Ставка воєнкомов Перемоги !

Ставка военкомов провела останнє засідання перед штурмом Перекопа

Поэт И Гражданин НА зимовому МАЙДАНІ -2014

Ці вірші я читав побратимам, які сиділи довгими вечорами біля бочки з вогняним багаттям , що стояла між Капличкою митрополіта Гузара і Йолкою на зимовому Майдані 2014 року.... 

 " ...Не может сын глядеть спокойно
На горе матери родной,
Не будет гражданин достойный
К отчизне холоден душой,
Ему нет горше укоризны...
Иди в огонь за честь отчизны,
За убежденье, за любовь...
Иди, и гибни безупрёчно.
Умрешь не даром, дело прочно,
Когда под ним струится кровь..."

Некрасов Николай Алексеевич - Поэт И Гражданин -

🔥 Розлючений УкрТвіттер жорстко реагує на ЗеЗраду | НЕНАЧАСІ

Алена Баскин. Ящик Пандоры

 

Ящик Пандоры
- Опять припёрлась? - Белла беззлобно отпихнула незваную гостью, мешавшую в коридоре.
- И все-то мне не рады…
- Шутишь?!
Смерть устало опустилась на стул и вытянула красивые точёные ноги, сбросила капюшон, собрала в тяжёлый узел длинные седые пряди. А ведь она была красавицей, ей завидовали даже птицы. И всего-то грехов за всю жизнь - любопытство, открыла один единственный раз ящик без спросу. С тех пор бед по всему миру без числа, да и ей наказание. Уборщицей по жизни ходить.
- Как же тебя любить то!? - Белла вела диалог с Пандорой уже так давно, что привыкла, и отвечала скорее по привычке, да и слушала вполуха.
- А я причем!? Я же просто уборщица. Я только прибираюсь за вами, за людьми. Так истреблять и мучить, как вы, ни одна с косой не сумеет. Оружие вот - кто изобрел? А печи газовые? Ядерная бомба? Все вам мало. Теория сверхчеловека опять же. Эх…..
Изабелла Вайнштанц не собиралась вступать в дискуссии. И вспоминать решительно ничего не хотела. Но память, нахально выбравшись из-под кучи замков и заслонов, услужливо подбрасывала картинки. Вот в их красивой квартире с огромными окнами в пол рождается младенец. Он кричит и плач его вызывает слёзы восторга у всех членов семьи. Он умер через три месяца. Слабеньким и очень больным был.
- Ну и что!? Зачем сразу обвинять меня то? Как бы вы его лечили в Вене в 1939 году? И как бы вы с ним смогли бежать от немцев, с больным то?! Спасала я вас….
Белла привыкла выслушивать странные и неожиданные откровения Пандоры. Она уже ничему не удивлялась. Все чувства ее растворились, растаяли так давно, что казалось и было все не с ней, а в совершенно другой, чужой жизни.
Она умерла в концлагере. В той очереди в душевые, в которой стояла вместе с мамой, бабушкой, тетей и сестрами.
Она превратилась в оболочку, пустую внутри, но очень прочную снаружи.
"В тебе льется кровь мудрецов и философов, древних лекарей и крестоносцев!" - жарко шептала ей когда-то бабушка. "Ты - носительница древней мудрости, в тебе источник силы и продолжения рода…"
Изабелла была старшей, с умненькой девочкой занимались, в нее вкладывали все, что только было возможно - науки, языки, музыка, искусство. Мальчиков в их поколении не было, но был маленький племянник Яков. Он обожал самолеты и хотел стать летчиком.
По древней семейной легенде, именно женщины их рода обладали неимоверной силой. Ее пра-пра-прародительница выходила раненого рыцаря во времена крестовых походов. Он припёрся в Палестину воевать за гроб Господень, да-да,того самого Господа, который учил прощать и подставлять другую щеку. Почему-то с именем его веками лились реки крови и горели костры инквизиции. Врядли именно этого на самом деле хотел Господь и так себе представлял мир.
Прабабка рыцаря выходила, раны его вылечила. А заодно научила его читать и писать. И пользоваться хамамом-баней и канализацией. Спасла от верной гибели. И открылась ему истина - жизнь в любви и счастии гораздо лучше смерти ради священников и их подстрекателей.
Он тайно взял ее в жены, вопреки обеим религиям. Вот просто - взял да и женился. По ее же настоянию уплатил космические пошлины за освобождение от ратного дела, удалился, увез ее в свой замок в старой Европе, подальше от глаз и пересудов радетелей истинной веры. Обожал жену всю жизнь и позволял ей все на свете. Например, составлять свои колдовские снадобья, лечить крестьян, изучать старинные рукописи.
Сказка!? Скорее всего. Но только прабабка из древнего рода была, ее портреты Белла помнила на стенах, старинные украшения цены несметной были тоже, снадобья и приправы диковинные имелись, книги писались, в их библиотеке хранились ветхие рукописи, бережно переписанные и переведенные на разные языки. А с ними и рецепты уникальных лекарств. Даже что-то вроде родового поместья было в ее семье.
Дед ее изучал и преподавал Каббалу, а заодно философию, вел переписку с умнейшим мужами по всему миру, отец же занимался промышленностью, очень удачно надо заметить. Богатейшая семья и известная фамилия. Странный еврейский род, сочетающий древние традиции и современные нравы.
Отец со своими новыми друзьями инвестировал средства в сталелитейные и машиностроительные предприятия поднимающейся с колен Германии. Если бы только он знал, что будет создано на его заводах… И что именно ждет его семью.
До последней минуты они все были уверены, что их, небожителей, с фамильным замком и счетами в Швейцарии, не коснется весь ужас гонения евреев. Друзья отца лично прибыли проводить его с семьёй в аэропорт. И вместо этого весело затолкали в товарный вагон, гогоча и перебрасываясь шуточками. Их картины, ценности и имущество они уже разделили, предлагая себя, чистокровных арийцев в качестве "хранителей" семейных ценностей.
Мудрый дед что-то подобное предвидел. Его каббалические знаки предрекали беду - непоправимую, огромную, как извержение вулкана, страшную, как Апокалипс. Все последние месяцы дед вместе с бабушкой запирался в кабинете, строчил письма и переписывал документы, колдовал с книгами. Он знал, что должен спасти хотя бы ее, Изабеллу. Дед пустил слухи в синагоге, что Белла будет следующей хранительницей Великого Знания. Именно она сможет прочитать и расшифровать древние манускрипты о сокровищах Иерусалимского Храма, спрятанных жрецами от жадных римлян. Нацисты были до ужаса падки на сокровища, ненавидя евреев, они верили в их состоятельность и способность преумножать богатства.
Выдумки деда спасли ей жизнь. В последнюю минуту ее выволокли из общей очереди и отправили в секретный отдел, перебирать и переводить древние книги. Квест деда сработал. Кто-то донес начальнику лагеря, а тот, чем черт не шутит, решил поиграть в кладоискателей. От этих евреев чего угодно можно было ожидать. Старинные же сокровища слепили разум.
И ещё много десятилетий Белла каждую ночь видела себя в очереди, смотрела, как ее прозрачная душа поднимается в небо из высокой трубы. Видела она и свою обожаемую тетю АдИну, мамину сестру. Невероятная красавица Адина блистала в свете, все к чему она притрагивалась, на что обращала внимание вспыхивало мириадой волшебных искр. У ног Адины погибали влюбленные мужи, для нее слагали симфонии и ей посвящали сонеты. От ее красоты кружилась голова. Ее муж, пшеничный магнат, умолял уехать с ним за границу. Своенравная Адина же предпочла остаться с семьей, уверенная, что успеет их спасти. Обладая острым аналитическим умом, и не увидев ни одной выходящей “из душа” в очереди в газовую камеру она подбивала женщин не слушать нацистов, не поддаваться, кинуться всем вместе на конвоиров. Старший офицер выстрелил ей в лицо и рассмеялся. Он поклонился: “ Сейчас Вы уже не так красивы. Я сделал вам одолжение, мадам…..”
