⚡ПИОНТКОВСКИЙ: сценарий войны РЕЗКО ИЗМЕНИЛСЯ – победа К ВЕСНЕ. В США сл...

Це остання війна | Віталій Портников @LvivMedia

🔴 Цього не покажуть по ТБ! / Пряма трансляція / @pryamiy НАЖИВО у YouTube

МЕДАЛЬ ІМЕНІ МИТРОПОЛИТА ШЕПТИЦЬКОГО

            

 https://jcu.org.ua/index.php/projects/medal-imeni-sheptickogo#

У 2012 році ЄКУ заснувала традицію нагородження видатних діячів, що сприяють розвиткові єврейського життя, медаллю імені Митрополита Андрія Шептицького. Митрополит Шептицький за часів Другої світової війни рятував та переховував євреїв. Ми пам’ятаємо та шануємо його заслуги.

Наразі медаллю вже були нагороджені відомі діячі культури, суспільні та політичні діячі України та інших країн, такі як Рональд Лаудер, Джеймс Темертей, Віктор Пінчук та Іван Дзюба.

KOZAK SIROMAHA - Ворога поборемо

😱Дубинский выдал АГЕНТОВ НА БАНКОВОЙ, Коломойский начнет "мочить" Зеленс...

💥СЕНСАЦИЯ! Все пропустили ЭТО! ВЕЛЛЕР: Белый дом вел двойную игру ГОДАМИ!

Иудаизм - это не религия, а состояние духа и философия жизни цивилизованной части Олама !

        

Істинно сказано: єврейство = іудаїзм - це не релігія, а стан душі, особливе СВІТОВІДЧУВАННЯ ОЛАМА, І ТАКИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ, які найбільше відповідають і наближає,  що дотримується їх людини, до ОБРАЗУ І ПОДОБІЮ свого Творця. На івриті – це ЕЛОГЕЙНУ – наш Бог)!

     Ні, нічого дурнішого за наївну суперечку: Є БОГ – НЕМАЄ БОГА! Юдаїзм зовсім не вимагає від вас безоглядної, фанатичної віри. Він пропонує вам шлях ДУХОВНОГО ПІДЙОМУ від тваринного стану психіки інстинктів до дотримання божественних морально – етичних норм як у думках так і в діях стосовно інших «хомо сапієнс».

        По суті, юдаїзм – не релігія, як її розуміють християни чи мусульмани, а наука, філософія життя, літопис, історія народу Тори (Книга Життя!). Захопить вас ця наука, поведе за собою - і ви, цілком можливо, прийдете до справжньої віри.
       В іудаїзмі немає нічого страшнішого за лицемірство, брехню, фальш до Господа. Тим ця релігія і жива вже сорок століть.
Атеїсти радянського, соціалістичного розливу не хочуть зрозуміти, що у багатовіковій традиції єврейського народу на першому місці ця школа знань, а вже потім продуктивна праця чи служба в армії.
          Євреїв Бог поставив на передній край війни добра зі злом, а великі жертви в передній лінії «окопів» неминучі і за атаки, і за обороні. І ось, чотири тисячі років тому, на стику імперій, у шумерському торговому місті Ур Касідім, що стоїть на головному перехресті цього шляху, при дворі царя Німрода, у його головного візира Тераха з'явився син Аврам, який почав проповідувати дисидентські ідеї про нематріальне, а духовне істоті - Творці Олама, Єдиному Господі Богу.     Коли богів багато, фундаментальний пошук відповідей на запитання «навіщо існує світ» або «яке моє завдання в ньому» — безглуздий, адже єдиної відповіді на такі питання не існує. На перший план виходить інше питання: «як краще влаштується у житті». У владі кожного з богів знаходиться якесь одне життєво важливе питання: сонце, дощ, комерція, війна, любов... Для того, щоб краще прожити, треба тільки догодити богам знайомими людині способами. Два світи. Дві картини світу. Два принципово різні світогляди.  1921 року до н. е. батько - засновник Єврейського монотеїзму і нового народу (єгудим) вивів своїх учнів та послідовників на світову арену - в Олам. Іудейський Монотеїзм почав свій благословенний шлях у світ з оголошення непорушних принципів відносини іудеїв з Єдиним Господом Богом - Творцем всього сущого. Перша тисяча років руху цим шляхом призвела до створення 8 столітті до зв. е. на території Царського шляху між Єгиптом і Шумером першої в історії людства держави, заснованого не на культі особистості племінного вождя - боголюдини, а на культі Всемогутньої Духовної творчої сили - Творця.

Але й нагорода за цю передню лінію є очевидною. Без жодного Голокосту зникли з літопису людства безліч народів, а єврейський, попри все, живий, здоровий і не виявляє слідів старечої немочі. Ось і вирішуй сам, що доводить Голокост: чи є над нащадками Якова воля Божа чи ні її?
Загальні стереотипи в релігійній свідомості наштовхують євреїв-атеїстів на таку собі подобу «торгових» відносин з Богом. Творець без імені, якого не можна побачити, не можна наблизити до себе на дотик, не може стояти біля «прилавка». Насправді, Бог євреїв нічого не винен своєму народу. Це Його народ, за задумом, винен Йому. Він нічого не рекламує, нічого не продає та не купує. Так задумано нашими праотцями, тому й дано їм Закон Божий.

І пам'ятай – ніхто не ставить тобі заслони перед відходом в іншу країну, в іншу віру, в обійми до іншого народу. Сам юдаїзм вчить свободі вибору. Іди, куди забажаєш, тільки при цьому перестань наполягати на своєму єврействі та думати, що твоя пропаганда войовничого атеїзму спрямована на зміцнення Єврейської держави.

