Шукати в цьому блозі

четвер, 9 лютого 2023 р.

Религиозная ценность демократии. ПИНХАС ПОЛОНСКИЙ

Религиозная ценность демократии    


Религиозная ценность демократии

В чем религиозное значение демократии и какое направление ее развития больше отвечает ценностям Торы

1. Бог сотворил мир "внешне несовершенным", а человека создал в образе и подобии Себя самого и дал ему свободу, возможности, творческий потенциал и ответственность за свое будущее – для того, чтобы человек, исправляя мир, мог духовно расти и взрослеть, и этим приближаться к Богу.

2. Поэтому в том, что человек создает (например, наука, искусство, социальные движения), даже если это творчество происходит совсем не в рамках религиозной традиции, есть искры Божественного света. И религиозная традиция должна углубляться в это человеческое творчество, выявлять в нем искры Божественного света и интегрировать их в религиозное пространство – иначе религия не может быть полноценной.

3. Особенно это касается глобальных трендов развития человечества – они имеют Божественный источник. А одним из глобальных трендов является все большее вовлечение всех людей в управление социумом, в котором они живут. В начальные эпохи социумом почти безраздельно управляет монарх, постепенно знать получает права, потом в это вовлекаются все владельцы недвижимости. Постепенно мир приходит к тому, что в управлении имеют право участвовать все взрослые члены сообщества – и такая система называется "современной демократией". У нее могут быть разные конкретные формы, но общий принцип – это "самоуправление социума и народа".

Разумеется, демократию нельзя идеализировать, у нее есть немало недостатков (еще с античности символом этих недостатков считалась казнь Сократа). И до демократии нужно дорасти – и в мире еще есть немало таких стран, которым демократия пока что противопоказана. Однако для продвинутых западных социумов демократия очень важна. И она является результатом столь важного мирового тренда на протяжении всей истории человечества, что в ней обязательно должны быть Божественные искры.

4. Мы хотим выявить Божественные искры НЕ во внешних формах демократии (типа власть большинства, права меньшинства, разделение властей и т.д.) – а именно в сущности демократии. Которая состоит в том, что общество само (а не "начальники") решает про себя и про свою жизнь, несет ответственность за свое будущее. И поэтому каждый человек в этом обществе ответственен не только за себя, но и за свой город, район и страну.

При такой свободе и ответственности люди становятся несравненно более духовно взрослыми, чем при различных "патерналистических" политических системах.

Таким образом, религиозная ценность демократии состоит в том, что по сравнению с другими политическими системами она дает больше возможностей к духовной взрослости и духовному росту.

5. Разумеется, демократическую систему нужно и далее постоянно реформировать и улучшать. Из вышеприведенных религиозных соображений следует, что с точки зрения Торы улучшать ее нужно в направлении: (1) децентрализации, возможностей человека максимально много решать на местном уровне где он больше понимает, больше влияет и более ответственен; (2) и также по возможности перехода к прямым формам демократии, когда человек максимально возможно по всем вопросам принимает решение сам, или, по крайней мере, напрямую выбирает людей на государственные и общественные должности и как можно меньше делегирует другим свое право выбора (министрам, парламенту, горсовету и тем более чиновникам). Поскольку нет возможности во все вникать самому – на практике сегодня следует стремиться к смешанной "частично прямой, частично избираемой" демократии.

Такие изменения улучшат как текущую эффективность государственного управления, так и будут позитивными для духовного взросления человека и социума, что тоже важно даже и в практическом плане.

Чтобы продвигаться в таком направлении, необходимо глубокое изучение демократии и выдвижение религиозных политологов.

6. В иудаизме отдельно есть проблема в том, что концепция "Ждем Машиаха" (он придет и сам сделает все как нужно), а также концепция "Царя-Машиаха как идеала государственного устройства" - ориентируют человека на личную пассивность в социальных и государственных делах.  Если есть те, кто знает, как лучше – то мне самому не нужно и думать, мое дело лишь моя личная жизнь". Это вредные побочные эффекты классической мессианской концепции иудаизма. В отношении прихода Машиаха они исправляются с помощью деперсонализации Машиаха в учении р. Кука и религиозном сионизме ("мы сами и есть Машиах, поэтому нужно не просто ждать Машиаха, а самостоятельно действовать и реализовать мессианскую программу"). В отношении ложной идеализации монархической системы правления – это преодолевается выявлением духовной и религиозной ценности демократии.