Один учёный муж, так же, как она, корпящий над книгами, однажды сказал Белле: " Не смотри. Не думай ни о чем. Только дыши. Выживи. Ради всех твоих. Ты- это продолжение всех тех, кого уже нет. Живи". И она, как робот, дышала и ждала. Она перестала чувствовать боль и голод, стыд и даже страх. Перестала страдать и удивляться. Ходячие мертвецы - так она называла тех, кто выжил. Она стала живым мертвецом.
Изабелла прожила очень долгую жизнь. Она составила себе целый список неотложных задач. Она рисовала картины, как ее младшая сестра Рахиль. Она создала музей, как мечтала мама. Она перевела очень важные книги, в память о дедушке. Она добилась и вернула многое, из принадлежащего ее отцу, но к заводам смерти не подошла и близко. На эти деньги построила больницу и центр помощи жертвам Холокоста.
Она работала, без сна и отдыха, наверстывая, выполняя свой долг перед любимой семьей. Она десять лет потратила на то, чтобы разорить и пустить по миру бывших друзей ее отца. Она села в кресло пилота и лично повела самолет, как того хотел ее племянник Яков. Из него, семилетнего мальчика, нацисты выкачивали кровь редкой группы. До последней капли.
Она лезла в горы, спасала детей Африки от чумы и голода, она прожила не одну, а целую тысячу жизней ради них, всех, кто не выжил. Сокровищ древнего Храма она не нашла. Да и не было их, этих сокровищ. Ее мудрый дед месяцами хитро сплетал интригующие детали, подделывал старинные письма и вербовал в единомышленники ученых мужей всего света. Он хотел спасти их наследие, культуру, ее, Беллу спасти. А как ей будет жить после всего, что она увидела, он не придумал. Такого ужаса даже он не мог себе представить.
Зато Белла смогла пережить начальника лагеря, и стояла перед ним на суде в Нюрнберге, очень добросовестно и педантично перечисляя все его злодеяния. Он переоделся в лагерную робу и, прячась меж заключенных, медленно пробирался к выходу. Только тени, коих он и за людей то не считал, его узнали, почуяли. Кинулись из самых последних запредельных сил растерзать его, разорвать на куски. Солдаты насилу его отбили у прозрачных обессиленных теней.
Пандора стала приходить к Изабелле давным давно. Они беседовали, спорили иногда, и смерть растворялась в сумеречной туманной дымке . Белла не боялась Пандоры, она видела вещи гораздо страшнее смерти. И чем меньше оставалось у нее невыполненных дел, тем сильнее она стала уставать. Но с возрастом, она все чаще стала ловить себя на мысли, что разговоры с Пандорой развлекают ее, всегда преподнося понятные вроде бы вещи совершенно в другом ракурсе.
Однажды по дороге из магазина Изабелла решила прогуляться в парке. Этакая фантасмагория - некогда бескрайний пардес с цитрусовыми посадками, давно уж был перекроен и превращен в цветущий и вечно зеленый парк. И если когда-то Белла жила в двухкомнатной квартирке в отдаленном районе Тель Авива, то спустя десятилетия ее квартира оказалась в самом фешенебельном районе, еще и у парка. Теперь и ее скромное жилище стоило баснословных денег, но вот ведь в чем подоплека - некому было эти богатства передавать.
На скамейке в парке сидело нечто очень молодое и современное. Бесполое существо - то ли парень, то ли девица, с синими и зелёными прядями в голове, странно подведенными глазами, в огромных штанах- мешке. Существо горько рыдало. О неразделенной любви, понятное дело. А вот Белла что-то плохо себя почувствовала. Она стала некрасиво оседать на землю, заваливаясь вбок, глаза закатились. Бесполое создание в миг рыдать перестало, бабульку подхватило, голову ей подняла и какую-то конфетку в рот сунуло, на ходу вызывая скорую и разыскивая родственников. Ориентировалась быстро и хладнокровно. Упадок сахара, приступ сняли, укол сделали, Беллу доставили домой, так как в больницу ехать она категорически отказалась. В лагере «в больницу» отправляли смертников. Глупо, но к больницам Белла не подходила даже близко, предпочитая умереть дома. А вот девушка, а это оказалась все-таки девушка, молоденькая совсем, ей очень понравилась. Чувствовался в ней какой-то титановый стержень внутри. Вроде бы и плачет-страдает, а тут же мигом спасла, не прозевала, не суетилась и не издавала лишних звуков. Белла пригласила ее заходить, проведать так сказать. Деточка явилась на следующий день, с малюсеньким тортиком на глюкозе - здоровый образ жизни очень она уважала, да и сахар у старушки опять же. Внимательная.
Через много месяцев…..
- Подвинься, расселась - Динка оттолкнула Пандору, ничуть не смущаясь такому соседству.
- Нет, ну дела…Раньше эта грымза меня шпыняла, а сейчас ещё и молодая завелась! - Пандора беззлобно ворчала, с интересом разглядывая, как Белла и Дина в четыре руки раскатывают тесто для венского штруделя. Она забралась с ногами на широкий подоконник и с хрустом вгрызлась в сочное яблоко, ожидая своего кусочка лакомства.
- Помнится мне, кто то очень рьяно выступал за здоровый образ жизни! - Пандора обожала подкалывать обеих дамочек.
- Ты вспомнила! Сколько ж воды утекло с тех пор…. Это ж ещё когда было! Я же тогда вообще с зелёными волосами была!
Левая бровь Беллы с недовольством взлетает ввысь. Девочка жила в школе-интернате для детей одиночек. Приехала из Польши. Именно она спасла Беллу в парке, они подружились. А в один из вечеров в старом альбоме фотографий у Дины Белла увидела красавицу Адину. Любимую сестру мамы.
Инфаркт и помутнение рассудка. Адина родила ребёнка от любимого ею человека, но он был поляк, студент и ей вовсе не ровня. Семья вмешалась, студента прогнали, строптивую деву выдали замуж за пшеничного магната, началась война. Красавец поляк увёз новорожденную дочь к себе, нанял кормилицу, записал девочку, как полячку, спрятав подальше настоящую метрику. Через много лет долгожданную правнучку назвали Адиной, в память о былой любви. Друзья звали ее Динкой.
На красивой кухне хозяйничали две удивительные дамы. Одна очень степенная, в летах, красивая и ухоженная. Вторая стремительная, порывистая, буйные локоны и бездонные глазищи, длинные музыкальные пальцы и тоненькие запястья. Розовинка на матовой коже щёк и две изумительные ямочки.
- Адина, милочка, штрудель не терпит такого жара… - глубокий голос Изабеллы.
- Беллуся, не волнуйся, я уже вынимаю, - звонкий ручеёк ей в ответ.
И запах корицы, облаком белая невесомая пудра, и прозрачная утонченность чайного сервиза. И мягкий свет зелёного абажура, и беседы, нескончаемые, откровенные, честные, исцеляющие душу. И бесконечные, как мир. О жизни, о любви, которая возродит из пепла, излечит даже почти умершее сердце.
Поглаживая тонкие пальцы Дины, Белла вдруг поймёт, для чего осталась в живых. Обретёт смысл и покой войдёт в исстрадавшуюся душу. Девочка же обретёт корни, силы ее утроятся, она узнает кто она и откуда, услышит предания и легенды своей древней семьи.
- Пандора! - Адина с интересом станет рассматривать странную гостью. - А ты вообще зачем приходишь то?! - мо
лодость любопытна и бесстрашна.
- Я- то ?! Так вкусно тут у вас, штрудель…. И потом я, если честно, погреться к вам….. холодно мне там в миру, одиноко. Даже мне нужно где-то набираться сил. За ними я к вам……
Алена Баскин
Илл. by André Schirmer