      Наріжним каменем цивілізації Західного Вільного світу був, є і завжди буде релігійний монотеїзм. Він об'єктивно виник чотири тисячі років тому, як заперечення язичницького культу давніх людських спільнот. Приналежність народів та країн до Європейської (іудео-християнської) цивілізації Заходу визначається панівною в даному співтоваристві РЕЛІГІЄЮ! (лат. religio - "святиня", "благочестя").
Тобто, всі визнають, що фундаментом цивілізації певної людської спільності (івр.- Олама) не є рівень матеріально - технічної еволюції та спосіб виробництва - за Марксом (століття бронзове, залізне, землеробське, промислове, індустріальне, інформаційне ...). А РІВЕНЬ ДУХОВНОСТІ її Морально-моральної масової свідомості та поведінки, що має тенденцію руху до еталону - БЛАГОЧІСТЬ І СВЯТОСТІ.
Але ж святість у стародавніх з'явилася у племен і народів з давніх-давен – понад 100 тис. років тому. Але це була святість тільки своїх - місцевих гір, каміння, рік, лісів, звірів, богів, рукотворних ідолів, жертовних, молитовних, могильних споруд тощо. Стародавні люди, потрапляючи на чужу територію, носили з собою своїх ідолів, а чужих не могли визнати святими! Зрада своїм богам у своєму племені каралася смертю. Нині ми називаємо ці релігії багатобожжям. А їх прихильників – язичниками чи ідолопоклонниками.
Апогею ці релігії досягли в царствах (імперіях) стародавнього світу близько чотирьох тисяч років тому. У західній півкулі – це були Єгипет на Нілі, і Вавилон у Межиріччя.
          І між ними проходила царська дорога ( דרך המלך) , - від Дамаска до Олександрії .... Сотні і тисячі років цим шляхом йшли торгові каравани, йшли армії, - то однієї, то іншої імперії, які завжди і скрізь воюють за розширення свого "життєвого простору". Царя Німрода – самодержавного володаря, який встановив Культ своєї особистості та режим поклоніння йому як богу на землі, лякали ідеї, які проповідував Аврам. Він розумів, що такі ідеї можуть перевернути його звичний світ і позбавити НІКИМ І НІЧИМ НЕ ОБМЕЖЕНОЮ владою. Розповідь про життя і діяльність праотця Авраама міститься у книзі Буття.         Іудейський Монотеїзм склався в епоху загального ідолопоклонства, і тому ідею монотеїзму про Єдність і Єдність Б-га можна сміливо назвати унікальною, а монотеїзм іудаїзму — унікальним шляхом єврейського народу вже багато століть. Згодом, через 15-20 століть, на ґрунті юдаїзму виросли дві дочірні монотеїстичні релігії – християнство та іслам. Разом вони називаються «авраамічні» релігії, тому що в їх основі — один і той самий корінь, «дбайливо генетично генерований і зміцнений чотирма поколіннями первістків від дочок Лавана. Саме вони: і тільки вони - Іцхак, Яків стали предками АМ ІСРАЕЛЬ » колись предком Авраамом. Та картина світу, про яку говорив Авраам, йшла врозріз із картиною його сучасників. На рівні логіки заперечити Аврааму не було чого. Але складність тут була інтелектуальна, а психологічна. Відмовитись від язичництва означало відмовитися від дуже зручного способу життя. Якщо немає єдиного початку світу, тоді немає єдиного сенсу, єдиної мети його існування.
  
А ще через тисячу років тріумфальної ходи Єврейського монотеїзму в Олам призвело до того, що вже з 300 року до н. е. дві великі імперії на той час, – Грецька і Римська, замінили свої Святині = державні ідеології, з Олімпійського багатобожжя на іудейський монотеїзм.
Так, Олександр Великий - імператор Еллади, Лаванта, Сирії, Персії та Єгипту, після відвідування Іудейського Храму в Єрушалаїмі, попросив єврейських мудреців Храму перекласти Тору на грецьку! І 70 членів Синедріона виконали це побажання царя – створили «переклад сімдесяти» – Септуагінту. Група перекладачів працювала в столиці Олександрії під керівництвом вченого Деметрія Фалерського. Цей вчений грек дозволив собі до п'яти книг торі Мойсея додати і свій твір - «Книга Еклезіаста» (грец. - проповідника). 

         Імперія Олександра отримала на озброєння найпотужнішу і всепереможну духовно-ідеологічну зброю на свідомість різноплемінних варварських народів, завойованих Олександром.