7. Поэтому совершенно неверно что идеалом иудаизма является монархия. Даже если Машиах бен-Давид будет персоной (а не только социальным движением, как Машиах бен-Йосеф, в эпоху которого мы в Израиле живем сейчас) – он, скорее всего, будет не "властвующим монархом", а  "символом единства и модератором конфликтов" при демократической системе правления, какими являются монархи в современных демократических странах Европы.

В любом случае – откат к более патерналистским схемам правления означал бы духовную деградацию социума, поэтому никак не может случиться при развитии мессианского процесса.

*   *   *

четвер, 26 січня 2023 р.

Хрещений батько


Арешт глави сицилійської мафії Маттео Мессіни Денаро став першочерговою новиною в італійських медіа і потіснив навіть смерть національної ікони, незрівнянної Джини Лоллобриджиди. Ще б пак! Адже Денаро, який вважається наступником іншого «хрещеного батька», Бернардо Провенцано, заарештованого ще 2006 року, ховався від правосуддя цілих три десятиліття. Навіть коли він не очолював козу ностру, вже був відомий гучними вбивствами: фотографії жертв нерідко займають цілу сторінку в газетах. Перше значне вбивство – усунення конкурента батька. Його коханку, яка була на третьому місяці вагітності, Денаро задушив особисто. Саме Денаро пов'язують із вбивствами двох легендарних сицилійських слідчих, які боролися з мафією, – Паоло Борселліно та Джованні Фальконі. Й ось вона, іронія справедливості: імена вбитих слідчих уже багато років носить аеропорт у Палермо, а Денаро, одного з можливих організаторів замаху, затримано лише зараз.

 

 

Можна, звичайно, говорити про особливу спритність мафіозного боса, але й попереднім «хрещеним батькам» вдавалося ховатися роками, якщо не десятиліттями. При цьому вони практично ніколи не залишали Сицилію. Чи означає це, що про їхнє місцезнаходження ніхто ніколи не знав?

 

Ні, це означає, що коза ностра – суспільний устрій Сицилії до цього дня. Є мужні люди, які борються із цією напастю, ризикують життям, живуть щодня як на війні. І є мовчазна більшість, яка впевнена, що в ситуацію краще не втручатися, мафію не здолаєш, та вона й не заважає жити особливо. І є мафія. Та сама, яка нібито безсмертна. Мафія, яка може вижити лише в умовах контрольованої корумпованої економіки та національної солідарності щодо збереження цього злочинного укладу.

 

Хіба не так ми жили в нашій країні до 2014 року, та навіть і до 2022 року? Були мужні люди, які хотіли, щоб Україна стала нормальною європейською демократичною державою. Була мовчазна більшість, яка взагалі не розуміла, чого від неї хочуть, і цікавилася всіма цими «західними цінностями» лише в тому випадку, якщо це було пов'язано з конкретним покращенням рівня життя конкретної сім'ї. І була мафія – проросійські політики, бізнесмени, популісти, їхня обслуга в медіа та розважальному секторі, вся ця багатоголоса кремлівська агентура, яка чудово розуміла, що надто бездарна, щоб вижити у нормальному світі.

 

Власне, ту Росію, яка на нас напала, і побудували бездарі й нікчемності – втілена сірість, подивіться на Путіна. І ці люди могли перемагати на виборах, заробляти мільярди та збирати зали для глядачів тільки в умовах збереження мафіозного «совка». Тому їх так завжди рвало на схід після всіх мерзенних пиятик. Ну просто подивіться на них усіх неозброєним оком – тепер, коли їхній вплив закінчився, коли їхні підприємства зруйновані, коли їхні партії заборонені, а з їхніх храмів утікають. Просто подивіться на всіх цих гоблінів – і ви зрозумієте, що мафія є безсмертною тільки тоді, коли знаходить опору в мафіозному суспільстві.

 

А українське суспільство – принаймні до цієї великої війни – було саме таким суспільством.