Про найтяжчий бій, жінок на передовій і як Україна зможе перемогти - Яри...

Південь України здала Зекоманда і Миколаїв хотіли здати, якби не генерал Марченко!

    

 Зе зрада:    Генерал Марченко розповів, - "Мені 8 разів давали команду з владних кабінетів висадити в повітря Варварівський міст, але якби я це зробив, то місто було б заблоковане, як Маріуполь."

Я так розумію, що накази підірвати Варварівський міст і не підривати Антоновський (у Херсоні), а також в

Чонгарі, віддавала та сама сволота. Такі накази міг віддавати тільки 100% зрадник. Підрив Варварівського мосту привів би до ускладнення маневру та передислокації сил ЗСУ. 

Після чого Миколаїв би впав, а далі дорога на Одесу і все! Південь України здала Зекоманда і Миколаїв хотіли здати, якби не генерал Марченко!

Нагадаю. як перед війною зебанда так хотіла посадити Марченка і як Порошенко вчасно його визволив!

На Україну наповзає диктатура. У керма вороги країни.....громадянської війни не оминути.

 

Володимир Пушкарук         

Знову напередодні диктатури

На часі.

Розслідувальська група «Белінгкет» опублікувала звіт про провал спецоперації із захоплення вагнерівців.

Дуже коротко суть звіту така.