          Той же фокус зробив у 320 році після нар. х. імператор Другого Риму (візантійського) -Костянтин Великий. Він зібрав Нікейський Собор християнських ієрархів з усієї імперії та затвердив рішенням Собору та указом імператора Старий і Новий заповіт Закону Божого як державну ідеологію Риму (за що отримав від Православної церкви звання Рівноапостольного Святого). І цим забезпечив духовну єдність народів Римської імперії…
А у Вічному місті – Першому Римі, Папа Римський Дамасій у 380 році розпорядився створити «канонічний» переклад цього єврейського вчення Мойсея + Новий завіт від Ісуса, з грецької – на латину. І було закладено фундамент духовно – ідеологічної єдності всіх європейських колоній Риму.
Те саме, але з невеликими варіаціями в обрядовості, і текст Корану було здійснено в Арабському халіфаті пророком Магометом для об'єднання під заступництвом Єдиного Господа Б-га ( Аллах - «Бог» - арабське слово, що означає єдиного і єдиного Бога, творця світу і пана Судного дня. В ісламі - Бог, який послав до людей свого заключного посланця (расуль) Мухаммада.) всіх арабських племен = народу, що веде свій рід від Ізмаїла (першого сина Авраама та егітянки Агар - Ішмаеля). Таким чином, на всьому просторі цивілізації трьох світових релігій Головною Святинею став Дух Святий та його Слово Боже! Ця СВЯТИНЯ матеріалізована в Скрижалях Завіту і дарованої Елогімом на горі синайській - Свитке Тори), і Святий народ (єгудим), і Свята - земля (Ерець Ісраель), і Святе місто - Єрушлаїм).        Монотеїзм своєю картиною світу породжує ідеалістичний світогляд. І витісняє на маргінес політеїзм та атеїзм, які завжди були матеріалістичними та дуалістичними. Ідеалізм не потребує пошуку Істини та об'єктивності, чи справедливості Закону Божого, тому що цей Закон і є Абсолютна істина (в кінцевій інстанції).            Матеріалістична діалектика змушена створювати цілу галузь наукових знань – філософію історичного матеріалізму, для пошуку та виправдання своїх духовних скріп - догматів. Наприклад, шукати виправдання політекономії соціалізму, яка на їхню думку працює поза мораллю та поза універсальним Моральним Законом. Вони проповідують принцип революційного насильства робітничого класу над класом буржуазії та аристократії. А також знищують Біблійне – «священне та недоторканне право приватної власності» на землю та знаряддя праці.
          

           Таким чином, дві тисячі років тому Олам розділився на два світи:
- Єврейський (він же - Європейський) світ, де духовно панує ідея (релігія = святість) Єдиного нематеріального Бога - Монотеїзм.
- Азіатський світ Політеїзму, де завжди правлять матеріальні (камінь, дерево, глина, метал…), антропоморфні чи звіроподібні ідоли та кумири… Але, скрізь і завжди, над ними стоїть жорстокий та кривавий Культ особистості правителя – Фараона, Султана, Імператора, Царя -Батюшки, Вождя Комінтерну трудящих і Батька народів, Вождя нації (дуче, фюрера,).
         Два світогляди (картини світу). 

        Дві ідеології - монотеїзм (ідеалізм), атеїзм (матеріалізм - меркантильний і бездуховний). 

         Дві етики поведінки: - моральна (не роби іншому того, чого не бажаєш собі - твої справи та думки Бог бачить і знає наперед), і - аморальна (якщо Бога немає, то все дозволено).
         У неєврейській (гойській) = (світській, атеїстичній) філософії з'явилося таке поняття як Дихотомія - протиставлення ідеалізму матеріалізму, як сутність світської філософії, з'явилася в грецькому світі вже в IV столітті, разом із прийняттям єврейського монотеїзму.
Дихотомія (грец. «надвоє поділ») - роздвоєність, ділиться на два взаємовиключні поняття. Дихотомія Інь та Ян.
Ідеалізм і матеріалізм у чистому вигляді є крайніми протилежностями філософського світогляду.
        Так, Платон вважає, що тіло належить до матеріального світу і тому смертне, тоді як душа є частиною світу ідей і безсмертна. Він думав, що душа лише тимчасово прив'язана до тіла до моменту його смерті, після чого душа повертається у свій світ форм. Душа, на відміну від тіла, не існує в просторі і часі, що дає їй доступ до абсолютної істини світу ідей.
        Важливе місце об'єктивний ідеалізм посідає у німецькій класичній філософії. Гегель вчив: «Абсолютний Дух не має фізичного буття, але присутній в організації і здійснює контроль відносин між суб'єктивним і об'єктивним духом …. , суб'єкт усвідомлює себе як із моральної субстанцією на трьох ступенях її прояви:- в сімействі, громадянському суспільстві та державі. Моральність - вміння дотримуватися морального обов'язку у межах законів; -людина знаходить моральну свободу у спілкуванні коїться з іншими людьми. Об'єднання, що формують моральну свідомість: сім'я, громадянське суспільство та держава. Держава — це не лише правова і духовна, моральна спілка людей, які усвідомлюють себе єдиним народом. Проявом єдиної моральної свідомості людей державі є релігія.» !!!!(кінець цитати Гегеля).       У ХХI столітті Цивілізація настає на уламки комуністичної імперії ідолів та кумирів культу особистості (імперія Зла).  На закінчення – вишня на торті Єврейської цивілізації, або гімн Капіталізму!  

          Наприкінці 19 століття вийшла книга, що поставила хрест на могилі політекономії марксизму - («Протестантська етика і дух капіталізму» 1905 р.) — твір німецького соціолога та економіста Макса Вебера. Основна ідея роботи полягає в аналізі впливу релігії на капіталістичний устрій суспільства.
        Капіталізм як суспільно-економічний устрій можна порівняти з деревом, що має видиму частину (ствол, гілки, листя), а є невидиму частину — коріння. Більшість соціологів та економістів вивчає видиму частину цього дивовижного дерева — його економіку, право, політику, культуру. А ось М. ​​Вебер вирішив глянути на невидиму, кореневу частину дерева — духовно-моральний устрій суспільства.
І дав чітку відповідь: корінням капіталізму є протестантизм та його етика.
Сьогодні основні ідеї Вебера, що стосуються ролі протестантської етики у становленні капіталізму, дуже популярні та відтворюються у підручниках з історії, соціології та економіки. Тому коротко нагадаємо суть теорії Вебера.

1. Протестантизм виходить з уявлення, що всі люди спочатку (ще до народження) діляться на "обраних" та "інших". Зовнішня, видима ознака «вибраності» — діловий успіх та багатство людини.