 

У класичному романі «Леопард» блискучого італійського письменника Джузеппе Томазі ді Лампедузи головний герой, сицилійський аристократ дон Фабриціо Корбера говорить гостю з материкової Італії, що сицилійці ніколи не стануть інтегрованою частиною нової держави тому, що не хочуть вчитися, але вважають себе втіленням досконалості. Дон Фабриціо мав рацію не в усьому: сицилійцям вдалося поширити вплив і суть мафії на весь Апеннінський півострів, який не був знайомий із такою громадською «самоорганізацією» до возз'єднання. Десятиліттями італійці намагаються вибратися з-під завалів, але оскільки коза ностра все ще є сильною на Сицилії, небезпека нікуди не зникає.

 

Наші можливості, хоч як це дивно прозвучить, перевищують італійські. Мафіозна організація суспільства – це не наш, це московський принцип існування, це острог, опричнина, ГУЛАГ, кримінальна романтика, шансон, весь цей кошмар, усе те, що окупант десятиліттями привносив у наш світ, знищував українські підвалини, не давав нам можливості розвиватися. Якби не війна, так було б десятиліттями, ми так і гнили б, а смак легких російських грошей, запах газу, плинність нафти і білий порошок кокаїну в номерах фешенебельних готелів залишилися б тим павутинням, в якому намертво заплутувалися всі обранці й улюбленці України.

 

Але мафії – і це теж один із її важливих законів – не можна йти в бій із відкритим забралом. Мафія будує свої плани у тиші. Кремлівський «хрещений батько» припустився помилки, яку ніколи не робили справжні «хрещені батьки» – батьки справжньої мафії, а не цього підмосковного нужника з діркою.

 

Саме тому сицилійська мафія має шанси пережити кремлівську, а Україна має шанси очиститися й одужати. Мафія не є безсмертною.

 

 

22.01.2023

неділя, 22 січня 2023 р.

Молімося разом за соборність нашого Народу, Держави та Церкви!

 


Митрополит Епіфаній
 
   


2 ч. 
День Соборності цьогоріч ми відзначаємо з особливим почуттям спільної справи, єднання та згуртованості довкола захисту нашої національної ідентичності, нашої рідної Батьківщини, соборної, неподільної України. А головне – ми з вами соборні духовно, бо пам’ятаємо уроки історії: в єдності наша сила, в розділенні – поразка.
Духовна єдність народу – це міцний наріжний камінь державного дому. І які б стихії чи лиходії не намагались пошкодити цей дім, на міцному фундаменті він обов’язково встоїть, відбудується.
105 років тому (22 січня 1918 року) вперше в XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік, 22 січня 1919 року, на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання двох республік на українських землях, УНР і ЗУНР, в єдину державу.
В той історичний день все розпочалося з молебню в храмі Святої Софії. Після богослужіння священнослужителі урочистою процесією з хоругвами доєдналися до зібрання на площі, де був проголошений «Універсал соборності»: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України…». Завершилася урочиста церемонія державного возз’єднання українського народу святковим молебнем і великим військовим парадом легіону Українських січових стрільців.
Минуло трохи більше століття з тої події, і знову Українська Церква і українське військо – з нашим народом, на сторожі нашої незалежності, нашої соборності і свободи. Як і має бути. І наша, Православна Церква України, робить все від неї залежне, аби підтримати в цей непростий час війни українську державу і український народ. Всі ми – єдині в прагненні вільно жити у власній державі, на рідній землі, думати і молитися рідною мовою. І ми є сильними у нашій соборності – бо ми об’єднані не брехнею чи ненавистю, як наші вороги, а правдою і любов’ю – до Бога і до наших рідних, ближніх, до нашої історії, Батьківщини.
Молімося разом за соборність нашого народу, держави та одного з її наріжних каменів – Української Церкви!

субота, 21 січня 2023 р.

Идейные истоки экзистенциальной "религиозной " войны с Украиной всегда вытекали из Лубянки

 🤡Путин уволил помощника секретаря Совбеза генерал-лейтенанта ФСБ Алексея Павлова. Указ подписан сегодня. 



Он был уволен после того, как написал статью в АиФ, в которой обозвал хасидов

«сектантами», пытающимися установить превосходство над всеми нациями.


В статье о «неоязыческих культах» Павлов причислил к их последователям бывшего и.о. президента Александра Турчинова, экс-премьера Арсения Яценюка и олигархов Игоря Коломойского и Виктора Пинчука.

понеділок, 9 січня 2023 р.