1. Зеленський БРЕХАВ, коли сказав, що спецоперацію готували іноземні спецслужби, а Україну намагалися втягнути до неї. Це була операція, задумана та підготовлена нашими СБУ та ГРУ.

2. За 2 дні до операції представники СБУ та ГРУ приїхали до офісу Президента, щоб доповісти та остаточно узгодити деталі майбутньої операції. Президент України В.О. Зеленський їх не прийняв, тому що БУВ ЗАЙНЯТИЙ.

3. Прийняв силовиків голова Офісу Президента А. Єрмак. Не маючи на те повноважень, Єрмак наказав перенести операцію на квітень, оскільки дата операції була 25 березня, а на 27 було призначено перемир'я з росіянами. І щоби його не зривати, операцію було наказано перенести.

4. Незабаром після цього вагнерівці опинилися на території Білорусі. Зеленський особисто зателефонував до самопроголошеного Президента Білорусі А. Лукашенка та ПОПРОСИВ ПЕРЕДАТИ ВАГНЕРІВЦІВ НАМ. Попросив нелегітимного президента країни, яка повністю залежить від Росії, передати Україні людей, здатних посадити все вище керівництво Росії на лаву підсудних. Вагнерівці спокійно поїхали до Росії.

Загалом усе це було відомо заздалегідь. Наразі маємо доказову базу під кожне слово.

Маючи в руках вагнерівців, Україна могла добитися визнання Путіна та його команди військовими злочинцями багато місяців, майже рік тому.

Це означає – зубодробильні санкції проти РФ були би запроваджені саме тоді. Україна отримала б на 2 порядки більше допомоги Заходу, зокрема зброї. Десятки тисяч збережених життів та доль українців. Збережені території. Крах Росії.

Нічого не сталося. Бо Президент України Зеленський ухилився від відповідальності. Передоручив справу голові Офісу президента Єрмаку. А Єрмак здійснив акт державної зради.

Наразі Президент України Зеленський покриває зрадника України Єрмака.

Чому так… варіантів у мене небагато.

Або Зеленський сам зрадник, або Єрмак має на Зеленського такий забійний компромат, що може вимагати від Зеленського все, чого захоче.

Тобто Україна в руках зрадника О. Єрмака, а Президент покриває його і покриватиме завжди.

З моменту опублікування звіту пройшла майже доба. Бубочка мовчить, як води до рота набрав. Очевидно, сказати на своє виправдання йому нічого.

Даю голову на відсікання, у телемарафоні про цю подію навіть не згадають. Телебачення у руках влади. Суд, прокуратура, поліція – також.

На Україну наповзає диктатура. Укерма вороги країни.

Виборці Зеленського, якщо у вас є хоч крапля совісті, якщо ви не зрадники України, не вороги Неньки – вам слід публічно визнати, що людина, яку ви поставили керувати країною, має піти зі своєї посади. І вимагати цього.

Інакше громадянської війни не оминути.

Як ви живете на цьому світі, гадки не маю.

Іспанський сором за вас. !!!!

Все реак

ІЗ ТВОРЧИХ ЗАБАВ "ДИСИДЕНТСТВУЮЧОГО". (Український переклад пісні з дале...

Витоки спілки еврейских воїв - ветеранів ЗСУ лежать в УНР 1917 року в Києві

В Украине родились корни союза евреев-воинов ветеранов Первой мировой войны

Учредительный 1-й съезд Всероссийского союза евреев-воинов прошел 10-15 октября 1917 г. в Киеве под председательством И. Трумпельдора.

Председателем Всероссийского союза евреев-воинов был избран И. Гоголь.

На съезде также было принято решение о создании Всеобщей федерации еврейской самообороны, объединившей отряды самообороны евреев в Москве, Петрограде, Киеве, Одессе и других городах.

В то же время Моисей Зильберфарб[2], вице-секретарь по еврейским делам в Секретариате по национальным вопросам в Генеральном Секретариате правительства УНР[3], рекомендовал евреям вступать в отряды местной гражданской самообороны — созданные на Украине весной-летом 1917 г. отряды так называемого «вольного казачества». Эти отряды, где поначалу были и евреи, предотвратили ряд погромов, но уже в ноябре-декабре 1917 года «вольные казаки» сами стали активными погромщиками — известно об их участии в погромах в Каневе, Тараще, Прилуках. Под руководством М. Ковенко «вольные казаки» 20 января 1918 г. разгромили штаб-квартиру Всероссийского союза евреев-воинов в Киеве, а глава союза евреев-воинов — И. Гоголь и его заместитель Боярский были убиты.

В декабре 1917 И. В. Трумпельдор, с разрешения большевиков, организовал в Петрограде еврейский батальон численностью около 1 тысячи человек, однако уже в начале февраля 1918 эта часть была расформирована.

В годы Гражданской войны в нескольких населённых пунктах на Украине действовали отряды еврейской самообороны, которыми обычно командовали бывшие офицеры и солдаты российской императорской армии, например, в Бершади — Моше Дубровенский, в Тетиеве — Гирш Тури. В местечке Голованевск еврейская самооборона имела на вооружении не только винтовки, конфискованные или купленные у дезертиров, но и артиллерийское орудие, а также самодельные гранаты.

Местечко постоянно патрулировала еврейская стража, а при необходимости весь отряд выступал (в ряде случаев вместе с подразделениями Красной армии) на защиту местечка или евреев, живших в окрестных деревнях.

В августе 1919 году петлюровцы разоружили большой и хорошо организованный отряд самообороны в Погребище, после чего банда атамана Зелёного устроила в оставшемся без защиты местечке массовую резню.

Однако в Одессе и в некоторых населённых пунктах, расположенных неподалеку от неё, вооружённая пулемётами еврейская милиция по борьбе с погромами, во главе которой стоял С. Якоби, смогла полностью предотвратить антиеврейские вылазки.

