ГНІЗДО рУССКОГО мІРА, або Як Лавра дісталася московському патріархату | ...

Патріарх Кирило – язичник, «русский мир» – єресь

 

Патріарх Кирило – язичник, «русский мир» – єресь

Автор: Митрополит Київський і всієї України Епіфаній

       Ідея «русского мира» є єрессю, а Московський патріарх Кирило прийняв язичницьку та антиправославну імперіалістичну та націоналістичну ідеологію, тому він повинен бути засуджений православним світом і усунений з посади. Про це закликав Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Православної Церкви України Епіфаній у листі до Вселенського Патріарха Варфоломія від 28 липня. (Повний текст листа – нижче.)

Першою реакцією заступника прес-секретаря Московського патріархату Вахтанга Кіпшидзе було те, що це звернення походить навіть не від церкви, а від розкольницької структури, претензії якої не можна сприймати серйозно. (Православна церква України була створена в грудні 2018 року, а через місяць патріарх Варфоломій надав їй томос про надання автокефалії. РПЦ не визнала це рішення – прим. ред.) ПЦУ намагається догодити українській владі та брати участь в кампанії проти всього російського народу, в тому числі проти предстоятеля РПЦ, додав він.

Московський патріарх тоді заявив, що твердження «зловмисників» про те, що РПЦ існує лише для росіян, для москвичів, не відповідає дійсності. Пояснення полягало в тому, що він є в більш ніж 60 країнах світу і для нього православні, де б вони не жили, є частиною Російської православної церкви.

Про це Кирило заявив у московському храмі «Христа Спасителя» на зустрічі з дітьми з України – з так званих Донецької та Луганської народних республік та Харківської області. Для нього ця зустріч була «великою радістю», «бо все, що стосується Донбасу, Луганської області, Харківської області – де сьогодні люди страждають – мене дуже хвилює і болить у серці, тому що всі православні люди, які там живуть – це дітей Московського Патріархату».

Після нападу Володимира Путіна на Україну патріарх кілька разів торкався цієї теми у своїх проповідях. За його словами, народи Росії та України є одним цілим, яке намагалися роз'єднати зовнішні сили, і Росія ніколи не нападала на інші країни, а "тільки захищає свої кордони".

До Кирила ввели санкції Канада та Велика Британія, а втручання прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана завадило Євросоюзу зробити те саме за пропозицією Литви.

Ось лист, який український митрополит надіслав Вселенському Патріарху Варфоломію.

Ваша Святість,

Згідно з рішенням Архієрейського Собору від 24 травня цього року закликаю вас ініціювати перевірку та засудження на всеправославному рівні діяльності Московського Патріарха Кирила Гундяєва та етнофілетичної та расистської доктрини «русского народа». Світ», проповідуваний ним.

24 лютого 2022 року Російська Федерація підступно, без офіційного оголошення війни, розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Війна, розв’язана Росією в центрі Європи ще в лютому 2014 року, ведеться з метою знищення української державності та вражає з особливою жорстокістю. На очах у всього світу вчиняється справжній геноцид українського народу. Агресор руйнує мирні українські міста, обстрілює лікарні та школи, ґвалтує та катує жінок та неповнолітніх, вбиває та калічить дітей. Серед загиблих російськими військами є священнослужителі Православної Церкви України, релігійні вчителі інших конфесій. Близько 200 культових споруд, переважно православних церков, були повністю або частково зруйновані внаслідок російського обстрілу.

Росія - країна, яка століттями пов'язувала свою ідентичність з православ'ям. Але в останні десятиліття християнська віра на Русі була піддана язичництву – підступно заміненому громадянською релігією, що спирається на православну традицію, але чужа духу Євангелія і змісту православної віри святих отців. Багато російських солдатів, які вторглися в нашу країну, ототожнюють себе з православ'ям. Але вчинки загарбників свідчать про них як про злочинців, які втратили живий зв’язок із Христом і Його Церквою.

Кожна вбита дитина, кожна зґвалтована жінка, кожен зруйнований житловий будинок і храм – це не лише воєнний злочин, але й акт зречення від Христа, в результаті якого злочинець опиняється поза благодатною огорожею Церкви. Але моральну відповідальність за вчинені злочини несуть не лише безпосередні виконавці, а й їхні ідейні натхненники – Московський Патріарх Кирил та однодумці ієрархи, які десятиліттями пропагували, а нині благословляють, етнофілетичну та расистську доктрину “ Русский мир».

