвары-завоеватели делают, а деградировавшие потомки бывших великих народов - Египтян, Эллинов, Римлян…, превратившиеся в бездуховных, но косящих под мусульман, христиан… и прочих последователей рабской религии и примитивной культуры, которая вполне достаточна для манипуляции массами современных рабов. «Нищие духом унаследуют царствие Мое!».

Вот вам и легенды о том, что варвары разрушали и грабили культурное наследие предков. Нет, строители Этих храмов были на порядок выше цивилизованы, чем последующие поколения и эллинов и европейцев, не говоря уже об азиатах.

И только вольные камещики никогда ничего не разрушали, а только строили и приумножали цивилизационные духовные культурные и материально - технические богатства.

За что и подвергались во все времена и во всех странах постоянным гонениям руками темной массы, которую зомбируют и втягивают в массовые преступления перед человечеством находящиеся у корыта власти кланы проходимцев.

Была цивилизация, и не мифическая, а вполне реальная, Античная - в Средиземноморье и прилегающих землях..., но была она уничтожена вместе с людьми, инженерами, учеными, вместе с их храмами, плотинами и замками, научными знаниями и библиотеками. Так уничтожена, что 2 тысячи лет все папы римские и патриархи московские вместе со своими царями и императорами третьих и четвертых "священных римских империй" пытаются даже память о ней вытравить, потчуя нас ложными байками о «примитивной» культуре Древнего мира.

А кто же её уничтожил? Какие варвары - кочевники ворвались в еще задолго до мусульман в процветающие города Эллады, Египта, Израиля...?

Это толпы примитивных рабов - христиан, направляемые своими епископами, а не кочевники-варвары, жгли Александрийскую библиотеку и школы, и книги, уничтожали ученых, сдирая с живых людей кожу, ломали величественные строения древних и из этих камней строили свои жалкие подобия храма - каплички.

Только в Ливии сохранились прекрасные римские виллы и дворцы древности: туда у христиан, пришедших к государственной власти, просто руки не дотянулись... Они все с арабами ссорились, и туда не проникли, а те ломать дворцы древних не стали, вот они и сохранились... Но кто знает об этом?

Или что мы знаем о волных каменщиках, построивших - Сто самых великих замков : http://bibliotekar.ru/100zamkov/index.htm

- Кто строил из мегалитов Храм Бааль Бек на склоне горы Хеврон за тысячу лет до Храма Соломона ?            

- Кто строил Храм Соломона? И какова судьба этого зодчего?

- Кто строил Софию Константинопольскую? Софию Киевскую?

А ведь все это было записано в ТорЕ и было общеизвестно, начиная с самого первого "масона" - вольного каменщика - Хирама:

«И послал царь Соломон и взял из Тира Хирама, сына одной вдовы, из колена Нефалимова. Отец его Тирянин был медник; он владел способностью, искусством и уменьем выделывать всякие вещи из меди. И пришел он к царю Соломону и производил у него всякие работы». И далее, во II Книге Паралипоменон (2:13-14) Хирам, Царь Тирский, пишет Соломону: «Итак я посылаю [тебе] человека умного, имеющего знания, Хирам - Авия, умеющего делать изделия из золота и из серебра, из меди, из железа, из камней и из дерев, из пряжи пурпурового, яхонтового цвета, и из виссона, и из багряницы, и вырезывать всякую резьбу, и исполнять все, что будет поручено ему вместе с художниками твоими и с художниками господина моего Давида, отца твоего».

По завершении строительства, убили его завистливые подмастерья по заказу кого-то из царедворцев.

А что мы знаем из популярных учебников истории об итальянских зодчих, которых в 16 в. приглашали московские цари для строительства Кремля? Почти ничего.

А храм Василия Блаженного? После окончания строительства, как гласит легенда, позвал Иван Грозный зодчих и спросил, смогут ли они построить еще один, точно такой же храм. И зодчие ответили: «Можем». И тогда царь приказал ослепить их, чтобы у храма не могло возникнуть соперника.