Погромы в Одессе были предотвращены во многом также благодаря еврейским уголовникам, главарем которых был Мойше-Яков Вольфович Ви́нницкий (Мишка Япончик).

После установления советской власти на Украине отряды еврейской самообороны влились в Красную армию и сыграли важную роль в ликвидации разгула бандитизма. В апреле 1919, когда Красная армия ненадолго заняла Одессу, в её состав был включён отряд местных евреев из числа уголовников, сформированный Мишкой Япончиком, но уже в июле того же года за отказ отправиться на фронт этот отряд был ликвидирован, а Мишка Япончик был застрелен.

В ВСУ служит 5000 еврейских солдат. Назначен первый военный РАВВИН !

 

В украинской армии назначен первый официальный военный раввин

Начальник службы военных каппеланов полковник Алексей Терещук вручил официальное письмо Министерства обороны Украины и Канцелярии начальника штаба ВСУ о назначении на должность раввина Давида Мильмана, который на протяжении многих лет работал среди еврейских солдат в ВСУ. 

Должность еврейского религиозного служащего существует в армии США и других армиях Европы, но в истории украинской армии официально впервые назначается еврейский религиозный служащий в дополнение к представителям других религий. 

«В настоящее время это первый и единственный раввин, официально осуществляющий сотрудничество с ВСУ в сфере организации мероприятий по духовно-религиозным потребностям военнослужащих, членов их семей, а также в сфере гуманитарной поддержки», — говорится в сообщении. В украинских СМИ сообщается, что в рядах ВСУ служит около 5000 еврейских солдат.

БЕЗ ПОКАЯНИЯ ТЫ НИКОГДА НЕ ПРЕОДОЛЕЕШЬ ПРЕСТУПНОГО ПРОШЛОГО

Если ты не можешь преодолеть преступное прошлое, тебя ожидает преступное будущее 

На церемонии, посвященной 80-летию восстания в Варшавском гетто, президент Германии Франк-Вальтер Штайнмайер в присутствии президентов Польши и Израиля Анджея Дуды и Ицхака Герцога попросил прощения за преступления нацистов. Казалось бы, после коленопреклонения Вилли Брандта можно было бы закрыть страшную страницу истории, однако немецкие лидеры не забывают о своей печальной обязанности просить прощения за преступления нацистов.

Однако заслужить прощение – это вовсе не только встать на колени и сказать важные слова. Это прежде всего кардинальные изменения в самом обществе. Это понимание каждым всего того груза ответственности, который связан с преступлениями предыдущих поколений. Это готовность делать всё для того, чтобы преступное прошлое не повторилось. Это готовность помогать жертвам войн других агрессоров, не случайно в своей речи в Варшаве президент Германии говорил и о том, что война России против Украины "приносит неизмеримые страдания, насилие, разрушения и смерть украинскому народу". И в день, когда мы чтим память героев и жертв самоубийственного восстания против куда более мощной и жестокой нацистской машины уничтожения, эти слова тоже звучат с особой тревогой.

Если ты не можешь преодолеть преступное прошлое, тебя ожидает преступное будущее

В России, президент которой ещё долго не будет замечен к компании мировых лидеров, вспоминающих героев и жертв Второй мировой, стремление очиститься от преступлений прошлого подменили лозунгом "Можем повторить!" – и повторили, устроив страшную войну против страны, с которой ещё недавно существовали в едином государственном пространстве бывшей коммунистической империи. Буквально на наших глазах произошло возвращение к тоталитаризму, причём нередко в ускоренном режиме. Нелепые речи и угрозы, изуверские законы, 25-летние приговоры несогласным. Очевидное желание подражать самым плохим практикам коммунистического режима без ширмы самой марксистско-ленинской идеологии, без красных флагов, ради одного только удержания власти. В точном соответствии с выводом: история повторяется в виде фарса, но только фарса кровавого, позорного, жуткого, с завыванием сирен воздушной тревоги, с бомбёжками и похоронками, с телевизионными кликушами и расправами над неугодными.

Почему в России после краха коммунизма не произошло переоценки прошлого? Почему возобладали реваншистские тенденции? Почему на улицах российских городов вновь стали появляться портреты и памятники Иосифа Сталина, в точном соответствии с гениальным предвидением Александра Галича? Точные ответы на эти вопросы в будущем смогут дать историки, социологи и психологи. Но пока что совершенно ясно одно: если ты не можешь преодолеть преступное прошлое, тебя ожидает не менее преступное будущее.

Виталий Портников – киевский журналист и политический публицист, автор и ведущий программы Радио Свобода "Дороги к Свободе"

Где Был Бог во время холокоста?

ЖИДОБАНДЕРІВЦІ або ЄВРЕЙСЬКИЙ ЗАХИСТ УКРАЇНИ

https://www.youtube.com/watch?v=FLhL9iPiCWw&ab_channel=A%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA

Яков Кедмі - подвійний агент, тепер під санкціями США !

 

Яков Кедмі - подвійний агент, тепер під санкціями США !     

https://www.youtube.com/watch?v=QfwZalvSgn0&t=26s&ab_channel=%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%A7%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B8%D0%BD

 https://is.gd/eT4zQi  

"ЭТО ПОСЛЕДНЯЯ РУССКАЯ ВОЙНА "

  - так говорит сегодня мудрость Святого Народа Шамбалы

"....Да просто потому, что она полностью зависит от экспорта своего карбонового сырья, которое точно называют ископаемым топливом. Любые программы энергетического перехода лишают Российскую Федерацию привычных источников дохода. Вот в этом — суть этого противостояния, все остальное — его разнообразные следствия. ........