Консультант по декомунізації системи освіти та виховання

  

   Олександр Маліков,
 консультант з питань 

                                                                                                 декомунізації 

                                                                    навчально- виховного процесу    

   Міносвіти своїм наказом №1090/2022р. створило робочу групу на чолі з Лілією Гриневич. 

«Робочій групі розробити проект концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти  до 1 червня 2023 року» .   

           ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народний депутат України назвала три принципово необхідних кроки :

1. Трансформація вищої освіти.

2. Трансформація системи загальної середньої освіти.

3. ДЕКОМУНІЗАЦІЯ !!!, децентралізація та справжня демократизація системи освіти.

      «Якщо ці кроки будуть зроблені, то навчене молоде покоління звільниться від тяжкого травматичного баласту, який ми несемо на своїх плечах ще з радянських часів.»

https://www.youtube.com/watch?v=UfKsQRPykb4   

Таким чином, ми з вами маємо визнані суспільством і державою  вимоги  того, що тільки повна декомунізація навчально- виховного процесу дасть необхідний українському суспільству ефект виховання патріотичної вільномислячої і високоморальної відповідально діючої    і   стійкої духом молоді .   

Що нам потрібно робити .

Якщо на вулицях демонтують і відвозять на свалища монументи ідолів комуністичної   філософії теорії держави і права, то нам з вами, науковцям з Йудаіки і теософіі історії і   працівникам освіти і педагогики, відродженої незалежної демократичної держави вільного козацького християнького украінского народу, потрібно не книги палити а повернути в систему освіти і виховання молоді  ту науково - методичну базу,  яка була повністью знищена і видалена, після  встановлення тоталітарної  і безбожної  комуно- більшовицької влади гегемона. 


     Уся совкова  наукова та навчальна література по суспільствознавству в Україні, і досі,  базується на брехливій марксистко-ленінській філософії матеріалістичній діалектиці. Яка є неправда в принципу. 

             А уся сучасна література Національної академії педагогічних наук України і досі наповнена цією отрутою для молоді.

        Тому не можна виховувати молодь на базі аморальної безбожної ідеології. Не буває  світлих аспектів в темній і брудній псевдонауковій філософії.

          Інакшими словами, це не лише війна темряви проти світла – це війна мертвячини проти життя, неіснуючого проти життєдайного. Це війна моргу проти едему. І тому вона не має жодних шансів якраз на базовому ціннісному рівні. 

        Війна ленінської раші – тотально поразкова якраз на рівні концептів.

           Вся ця ленінська бурда спирається на вульгарний монізм, згідно з яким матерія первинна, а дух – вторинний. Це і є рускій крах. Бо їхні літаючі консерви не спроможні зламати дух, як би пафосно це не звучало. 

       Наша метафізика – це «ДУХ, що тіло рве до бою». У нашій міфологізованій матриці, ДУХ – не лише первинний, але й наскрізний. Уся руска інтервенція нейтралізовується передусім ДУХОМ. 

         Їм, матеріалістичним пітекантропам із заточеними списами, цього не понять, тому вони вже програли. Це поразка на всіх базових, фундаментальних, світоглядних рівнях. Це поразка на рівні світотлумачень. Між нами вже навіть не прірва (бо всяка прірва є розламом суміжної горизонталі) – ми вже два різні світи. Два окремі світи.


 


   СИЛА БОЙОВОГО  ДУХУ СВОБОДИ ВІЛЬНОГО       НАРОДУ    НЕПЕРЕМОЖНА

                          ( план-конспект )


1) Божественна природа феномену духовної сили в протистоянні із силою фізичною (матеріальною)

  ДУХ БОЖИЙ.          

- Відкіля Дух приходить і куди він дівається; 

- В чому його суть і духовна природа:  готовність  на самопожертву за віру в Нематеріальну Найвищу Цінність - ІДЕЮ БОГА-ТВОРЦЯ, який  Єдиний Могутній і Спроможний  виводити людей із рабства на свободу!!! (див. 1 Заповідь!)

 -Чому в окопах на фронті усі ЩИРО вірують в Бога ? 