2. Людина протягом свого життя страждає питанням: «обрана» вона чи ні? Для цього він прагне досягти матеріального успіху та переконатися у своїй «обраності».
3. Матеріальний успіх у протестантизмі досягається рахунок повної самовіддачі людини у сфері своєї професійної діяльності, і навіть рахунок аскетичного життя, у яких проявляється насамперед служіння людини Богу.
4. Протестантизм з його своєрідною етикою багатства має найбільший «дух капіталізму», і він зробив основний внесок у становлення та розвиток капіталізму.

     --------------------\\\-------------------

НЕХАЙ НАСТУПНИЙ 5784 РІК БУДЕ РОКОМ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ

НЕХАЙ НАСТУПНИЙ 5784 РІК БУДЕ РОКОМ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ – ГОЛОВНИЙ РАБИН КИЄВА ТА УКРАЇНИ ЯКІВ ДОВ БЛАЙХ НАПЕРЕДОДНІ РОШ ГА ШАНА

Ребе Блайх є безпосереднім свідком і учасником становлення сучасної незалежної України. До нашої країни він приїхав зі США ще у 1989 році і застав як останню агонію Радянського Союзу, так і набуття Україною незалежності. За його безпосередньої участі відбувалося відновлення життя української єврейської громади - відкривалися перші єврейські дитячі садки і школи, запрацювала синагога на Подолі, було створено Центр компактного проживання для євреїв, що пережили Голокост, і багато чого іншого.

Ми поспілкувалися з ребе поміж двома датами. З одного боку - нещодавно українці відсвяткували тридцять другу річницю Незалежності. З іншого - невдовзі юдеї будуть відзначати настання 5784-го року, Рош га Шана. Про поєднання українського і єврейського, українців і євреїв, про бачення ребе майбутнього України – у цій бесіді.

- Ребе, Ви з боку єврейської громади України під час святкування 32-ї річниці Незалежності взяли участь у спільному молебні у Святій Софії Київській за участі Президента. Хто ще був присутній?

- Це був не зовсім спільний молебень, скоріше, спільне привітання. Це зроблено так, щоб усім було зручно, щоб представник кожної конфесії мав можливість сказати благословення до України.

Вже десь двадцять років кожного Дня Незалежності зранку робиться отаке зібрання з президентами. Це дуже-дуже цікаве зібрання голів релігійної спільноти України, Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Це унікальний захід, який робиться в України. Я не знаю інших країн, де ще є така практика.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій - це організація, яка була створена майже двадцять років тому. Раніше це було державне об'єднання, а зараз це вже незалежна організація. Після Помаранчевої революції зробили так, щоб вона була незалежною. Це дуже важливий момент для нас. Були спроби при різних президентах зробити нас залежними, але краще, якшо ми незалежні. Це недержавна організація, де представлено майже вісімдесят відсотків релігійного населення України.

- Про що була Ваша молитва?

- У мене є традиція - вже восьмий рік я читаю Псалми Давида. І кожен рік я читаю псалом, який відповідає кількості років незалежності України. Наприклад, цього року ми починаємо тридцять третій рік незалежності - я читав псалом тридцять третій, псалом українською мовою.

До речі, ми зараз робимо оригінальний переклад. Наразі не існує українського перекладу Псалмів Давида зі стародавньої єврейської мови, якою вони були написані Царем Давидом. Це дуже унікальна і дуже цікава робота, яка робиться Інною Марківною Іоффе (директор Єврейської конфедерації України – ред.), вона перекладає. І ці псалми читаються вже вісім років, здається. Це дуже цікаво. Але я все одно хвилююсь, тому що українська мова для мене не моя перша, не друга, не третя і не четверта. Можна навіть сказати - не п'ята, а шоста мова, яку я вивчив. Але дуже важливо для мене і для нас усіх зараз, щоб усе було українською.

Я зараз почав читати для всіх тижневі розділи Тори українською. Пригадую, як у 2001 році, коли ми зустрічалися з Папою Римським, Іваном Павлом Другим, так і тоді я теж читав українською свій виступ. Тоді це було дуже-дуже важко для мене, а з кожним роком становиться легше, тому що в мене є практика.

- У 33-мі псалмі Давида є те, що можна віднести до України?

- Кожного року можна знайти у відповідному псалмі те, що стосується нашого поточного стану. Наприклад, цього року було про те, що жоден цар не може перемогти у війні, розраховуючи лише на чисельність армії.

Ми розуміємо, що тут мається на увазі путін. Він має дуже багато людей в армії, але це не дає йому перемоги. А перемогу отримує той, хто покладається на Бога. І Бог дає цій армії перемогу.

Чи, скажімо, Пригожин, який нещодавно загинув. Він був упевнений, що він дуже могутня людина. І за секунду – «Я прийшов - тебе нема. Підманула, підвела».  Тобто, його вже нема. Отже, ми бачимо, що Бог керує світом і життям людини, і перемогою у війні. Тобто, перемога необов'язково буде завдяки кількості солдатів. У нас менше солдатів, ніж у росії, наприклад. Але ми бачимо, що Бог надає перевагу Україні.

І я читаю цей псалом кожного дня в цей рік, тридцять третій рік від незалежності. Я просив і президентів читати. Мені здається, якщо наші вожді будуть теж кожен день читати цей псалом, це дає і їм також духовну силу, щоб знати, що Бог з нами. А якщо Бог з нами, нам нічого більше не треба.

- Чи є у Вас найулюбленіший псалом, або такий, який найбільше пасуватиме долі України?

- Ну, є дуже багато таких псалмів. Розумієте, цар Давид був воїном. І він дуже багато воював, і будував теж дуже багато. У кожному псалмі можемо знайти те, що стосується України і воєнного стану. Є, наприклад, сто дев'ятий. Там дуже багато про те, щоб Бог надав допомогу для перемоги над поганими людьми.