Я не обвиняю российский народ, хотя в этом контексте, может быть, это было бы справедливо. Но я думаю, что не бывает плохих учеников — бывают плохие учителя. Народ надо просвещать, просто учить, начиная с детского сада и заканчивая университетами, чтобы он по-другому относился к природе, к мусору, к топливу, к электричеству, к людям, к миру. 

Другие народы эти новые способы поведения — такие, как, например, сортировка мусора — приняли с большей охотой. Да, это в том числе вопрос инфраструктуры — какие баки стоят во дворе, — но прежде всего это вопрос образования. Не бывает плохих или хороших народов, бывает хорошее и плохое образование. Я как человек, который всю жизнь работает в сфере образования, понимаю это очень ясно..... "

«На початку був Закон…»

Олександр КОСТЕНКО

Люди завжди шукатимуть у Біблії як скарбниці досягнень людської культури ключі для відповідей на актуальні питання їхнього життя. А для цього їм потрібно буде по-новому актуально, тобто з погляду сучасності, тлумачити біблійні тексти, щоб знайти відповіді на доленосні запитання. Тоді відкриватимуться «нові очі», тобто нові ідеї, що дозволяють правильно розв’язувати нові проблеми.

Це так зване «актуальне тлумачення Біблії, яке здійснюється за допомогою нового методологічного інструментарію». Інакше кажучи, завжди нові люди тлумачитимуть по-новому біблійні тексти, виходячи зі своєї культури і своїх проблем.

Застосовуючи таке тлумачення, зокрема до Євангелія від Іоанна, написаному давньогрецькою мовою приблизно наприкінці I — на початку II століть від народження Христа, можна знайти ключі до нового розв’язання актуальних проблем, які є викликом для сучасного людства.

 

Олександр КОСТЕНКО,

доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України. Заввідділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

 

В оригіналі тексту (тобто на давньогрецькій) Євангелія від Іоанна написано так: «᾿Εν ἀρχῇ ἦν ὁ Λόγος, καὶ ὁ Λόγος ἦν πρὸς τὸν Θεόν, καὶ Θεὸς ἦν ὁ Λόγος».

 

В даний час прийнятим є наступний переклад цього тексту на українську мову: «На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог».

 

Англійський переклад прийнятий наступний: «In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God».

 

А болгарською мовою це перекладено так: «У почетку беше логос, и логос беше у Бога, и логос беше Бог».

 

Як видно з цього, давньогрецьке слово «Λόγος (Логос)» і на українську мову, і на англійську перекладено, виходячи з тлумачення, що «Λόγος (Логос)» означає «Слово». Болгарською ж мовою воно при перекладі залишилося оригінальним «Логосом».

 

Щоби правильно тлумачити оригінальний текст Євангелія від Іоана, слід звернутися до мовної культури часу його написання. Під час написання Євангелія від Іоанна давньогрецьке слово «Λόγος (Логос)» вживалося не тільки для позначення поняття «Слово», а також для позначення поняття «Закон». Таким чином, при перекладі був вибір одного з цих двох позначень.

 

Ще значно раніше написання Євангелія від Іоанна поняття «Логос» ввів філософ Геракліт (кінець VI – початок V ст. до нашої ери) для позначення поняття «фатального Закону», за яким існує світовий порядок, – тобто Закону, що не залежить від будь-чого воління і від чийогось усвідомлення його, а навпаки даного Богом для будь-якої волі та свідомості.

 

Бог наділив людей волею та свідомістю, щоби з їхньою допомогою люди пристосовувалися до світопорядку, а не для того, щоб з їхньою допомогою люди порушували Закон і таким чином руйнували божественний світопорядок як основу людського благополуччя та процвітання.

 

Воля – це здатність жити за Законом, а свідомість – здатність відкривати собі цей Закон.

 

Однак люди за своєю волею і свідомістю стали дедалі більше зневажати Закон Божий – це був шлях людського роду до загибелі. Побачивши це, Господь послав до людей свого Сина Єдинородного, щоб урятувати людський рід від згубного беззаконня.

 

Але як наставити людей на шлях виконання Закону? Як можна було змусити їх жити за Законом Божим, який вони почали вважати таким, що заважає їм, утискує їхню свободу, і тому є для них веригами, яких вони намагаються позбутися?

 

Це можна було зробити, тільки пославши Ісуса Христа культивувати Благодать і Істину серед людей, що зневажають Закон. Тільки для тих, хто перейнявся Благодаттю й Істиною, Закон перетворюється з ворога на друга. Жодним іншим чином неможливо протидіяти беззаконню, повернути рід людський у лоно Законів, на яких Бог заснував світопорядок!

 

Тому Ісус Христос і визначає свою місію таким чином: “Не думайте, що Я прийшов порушити закон чи пророків: не порушити Я прийшов, але виконати” (Матв. 5:17).

 

Для виконання ж Закону Ісус Христос став сіячем Благодаті й Істини, які призначені не заміщати собою місце Закону, а породжувати у людей вірну свідомість і добру волю, що дозволяють їм жити за Законом, не обтяжуючись ним.

 

Таке тлумачення місії Ісуса Христа дає підстави для наступного висновку: На початку Бог через Закон створив світопорядок і відкрив цей Закон як основу світопорядку Мойсею, щоб люди виконували Закон, який визначає світопорядок. Коли ж людей охопило згубне беззаконня, Бог послав Ісуса Христа культивувати Благодать та Істину як засіб проти беззаконня.

 

І тепер світопорядок ґрунтується на формулі «Закон плюс Благодать та Істина». А якщо це так, то вживане в Євангелії від Іоанна слово «Λόγος (Логос)» слід тлумачити як «Закон», а не як «Слово». І тоді треба розуміти, що «На початку був Закон...»

