Шукати в цьому блозі

середа, 24 грудня 2025 р.

20 КРОКІВ У БЕЗОДНЮ: агент «Комік» закриває проект «Україна»

  

 Владислав Смірнов.   

20 КРОКІВ У БЕЗОДНЮ: агент «Комік» закриває проект «Україна»
Це не план миру. Це акт прийому-передачі країни новим власникам, написаний під диктовку Кремля і завірений у вашингтонському обкомі. Зеленський, цей «найвеличніший лідор» із 95-го кварталу, нарешті скинув маску. Сценарій, який писали на Луб’янці ще до 2019 року, входить у фінальну фазу.
Роблю розбір розбір кожного з 20 пунктів цієї національної ганьби, які вже є в доступі. Зеленський озвучив це під час офф-рекордс (а згодом і офіційної) зустрічі з журналістами, як фіналізований драфт, погоджений зі США.
1. «Підтвердження суверенітету України». Вітрина для дурнів. Суверенітет — це не підпис під планом капітуляції. Суверенітет — це коли ти не питаєш дозволу, щоб жити. Коли пункт №1 — це «суверенітет», то значить усі наступні 19 пунктів — це детальна інструкція, як саме і кому ми цей суверенітет продаємо. Це фіговий листок, яким намагаються прикрити голе тіло згвалтованої країни.
2. Угода про ненапад та моніторинг. «ОБСЄ-2: Повернення сліпих». Цей цирк ми вже бачили. Спостерігачі, які їздять на білих джипах і обідають у ресторанах, поки наших хлопців розстрілюють снайпери. «Моніторинг на лінії зіткнення»? Це легалізація кордону всередині України! Це визнання того, що лінія фронту стає державним кордоном, просто названим інакше.
3. «Гарантії безпеки». Презерватив після вибуху. Хто нам гарантує? Ті самі, що давали Будапешт? Ті самі, що висловлювали «глибоке занепокоєння»? Паперові гарантії не зупиняють «Іскандери». Нам впарюють сурогат замість НАТО, називаючи це «перемогою». Це не гарантії безпеки, це гарантії нашої беззахисності.
4. Чисельність ЗСУ — 800 тисяч. Мілітарна кастрація. Хто вирішив цю цифру? Москва? Чому ми, воююча країна, маємо питати у ворога дозволу, скільки нам мати солдатів? Це пряме втручання у внутрішні справи. Це означає, що досвідчених воїнів викинуть на вулицю, бригади розформують, а оборону перетворять на потішні війська для парадів на Хрещатику.
5. «Стаття 5» без НАТО. Обіцянка-цяцянка. «Якщо РФ вторгнеться — буде відповідь». Яка? Санкції на імпорт балалайок? Нам обіцяють захист потім, коли нас знову почнуть убивати. Ніяких баз, ніяких військ союзників тут і зараз. Просто: «Ви вмирайте, а ми потім напишемо гнівний твіт».
6. Росія закріпить політику ненападу в законах. Анекдот року. Ви серйозно? Росія, яка переписала свою Конституцію, щоб вкрасти наші області, тепер напише закон «Ми добрі»? І Зеленський пропонує нам у це повірити? Це віра не в закон, це віра в те, що українці — ідіоти, які забули історію.
7. Членство в ЄС «у певний час». Морквина для віслюка. «Хочемо закріпити дату». Хотіти не шкідливо. Нас тримають у передбаннику роками. Цей пункт тут тільки для того, щоб замилити очі: «Дивіться, ми здали Донбас, але ж ми йдемо в Європу!». Тільки дійдемо ми туди частинами і в якості біженців.
8. Пакет глобального розвитку. Хабар за зраду. Нам пропонують продати Батьківщину за обіцянку «інвестицій». Це не розвиток, це купівля лояльності еліт. Гроші підуть не на заводи, а в кишені тим, хто підпише цей ганебний папірець.
9. Фонди на $800 млрд. Велике крадівництво 2.0. Ви уявляєте, як команда «Кварталу» буде пиляти ці 800 мільярдів? Та вони матір рідну продадуть за такі потоки! Ці фонди стануть годівницею для чиновників, поки народ буде жебракувати на руїнах. І головне — ці гроші будуть кредитними. Наші онуки будуть платити за цей «мир».