Цар Давид написав дуже багато псалмів. З них сто сорок дев'ять ми читаємо, останній псалом, сто п'ятдесятий, – там тільки музика, там слів нема. Тому що музика - це мова душі, мова серця. Ми можемо сказати дуже багато, але все, що ми скажемо, - це слова, які применшують наші думки і наші можливості, порівняно з тим, що є у нас у душі.

Мені здається, що треба навчатися і знати усі псалми Давида. Треба розуміти, що цар Давид прожив своє життя і ніколи не втратив своєї впевненості і надії на те, що Бог з ним. За будь-яких проблем, які у нього були – а в нього було дуже багато проблем впродовж життя - він ніколи не втратив оцієї впевненості. І це найбільш важливий урок в наші часи, це те, що нам треба. Ми читаємо псалми і просимо Бога, щоб він нас слухав і дав нам те, що тоді він дав царю Давиду. Коли ми вивчаємо його життя і бачимо, як йому було тяжко, ми розуміємо, що наші проблеми - це не проблеми.

- Дай Боже українцям відсвяткувати і сто восьму, і сто сорок дев'яту річницю. А потім почати читати псалми Давида спочатку. Чи може цей переклад псалмів вийти в одному з проєктів Єврейської конфедерації України – «Єврейській бібліотеці», в якій вперше друкуються українські переклади значущих творів про євреїв і Ізраїль?

- Ми дуже хочемо це зробити. Але це багато роботи. Я дуже-дуже хочу, щоб цей переклад було зроблено зі стародавньої єврейської мови. Це все важко, тому що потрібні люди, які знаються на нашому кодексі святої мови на дуже високому рівні. І одночасно такі, що знають гарно українську. Треба робити перекладати, редагувати. Але ми це зробимо. Ми намагатимемось цього року зробити першу книгу, перші сорок два псалми. Коли це буде, далі буде легше зробити інші.

- Ще один проєкт Єврейської конфедерації України - відновлення Менори у Дробицькому Яру. Чи є вже інформація, на якій стадії цей проєкт? Чи буде це відновлення до первісного вигляду, чи це буде зроблено частково? І чи взагалі треба її відновлювати? Можливо, її треба залишити в тому вигляді, якого їй надали росіяни?

- Як вони її «перебудували». Знаєте, завжди постає подібне питання у зв'язку із такими подіями.

Наприклад, у нас було дуже багато пам'ятників Леніну. Зараз нема жодного. Але, мені здається, що, коли б, наприклад, у Києві на бульварі Шевченка залишився один пам'ятник, ми могли б казати: от, дивіться, оця людина сподівалася, що те, що він робить, це буде назавжди. Його вже нема, але він дуже багато злочинів зробив по відношенню до дуже багатьох людей.

Я могу вам навести ще один приклад. Діти, які зараз навчаються в українських школах, не всі знають, хто такі Ленін, Сталін, вони навіть не знають, хто такий був Гітлер. Вони не знають, хто такий Брежнєв чи Косигін, чи Берія, чи Хрущов. Вони не знають Черненка, і що був такий Андропов. Я це вивчив, до речі, в американській школі. Так, ми вивчали світову історію. Там це все було.

А коли я запитав у школярів, які навчались у Києві в єврейській школі, хто такий Гітлер, вони не знали. Так, вони знали, що він був німець і що він був поганою людиною. А звідки він був, що він таке був, яку посаду обіймав – ні.

І якщо ми приберемо всю історію подалі з очей, вони цього ніколи не будуть знати. А коли ми це залишимо, це буде для нас вічною пам'яттю. Всі будуть знати, чого це у Дробицькому Яру такий поламаний пам'ятник. І ми зможемо сказати: тому що спочатку це зробили для євреїв, які згинули під час Голокосту, а потім прийшли росіяни і ось так «переробили».

Мабуть, треба зробити так: побудувати новий пам'ятник, але залишити старий також. І тоді ми вшануємо пам'ять тих євреїв, для яких було побудовано Меморіал у Дробицькому Яру, там, де їх було вбито фашистами. А поруч – те, що зробили фашисти сьогодення. Рашисти – вони не дуже далекі від тих фашистів. Щоб знали, що ось були такі, і є такі. Мабуть, так треба зробити.

Але це ще буде приймати рішення і міська рада, і наші культурні експерти. Але є сенс залишити старе і добудувати нове.

Так само, як є сенс, на мій погляд, зібрати всі пам'ятники Леніну в одному місці, щоб всі знали, що таке комунізм. Як комунізм десь за сто років, від початку марксизму і до кінця комунізму, впливав на життя мільярдів людей, і як від цієї ідеї загинули десятки чи сотні мільйонів людей. Від цієї ідеї комунізму.

Як його було вигадано, і як було втілено. І в цьому музеї треба показали, що комуністи були атеїстамии, які не вірили в Бога, але вони створили своє божество, і це був Ленін.

Тому такий музей комунізму потрібен. Як у нас кажуть у єврейській пісні: «Треба знати, як гуляти, треба знати, як брехати - перед Богом відповідати».

- Єврейська громада України напередодні повномасштабного російського вторгнення переживала чи не пік свого розквіту. Але сталося це вторгнення. Наразі загинуло, потрапило в полон багато євреїв, ще більше виїхало за кордон - до Ізраїлю, до Штатів, до Європи, по всьому світу роз'їхалися. Знищено багато пам'яток єврейської спадщини. Це буде непростим завданням після перемоги, яким чином відновлювати українське єврейське життя. Чи усвідомлюєте Ви обсяги того, з чим Вам доведеться зіткнутися для вирішення цих проблем?