 

До такого висновку приводить тлумачення «букви» Євангелія від Івана, виходячи з його «духу». Такий самий висновок випливає з тлумачення, заснованого на сучасній ідеї соціального натуралізму, яка полягає у визнанні того, що людський рід, як і все, що є у світі, повинен існувати у згоді зі світопорядком, заснованим на законах Матері-Природи. Згідно з соціальним натуралізмом, Закони Божі – це релігійна форма відображення законів Матері-Природи, зокрема законів соціальної природи. Наприклад, християнські Заповіді «Не вбий!» чи «Не укради!» і норми кримінального законодавства про вбивство і крадіжку відображають у релігійній і законодавчій формах спільну для них обох основу – закони соціальної природи.

 

Відповідно до соціального натуралізму, будь-яка релігія – це форма культивування в людському суспільстві законів Матері-Природи для забезпечення релігійними засобами життя людей у згоді зі світопорядком, заснованим на цих законах.

 

Виходячи з ідеї соціального натуралізму, на початку світопорядку знаходяться закони, дані Матір'ю-Природою та втілені у суспільному житті людей (у науці та релігії, зокрема у християнстві) у позитивну форму «Слова про Закон». Таким чином, слід розрізняти «Закон» та «Слово про Закон».

 

Очевидно, перекладачі Євангелія від Іоанна з давньогрецької на інші мови виходили з позитивістського тлумачення тексту, і тому для позначення поняття «Λόγος (Логос)» вони вжили «Слово», яке є за суттю своєю «Словом про Закон», а не сам «Закон». Іншими словами, вони вказали на «букву» Закону, а не на його «дух», як це слід вбачати в оригіналі, що тлумачиться відповідно до ідеї соціального натуралізму.

 

Таким чином перекладачі, вживши термін «Слово», окреслили не сам «Закон», а лише той словесний знак, яким позначається «Закон» у спілкуванні Бога з людьми. Але словесний знак, що позначає феномен «Закону», у тому числі такий знак, який має вигляд «Слова», не може бути початком світопорядку – ним може бути лише сам «Закон», а «Слово про Закон» – позначенням цього Закону у спілкуванні людей.

 

Відповідно до ідеї соціального натуралізму, проблема тлумачення давньогрецького тексту Євангелія від Іоанна може бути сформульована таким чином: «То що ж було покладено Богом на початок існуючого світопорядку: сам Закон чи Слово про Закон?»

 

І відповідно до цієї ж ідеї зазначена проблема розв’язується так: «Бог поклав на початок світоустрою Закон, а не Слово, яке не є самим Законом, а є лише знаком, що позначає Закон».

 

Виходячи з такого тлумачення давньогрецького тексту Євангелія від Іоана, переклад «᾿Εν ἀρχῇ ἦν ὁ Λόγος…» українською мовою і відповідно іншими мовами має бути таким: «На початку був Закон...»

 

Таким чином, відповідно до ідеї соціального натуралізму, на початок світопорядку Бог поклав «Закон», а не «Слово» як знак «Закону». Але для того, щоб виконувати «Закон», людині потрібен стан узгодженості її волі та свідомості з цим «Законом». Цей стан, згідно з ідеєю соціального натуралізму, називається соціальною культурою людини.

 

Для утворення такого стану, що називається соціальною культурою людини, потрібний був Ісус Христос, який за допомогою Слова про Закон культивував Благодать та Істину серед людей – тобто те, що відповідно до ідеї соціального натуралізму називається соціальною культурою людей.

 

Дане тлумачення давньогрецького тексту Євангелія від Іоанна призводить до висновку про те, що світопорядок забезпечується за формулою: «Засноване на даних Матір'ю-Природою законах соціальної природи людське законодавство плюс соціальна культура людей».

 

Ця формула, виведена за допомогою ідеї соціального натуралізму, є натуралістичною модифікацією релігійної формули, яка виводиться з тлумачення «букви» Євангелія від Іоана відповідно до його «духу».

 

Отже, відповідно до соціального натуралізму, люди мають керуватися принципом верховенства законів соціальної природи. Бо Закон Божий і національне та міжнародне законодавство є втіленням цих законів. На вказаному принципі має засновуватися соціальна – тобто політична, економічна, правова і моральна – культура людей.

 

Таким чином у новому прочитанні Біблії відкривається ідея для відповіді на сучасні виклики людству: світопорядок як основа благополуччя та процвітання людства ґрунтується на формулі «Закон плюс Благодать та Істина», що засновуються на принципі верховенства законів соціальної природи.

 

У сучасному соціальному контексті це може бути представлено таким чином: соціальний порядок як основа соціального прогресу може бути забезпечений за формулою «засноване на природних законах соціального життя людей законодавство плюс соціальна культура людей», де «засноване на природних законах соціального життя людей законодавство» – це соціальна модифікація поняття Божого Закону, а «соціальна культура людей» – це соціальна модифікація понять Благодаті та Істини, необхідних для його виконання людьми.

 

На цій формулі і має ґрунтуватися сучасний прогресивний світогляд. Сьогодні це дуже актуальне розуміння основи життя людського роду, бо воно дозволяє людству знайти шлях до згоди з нинішнім світопорядком, заснованим на Божому Законі. А ця згода – єдиний засіб, що забезпечує роду людському життя без криз і воєн, а також благополуччя та процвітання.

 

Найнебезпечнішим для людей порушенням законів соціальної природи, які відображаються в формах Закону Божого і законодавства (національного та міжнародного), є війна, що чиниться у вигляді воєнної агресії. Ця агресія є порушенням Закону Божого і втілених у форму законодавства законів соціальної природи, на яких засновується світоустрій.