   -Чому   усі армії світу уповають на поміч Б-га:  - «З нами Б-г!»- карбують на своїх бляхах, кокардах, орденах - медалях;    

-Чому сама могутня і ДУХОВНО ЄДИНА !   держава світу на своїй державній печатці і  на своїх грошових знаках, ще з 1795 року, друкує Всевидяче Око ПРОВИДІННЯ  і напис:   

                     IN GOD WE TRUST 

«На Бога надіймося» — це офіційний девиз США і заключна частина  гімну США «Ми Богу вірні».

- Чому сильних духом громадян і бійців багаточисельні  вороги можуть  вбити, але  не можуть  перемогти і підкоритися своїй волі?    

              Приклади такої  сили бойового Духу:

- Йєрушалаїмський Храм і фортеця «Массада» під час Іудейської війни в 65-73  роках від Р.Х. ;

-300 спартанців — героїчна оборона греками у 480 р. до н. е. Фермопільського гірського проходу від перської   армії царя Ксеркса;     

- Армія Олександра Великого - це вільні люди,  професійні воїни ( їх закон - один за всіх і всі за одного) 32 тисяч піших воїнів та 5 тисячами кінних висадився з галер  до Азії через протоку Геллеспонт у 333 до н. е.     
   Сили персів  -  600 тисяч, - це підневільні Царю ополченці набрані із числа селян тих  племен, які були ним завойовані. Олександр, знаючи що слабке місце в армії азіатів -це відсутність бойового духу, духовного братерства і  тиранія царя ….. І він сам повів свою фалангу  в саме серце ворога – особисто  на царя Дарія…. І той побіг, а за ним і  усе його  військо….


-  «Талібан» («Учні Єдиного Б-га Аллаха») в Афгані… 

 -  ЦАХАЛЬ - армія оборони держави Ізраїль; 

- УПА ОУН (1942 – 1959 р.р.);

 -«Кіборги» 8 місяців 2014 року тримали оборону Донецького аеропорту. 

-Три місяці бійці полку «Азов», в складі 1,5 тис.  гарнізону міста, тримали героїчну оборону заблокованого рашистами Маріуполя. Росія залучала до штурму Маріуполя 12-14 тисяч особового складу російських збройних сил, без урахування флоту та авіації. Тримісячна оборона Маріуполя відтягнула на себе елітні підрозділи рашки і поламала усі плани «бліцкрігу» на Київ і Херсон .  


2) Від кого залежить формування  світогляду дітей та юнацтва

 - Від батьків вдома, від пастирів в церкви, від  вчителів в школі . Ці люди   формують  світогляд (або картину світу) у дітей та юнацтва.

             Два полюси філософії  воюють на світовій арені за право володіння над людськими душами і їх світоглядом. 

      Єврейська Ідеалістична Філософія -Теософія. 

   І світська атеїстична (безбожна) матеріалістична філософія (або марксистсько -ленінська  діалектика).

      Історично першим є природне, просте і повсякденне, матеріалістичне  освячення оточуючих людину  природних сил і явищ первобутною людиною  в своєму родо-племіному середовищі .  Виготовлення тотемів і поклоніння камьяним і  деревьяним   ідолам своєї землі-території, і поклоніння своїм Кумірам ( Бааль -вождь -батько роду,  і золотим тельцям  і  царям,  фараонам або - тиранам, які терором, як біблійний  Німрод, примушували народ поклонятися і служити  собі як божеству (Ідолопоклоніння). Отаке собі «лоскутне покривало» безбожної картини світу …  

     Так було 30 тис. років в усьому Оламі . І так  досі існує в середовищах африканських і азійських  племін і народів, які перебувають родо- племенном стані і  в первісно – общинному економічному укладі своїх  суспільств.  

      Але так перестало бути в середовищі країн і народів між Нілом і Єфратом.  Вони 5-6 тис. років тому  почали переходити до осідлог спосібу життя і землеробства і домашньго тваринництва….до  розділення праці і виробництва не тільки продуктів для власного споживання, а – товарів для обміну з іншими виробниками ….  

      Перші такі племена  з’явилися на Ближньому Сході в Малій Азії на торговому шляху між двома царствами  Єгіптом і Вавілоном.

Тоді й було створено  перше в історії людства  Ідеалістичне вчення релігійного Монотеізму (автор - пророк всіх пророків Моше Рабейну ). Це Теософія, - їй вже 3 тис. років!. 