А главное – зачем? В чем был смысл циклопических сооружений?

Кроме всего прочего, что пишется в учебниках и трактатах ученых, мы опять же вернемся к демографии. И смыслу образования «больших сообществ».

После того как на географически определенном ареале обитания расплодились общины и сообщества (княжества, царства) и добились производства пищи и предметов быта про запас. Создавались избыточные госрезервы и казна. Прошли серии межусобных войн и определился главный – царь, император, фараон, султан…

Начинается процесс экспансии вширь и - процесс обязательного обеспечения занятости растущего населения, и не просто занятости, а - великого подвига поколений строителей.

Мы опускаем утилитарное рытье каналов и сооружение дамб, «Змиевых валов» и т. п. крепостных стен и башен для защиты. Это все материально необходимо. Ну вот постороили: поля приносят урожаи, города защишены. Население размножается очень быстро. Его нужно расселять. Ему нужно обеспечивать не сизифову, а осмысленную работу. И в те длительные периоды мирного развития, когда не нужно было содержать громадных армий, создавались трудармии, которые, иногда десятилетиями, всей страной, воздвигали пирамиды, зиккураты, храмы, усыпальницы, дворцы общественные сооружения…

Яркий пример: Великая Китайская стена – одно из самых грандиозных сооружений всех времен и народов. Восьмое чудо света, самая длинная в мире. http://www.crazyshark.ru/velikaya-kitajskaya-stena/ Единственное творение рук человеческих которое видно из Космоса на Земле не вооруженным глазом, как говорят космонавты.

Но первое, что сразу ставит в тупик, – практическое значение Великой Китайской стены?

Ведь люди просто так ничего не делают. Действительно, кому взбредет в голову сумасшедшая идея вкладывать титанический труд и астрономические средства в создание ненужного строения?

Защитить северные рубежи империи от набирающих силу кочевников?

Или же решено было самоизолироваться от внешнего мира?

Колоссальную стену строили миллионы людей. Но считать их рабами – тоже не верно. Нужны были квалифицированные мастера и архитекторы. Ведь строить предполагалось на тысячелетия. В те далекие времена служение повелителю воспринималось простым людом как священная и почетная обязанность. Смертные безропотно шли на работу, чтобы отдать должное помазаннику Господню. Поощрение и стимул? Благодарность небесных сил и божественного императора! Десятки тысяч людей готовы были костьми лечь на тяжелейших работах.

"Не просто работаем, чтобы заработать на жизнь, а – строим Храм!

- На века! - Во Славу Господу!"- приблизительно такова была психология строителей пирамид - усыпальниц, храмов и дворцов…

Так вот, по нашему мнению, наш народ только тогда сможет построить Храм Соборной Украины, когда у него появится это чувство причастности всего народа к вечности, к Богу. А не совковой колбасе за 2.20 , и гречке на шару.

Почему Масонство называют тайным обществом?

Масонство не делает секрета из факта своего существования, поэтому оно не является тайным обществом. В странах, где масонство гонениям не подвергалось и власти не преследовали масонов, ложи действуют открыто, принадлежащие им здания несут соответствующую символику.

Но у масонства есть тайны. Прежде всего это знаки, по которым масоны узнают друг друга. Это - давняя традиция. В средневековье каменщики были неграмотны. Кроме того, в те времена не существовало документов, подтверждающих их квалификацию. Поэтому использовалась система знаков, с помощью которых каменщик, перейдя к другому мастеру, мог бы заявить о своих умениях.

По легенде, тайные знаки были введены в обиход строителем Храма Соломона Хирамом. Он поделил всех участвовавших в строительстве на три группы, Учеников, Подмастерьев и Мастеров, и дал каждой группе свой тайный знак. Этот знак позволял каждому платить в соответствии с его квалификацией, так как, к примеру, Ученик не знал знака Подмастерья и не мог выдать себя за него.

