ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ВІЙНА ЗА СВОЮ НАЦІОНАЛЬНУ ІДЕЮ, СВІТОГЛЯД, ВІРУ, МОВУ ТА УКРАЇНСЬКУ ІНДЕНТИЧНІСТЬ

      Великою помилкою буде вважати, що московська імперія воює лише за міста чи територію. Кремль, як і сотні років назад воює, вбиває, нищить заради поневолення народів, ліквідацію їх історичної та ідеологічної пам‘яті, спотворення реальності, і як наслідок ліквідація самої суті окремішного суспільства.

       Найбільшим ворогом для московитів завжди була і є Україна та українці. Вільна, незалежна, цивілізована та самобутня Україна - це смерть для самого існування самодержавної недоімперії з центром на московських болотах.           

       Але давайте правдиво скажемо головне, що ж робить українців загрозою для Кремля:

1. Єдина Державність.

2. Власна Мова.

3. Вільне та цивілізоване суспільство.

4. Свобода вибору, слова.

Зрештою, це і є власною ідентичністю українців.

      Чому я особисто так часто говорю і буду говорити про МОВУ? Та тому що це одна з основ, яку так хоче знищити московія. Тому що це те що робить нас окремішніми, самобутніми. Це те що є фундаментом та ментальним кордоном від болотяної орди.

       Сьогоднішній «фюрер»недоімперії путін та його оточення день за днем вимагають одного - посилення статусу мови «російської» і фактичне знищення мови української.

          30 років ми топтались на одному місці. Ми - це суспільство. Топтались в плані того, що мали чітко сказати для себе - наша мова Українська. Наша ідентичність - Українська. Наша історія - єдина. І це мало і має звучати від сходу до заходу, від півдня до півночі. Від кожного міста нашої країни.

        Чим швидше кожен з нас усвідомить, зрозуміє, прийме для себе рішення - тим гірше кривавому кремлю і ти краще НАМ, і нашій країні.
       Аналогічне стосується й інших просторів країни. Культурний простір має бути УКРАЇНСЬКИМ за своєю сутністю. Інформаційний простір - аналогічно. Простір освіти та науки - так само.
          Зараз хтось каже «не на часі» і таким чином хоче виправдати власну бездіяльність за три десятки років.

         Не на часі було в 90х, не на часі в 00х, не на часі коли Кремль напав на Крим та окупував Донбас.
        

       Ми, як суспільство, маємо сказати собі принципове - НА ЧАСІ. Все на часі. Вчора, сьогодні і завтра. Кожну хвилину самоусвідомлення, боротьба за розуми та світогляд - на часі. Адже окупант минулі 30 років в навіть зараз, в ці хвилини добре знає - що РОЗУМ, СВІТОГЛЯД та ІДЕНТИЧНІСТЬ на часі для них.
      Ми ж маємо сказати і зробити своє, українське НА ЧАСІ завжди.   

                                    ( Андрій Салій )

на яких умовах можна закінчити війну ? - євреї також думали, як вижити під Гітлером....

 Віталій Портников:

"Після чергового виступу Володимира Зеленського велика частина моїх співвітчизників знову почне обговорювати, на яких умовах можна закінчити війну, чи доцільно замінити перспективу євроатлантичної інтеграції якимись іншими гарантіями безпеки, чи можна жертвувати територіями, до чого тут референдум і чи можна його проводити під час війни…

Я прекрасно розумію владу, яка хоче якнайшвидше закінчити цю жахливу війну. Я прекрасно розумію кожного політика, який хоче зберегти свої перспективи на майбутнє. Я прекрасно розумію кожного українця, який хоче повернутися до мирного життя. Хоче, щоб його діти повернулися до мирного життя.

Але я не представник влади, не політик, який замислюється про перспективи, я навіть не етнічний українець. Тому мені доводиться говорити про реальність.