- Хочу сказати, що ми не чекаємо до кінця війни і до повної перемоги. Ми вже завраз починаємо. Цього року ми відкриваємо декілька шкіл. Ми вже зробили бомбосховища для цих шкіл і для дитячого садка. Ми розуміємо, що зараз нема стільки дітей, скільки було до початку цієї повномасштабної війни. Але, коли ми починали, коли я приїхав у 1989 році, теж в Україні було дуже багато євреїв і  дуже мало синагог. Шкіл не було, євреї сімдесят років були відірвані від єврейства. І треба було все починати з нуля. За допомоги Божої, ми змогли побудувати дуже багато і відновити єврейське життя в Україні.

Пригадую, як колись я був на зустрічі з медведєвим, коли він був президентом росії. Це було вже багато років тому, десь у 2009 році. І він мені сказав, що ось, мені доповіли, що ви побудували у нацистській Україні єврейські громади. Я йому відповів: «Ну, що ви таке кажете? Ми дуже гарно і працюємо, і живемо в Україні. Там єврейська громада розквітає і жодних проблем не має». Навпаки, мені здається, що українська держава з початку нашої незалежності надала дуже багато можливостей для єврейської громади, щоб вона процвітала в Україні. Так воно і було. Зараз починаємо ще раз.

Мені здається, що Україна буде іншою, ніж вона була до початку цієї війни. У нас життя буде іншим і все буде по-іншому. Я зараз, кожного разу, коли приїжджаю до Києва, бачу, що це вже інше місто, інша громада, інші люди.

Ми розуміємо, і Президент це кілька разів уже казав, що нам треба буде жити, як в Ізраїлі. Знаючи, що біля нас є ворог, і цей ворог може по нас стріляти, не дай Боже. Нам треба, щоб у всіх школах і у всіх громадських будівлях були бомбосховища.

Зараз Москва почала відчувати, як ми живемо в Україні. Хіба вони колись думали, що до них будуть з України прилітати дрони? Ні. Тепер нехай трошки відчують, як це, коли за один день може бути до восьми тривог.

Я впевнений, що перемога буде українською, з Божою допомогою. Я впевнений, що ми побудуємо нову українську спільноту, демократичну і сильну, яка буде побудована із новим смислом, оскільки смисли життя змінююься.

Буде все по-іншому. Ми бачимо, скільки людей загинуло на війні. Ми ще не знаємо, скільки повернуться з тих мільйонів, які виїхали. Але, мені здається, що приїде дуже багато молодих людей, які бачать і розуміють, що Україна має дуже великі перспективи і в бізнесі, і у перебудові всіх міст, які росія зруйнувала.

Буде цікаве життя. Коли я приїхав до Радянського Союзу у вісімдесят дев'ятому році, я не чекав, що у дев'яносто першому буде у нас незалежність. Я не чекав, що у нас будуть президентські вибори. Я не чекав, що у 2004 буде Помаранчева революція, і що у 2010 Янукович стане до влади.

Розумієте, у нас було дуже багато up and down (зліти і падіння – англ.) за ці тридцять три роки. І я бачу, що зараз це один з тих up and down у розвитку України як держави, як політичної нації. І цей розвиток відбувається дуже цікаво, для мене особисто дуже цікаво.

Дуже багато було проблем і викликів перед Україною. І, слава Богу, Бог допоміг їх подолати і винести уроки. Я впевнений, що так буде і зараз. Україна відновиться і перебудується. Люди розуміють, що нам треба змінити наші погляди на життя. Те, що ми робимо зараз – це для того, щоб у наступних поколінь усе було вже по-іншому.

- Українці під час російського вторгнення відчули дуже потужну підтримку з боку єврейської світової спільноти. Винесемо за дужки позицію офіційного Ізраїлю, оскільки ми достеменно не знаємо, що там відбувається за лаштунками. Але, з іншого боку, за деякими даними, кілька сотень ізраїльтян воюють на нашому боці, більше двадцяти загинуло. Не кажучи вже про безпосередньо українських євреїв, які разом з українцями виборюють нашу і свою незалежність. У чому, на Ваш погляд, природа такої підтримки українців?

- Євреї, які зараз воюють чи працюють, чи роблять ще щось для пітримки українців і України - це дуже важливий момент для них. В тому числі для євреїв - вихідців з України, які живуть в Ізраїлі і там служили в армії. Вони розуміють, що зараз іде війна добра проти зла і світла проти пітьми. Тому вони і їдуть в Україну.

Те, що відбувається у стосунках між Ізраїлем і Україною, теж дуже важливо. Але, як ви і сказали, ми не про все знаємо. Ну, я трохи знаю, хоча і не кажу зараз про це. Там є дуже багато важливих речей, які робляться.

- І наостанок. Невдовзі буде єврейський Новий рік, Рош га Шана. Чи можете щось побажати українцям євреям?

- Хочу всім побажати: щоб був солодкий рік, щоб був рік Перемоги України і мир у всьому світі!

Мені здається, що у українців зараз є можливість змінити порядок у всьому світі. Щоб зрозуміли будь-які багаті чи сильні держави, і ті, які бажають бути супердержавами: якщо їм здається, що для того, щоб бути супердержавою, треба знищити меншого - це так не отримується.

Ми маємо можливість і навіть обов'язок перемогти. І «супердержаву» також.

Нехай буде солодкий рік, щоб усі повернулись до своїх домівок, були здоровенькі і все було добре. Шана това!