Таким образом, масонство - это не тайное общество, а общество с тайнами. И это роднит масонов не только с Церковью, у которой множество своих секретов, но и со всеми остальными общественными организациями и партиями, которым тоже есть, что скрывать. К примеру, тайны коммунистов, по-видимому, способны стать куда более сильным потрясением для общества, чем масонские.

Но сегодня от масонских тайн почти ничего не осталось. Даже в нашей стране выпущено множество книг о масонстве, где в той или иной степени эти тайны раскрыты. Тем не менее масоны продолжают хранить их, ибо грош цена человеку, не умеющему хранить секреты!

Что для масонов означает "быть свободным"?

Как показывает практика, быть свободным - нелегкое занятие. Свобода не означает вседозволенности. Она наделяет каждого правами, но и налагает множество обязанностей, главная среди которых - ответственность за себя и свои поступки. В учебниках философии свобода трактовалась как "осознанная необходимость" и с этим нужно согласиться. При этом главное заключается в необходимости признать, что тебя окружают столь же свободные люди и они вправе рассчитывать на то же, на что претендуешь и ты...

Ниже приводятся размышления одного масона из Великой Объединенной Ложи Англии. Они достаточно наглядно показывают, что свобода - это, прежде всего, большая требовательность к себе и уважение к окружающим. Кроме того, это - обязанность всегда бороться за свободу.• Если я свободен критиковать других, то я должен признать за ними свободу критиковать меня.
• Если я вправе отстаивать свою точку зрения, то я должен согласиться с тем, что и другие будут отстаивать свои взгляды.
• Если я хочу, чтобы люди прислушивались ко мне, значит и я должен прислушиваться к ним.
• Если я надеюсь, что ко мне будут относиться со снисхождением, то и я должен быть снисходительным к другим.
• Если я надеюсь, что другие пойдут на компромисс с моими взглядами, то и я должен желать компромисса с другими людьми.
• Если я свободен устанавливать условия, то мне следует ожидать, что ко мне предъявят те же требования.
• Если я свободный человек, я не должен терпеть диктатуру.
• Если я хочу оставаться свободным, я не должен идти на компромисс в вопросах свободы.

Почему масоны оскорбляют людей, называя всех немасонов "профанами"?

В слове "профан" нет ничего оскорбительного. В широком смысле профаном является каждый человек, если только он не обладает широчайшим кругозором и универсальными знаниями. Будучи специалистом в какой-то области знаний, он обязательно будет профаном в других. Словарь трактует слово "профан" как "несведущий в к.-л. области". К примеру, -"в музыке он профан".

Масоны используется это слово в его первоначальном смысле: "pro fane", что означает стоящий "перед порогом" Храма. Этим указывается, что данный человек не посвящен в тайны Ордена.

⚡ПИОНТКОВСКИЙ: сценарий войны РЕЗКО ИЗМЕНИЛСЯ – победа К ВЕСНЕ. В США сл...

Це остання війна | Віталій Портников @LvivMedia

🔴 Цього не покажуть по ТБ! / Пряма трансляція / @pryamiy НАЖИВО у YouTube

МЕДАЛЬ ІМЕНІ МИТРОПОЛИТА ШЕПТИЦЬКОГО

            

 https://jcu.org.ua/index.php/projects/medal-imeni-sheptickogo#

У 2012 році ЄКУ заснувала традицію нагородження видатних діячів, що сприяють розвиткові єврейського життя, медаллю імені Митрополита Андрія Шептицького. Митрополит Шептицький за часів Другої світової війни рятував та переховував євреїв. Ми пам’ятаємо та шануємо його заслуги.

Наразі медаллю вже були нагороджені відомі діячі культури, суспільні та політичні діячі України та інших країн, такі як Рональд Лаудер, Джеймс Темертей, Віктор Пінчук та Іван Дзюба.

KOZAK SIROMAHA - Ворога поборемо

😱Дубинский выдал АГЕНТОВ НА БАНКОВОЙ, Коломойский начнет "мочить" Зеленс...

💥СЕНСАЦИЯ! Все пропустили ЭТО! ВЕЛЛЕР: Белый дом вел двойную игру ГОДАМИ!