 

Для запобігання війнам потрібні релігійне та соціальне просвітництво, які формують антивоєнну культуру. Антивоєнна культура людей, що полягає у формуванні в кожної людини соціальної культури, є станом узгодженості волі та свідомості людей із законами соціальної природи – спільної основи Закону Божого і чинного законодавства. З цього має виходити й антивоєнна політика.

 

Релігія і політика, зокрема антивоєнна політика, – це дві різні форми соціалізації людей, які мають в одній «упряжці» працювати на спільну мету – узгодження життя людей із Законом Божим і з національним та міжнародним законодавством, бо це узгодження є основою процвітання людства і миру на Землі.

 

Горішня ілюстрація: живопис Остапа Лозинського

14.04.2023

СЮР - СЦЕНАРІЙ перемогжної війни

 

Володимир Пушкарук

3 д.  · 

Інсайд

Джерело не скажу.

1. У нас перед війною було трохи більше 70 МІГів. Зараз 200. Понад 30 із них модернізовано ракетними підвісами та авіонікою від НАТО.

2. Маємо 2 пускові установки "Грім". Ракети для них виготовляються на одному з колишніх радянських заводів у Києві з польських комплектуючих. Виробництво розташоване у підвалі, який витримає ядерний удар.

3. Штурмові бригади ніякі не штурмові. Їхнє призначення – зачистка деокупованих територій.

4. Від охочих потрапити до штурмових бригад у військкоматах лежить 30 000 (тридцять тисяч) незадоволених заяв. Бригади сформовані.

5. На президентських виборах після Перемоги висуватиметься Залужний чи Сирський. Зеленський висуватися не буде.

Мої коментарі щодо кожного пункту

1. Наші роблять те, що американці ніколи не зробили б. Приклад – збиття Стінгерами крилатих ракет. Ну здавалося б – літак повітряна ціль, і крилата ракета – повітряна ціль. Логічно їх належним чином застосовувати. Тим не менш, ніхто з американців не додумався Стінгером збивати крилаті ракети. Наші стали це робити практично одразу після отримання. А що, так можна було?..

З літаками те саме. За допомогою кувалди та якоїсь матері наші встановили на МІГ підвіски, на які можна чіпляти НАТОвські ракети різного призначення. У тому числі локаційні ракети, що знищують ППО противника, і просто крилаті ракети для ураження цілей повітря-земля.

Виглядати це буде приблизно так. На відстані до 50 км від лінії фронту у повітря піднімаються модернізовані МІГи. Стріляють у ППО фашистів у зоні наступу. Вистрілив і полетів у Польщу вішати на себе нові ракети. А випущені ракети із землі, із безпечного притулку ведуть на ціль спеціальні диспетчерські служби. Так спочатку на території, що атакується, вибивається ППО противника. Потім цю беззахисну територію довбають крилатими ракетами за наземними цілями (командні пункти, зв'язок, склади, транспортні вузли). Можливо, ще трохи побомбардують звичайними штурмовиками типу СУ. Потім артилерійська підготовка з відстані 15-25 км. Далі атакують танки. Вони можуть вражати цілі з відстані до 6 км. За ними йдуть БТР та БМП. Враження цілей до 3-5 км. За ними йде піхота із легкими мінометами. Вони дістають до 1,5 – 2,5 км. Спецназ супроводжує снайперські групи. Ефективний бій до 1,5 км. Потім підходить звичайна піхота. З калаша можна ефективно стріляти метрів із 300. Але, схоже, вже не буде в кого стріляти.

2. Ракета, випущена з «Грому», летить на відстань до 500 км. Із Києва можна дострілити до Криму. Якщо установки поставити у Запорізькій чи Херсонській області, до Кримського мосту дістанемо спокійно. Прорив ЗСУ на узбережжі Азовського моря, у будь-якій точці. Потім знищення Кримського мосту. І угруповання фашистів із Запорізької, Херсонської областей та Криму відрізано повністю. Армійських запасів снарядів та патронів їм вистачить на 2 тижні. Після цього або здавання в полон, або знищення.

3. 40 тисяч бійців, підготовлених за кордоном, то окремо. Штурмові бригади, близько 30 000 – окремо. Вони ніякі не штурмові. Беруть у них насамперед ментів та співробітників спецслужб. Залужний вважає, що дійти до Луганська та Донецька можливо вже зараз. Але залишати за спиною незачищені деокуповані території категорично не можна. Для такої зачистки «штурмові» бригади і формуються. Дуже схоже на правду. У звільнених районах Харківської області бардак досі, бо зачистку свого часу не провели у повному обсязі. Але ми навчаємось на ходу.

4. Нема чого коментувати.

5. Я цинічний жовчний чоловік. Але вірити в добре дуже хочеться навіть такому, як я, особливо на другому році повномасштабної війни. Раніше Залужний категорично заперечував можливість свого висування у Президенти. Хто знає… Відмовитись від влади у великій європейській країні-переможниці у війні, маючи гарантію перемоги на президентських виборах… Не знаю. Залужний міг би стати постаттю всеукраїнського консенсусу, національної згоди. І маючи всенародну довіру, карт-бланш та імунітет роки на 2 навіть від критики, зумів би провести так потрібні країні реформи. Боже, допоможи Україні!

Зеленський на мою скромну думку, або втече, або, отримавши гаратії особистої недоторканості від США, спокійно доживе в Україні поза політикою. Дуже хотів би, щоби він відповів за все. Принаймні, бажаю почути відповіді на численні запитання щодо підготовки до війни, корупції у владі під час війні і ще багато про що. Але, якщо його не чіпатимуть, і це піде на користь країні, нехай.

Не оптиміст я, аж ніяк. У даному випадку лише працюю ретранслятором.

Володимир Пушкарук

Все реакции:

254254