10. Вільна торгівля зі США. Колоніальний ринок. Звучить гарно, а на ділі — смерть українського виробника. Нас завалять дешевим імпортом, перетворивши на сировинний придаток. Це плата американцям за те, що вони модерують нашу капітуляцію.
11. Без’ядерний статус. Фінальний цвях. У 1994-му ми зробили помилку. У 2025-му Зеленський пропонує зробити її законом. Ми офіційно, на весь світ, визнаємо себе терпилами, які не мають права на найсильнішу зброю, живучи поруч із ядерним маніяком. Це добровільна інвалідність.
12. ЗАЕС: Американський менеджер. Визнання неспроможності. «США — головний менеджер». Тобто українська влада визнає: ми тупі, ми не вміємо керувати своєю станцією. Віддайте ключі дяді Сему. Це не партнерство, це зовнішнє управління стратегічним об'єктом. Ми стаємо прибиральниками на власній АЕС.
13. «Толерантні» освітні програми. Денацифікація мозку. Ось вона, вимога Путіна! «Усувають упередження». Це означає, що з підручників викинуть слово «ворог», «рашизм» і «геноцид». Нас змусять вчити дітей, що «не все так однозначно». Це гуманітарна капітуляція і знищення національної пам'яті.
14. Території і «Вільна економічна зона». Офшор на крові. «Стоїмо, де стоїмо» — це здача Бердянська, Маріуполя, Енергодара. «Вільна економічна зона» на Донбасі — це діра для контрабанди, через яку ФСБ і наші корупціонери будуть робити мільярди. А референдум? Це підлість вищого ґатунку. Зеленський хоче перекласти свою провину на народ. Мовляв, «це ви самі відмовилися від земель».
15. Не змінювати домовленості силою. Заморозка назавжди. Це означає, що ми зобов'язуємося не відвойовувати своє. Ніколи. Ми підписуємося під тим, що Крим і Донбас — це вже не наша справа.
16. Кінбурнська коса і Дніпро. Дозвіл на існування. «Росія не перешкоджатиме». Дякуємо, благодійники! Ми маємо право плавати у своїй річці? Демілітаризація Кінбурна — це відкриті ворота на Миколаїв. Це стратегічна здача півдня.
17. Обмін всіх на всіх. Щит із живих людей. Єдиний пункт, яким будуть виправдовувати всю цю зраду. «Ми ж людей повернули!». Так, це важливо. Але ціною майбутнього цих самих людей? Ціною того, що їхнім дітям доведеться воювати знову?
18. Вибори одразу. Хаос і реванш. Вибори в руїнах? Це шлях до влади популістів і агентів Кремля, які перефарбуються в «партію миру». Це легалізація режиму Зеленського або прихід. проросійських сил на хвилі розчарування. Це кінець демократії.
19. Рада миру на чолі з Трампом. Генерал-губернаторство. Це вирок Незалежності. Нашою країною керуватиме не Президент України, не Парламент, а Рада на чолі з Дональдом Трампом. Ми офіційно стаємо протекторатом. «Бананова республіка» без бананів, але з Трампом на чолі. Конституцією можна підтертися.
20. Негайне припинення вогню. Передишка для ката. Як тільки ми припинимо вогонь, Росія почне готуватися до наступного удару. Вони відбудують танки, навчать нових солдатів і вдарять тоді, коли ми розслабимося, роззброїмося (пункт 4) і забудемо про війну (пункт 13).
Підсумок: Цей документ — це явка з повинною. Проект «Слуга Народу» виконав свою місію: приспав пильність, роззброїв перед вторгненням, а тепер продає залишки країни під виглядом «порятунку». Це не 20 пунктів миру. Це 20 цвяхів у труну Української Державності.
Владислав Смірнов