Иудаизм - это не религия, а состояние духа и философия жизни цивилизованной части Олама !

        

Істинно сказано: єврейство = іудаїзм - це не релігія, а стан душі, особливе СВІТОВІДЧУВАННЯ ОЛАМА, І ТАКИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ, які найбільше відповідають і наближає,  що дотримується їх людини, до ОБРАЗУ І ПОДОБІЮ свого Творця. На івриті – це ЕЛОГЕЙНУ – наш Бог)!

     Ні, нічого дурнішого за наївну суперечку: Є БОГ – НЕМАЄ БОГА! Юдаїзм зовсім не вимагає від вас безоглядної, фанатичної віри. Він пропонує вам шлях ДУХОВНОГО ПІДЙОМУ від тваринного стану психіки інстинктів до дотримання божественних морально – етичних норм як у думках так і в діях стосовно інших «хомо сапієнс».

        По суті, юдаїзм – не релігія, як її розуміють християни чи мусульмани, а наука, філософія життя, літопис, історія народу Тори (Книга Життя!). Захопить вас ця наука, поведе за собою - і ви, цілком можливо, прийдете до справжньої віри.
       В іудаїзмі немає нічого страшнішого за лицемірство, брехню, фальш до Господа. Тим ця релігія і жива вже сорок століть.
Атеїсти радянського, соціалістичного розливу не хочуть зрозуміти, що у багатовіковій традиції єврейського народу на першому місці ця школа знань, а вже потім продуктивна праця чи служба в армії.
          Євреїв Бог поставив на передній край війни добра зі злом, а великі жертви в передній лінії «окопів» неминучі і за атаки, і за обороні. І ось, чотири тисячі років тому, на стику імперій, у шумерському торговому місті Ур Касідім, що стоїть на головному перехресті цього шляху, при дворі царя Німрода, у його головного візира Тераха з'явився син Аврам, який почав проповідувати дисидентські ідеї про нематріальне, а духовне істоті - Творці Олама, Єдиному Господі Богу.     Коли богів багато, фундаментальний пошук відповідей на запитання «навіщо існує світ» або «яке моє завдання в ньому» — безглуздий, адже єдиної відповіді на такі питання не існує. На перший план виходить інше питання: «як краще влаштується у житті». У владі кожного з богів знаходиться якесь одне життєво важливе питання: сонце, дощ, комерція, війна, любов... Для того, щоб краще прожити, треба тільки догодити богам знайомими людині способами. Два світи. Дві картини світу. Два принципово різні світогляди.  1921 року до н. е. батько - засновник Єврейського монотеїзму і нового народу (єгудим) вивів своїх учнів та послідовників на світову арену - в Олам. Іудейський Монотеїзм почав свій благословенний шлях у світ з оголошення непорушних принципів відносини іудеїв з Єдиним Господом Богом - Творцем всього сущого. Перша тисяча років руху цим шляхом призвела до створення 8 столітті до зв. е. на території Царського шляху між Єгиптом і Шумером першої в історії людства держави, заснованого не на культі особистості племінного вождя - боголюдини, а на культі Всемогутньої Духовної творчої сили - Творця.

Але й нагорода за цю передню лінію є очевидною. Без жодного Голокосту зникли з літопису людства безліч народів, а єврейський, попри все, живий, здоровий і не виявляє слідів старечої немочі. Ось і вирішуй сам, що доводить Голокост: чи є над нащадками Якова воля Божа чи ні її?
Загальні стереотипи в релігійній свідомості наштовхують євреїв-атеїстів на таку собі подобу «торгових» відносин з Богом. Творець без імені, якого не можна побачити, не можна наблизити до себе на дотик, не може стояти біля «прилавка». Насправді, Бог євреїв нічого не винен своєму народу. Це Його народ, за задумом, винен Йому. Він нічого не рекламує, нічого не продає та не купує. Так задумано нашими праотцями, тому й дано їм Закон Божий.