Чимало виборів на Патріаршу кафедру митрополита Кирила (2009 р.) пов'язують певні надії на відродження церковного життя. Але сьогодні, коли минуло дванадцять з половиною років відтоді, як Кирило зайняв московський престол, очевидно, що проголошені реформи не відбулися і єдиними реальними досягненнями 16-го Московського патріарха було зосередження влади в руках однієї людини. з повною деградацією реального церковного собору і повною залежністю Церкви від російської держави.

Митрополит, а згодом патріарх Кирил ніколи не був еталоном сповідування православної віри. Деякі богословські твердження владики Кирила – наприклад, ототожнення Третьої Іпостасі Пресвятої Трійці з «Божественною енергією, вічно похідною від Бога Отця» – навіть викликали суперечки та спокуси серед духовенства Російської Церкви. Майже повна байдужість Кирила до богословських проблем утримала його від повного впадання в царство єресі. Ситуація змінилася, коли ієрарх, увага якого тривалий час була прикута до геополітичних проблем, вирішив взяти участь у створенні доктрини «русского мира» – націоналістичної етнофілетичної теорії особливої ​​ролі російської нації та держави у світі. і в Церкві.

У неділю Православ’я, 15 березня цього року, була оприлюднена Декларація про «русский мир», яку спочатку підписали понад 340 православних богословів з усього світу, а зараз їх кількість зросла до тисячі. Як зазначається в цій Декларації, «Русский мир» є неправославною єретичною доктриною, близькою до вчення етнофілетизму, засудженою на Константинопольському соборі 1872 р. «Ми відкидаємо єресь «Русского мира» і ганебні дії Російська влада в допущенні війни проти України, викликаної цією мерзенною доктриною, яка не має жодного виправдання – за співучасть Російської Православної Церкви, як дії глибоко неправославні, нехристиянські», – зазначили православні богослови, які підписали Декларацію.

Поділяючи більшість тверджень, що містяться у вищезазначених Зверненнях, ми також хочемо звернути увагу Вашої Святості на ще один єретичний аспект доктрини «русского мира», який суттєво спотворює православну антропологію. Йдеться про заперечення прав народів на історичне самовизначення чи історичний фаталізм, властивий доктрині «русского мира» в інтерпретації патріарха Кирила. Згідно з міфологічною історичною концепцією останнього, росіяни, українці та білоруси нібито належать до спільної цивілізації «русского мира» і як такі не мають морального права на подальше історичне самовизначення. Їхній вибір, зроблений у минулому, нібито зобов'язує їх все життя бути частиною російського світу чи російської держави.

Заперечення свободи цілих народів поєднується у світогляді Патріарха Кирила та його однодумців з расистською за духом теорією, згідно з якою Росія і «русский мир» є чимось принципово кращим і вищим за інші народи, і Історичні сусіди Росії – українці та білоруси – мають право на існування та майбутнє лише у складі російської дійсності. У рамках цієї расистської концепції, яка поділяє народи та держави на «справжні» та «штучні», також цілком логічним є принципово заперечення права народу України на повну канонічну церковну незалежність (автокефалію) та державність.

Водночас важливо розуміти, що ідеологія сучасної Російської православної церкви становить загрозу не лише для України, а й для всього православного світу. «Як Росія захопила Україну, так і Московський Патріархат на чолі з Патріархом Кирилом став загарбником у Православній Церкві, наприклад, в Африці, спричиняючи розкол і розбрат», – зазначають православні богослови у згаданій Декларації.

Важливо усвідомити зв’язок між доктриною «русского мира» і конкретними церковними рішеннями, ініційованими Патріархом Кирилом в останні роки – від розриву євхаристійного спілкування зі Вселенським Патріархатом (15 жовтня 2018 р.) до створення Патріарха. «Патріарша екзархія Африки». Збройна агресія РФ проти України (2022). Принаймні з жовтня 2018 року всі дії Патріарха Кирила підпорядковані конкретній політичній меті. Він прагне радикально збільшити присутність Російської Православної Церкви за межами Росії, максимально послабити Вселенський Патріархат і грекомовні помісні церкви і таким чином нав’язати православному світу гегемонію та диктат Московського Патріарха.

У нинішній ситуації надзвичайно важливо, щоб Католицька Церква належним чином відповіла на виклики, які постають від язичницького російського православ’я. Як свідчить Євангеліє, «кожне добре дерево родить добрі плоди, а зле дерево родить лихі плоди» (Матвія 7:18). Діючи за цим принципом, заповіданим нашим Спасителем, Церква повинна спільно визнати, що дерево, яке сьогодні приносить «плоди війни», є отруйним, тобто засудити доктрину «русского мира» як єретичну.