понеділок, 22 грудня 2025 р.

"Время пришло": глава израильской дипломатии обратился к евреям всего мира !

 

Прямое обращение из Иерусалима к евреям диаспоры.

Вечером 21 декабря в Ришон ле-Ционе министр иностранных дел Гидеон Саар провел церемонию зажигания восьмой ханукальной свечи в присутствии депутатов Кнессета, мэров городов и около тысячи активистов и сторонников, прибывших со всей страны.
Выступая на церемонии, Саар обратился к евреям диаспоры, призвав их репатри

ироваться в Израиль на фоне нарастающей волны антисемитских нападений в разных странах.
Выступая на церемонии зажжения ханукальных свечей в Ришон-ле-Ционе, Саар подчеркнул:
"Евреи имеют право жить в безопасности везде. Но мы видим и полностью понимаем, что происходит, и у нас есть определенный исторический опыт".        

        "В минувшем году мы сосредоточили усилия на борьбе с растущим антисемитизмом в мире. В мае я созвал в Иерусалиме крупную международную конференцию, посвященную этой теме. Мы потребовали от иностранных правительств принять реальные меры против "нового антисемитизма". Лишь немногие сделали это. Большинство допустило безудержный разгул открытого антисемитизма в общественном пространстве", - сказал глава МИДа.

"Сегодня евреев преследуют по всему миру. Сегодня я призываю евреев в Англии, евреев во Франции, евреев в Австралии, евреев в Канаде, евреев в Бельгии: приезжайте в Землю Израиля! Возвращайтесь домой!", - акцентировал Гидеон Саар.
Он заверил, что в Израиле репатриантов ждет теплый прием: "Мы ждем вас здесь с распростертыми объятиями. С любовью. В истинном доме еврейского народа. Зачем растить своих детей в такой атмосфере? Приезжайте со своими семьями на землю наших предков, в Государство Израиль, где евреи научили весь мир, что такое еврейская самооборона. Время пришло".      

Я  Пропаную усім "Друзям Ізраїлю  в Україні " зібратися в Сохнуті  і усією українською мішпухою виконати свій Святий обовьязок і головну заповідь Елогіма - репатріюватися на СВОЮ СВЯТУ ЕРЕЦ ІСРАЕЛЬ ! Барух аШем!

неділя, 30 листопада 2025 р.

"НЕ ЗАГУБИТИ КРАЇНУ -втратимо єдність - втратимо все.Чи не пізно? Пізно. Але робити треба." - Ростислав Павленко .

 

Європейська Солідарність, [30.11.2025 14:23]

НЕ ЗАГУБИТИ КРАЇНУ,  - бо якщо «втратимо єдність - втратимо все».

Цей заклик останніми днями лунає звідусіль. І Володимир Зеленський заговорив про. Очевидно, вважаючи єдністю - безумовну підтримку себе і решток вибудованої при ньому схеми. Тієї самої, яка розвалюється під тиском викритої корупції. Бо «зберегти» можна лише те, що існує.

Однак єдність насправді - це підтримка ЗСУ всіма засобами і можливостями. Це спрямування всіх ресурсів економіки, науки, виробництва на подолання російського ворога. Це спільна робота за кордоном, щоб не допустити катастрофи - прийняття рішень про Україну без України.

Цього досі немає. Володимир Зеленський досі вважає, що може «пропетлять». Він триматиметься за кожну особу, за кожну схему, за кожну посаду, зайняту друзями і знайомими.

На все це марнується дорогоцінний час.

«Не загубити країну» - це не про збереження доведено неефективного урядування «менеджерів» і «розбійників». Бо те, як вони можуть керувати - вони показали.

Розгнуздана корупція, неадекватне постачання фронту, втрата субʼєктності у зовнішній політиці і провали в бюджетному забезпеченні та економіці - це якраз результат нинішнього підходу. Його продовження - найпевніший шлях загубити країну. Через поразку.

Бо дарма керівництво вважає, що вислизне, підписавши мир (хай ганебний) з росією ціною гарантій безпеки для себе.

Вже показала москва: їй байдужа доля українських можновладців. Їм потрібна Україна. Тож вони брехатимуть, маніпулюватимуть і лізтимуть. 

Будь-які їхні маневри - це лише засіб досягнення мети. Підкорення України. 