Під час Другої Світової війни євреї також думали, як вижити під Гітлером. Це природньо. Хтось сподівався, що гітлерівці просто переселять його з сім’єю у інше місце - і забудуть. Хтось думав, що він взагалі не єврей, бо навіть його батьки вже були не юдеями, а християнами - який він єврей! А хтось навіть сподівався, що від смерті його врятує співробітництво із вбивцями, що якщо він сам стане учасником знищення власних співвітчизників, його не чіпатимуть.

Ну і згоріли всі. Всі, до кого фюрер міг дотягнутися. Бо коли ухвалюється рішення про остаточне вирішення питання, вбивають кожного - і того, хто опирається, і того, хто співробітничає, і того, хто ходить до синагоги, і того, хто відвідує церкву. Навіть тих, кому подобається сама ідеологія фюрера - вбивають також. Може, наостанок, але вбивають.

Зараз українці абсолютно в такій самій ситуації - хоча багато хто тут і у світі цього не усвідомлює, не бажає усвідомлювати, як не бажали усвідомлювати в темні роки Голокосту. Мова йде про остаточне вирішення українського питання. Знищать усіх, до кого дотягнуться. Мені не допоможе те, що я єврей - того, що я пишу ці рядки українською мовою і визнаю сам факт існування української нації, достатньо для того, щоб я перестав існувати. Ніякому «російськомовному українцю» не допоможе те, що він хоче й надалі розмовляли однією мовою з Путіним - самого факту того, що він вважає себе українцем й визнає право інших спілкуватися українською, вже достатньо. Помітьте: мобілізованих з окупованого Донбасу зараз женуть перед російською солдатнею, використовують, як гарматне м’ясо для полегшення бойових задач «справжніх арійців». Й нікого не цікавить, чи хотіли ці люди жити в Україні, чи сподівалися, що Путін забере Донбас. А українські громадяни в Росії - ті, хто свідомо обрав життя в Росії вже після нападу у 2014 році й думав, що їх за це вважатимуть своїми? Чого їх зараз заарештовують, підозрюють, доводять до самогубства?

У часи остаточного вирішення ніякі тактики порятунку не спрацьовують. Останнім загине навіть не Медведчук. Останньою загине Валя Матвієнко із своїм дурним перманентом - бо Путін таки згадає, що вона з Полтави.

Так що ж робити? Ви вже знаєте. Не жити в ілюзіях. Ніяких домовленостей з Путіним не буде, а які будуть - будуть тимчасовими. Євреїв врятував від Гітлера не пошук домовленостей. Євреїв врятував від Гітлера крах Рейху і загибель фюрера. Тільки тому я маю фізичну можливість вам це пояснювати. Тільки тому. Але перед цим загинула половина моєї сім’ї, що спить у страшних урвищах по всій Україні і на полях битв. Це ціна за те, що я можу це писати, за те, що я можу просто дихати.

Українців врятує від нового Гітлера тільки крах нового Рейху і смерть фюрера. Українці вже зробили для цього більше, ніж могли. І нас підтримує світ. Ми не домовимось, ми не проголосуємо на референдумі за невідомо що. Ми просто переможемо, хоча й гіркою ціною. Солоною ціною. Переможемо разом.

Ось чому я так ціную подвижництво кожного, хто сьогодні боронить Україну на фронті і у тилу. Хто дозволяє мені говорити вам цю необхідну правду. Подвижництво солдата, тероборонівця, волонтера. Подвижництво кожної матері, що рятує свою малечу. Подвижництво кожного сина, кожної доньки, що рятує своїх батьків. І Україну - це найважливіше.

Борітеся - поборете, вам Бог помагає. І бережіть українських дітей."

Путлер и "окончательное решение " еврейско- бандеровского вопроса в Украине.

 

Георгий Логвинский

26 мин.  · 

Сегодняшнее выступление Президента Зеленского в Кнессете войдет в историю спичей, которые потрясли мир. И я уверен – станет поворотным в истории отношений наших государств. Я слышал последние дни много критики в адрес Израиля за недостаточно четкую позицию, но именно Зеленский подчеркнул в выступлении – мы на одной странице истории. Мы – два народа, которых хотели и хотят уничтожить, но мы выстоим. У евреев Украины сегодня дежавю - 80 лет назад их хотели стереть с лица земли за то, что они евреи, а сегодня – за то, что они украинцы.

