Олександр Маліков,
консультант з питань
буття Духу Божого в Україні
План – конспект курсу лекцій
« Природа вільного козацького Духу Свободи і Єдності в боротьбі з ворогом»
Перша лекція. ДУХ БОЖИЙ
- Відкіля Дух приходить і куди він дівається….
- в чому його суть і духовна природа,
-Чому в окопах на фронті усі вірять в Бога, нема безбожників і атеістів .
-Чому усі армії світу уповають на поміч Бога:- «З нами Бог!»- карбують на своїх символах і відзнаках;
- Чому бойові загони сильних духом непереможні скрізь і завжди їх змогли і не зможуть перемогти найсильніші армії світу?
Приклади такої сили Духу:
- 300 спартанців ;
- або маленької армії (30 тис.) Олександра Великого, яка десантувалася на Азійське побережжя і перемогла 10-кратно більшу армію персів і завоювала саму велику імперію в світі ;
-або армія грека Гарибальді;
- або Талібан в сучасному Афгані…
Я вже не буду казати про всесвітньо відому супер- переможну ЦАХАЛЬ армію оборони Ізраїлю, яка вже 75 років безперервно веде переможні битви з мільйонними ордами арабських мусульманських і радянських терористичних держав і джихадистів…
Друга лекція . БОГ (Єдиний для всього людства ЕЛЬ (Елогім) ГОСПОДЬ = ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ, АЛЛАХ АКБАР )
Все залежить від того, хто формує наш світогляд (картину світу, або Оламу -світу людей ).
Два вчення : Історично перше
– Теософія - 3 тис. років!
– Філософія - 300 років.
ЕЛЬ-Бог, (ЕЛОГІМ- наш Бог) – духовний Творець природи сучасної людини, вже не родової і племінної, або етнічної організації суспільства і держави, ІДЕАЛЬНО ПРАВЕДНОЇ =ТЕОЛОГІЧНОЇ! (без Бога і КНИГИ ЗАКОНУ ( Біблії ) неможливо розумно і справедливо правильно керувати державою).
Третя лекція. ЛЮДИНА -цар природи…
Людина – органічна частина матеріального світу і «Цар природи», яку Творець, окрім природних інстинктів наділив ще і нематеріальним СВІДОМОСТЬЮ, яка дозволяє моделювати природні явища в абстрактних поняттях і математичних формулах -ІДЕЯХ в голові….!.
А також Творець наділив людину своїм Духом – духовністю (це якість, яка зовсім відсутня в тваринному світі) , і вона стала носієм частини Божої Душі – Совісті (Сумління ), яка дозволяє кожній людини відрізняти Добре від Злого і вільно обирати свою поведінку між цими двома протилежностями.
частина. Духовна людина в соціально різному етнічному і політичному середовищі керується розпізнавальною системою «Свій - Чужий». Кожен визначає із Своєю Національною Ідеєю, яка є явищем не матеріальним а енергетично – духовним = ідеологічним . Українська ідея природно виростає з української історії, в якій виділяється виразна національна риса – воля до свободи.
Коли наша "еліта" плямкає губами під час виконання Національного гімну, вона мимоволі повторює квінтесенцію української національної ідеї". Народы, основавшие государства, которые порабощали и властвовали над другими народами, имели имперскую, цивилизаторскую идею.
А народы, которые попадали в рабство, в зависимость, в "младшие братья" и т.п., вырабатывали в своем общественном сознании противоположную национальную идею – национального освобождения – идею Исхода из Египта к вольной жизни "запануєм і ми, браття, на своїй сторонці".
Евреи, - первый в истории народ, который основал и вот уже три с половиной тысячи лет непрерывно празднует освобождение от рабства как самый главный и самый святой праздник – Пейсах. Причем только у евреев свято соблюдается ритуал – внушение детям сути этого праздника. А суть состоит в том, что евреи должны помнить, и это напоминание делается ежегодно, и обязательно, каждому – с младенчества и до самой смерти: "Помни, что мы были рабами в Египте... Тяжко трудились и бедно жили. Надсмотрщики фараона били нас. Бог вывел нас из плена. Тяжек был путь, питались горькой травой и манной небесной. Роптали, но веру не потеряли. Помните об этом во все века и передавайте детям".
Эта ТРАДИЦИЯ живет в народе 3500лет. Она утверждает, что высшей ценности и цели, чем свобода, у народа, который побывал в рабстве, нет и быть не может.
Психология людей вещь чрезвычайно консервативная. И меняется очень медленно. Моисей знал это и потому водил 40 лет – два поколения. Чтобы умер последний человек, который родился в рабстве, а значит помнил, что он раб.
В землю обетованную могли войти только полностью освободившиеся от духовного рабства люди.