Відтак критерій для оцінки дій будь-яких субʼєктів в Україні дуже простий. Усе, що підвищує ефективність управління - має бути негайно підтримане і запроваджене. Усе, що не підвищує (включно з тим, що зьерігає нинішній недостатній рівень) - відкинуте.

Чи не пізно? Пізно. Але робити треба. Бо росіяни теж на межі. І для нас задача - протриматись довше. Для цього - максимально підвищити якість управління. Якість вимірюється показниками в трикутнику «забезпечення фронту - підтримка ззовні - стійкість економіки». Як поточними, так і розумінням перспективи - хоча б на наступний рік.

Кастинг на посади, які цими днями відбувається в кабінеті Зеленського, показує: там досі намагаються залишити все, як є. Прокатати країну на «каруселі», ще раз переставивши фішки з того самого набору. Але це - окозамилювання. Бо не дасть якісної зміни.

Саме тому необхідно:

1. Створити коаліцію єдності в парламенті. Як би цього не боялися «у Зеленського», і як би не шаленіли від цього їхні прихильники. Так, доведеттся визнати. Ви і ваш кумир доцарювалися до катастрофи. Так, ви самі не впораєтеся. Бракує розуміння, знань, умінь, досвіду, часто - совісті. Як би ви себе не тішили ілюзіями - вибір звівся до двох альтернатив.

- або відмлва від абсолютної влади, розділення повноважень і відповідальності,

- або колапс.

Ваша система не згенерує ефективних рішень. Бо заточена під інше: під «двушку на москву» замість «пустой трати дєнєг» на захисні споруди.

Це боляче визнавати - але так буває, коли наздоганяє реальність.

Реальності байдуже на ваші симпатії, переконання і страхи.

       2. Коаліція єдності має сформуватм уряд національного порятунку. Він має спиратися на коаліцію в парламенті - але і бути контрольованим парламентом. Тож і комітети, і спеціальні та контрольні комісії також мають стати віддзеркаленням такої системи підтримки і контролю. Так не зʼявиться нових міндічей, яких країна просто не потягне.

       3. Першою дією уряду має стати перегляд бюджету. Викидання схематозу, популізму, хотілок і «марафонів». Гроші - на оборону, на захист громад взимку, на допомогу тим, хто потребує. Вже і зараз.

       4. Завершення очищення всієї системи влади від фігурантів корупційного скандалу. Міру юридичної відповідальності хай визначає суд.

           Але на політичну відповідальність усі вони вже заслужили. Негайна відставка.

        Це принаймні якось поверне довіру до України, покаже здатність визнавати і виправляти помилки.

         І перешкодить втручанню й перешкоджанню розсоідувачам. Бо у ЗМІ і досі зʼявляються повідомлення, як рештки системи «менеджерів-розбійників»

      виношують плани «корупційного контрнаступу», включно з атаками на НАБУ і САП.

         5. Формування «дипломатичного хабу» для негайного порятунку зовнішньої політики. І в переговорах про мир, і в підтримці бюджету, і у військовій допомозі та співпраці.

Тут час і місце майстрів, а не дилетантів. 

… Все це не втомлювався повторювати вже кілька років. Часто чув і читав, шо усе це - нездійсненні мрії. Прям як під час переговорів про Томос.

Але критики не розуміють: хоч політична наука - не математика, вона має своє розуміння закономірностей. І краще його враховувати, ніж намагатися ламати на догоду комфорту - і то тимчасовому - кількох осіб.

Подальше зволікання з виконанням цього плану лише множить жертви і погіршує стартові умови, коли до нього таки змушені будуть перейти.

Щоб не загубити країну, треба діяти так, аби доля вела, а не тягнула.

                                                     📝Ростислав Павленко

субота, 29 листопада 2025 р.

Еврейский Господин Зашёл В Банк, И Все Засмеялись... Не Зная, Что Он Был...

Для чого Б-г створив СВЯТИЙ НАРОД ?