Депутаты Кнессета это поняли сегодня. И конечно абсолютным шоком стало для них то, что Путин как реинкарнация Гитлера использует даже ту самую терминологию, что и 80 лет назад. Я уже получил множество звонков от друзей-депутатов и израильских журналистов – «не может быть! Не может быть, что слова «окончательное решение», означающие Холокост, сегодня повторяются Путиным но в отношении украинцев. Может, друзья мои, увы - Зеленский цитировал и призвал вас проверить первоисточник. Вот он – каждый желающий может убедиться (ссылка в первом комменте):

«Но что хочу подчеркнуть и прошу обратить на это внимание: если бы наши войска действовали только на территории народных республик, помогли им освободить свою землю, это не стало бы ОКОНЧАТЕЛЬНЫМ РЕШЕНИЕМ, не привело бы к миру и не ликвидировало бы в корне угрозы».

Эта фраза, которую поднял на свет Президент Зеленский, стала точкой невозврата – никогда не смогут простить израильтяне попытки повторения своей трагедии.

Слава Україні!

186Вы, Михайло Басараб, Григорий Шверк и ещё 183

Комментарии: 15

Поделились: 18

Цель иудаизма

 

Иудаизм – это что? Религия? Традиция? Вера?
Соблюдающие евреи в один голос скажут, что это еврейская Традиция, в рамках которой получены и передаются знания о Б-ге. Наши праотцы соблюдали Тору задолго до того, как она была дарована Вс-вышним и записана Моше, благодаря устным преданиям и пророческим откровениям.
Однако, после дарования Торы соблюдение заповедей перестало быть добровольным и превратилось в обязанность еврейского народа и центральное требование иудаизма.
Называть иудаизм религией не совсем корректно, поскольку основу иудаизма составляет знание, а не вера. Ведь, небезызвестные 10 казней были вопросом веры. Это знание, поскольку весь народ видел происходившие чудеса и свидетельствовал о них.
Часто говорят об избранности евреев. С точки зрения иудаизма все люди созданы равными, однако еврейский народ был избран Вс-вышним для осуществления особой задачи: нести знание о Б-ге человечеству. Это больше об ответственности, чем о «народе-любимчике».
На протяжении долгого времени евреи подвергались дискриминации и преследованиям, а иудаизм оставался закрытым и, по сути, практически неизвестным за пределами еврейских общин.
Тем не менее, иудаизм оказал огромное влияние на развитие политической мысли, на развитие системы благотворительности и взаимопомощи, которой не знал античный мир, а также на превращение морали и нравственности в «общечеловеческие ценности».
Больше об иудаизме можно узнать в статье: Иудаизм — еврейская религия. Сущность и цель Иудаизма | Энциклопедия иудаизма онлайн на Толдот.ру (toldot.ru)
А что для вас иудаизм?

КИЇВ ПРОТИ МОРДОРА - ПЕРЕМОГА В ТИСЯЧАЛІТНІЙ ВІЙНІ !!!

 https://www.facebook.com/groups/791328991720409/permalink/1114338726086099/

ФІЛОСОФІЯ ДУХУ ЖИТТЯ ПРОТИ БЕЗДУХОВНОСТІ САТАНИНСЬКОЇ ІМПЕРІІ ЗЛА

 Остап Дроздов 

Я би хотів написати коротко, але це буде тяжко.

Хто пригадує останнє перед вторгненням звернення карлика (ота логорея тривалістю 60 хв), то там не випадково грядущий теророгеноцид клався на «світоглядну основу» й історичну необхідність. І не випадково вся ця логорея впиралася в леніна. Наріжним каменем його психопатії є навіть не «могутній царат», і навіть не гуманітарний експорт руского міра («високого й світового») - а банально ленінізм. Причому ленінізм у такому вигляді, в якому він викладався у вищих школах КГБ у часи навчання майбутнього фюрера. Американське ЦРУ, яке зараз вивчає ментальний стан кремліна, мало б розуміти, що в його голові сидить ленін з усім набором псевдонаукової матеріалістичної діалектики. Інакшими словами, це не лише війна темряви проти світла – це війна мертвячини проти життя, неіснуючого проти життєдайного. Це війна моргу проти едему. І тому вона не має жодних шансів якраз на базовому ціннісному рівні. 