И кроме того, раб и свободный отличаются психически. Свободный человек смело берет на себя ответственность за семью, за род, за народ, за свои слова и обещания. И готов платить собственной жизнью за неисполнение своих обязанностей, обещаний.
Раб, априори, не способен нести ответственность, с него нельзя спросить за его поступки. Если бы было не так, он не был бы рабом.
https://narodna.pravda.com.ua/nation/49d625c963b6f/.
А коли незалежність було здобуто, то перед народом стала слідуюча ціль (вона і є національная ідея) – це розбудова Держави. Знову ж таки – на своїй землі, силами синів власного народу и для цього народу.
Та от, на відміну від тих, кого ми називаємо пятою колоною, сини нашого народу як і в ОУН-УПА 20 ст., так і бойскаутах 21ст., готові на самопожертву в разі потребі захисту інтересів України.
Говорят, что в войнах, битвах побеждает сильнейший. Это и так и не так. Смотря что называть победой. И в какой перспективе. Ближайшей или отдаленной.
Мы хотим выделить роль морального фактора. В стратегической перспективе побеждает (даже если погибает сейчас в неравной борьбе, как 300 спартанцев) всегда тот, на чьей стороне справедливость, вера в себя, в свой народ, в свою правду на своей земле.
Эта вера, дух удесятеряет и силы и дает победы. Почему Солдаты древней Спарты (а все граждане ее были её солдатами) за 800 лет существования славного государства не проиграли ни одного сражения, ни один спартанец не был пленен и превращен в раба. А формула проста. Спартанца можно было убить, но нельзя – победить и пленить.
Идем дальше: если человек или народ готов к тому, чтобы отдать свою свободу в обмен на жизнь раба, то он уже до сражения эту войну проиграл МОРАЛЬНО. И наоборот: Захватчик, агрессор считает: сколько жизней своих солдат и материальных ресурсов придется положить, чтобы покорить вышедших из повиновения рабов. И какой эффект это даст в будущем, если население этой территории будет постоянно восставать.
С другой стороны, следует четко понимать, что моральные ценности воспринимаются только своими.
В нашем, широком, случае "свои" – это граждане Западной (іудейско - христианской) цивилизации, представленные в Украине конфессиями: УПЦ , греко-католиками, католиками, протестантами, иудеями, мусульманами.
Им противостоят "чужие" украинскому народу - это граждане, которые духовно преданные агрессивной великодержавной идее имперской Москвы как Третьего Рима, или Русской православной (НЕ УКРАИНСКОЙ) церкви – Московского патриархата.
Поэтому имеем дело с цивилизациооным разломом. А беда наша в том, что вожди наши, и в этом отношении, исповедуют двойную -византийскую, мораль. И бояться, и потому не могут, как в свое время делали Константин Великий или Святой Владимир, (оба – равноапостольные) – объявить в Украине единую поместную церковь (государственной) религией. Например, на базе первых четырех конфессий. Со всеми вытекающими последствиями.
Но те потому и стали великими, что не знали рабского страха.
Чем быстрее произойдет окончательная самоидентификация большинства русскоговорящего населения с ценностями своей земли и своего народа, а не соседа, тем больше мы получим истинных патриотов.
И поскольку у лжи много путей, а у правды всего один, то им (русскоговорящим украинцам) предстоит в течение жизни нынешнего поколения перейти на общение родным – украинским языком.
Свобода и единство народа – два необходимых условия пути к цивилизации от варварства, рабства и невежества.
Истина не раскрывается рабам и сердцам, отчужденным друг от друга.
И надо ясно понимать, что духовное не идет в отрыве от материального. И своя земля означает не только географическое понятие, но – милое сердцу каждого, – частное – собственное, владение Наделом, Уделом, Угодьем, Участком этой Кормилицы!
Что, на наш взгляд, станет решающим в этом деле?
Кто найдет в себе силу воли и действительно раздаст землю своим гражданам?
Крестьянам, и – не только.
Нет большего фактора патриотизма, чем частная собственность на землю.
Отдайте людям землю и Вы получите весь народ, готовый перегрызть глотку любому, кто посягнет на самое святое – его Землю!
А тот народный герой, который сумеет это сделать, – войдет в историю как её Великий Отец-основатель!
Це було опубліковано нами на сторінках «УП» тринадцять років тому . А сьогодні - у 2022 році, ми можемо додати до істинного і святого слова тільки одне : НАШ НАРОД ПІДНЯВСЯ З КОЛІН НА МАЙДАНІ, СТВОРИВ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ГІДНИХ І ВІЛЬНИХ ДУХОМ ГРОМАДЯН.
А В ЧАС ЗАГАРБНИЦІКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ НАВАЛИ ОРДИНСЬКИХ ЧУЖИНЦІВ, МИ ВСІ ЯК ОДИН ВСТАЛИ ДО ЗСУ І ДО ЗБРОЇ В ЗАГОНИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ САМОБОРОНИ.
Тепер перемогти народ, який взяв в руки зброю –
неможливо! Ні теоретично, ані практично.
А після перемоги над зовнішнім ворогом УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ І ПОГОЛОВНО ОЗБРОЄНИЙ НАРОД ТРИУМФАЛЬНО ЛЮСТРУЄ політичну, економічну і духовну ВЛАДУ І ОБЕРЕ ІЗ «СВОГО» ІСТИНОМОРАЛЬНОГО ІУДЕО – ХРИСТИЯНСЬКО -ІСЛАМСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА СВОЮ ДЕМОКРАТИЧНУ ПАТРІОТИЧНУ ВЛАДУ УСІХ РІВНІВ .
Амен ! СЛАВА БОГУ ! Брух аШем! Алах Акбар!
Заключна лекція. Повна декомунізація суспільної науки і педагогики.
Уся совкова наукова та навчальна література по суспільствознавству базується на брехливій марковій філософії -матеріалістичній діалектиці. Тому не можна виховувати молодь на базі аморальної безбожної ідеології. Не буває світлих аспектів в темній і брудній псевдонауковій філософії.
Сатаніст ленін з усім набором псевдонаукової матеріалістичної діалектики. Інакшими словами, це не лише війна темряви проти світла – це війна мертвячини проти життя, неіснуючого проти життєдайного. Це війна моргу проти едему. І тому вона не має жодних шансів якраз на базовому ціннісному рівні.
Війна ленінської раші – тотально поразкова якраз на рівні концептів.
Ворог базується на діалектичному Законі єдності протилежностей. Канібал щиро вірить, що навіть попри західний вибір Україна все одно належить до однієї й тієї ж рускої суті. Сторони, які взаємовиключають одна одну, не можуть існувати одна без одної – в цьому вся суть руского імперіалізму. Це його база. І це – фатальний самообман. Бо насправді в Україні розгорнувся протилежний принцип – принцип заперечення, принцип антитези, принцип одностайного спротиву проти рускої суті. Це неможливо відмотати взагалі ніяк. Тому йде мова не лише про поразку путіна, але про крах цілого концепту імперіалізму.
Ворог діє по формі. Для нього форма домінує над змістом, і це – програш вже на старті. Ворог наївно вірить, що, за канонами діалектики, «кількісні зміни поступово переростають в якісні». Інакшими словами: треба брати міста, навіть якщо ці взяття неякісні. Це – тупєйший тупняк, позаяк Україна діє за цілком протилежною логікою: лише зміст продукує форму і ніяк не навпаки. Тобто: ви можете взяти хоч 10 Херсонів, але ця форма має 0 шансів перерости в якість. Формальні взяття міст – це максимум свій аквафреш встромити на дах мерії. Кількість у якість не переростає, бо діє закон відштовхування інородного тіла.
Те саме з діпфейками, кібер-фальшивками про капітуляцію тощо: ворог усю свою диверсійну роботу базує на примітивному видаванні бажаного за дійсне, тобто недолугою формою підмінює анти-зміст. І це не працює від слова «взагалі». Свіжий приклад – дебілоїди, які хотіли номінально проголошувати якісь-там «республіки» Зх.України. Їй-богу, більш убогих занять годі придумати, бо по змісту при 120% ненависті в населення навіть теоретично не можливі формальні самопроголошення! Але по формі, канєшно, рускі можуть усьо. Убожество! Форма без змісту – це суперпорожнеча, якою і є росія.
…. Вся ця ленінська бурда спирається на вульгарний монізм, згідно з яким матерія первинна, а дух – вторинний. Це і є рускій крах. Бо їхні літаючі консерви не спроможні зламати дух, як би пафосно це не звучало.
Наша метафізика – це «ДУХ, що тіло рве до бою». У нашій міфологізованій матриці ДУХ – не лише первинний, але й наскрізний. Уся руска інтервенція нейтралізовується передусім ДУХОМ. Їм, матеріалістичним пітекантропам із заточеними списами, цього не понять, тому вони вже програли. Це поразка на всіх базових, фундаментальних, світоглядних рівнях. Це поразка на рівні світотлумачень. Між нами вже навіть не прірва (бо всяка прірва є розламом суміжної горизонталі) – ми вже два різні світи. Два окремі світи. Тільки повна декомунізація навчально- виховного процесу дасть необхідний українському суспільству ефект виховання патріотичної вільномислячої і високоморальної відповідально діючої і стійкої духом молоді !
Немає коментарів:
Дописати коментар