Закликаємо Вашу Всесвятість та Предстоятелів Помісних Православних Церков також якнайшвидше розглянути діяльність Патріарха Кирила, пов’язану з його опозицією до Вселенського Патріархату та багатьох Помісних Православних Церков, і якщо ця діяльність буде визнана ознаками. розколу, притягнути Патріарха до канонічної відповідальності.

З огляду на викладене, просимо Вашу Всесвятість та Його Блаженство Предстоятелів Помісних Православних Церков канонічно кваліфікувати декілька рішень Священного Синоду Руської Православної Церкви, прийнятих у 2018 – 2021 роках, які, на нашу думку, не відповідають принципам православної еклезіології:

• рішення про переривання (в односторонньому порядку) євхаристійного спілкування з Вселенським Патріархатом, Олександрійським Патріархатом, Церквою Кіпру та Церквою Греції;

• рішення про створення – всупереч канонічній традиції та шостому правилу І Вселенського Собору – церковних структур Московського Патріархату на канонічній території древнього Олександрійського Патріархату.

Від імені єпископів нашої Церкви та численних жертв війни Росії проти України, яку Патріарх Московський відкрито і однозначно публічно схвалює та підтримує, звертаємося до Вашої Всесвятості та Предстоятелів Помісних Православних Церков з проханням:

• засудити доктрину «русского мира» і визнати її єретичною;

• кваліфікувати дії Патріарха Кирила на канонічній території Олександрійського Патріархату як розкольницькі;

• позбавити Кирила Гундяєва права займати Московський патріархат.

Зі щирою у Христі братерською любов’ю просимо Вашу Святість та Його Блаженство Предстоятелів Помісних Православних Церков продовжувати підносити свої молитви за стражденний народ України та виконати прохання, висловлене в цьому листі – об’єктивно, відповідно до вчення та священних канонів Церкви, розглянути діяльність нинішніх предстоятелів Російської Церкви.

Від імені Синоду Єпископів Православної Церкви України

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

Предстоятель Православної Церкви України

Фото: митрополит Епіфаній під час богослужіння в Стамбулі в січні 2019 року з нагоди визнання Української церкви, непідпорядкованої Московському патріархату © President.gov.ua

Вселенський Патріархат засудив Московську церкву як єресь етнофілетизму і форми церковного расизму ще в 1972 р.

 

Багатовікова політика москви є основним чинником розколу православного світу - Варфоломій

18.12.2022 12:38

   В історичному вимірі довготривала політика москви була спрямована на розкол православного світу

 Після розпаду срср віра була використана в ідеологічних цілях, з обранням кирила патріархом російська православна церква стала на бік режиму президента путіна.

Про це Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій сказав у виступі на Конференції зі світової політики в Абу-Дабі, повідомляє Укрінформ із посиланням на видання Fosfanariou.

“Після захоплення Константинополя османами в 1453 році москва прагнула замінити Вселенський патріархат, проголошуючи, що москва представляє «третій Рим». Ця довготривала політика москви є фундаментальним чинником розколу православного світу”, - зазначив Вселенський патріарх.

Його Всесвятість наголосив на тому, що з 19-го століття москва поєднувала релігію з новаторськими ідеями німецького націоналізму, а ідеологія панславізму набула релігійної складової.

“Це ідея, що церкви повинні організовуватися за принципом етнічності, центральним маркером якої буде мова. Саме цей підхід Вселенський Патріархат Константинополя засудив у 1872 році як єресь (єресь етнофілетизму, форми церковного расизму). Це явно суперечить універсалізму Євангельського послання, а також принципу територіального управління, який визначає організацію нашої Церкви”, - сказав Варфоломій.

Вселенський патріарх вказав на те, що ця єресь була корисною для цілей москви, оскільки віддаляла слов’яномовних віруючих від впливу Вселенського патріархату.

Читайте також: Кремлівські методички і нацистська символіка: що знайшла СБУ в єпархіях УПЦ МП трьох областей

“Метою цієї стратегії було створення в межах Османської імперії, а згодом у формі незалежної держави, окремої політичної сили в інтересах російського прагнення до доступу до морів на півдні. Вона (москва - ред.) відповідальна за ненависть між балканськими християнами, яка призвела до балканських війн і звірств на початку 20 століття”, - сказав Варфоломій.

Його Всесвятість також нагадав про маргіналізацію та утиски церкви за часів срср, а після його розпаду - перетворення релігії на основу ідеології путінського режиму.