Війна ленінської раші – тотально поразкова якраз на рівні концептів.

1. Ворог базується на діалектичному Законі єдності протилежностей. Канібал щиро вірить, що навіть попри західний вибір Україна все одно належить до однієї й тієї ж рускої суті. Сторони, які взаємовиключають одна одну, не можуть існувати одна без одної – в цьому вся суть руского імперіалізму. Це його база. І це – фатальний самообман. Бо насправді в Україні розгорнувся протилежний принцип – принцип заперечення, принцип антитези, принцип одностайного спротиву проти рускої суті. Це неможливо відмотати взагалі ніяк. Тому йде мова не лише про поразку путіна, але про крах цілого концепту імперіалізму. 

2. Ворог діє по формі. Для нього форма домінує над змістом, і це – програш вже на старті. Ворог наївно вірить, що, за канонами діалектики, «кількісні зміни поступово переростають в якісні». Інакшими словами: треба брати міста, навіть якщо ці взяття неякісні. Це – тупєйший тупняк, позаяк Україна діє за цілком протилежною логікою: лише зміст продукує форму і ніяк не навпаки. Тобто: ви можете взяти хоч 10 Херсонів, але ця форма має 0 шансів перерости в якість. Формальні взяття міст – це максимум свій аквафреш встромити на дах мерії. Кількість у якість не переростає, бо діє закон відштовхування інородного тіла. 

3. Те саме з діпфейками, кібер-фальшивками про капітуляцію тощо: ворог усю свою диверсійну роботу базує на примітивному видаванні бажаного за дійсне, тобто недолугою формою підмінює анти-зміст. І це не працює від слова «взагалі». Свіжий приклад – дебілоїди, які хотіли номінально проголошувати якісь-там «республіки» Зх.України. Їй-богу, більш убогих занять годі придумати, бо по змісту при 120% ненависті в населення навіть теоретично не можливі формальні самопроголошення! Але по формі, канєшно, рускі можуть усьо. Убожество! Форма без змісту – це суперпорожнеча, якою і є росія.

4. Через так звані перемовини ворог застосовує інший діалектичний спосіб подолання незгоди. А саме: в сутичці тези (раша) й антитези (Україна) він запускає третє твердження, тобто синтез. Його формула тупа, як рускі лапті: проросійська Україна. Ця формула працювала останні 30 років як формула синтезу: ви не Росія, але ви проросійські. Чому я погано дивлюся на так звані перемовини? Бо від імені України їх ведуть «діти синтезу» - пересічні діячі, які виросли й сформувалися в добу органічної для них проросійськості. Розстріляний нині Кірєєв – лише початок. Синтетичний варіант «синьожовта ліберальна Росія», я певен, є частково сприйнятним для частини еліт та олігархату – але всуціль несприйнятним на рівні озброєного суспільства. І хай так буде надалі! 

5. Вся ця ленінська бурда спирається на вульгарний монізм, згідно з яким матерія первинна, а дух – вторинний. Це і є рускій крах. Бо їхні літаючі консерви не спроможні зламати дух, як би пафосно це не звучало. Наша метафізика – це «ДУХ, що тіло рве до бою». У нашій міфологізованій матриці ДУХ – не лише первинний, але й наскрізний. Уся руска інтервенція нейтралізовується передусім ДУХОМ. Їм, матеріалістичним пітекантропам із заточеними списами, цього не понять, тому вони вже програли. Це поразка на всіх базових, фундаментальних, світоглядних рівнях. Це поразка на рівні світотлумачень. Між нами вже навіть не прірва (бо всяка прірва є розламом суміжної горизонталі) – ми вже два різні світи. Два окремі світи.