Мій авторский курс виховання молоді високо Морального духу нації на базі теологічного світогляду і моралі, шляхом ПОВЕРНЕННЯ До Морально - етичних ціннот іудейсько-християнського монотеїзму, як це зробив Великий Америуанській народ США , який проголосив в своєму Гімні, і Конституції священну клятву : In God We Trust !
Шукати в цьому блозі
понеділок, 16 грудня 2024 р.
неділя, 15 грудня 2024 р.
четвер, 12 грудня 2024 р.
середа, 11 грудня 2024 р.
Пінхас Полонскій , о зоне безопасності на горе ХАРМОН !!!
Вот так выглядит сейчас зона безопасности, занятая ираильской армией на горном хребте Хермона. Это самые высокие горы с регионе, с которых можно контролировать не только происходящее в южной Сирии, но и юго-восток Ливана, что необходимо для безопасности Кирьят-Шмона.
Присутствие нашей армии там должно стать постоянным, там должна быть создана военная база.
Такие карты в реальном времени и очень подробно по каждой точке можно смотреть здесь https://syria.liveuamap.com/
-
Пинхас Полонский
t.me/P_Polonsky
неділя, 8 грудня 2024 р.
пʼятниця, 29 листопада 2024 р.
Феномен митрополита Андрея Шептицького і його значення для сучасності
ми правдиво можемо вважати митрополита Андрея предтечею європейського екуменізму. Феномен Шептицького для мене в суперпозиції. У різних вимірах свого життя він належав до двох реальностей водночас і це не стало причиною внутрішнього розколу. Відбулась якась квантова (мета)фізика – митрополит вміщав у себе дві полярності, і це лише дозволяло йому охопити життєві процеси повніше, пришвидшити їхній перебіг. Нічогенький суперкомп’ютер, правда ж?
Спадковий граф, син заможного землевласника. Шептицький, як твердять, «був дуже багатим, напевно, як сьогоднішні мільярдери» [2]. Здобув щонайкращу освіту – навчався на юридичному факультеті у Ягелонському та Вроцлавському університетах, в тому ж Ягелонському отримав ступінь доктора наук. Опісля він продовжив вивчення права та філософії у Мюнхені та Відні. Словом, маємо всі підстави припустити – у світському житті ще тоді Романа Шептицького чекав шалений успіх. Але у 1888 р., приймаючи ім’я Андрей, він вступає у чин отців-василіян [3, ст. 110-111]. Здавалося б, почалося зовсім інше життя: послушники ж бо віддалені від земних турбот, думають іншими мірками, чи ж не так?