І пам'ятай – ніхто не ставить тобі заслони перед відходом в іншу країну, в іншу віру, в обійми до іншого народу. Сам юдаїзм вчить свободі вибору. Іди, куди забажаєш, тільки при цьому перестань наполягати на своєму єврействі та думати, що твоя пропаганда войовничого атеїзму спрямована на зміцнення Єврейської держави.

      Наріжним каменем цивілізації Західного Вільного світу був, є і завжди буде релігійний монотеїзм. Він об'єктивно виник чотири тисячі років тому, як заперечення язичницького культу давніх людських спільнот. Приналежність народів та країн до Європейської (іудео-християнської) цивілізації Заходу визначається панівною в даному співтоваристві РЕЛІГІЄЮ! (лат. religio - "святиня", "благочестя").
Тобто, всі визнають, що фундаментом цивілізації певної людської спільності (івр.- Олама) не є рівень матеріально - технічної еволюції та спосіб виробництва - за Марксом (століття бронзове, залізне, землеробське, промислове, індустріальне, інформаційне ...). А РІВЕНЬ ДУХОВНОСТІ її Морально-моральної масової свідомості та поведінки, що має тенденцію руху до еталону - БЛАГОЧІСТЬ І СВЯТОСТІ.
Але ж святість у стародавніх з'явилася у племен і народів з давніх-давен – понад 100 тис. років тому. Але це була святість тільки своїх - місцевих гір, каміння, рік, лісів, звірів, богів, рукотворних ідолів, жертовних, молитовних, могильних споруд тощо. Стародавні люди, потрапляючи на чужу територію, носили з собою своїх ідолів, а чужих не могли визнати святими! Зрада своїм богам у своєму племені каралася смертю. Нині ми називаємо ці релігії багатобожжям. А їх прихильників – язичниками чи ідолопоклонниками.
Апогею ці релігії досягли в царствах (імперіях) стародавнього світу близько чотирьох тисяч років тому. У західній півкулі – це були Єгипет на Нілі, і Вавилон у Межиріччя.
          І між ними проходила царська дорога ( דרך המלך) , - від Дамаска до Олександрії .... Сотні і тисячі років цим шляхом йшли торгові каравани, йшли армії, - то однієї, то іншої імперії, які завжди і скрізь воюють за розширення свого "життєвого простору". Царя Німрода – самодержавного володаря, який встановив Культ своєї особистості та режим поклоніння йому як богу на землі, лякали ідеї, які проповідував Аврам. Він розумів, що такі ідеї можуть перевернути його звичний світ і позбавити НІКИМ І НІЧИМ НЕ ОБМЕЖЕНОЮ владою. Розповідь про життя і діяльність праотця Авраама міститься у книзі Буття.         Іудейський Монотеїзм склався в епоху загального ідолопоклонства, і тому ідею монотеїзму про Єдність і Єдність Б-га можна сміливо назвати унікальною, а монотеїзм іудаїзму — унікальним шляхом єврейського народу вже багато століть. Згодом, через 15-20 століть, на ґрунті юдаїзму виросли дві дочірні монотеїстичні релігії – християнство та іслам. Разом вони називаються «авраамічні» релігії, тому що в їх основі — один і той самий корінь, «дбайливо генетично генерований і зміцнений чотирма поколіннями первістків від дочок Лавана. Саме вони: і тільки вони - Іцхак, Яків стали предками АМ ІСРАЕЛЬ » колись предком Авраамом. Та картина світу, про яку говорив Авраам, йшла врозріз із картиною його сучасників. На рівні логіки заперечити Аврааму не було чого. Але складність тут була інтелектуальна, а психологічна. Відмовитись від язичництва означало відмовитися від дуже зручного способу життя. Якщо немає єдиного початку світу, тоді немає єдиного сенсу, єдиної мети його існування.
  