 

Бесіду вів Олександр Євсюков

ДОЛУЧАЙТЕСЯ НА FACEBOOK

ПІДПИСУЙТЕСЯ У TWITTER

Пастка добросердного пацифізму

Автор: Мирослав Маринович  

( https://risu.ua/pastka-dobroserdnogo-pacifizmu_n142211?fbclid=IwAR3D59LZAVqTzc6WIBQ8edoEmQHeSdxgZQtShjdfTqmfV6PY0pNKDCC984A )

Коротше кажучи, вони, здається, забули слова єпископа Десмонда Туту: «Якщо ви тримаєте нейтралітет у ситуаціях несправедливості, то ви стали на бік гнобителя».

Израиль переживает беспрецедентную информационную атаку со стороны спецслужб России.

Клепаются фейковые странички ведущих изданий, делаются нелепые вбросы, форсится антиукраинская реклама. Например вот одна из тг-сеток. Это международная сеть, якобы новостных каналов, которая действует не только в Израиле. 

Один из их постов: взяли значит украинскую книжку о евреях, служивших в рядах Армии УНР, и пишут, что мол украинцы такие антисемиты, что издали книгу о евреях-большевиках-чекистах, действовавших против украинцев после революции 1917-1920 гг. 

Расчет на то, что ивритоязычные не будут лезть и проверять эту информацию. И тут срабатывает закон о том, что чем чудовищнее ложь, тем охотнее в нее верят, особенно если бесконечно ее повторять. Такие вбросы рассчитаны на то, чтобы вызвать обсуждения среди израильтян, по типу: 

— Дуду, ты видел там русня сделала фейк, как украинцы убили 100500 евреев?

— Хаха, да, тупой фейк, еще и на иврите писать не умеют.

— Ага, реально дебилы.

— Слушай, а ведь шото такое было, шо таки убивали украинцы евреев...

— Та да, мутная тема, може и было, ничего непонятно, что-то там с Бандерой связано.

— Реально?

— Все может быть.

Дешевые приемы, но, увы, действенные. Удручает, что всю эту гниль не зачищают. 

В Общей службе безопасности Израиля (ШАБАК) есть два отдела - арабский и еврейский. Очень не хватает русского отдела. Напомню, что ШАБАК в 50е годы направлял все усилия против израильской партии МАПАМ, которую подозревали в шпионаже на СССР. В дальнейшем в Израиле таки были обнаружены и пойманы шпионы работавшие на СССР. На тот самый СССР, который забесплатно по-горло вооружал новейшим советским оружием Египет, Сирию и другие арабские странны, стремившееся буквально под чистую уничтожить еврейское государство. 

Сегодня история повторяется. Москва вооружает Иран, Сирию, "Хезболлу", принимает у себя на ковер делегации ХАМАСа, но в ШАБАК есть по прежнему только арабский и еврейские отделы... Может пришло время? А? Потому что потом будет поздно.

@yigal_levin

⚡"Можем повторить!"- нове зелене гасло… | ПолітПросвіта

ВЕРА ПРЕДКОВ СПАСЛА ЕВРЕЕВ.