Ця Ідеалістична філософія стала наріжним фундаментом філософії сучасного капіталістичного суспільства. Її видатним і загальновизнаним викладачем і популяризатором  став Великий вчений доктор  Гегель (його докторська дисертація «Життя Ісуса Христа»). 

        Маркс і Ленін ненавиділи батька ідеалістичної філософії і списали гори бумаги  на її критику. Головна наукова книга Леніна присвячує цьому погрому 600 сторінок («Матеріалізм і емпіріокритицизм»).

        –В епоху Просвітництва матеріалістична = безбожна  філософія взяла на себе роль вихователя «толерантних» до зла і аморальних політиків і ділків, а також озброєних найманців, з числа підданих тирана-самодержця,  рабів – холопів і транснаціональних мафіозних професійних  бандитів - вбивць – грабіжників…   . 

        Сучасна світська філософія замість Бога - Творця духовного світу людей, який є головною діючою особою в Теософії,   поставила  Людину –«Цара природи». 

           А Творець  наділив  людину   своїм Духом – духовністю (якість, яка зовсім  відсутня в тваринному світі). Людина  стала носієм частинки Божої Душі – Совісті (Сумління ), яка дозволяє кожній людини відрізняти Добре від Злого  і вільно обирати свою поведінку між цими двома протилежностями.

          Сучасна матеріалістична філософія, яка сформована атеїстами, стверджує що Бога нема. А якщо Бога- «Наглядача» нема, то усе, що твоя група- компанія- партія- банда - мафія… вважає доцільним для себе, то усе це  - можна !    

     Так комуністичне вчення стверджує, що «релігія – опіум для народу». 

      Тому ленінська влада, заборонила діяльність усіх церков і конфесій в Росії, і почала кривавий процес тотального  грабунку і  фізичного знищення усіх храмів і усіх священників… 

   «Грабуй награбоване!», - призвала ленінська компартія. І Ленінська державна репресивна машина ВЧК-ОГПУ-НКВД-КГБ-ФСБ-ГРУ вже  100 років  проводить  нечувану в світовій історії терористичну грабіжницьку компанію проти капіталістів і буржуазії .

      К. Маркс: «буржуазія повинна бути знищена  як клас». Маніфест компартії : «…В цьому розумінні комуністи можуть виразити свою теорію одним положенням: знищення приватної власності. »

     Річард Пайпс: «Сегодня, в конце 20 века, только четверть россиян считают, что собственность священна. В Америке такой ответ дали бы около 90 процентов населения.

       Как же связаны понятия собственности и свободы? Для того, чтобы почувствовать себя свободным, нужно в первую очередь почувствовать себя свободным от государства, что невозможно в том случае, если у человека нет права владеть, пользоваться и распоряжаться базовыми материальными благами. 

      В Америке, в отличие от России, мы рассматриваем государство в качестве зависимого от граждан, а не наоборот.

       Принцип «собственность священна» должен найти воплощение в системе права, а также прочно укорениться в государственной и гражданской идеологии.»













середа, 4 січня 2023 р.

ДУХ УКРАЇНИ


 Це той козацький  «дух української  нації » , який переміг на Майдані, і веде до повної і остаточної перемоги на фронті !

 ...Повномасштабна війна змінила Зеленського, бо змінила більшість українців. Не він був джерелом чи навіть спрямовуючим чинником цих змін. Радше навпаки. 

    Тому я цілком згоден з Онух і Гейлом: «Більшу частину роботи за нього зробили люди. Люди, які складають націю, націю, яка створила Володимира Зеленського». 

Дуже сильна і правильна теза. 

       Але це значить, що немає «ефекту Зеленського». Навпаки, є чинник, який змінив самого Зеленського. 

       Як перед ним змінював усіх президентів України, зробивши їх українськими президентами. Усіх, за винятком одного, якого Україна не перетравила, а виплюнула — Януковича. 

      Цей чинник не намалюєш на обкладинці у вигляді обличчя, бо це те, що об’єднує мільйони українців. Що робить нас українцями, незалежно від етнічного походження👇

        Це той «дух України», який став символом 2022 року за версією журналу Time. 

        Чим саме він є, що його породжує, пробуджує і тримає в українцях — ще довго будуть досліджувати науковці в Україні та світі.

📝нардеп від «ЄС» Володимир В‘ятрович