“Після його (срср - ред.) падіння віра знову була використана в ідеологічних цілях. російська православна церква стала на бік режиму президента володимира путіна, особливо після обрання блаженнішого патріарха кирила в 2009 році. Вона бере активну участь у просуванні ідеології “руского міра”, згідно з яким мова і релігія дають змогу визначити єдине ціле, що охоплює росію, Україну, Білорусь, а також інші території колишнього радянського союзу та діаспору... Ця ідеологія є інструментом легітимізації російського експансіонізму та основою його євразійської стратегії... Таким чином, віра стає основою ідеології путінського режиму”, - сказав Вселенський патріарх.

Читайте також: У католиків та православних є намір встановити спільну дату святкування Великодня - Варфоломій

Після початку широкомасштабного військового вторгнення рф в Україну розкол православного світу лише поглибився і розширився, оскільки неоднозначна позиція патріарха Кирила щодо війни та підтримка політики президента Путіна викликали різку критику в православному світі та за його межами, але залишилися й Церкви (в країнах, надто залежних від росії), які сліпо підтримують московський патріархат або зберігають співучасне мовчання.

Як повідомляв Укрінформ, Вселенський Патріарх Варфоломій неодноразово висловлював підтримку Україні та українському народові.

Редкая запись. "Шо Вы грите?". Фаина Раневская в роли спекулянтки в спек...

Профессор Преображенский | Не читайте до обеда сове...

РУССКИЕ ЕВРЕИ. Фильм третий. С предисловием Леонида Парфёнова.

КРИМЧАКИ . Хто вони ?

Все р

Кримськотатарський Ресурсний Центр

1 ч.  · 

У наших публікаціях ви мали можливість дізнатися багато цікавих фактів про культуру, мову та звичаї корінного кримськотатарського народу. Та сьогодні хочемо розказати вам декілька фактів про ще один корінний народ України – кримчаків, які почали поселятися на Кримському півострові із XIII століття.

Походження. За однією із версій, історія кримчацького народу почалася з кількох хвиль міграції євреїв: із Візантії, країн Близького Сходу та півдня Європи — до Криму. За іншими даними, кримчаки мають тюркське коріння.

Віра. Кримчаки сповідували ортодоксальний юдаїзм. Від класичних іудеїв кримчаків відрізняє те, що вони не визнають Талмуд, спираючись на П’ятикнижжя.

Мова. Кримчацьку мову вважають етнолектом кримськотатарської. Мовою богослужінь, наукових і теософських праць до початку ХХ ст. залишався іврит. У 1920-1940-х рр. кримчаки використовували латиницю, а з 1945 р. почали використовувати кирилицю.

Факти про побут. Побут кримчаків дуже схожий до кримськотатарського. До ХХ ст. основою сім’ї був патріархат. Згідно зі світоглядними уявленнями, чоловік і дружина є нерозлучними навіть після смерті. Стосунки в кримчацькій сім’ї базуються на взаємоповазі незалежно від віку.

Цікаво, що чоловік та жінка перед одруженням укладали шлюбну угоду (кітубу), у якій зазначилися майбутні взаємовідносини між подружжям. Навіть фіксувалася певна застава, яку родина чоловіка повинна була виплатити у разі розлучення. Це було для того, аби подружжя намагалося зберегти шлюб, інакше це вартувало би дуже дорого для них. Тому кримчацькі сім’ї завжди були надзвичайно міцними та дружніми.

Кухня. Особливе місце в кухні кримчаків належить листковому тісту. З нього готують закритий пиріг кубете (поширену святкову страву).

З такого ж тіста вони готують чоче (пиріжки з різноманітними начинками). Щоденні страви - це здебільшого каші, кулах та сузмє.

Трагедія народу. У 1941 році на 10 кілометрі шосе Сімферополь-Феодосія нацисти розстріляли до 20 тисяч сімферопольців.

Того ж дня було вбито понад 8 тисяч кримчаків, які розділили трагічну долю єврейського народу, коли було знищено близько 18 тисяч євреїв.

Насьогодні нараховується близько 1200 кримчаків у світі, які мешкають у різних куточках земної кулі.

Видатні люди. Кримчацький народ подарував світу десятки знаменитих людей, серед яких варто відзначити видатного філолога, автора підручника «Кримчацька мова» Давіда Ребі, поета та журналіста Іллю Сельвінського, а також відомого америконського режисера Ральфа Бакши, який працював над створенням всесвітньо відомого фільму «Володар перснів».

Сподіваємося, що ця інформація була дуже цікавою. Читайте наші публікації та дізнавайтеся більше про особливості корінних народів України.

Все реакции:

62Вы и ещё 61