А ще через тисячу років тріумфальної ходи Єврейського монотеїзму в Олам призвело до того, що вже з 300 року до н. е. дві великі імперії на той час, – Грецька і Римська, замінили свої Святині = державні ідеології, з Олімпійського багатобожжя на іудейський монотеїзм.
Так, Олександр Великий - імператор Еллади, Лаванта, Сирії, Персії та Єгипту, після відвідування Іудейського Храму в Єрушалаїмі, попросив єврейських мудреців Храму перекласти Тору на грецьку! І 70 членів Синедріона виконали це побажання царя – створили «переклад сімдесяти» – Септуагінту. Група перекладачів працювала в столиці Олександрії під керівництвом вченого Деметрія Фалерського. Цей вчений грек дозволив собі до п'яти книг торі Мойсея додати і свій твір - «Книга Еклезіаста» (грец. - проповідника). 

         Імперія Олександра отримала на озброєння найпотужнішу і всепереможну духовно-ідеологічну зброю на свідомість різноплемінних варварських народів, завойованих Олександром.

          Той же фокус зробив у 320 році після нар. х. імператор Другого Риму (візантійського) -Костянтин Великий. Він зібрав Нікейський Собор християнських ієрархів з усієї імперії та затвердив рішенням Собору та указом імператора Старий і Новий заповіт Закону Божого як державну ідеологію Риму (за що отримав від Православної церкви звання Рівноапостольного Святого). І цим забезпечив духовну єдність народів Римської імперії…
А у Вічному місті – Першому Римі, Папа Римський Дамасій у 380 році розпорядився створити «канонічний» переклад цього єврейського вчення Мойсея + Новий завіт від Ісуса, з грецької – на латину. І було закладено фундамент духовно – ідеологічної єдності всіх європейських колоній Риму.
Те саме, але з невеликими варіаціями в обрядовості, і текст Корану було здійснено в Арабському халіфаті пророком Магометом для об'єднання під заступництвом Єдиного Господа Б-га ( Аллах - «Бог» - арабське слово, що означає єдиного і єдиного Бога, творця світу і пана Судного дня. В ісламі - Бог, який послав до людей свого заключного посланця (расуль) Мухаммада.) всіх арабських племен = народу, що веде свій рід від Ізмаїла (першого сина Авраама та егітянки Агар - Ішмаеля). Таким чином, на всьому просторі цивілізації трьох світових релігій Головною Святинею став Дух Святий та його Слово Боже! Ця СВЯТИНЯ матеріалізована в Скрижалях Завіту і дарованої Елогімом на горі синайській - Свитке Тори), і Святий народ (єгудим), і Свята - земля (Ерець Ісраель), і Святе місто - Єрушлаїм).        Монотеїзм своєю картиною світу породжує ідеалістичний світогляд. І витісняє на маргінес політеїзм та атеїзм, які завжди були матеріалістичними та дуалістичними. Ідеалізм не потребує пошуку Істини та об'єктивності, чи справедливості Закону Божого, тому що цей Закон і є Абсолютна істина (в кінцевій інстанції).            Матеріалістична діалектика змушена створювати цілу галузь наукових знань – філософію історичного матеріалізму, для пошуку та виправдання своїх духовних скріп - догматів. Наприклад, шукати виправдання політекономії соціалізму, яка на їхню думку працює поза мораллю та поза універсальним Моральним Законом. Вони проповідують принцип революційного насильства робітничого класу над класом буржуазії та аристократії. А також знищують Біблійне – «священне та недоторканне право приватної власності» на землю та знаряддя праці.
          

           Таким чином, дві тисячі років тому Олам розділився на два світи:
- Єврейський (він же - Європейський) світ, де духовно панує ідея (релігія = святість) Єдиного нематеріального Бога - Монотеїзм.
- Азіатський світ Політеїзму, де завжди правлять матеріальні (камінь, дерево, глина, метал…), антропоморфні чи звіроподібні ідоли та кумири… Але, скрізь і завжди, над ними стоїть жорстокий та кривавий Культ особистості правителя – Фараона, Султана, Імператора, Царя -Батюшки, Вождя Комінтерну трудящих і Батька народів, Вождя нації (дуче, фюрера,).
         Два світогляди (картини світу). 

        Дві ідеології - монотеїзм (ідеалізм), атеїзм (матеріалізм - меркантильний і бездуховний). 