 Зиновий Гордон 

 ВЕРА ПРЕДКОВ СПАСЛА ЕВРЕЕВ.
В чём секрет долголетия еврейского народа? Более четырёх тысяч лет прослеживается история евреев. Начинается она в государстве шумеров, самого древнего народа и самого загадочного, положившего начало человеческой цивилизации. Евреи – народ высочайшей пасионарности, этногенез которого не затухает. За эти тысячи лет по Земле прошли множество народов и бесследно исчезли. В чём секрет?
Творец отличил Человека тем, что дал ему Разум и Свободу Выбора. Он вдохнул в Человека душу. В животное Он вдохнул душу. Авраам и Моисей преданностью Творцу заслужили право быть Хранителями Торы, Книги предназначенной для всего человечества, не только евреям. Доступ к этой Книге имеют все. Но только евреи преданно её изучают, следуют её заповедям. И никто их с этого пути не может увести.
Творец пунктирно приоткрыл завесу над тайнами мироздания, дал заповеди, по которым следует человечеству жить, чтобы уцелеть. Дальнейший путь к познанию Человек должен пройти сам. Для этого ему дан Разум и Свобода Выбора между добром и злом. Чем больше узнает человек об окружающем его мире, о себе, следуя при этом морали и образу жизни, указанной в Торе, тем ближе он к Творцу. И процесс этот бесконечен и потому евреи как народ вечны. Пока они соблюдают Завет. Вот почему евреи дали миру множество учёных, основоположников новых направлений в науке, технике, в экономике, искусстве.
В Человеке идёт постоянная борьба между животными инстинктами и духовностью. Войны, убийства, революции, насилия, грабежи – всё это порождение животных инстинктов. Человек своей духовностью должен подавлять животные инстинкты. Закон и правосудие – это помощь человеку слабому справиться с собственной жестокостью. Человека бездуховного останавливает страх наказания.
Изменение, «реформирование» иудаизма, Торы приведёт к исчезновению еврейского народа, разрушению его союза с Творцом. Этот мир построен по законам Торы. Извлеките кирпич из этого мироздания и мир рухнет. «Реформаторы» могут создать мир по образу своему и подобию?
Евреям известны реформаторы: Один из них пытался реформировать иудаизм и получилось христианство. Звали его Иешуа. Под знаменем этого еврея сжигали на кострах, устраивали погромы, насильно крестили. Второй "реформатор" создал ислам. Звали его Магомет. Собственно, он сотворил не религию, а военно-политическую доктрину под мистическим соусом с целью завоевания мира. И надо признать, доктрина успешно действует. К концу жизни Магомет уже правил Аравийским полуостровом. Завоевание мира исламом продолжается. Последователи этих "реформаторов" тщетно пытаются уничтожить иудаизм. "Реформисты", появились в Германии примерно 200лет тому назад и представляли интересы стремящейся к ассимиляции части еврейства Германии. Они считали себя носителями немецкой культуры, почти немцами. Более 100тыс. ассимилированных евреев участвовали в войне на стороне Гитлера и 500тыс евреев воевали в рядах Красной Армии, уничтожившей Гитлера.
Всего на фронтах второй Мировой войны против фашизма воевали 2 млн евреев.
Цель «реформаторов» - разрушение иудаизма. Пользуясь засильем левацкой идеологии в израильских СМИ, они имеют полную возможность проповеди своей лживой критики Торы и Традиций. Присвоившие себе звание «раввинов», они совершают однополые браки гомосексуалистов и лесбиянок, заменяют субботу на воскресенье, сочетают браком людей разной веры. В то же время выступления раввинов традиционного направления вы не увидите в израильских СМИ. Что мы знаем о раввине Куке, основоположнике религиозного сионизма? Что мы знаем о раввине Кахане, противнике политики левых правительств Израиля, приведшей к позорному договору Осло, погубившему тысячи евреев. Ежесуточные обстрелы арабскими бандитами еврейских городов и поселений – последствия всё того же договора Осло. Может Перес или Бейлин покаялись о содеянном? Кстати они за реформирование Иудаизма, хотя относят себя к атеистам.
«Раввин» реформированного иудаизма Фойгель в газете всем известного своими антисемитскими взглядами Александра Проханова «Завтра», опубликовал письма, в которых он от имени еврейского народа просит прощение у «бедного русского народа» за причинённые ему страдания. За все беды, причинённые большевиками народам СССР, по Фойгелю, виновны жиды. Вывод: бей жидов, спасай Россию. С каким восторгом восприняли эти покаяния антисемиты России, Проханов, Шевченко, казачество! Оказывается, они были правы, когда устраивали погромы, убивали еврейских детей и женщин. Слава Чёрной сотне, петлюровцам, гайдамакам, гетьману Хмельницкому, вырезавшему свыше миллиона евреев. Слава полицаям и эсэсовцам, за немцев выполнявших грязную работу по уничтожению 6 млн евреев. За что мы должны прощение просить? За уничтожение еврейской культуры, за убийство Михоэлса, уничтожение выдающихся деятелей еврейской культуры? Еврейский народ честно трудился во всех областях науки, техники, производства, культуры в условиях ограниченного доступа во многие учебные заведения, запреты на профессии – и за это просить прощение? Из трёх маминых братьев, призванных в армию в 1941 году, двое погибли, один вернулся раненным. А их детям и вдовам кричали, что евреи воевали за Ташкент. За это просить прощение? В небольшом украинском городке Новозлатополье убиты мои дедушка и бабушка. Убиты вместе с 800 евреями. Погибли от рук своих «добрых соседей» пособников фашистов. Две семьи наших родственников брошены в ствол шахты в г. Сталино. И за это просить прощение?
Я 40 лет проработал в угольной промышленности, прошёл путь от сменного инженера до заместителя генерального директора по производству Всесоюзного объединения, получал льготную пенсию, которую у меня отняли при выезде в Израиль. И за это просить прощение?
Я не прошу прощение у русского народа. Я перед ним не виноват. Мы вместе пережили и победили в Отечественной войне, вместе голодали, стояли в очередях за куском хлеба. Нужно ли просить русскому народу прощение у евреев – это дело совести русского народа.
Фойгелю нужно просить прощение перед еврейским народом за свои антисемитские выступления, за лживые измышления. Перед русским народом вы можете каяться от своего имени, от имени своих родителей. Вы облили грязью не только живых евреев, но и 6 млн евреев погибших в Холокосте.
К сожалению, вы не единственный еврей, предавший свой народ. Солженицын описал выкреста Якова Брофмана, который давал советы царю, как уничтожить евреев=иудеев.
История помнит «реформаторов» Шабтая Цви, «который закончил свой путь принятием ислама, Якова Франка в Польше, который , находясь в Турции, принимал ислам в общине дёнме, дважды принимал католичество и вёл переговоры с русским духовенством о массовом принятии православия всей его общиной». Можно вспомнить Александра Меня, которому не простили православные его еврейского происхождения. Предатель он и есть предатель. Кто его любит? 

Пригожин - Ну что ж ты фраєр сдал назад

Присутність Святого Духа –(‏שְׁכִינָה ) - головний фактор нашої перемоги.

שְׁכִינָה‏‎  

   Присутність Святого Духа – головний фактор нашої перемоги.

      Так було на Майдані, під час Революції Гідності. Шехіна з нами і зараз на фронті, і в тилах нашої воюючої країни ! Амен.

          Шхіна або Шехіна     -   שְׁכִינָה‏‎    
 ‏          - присутність ; перебування.
       В іудаїзмі і кабалі — термін, що означає присутність Бога, сприймається і у фізичному аспекті.

         В Біблії це слово вживають на позначення Слави Господньої, так само, як і згадана 6 разів у Корані Сакіна (араб. سكينة‎, sakinah).
Слово «Шехіна» має жіночий граматичний рід.

          Коли Дух Божий сходить до людини і осіняє її повнотою свого натхнення, тоді душа людська сповнюється невимовною радістю, бо Дух Божий дає радість всьому, до чого б Він не доторкнувся.
       Аристотель і Філософія історії, яка заснована Гегелем в його Феноменології Духа, стверджує, що кожен народ має духовну силу, а єврейський народ володіє духовною силою в чистому вигляді, яка безпосередньо корениться в Абсолютному Дусі.

      Духовна сила іудеїв називається Шехіна, і це поняття пояснює твердження вчителів закону, згідно з якими Шехіна є сакральною Святинею        ІУДЕЙСЬКОЇ ТЕОСОФІЇ І СВІТОГЛЯДУ .