         Дві етики поведінки: - моральна (не роби іншому того, чого не бажаєш собі - твої справи та думки Бог бачить і знає наперед), і - аморальна (якщо Бога немає, то все дозволено).
         У неєврейській (гойській) = (світській, атеїстичній) філософії з'явилося таке поняття як Дихотомія - протиставлення ідеалізму матеріалізму, як сутність світської філософії, з'явилася в грецькому світі вже в IV столітті, разом із прийняттям єврейського монотеїзму.
Дихотомія (грец. «надвоє поділ») - роздвоєність, ділиться на два взаємовиключні поняття. Дихотомія Інь та Ян.
Ідеалізм і матеріалізм у чистому вигляді є крайніми протилежностями філософського світогляду.
        Так, Платон вважає, що тіло належить до матеріального світу і тому смертне, тоді як душа є частиною світу ідей і безсмертна. Він думав, що душа лише тимчасово прив'язана до тіла до моменту його смерті, після чого душа повертається у свій світ форм. Душа, на відміну від тіла, не існує в просторі і часі, що дає їй доступ до абсолютної істини світу ідей.
        Важливе місце об'єктивний ідеалізм посідає у німецькій класичній філософії. Гегель вчив: «Абсолютний Дух не має фізичного буття, але присутній в організації і здійснює контроль відносин між суб'єктивним і об'єктивним духом …. , суб'єкт усвідомлює себе як із моральної субстанцією на трьох ступенях її прояви:- в сімействі, громадянському суспільстві та державі. Моральність - вміння дотримуватися морального обов'язку у межах законів; -людина знаходить моральну свободу у спілкуванні коїться з іншими людьми. Об'єднання, що формують моральну свідомість: сім'я, громадянське суспільство та держава. Держава — це не лише правова і духовна, моральна спілка людей, які усвідомлюють себе єдиним народом. Проявом єдиної моральної свідомості людей державі є релігія.» !!!!(кінець цитати Гегеля).       У ХХI столітті Цивілізація настає на уламки комуністичної імперії ідолів та кумирів культу особистості (імперія Зла).  На закінчення – вишня на торті Єврейської цивілізації, або гімн Капіталізму!  

          Наприкінці 19 століття вийшла книга, що поставила хрест на могилі політекономії марксизму - («Протестантська етика і дух капіталізму» 1905 р.) — твір німецького соціолога та економіста Макса Вебера. Основна ідея роботи полягає в аналізі впливу релігії на капіталістичний устрій суспільства.
        Капіталізм як суспільно-економічний устрій можна порівняти з деревом, що має видиму частину (ствол, гілки, листя), а є невидиму частину — коріння. Більшість соціологів та економістів вивчає видиму частину цього дивовижного дерева — його економіку, право, політику, культуру. А ось М. ​​Вебер вирішив глянути на невидиму, кореневу частину дерева — духовно-моральний устрій суспільства.
І дав чітку відповідь: корінням капіталізму є протестантизм та його етика.
Сьогодні основні ідеї Вебера, що стосуються ролі протестантської етики у становленні капіталізму, дуже популярні та відтворюються у підручниках з історії, соціології та економіки. Тому коротко нагадаємо суть теорії Вебера.

1. Протестантизм виходить з уявлення, що всі люди спочатку (ще до народження) діляться на "обраних" та "інших". Зовнішня, видима ознака «вибраності» — діловий успіх та багатство людини.

2. Людина протягом свого життя страждає питанням: «обрана» вона чи ні? Для цього він прагне досягти матеріального успіху та переконатися у своїй «обраності».
3. Матеріальний успіх у протестантизмі досягається рахунок повної самовіддачі людини у сфері своєї професійної діяльності, і навіть рахунок аскетичного життя, у яких проявляється насамперед служіння людини Богу.
4. Протестантизм з його своєрідною етикою багатства має найбільший «дух капіталізму», і він зробив основний внесок у становлення та розвиток капіталізму.

     --------------------\\\-------------------