 

В ИНТЕРЕСАХ ВСЕГО ЧЕЛОВЕЧЕСТВА

Фрэдди ЗОРИН | Номер:  Ноябрь 2018

Орден Региональной Большой ложи «Бней Брит»

Орден Региональной Большой ложи «Бней Брит»

«Бней-Брит» отметила свое 175-летие

13 октября 1843 года в Нью-Йорке выходцы из Германии создали еврейскую организацию, которая сегодня является одной из старейших и наиболее известных в мире. Сперва она называлась по-немецки «Бундесбрудер» («Братья по союзу»), позже у нее появилось название «Бней-Брит», что переводится с иврита как «Сыновья союза» или «Сыновья Завета». В преамбуле к уставу организации сформулированы ее задачи: «Бней-Брит видит свою цель в объединении лиц еврейской веры в работе, направленной на удовлетворение их важнейших интересов и интересов всего человечества».
У созданной в США «Бней-Брит» вскоре нашлись единомышленники в Европе. Первая европейская ложа появилась в 1882 году в Берлине, а среди организаторов венского отделения был Зигмунд Фрейд. В 1897 году в структуре организации была сформирована женская секция, а в 1924-м – юношеская. После Второй мировой войны структуру «Бней-Брит» пришлось восстанавливать заново, и европейским центром организации стала Франция.

Свою практическую деятельность «Бней-Брит» начинала с оказания помощи особо в ней нуждающимся – так на средства, собранные организацией, были открыты приюты, дома престарелых и лечебные заведения. В начале XX века, когда иммиграция в США евреев из Восточной Европы достигла своего пика, «Бней-Брит», объединив усилия с фондом австрийского барона Мориса де Гирша, способствовала переезду новоприбывших собратьев из Нью-Йорка в другие штаты, при этом помогая им обустроиться на новом месте. По этой программе за 15 лет удалось расселить 100 тыс. человек.
Важной вехой в истории «Бней-Брит» стало создание в 1913 году Антидиффамационной лиги (АДЛ) – правозащитной структуры, призванной бороться с антисемитизмом. АДЛ возникла на фоне роста антисемитских настроений в США, а конкретно – в связи с судебным процессом над евреем Лео Франком. В 1913 году в Атланте, штат Джорджия, 29-летний управляющий фабрикой Лео Франк был признан виновным в изнасиловании и убийстве 13-летней девочки Мэри Фэган, которая работала на его предприятии. На основании сомнительных доказательств суд приговорил Франка к смертной казни, затем губернатор заменил наказание на пожизненное заключение. После этого возмущенные горожане похитили Лео из тюрьмы и повесили его. Впоследствии выяснилось, что дело было сфабриковано и имело антисемитскую подоплеку. Линчевание Лео Франка еще более обострило проблему антисемитизма в США и привело к созданию Антидиффамационной лиги. При этом стоит отметить, что в числе главных задач АДЛ была не только защита евреев, подвергающихся дискриминации, но и поиск путей укрепления взаимопонимания между евреями и неевреями.
Особое внимание в «Бней-Брит» всегда уделялось молодежи, в частности студенчеству. Еще в 1923 году возникла организация «Гилель», призванная содействовать наиболее полному удовлетворению религиозных, культурных и социальных нужд еврейских студентов. Она осуществляет финансовую поддержку вузовских кафедр иудаики и других учебных программ этого направления. Под эгидой «Гилеля» функционирует сеть клубов, объединяющая тысячи еврейских студентов в 270 университетах по всему миру. В 1948 году в «Бней-Брит» открылось отделение, ведающее обучением пожилых людей.
Что касается Ближнего Востока, то на Святой земле «Бней-Брит» ведет свою историю с 1888 года. Основанная организацией библиотека в Иерусалиме впоследствии обрела статус Национальной университетской библиотеки. При иерусалимском отделении «Бней-Брит» открылся первый в городе детский сад, где воспитание и обучение малышей велись на возрожденном иврите. Неподалеку от Иерусалима «Бней-Брит» выкупила один из первых в Эрец-Исраэль участков для земледелия – так родилось сельскохозяйственное поселение Моца. Следом за Иерусалимом ложи «Бней-Брит» появились в Яффо, Цфате и других населенных пунктах. Можно смело утверждать, что организация сыграла важную роль в создании еврейского государства. Неоспорима заслуга «Бней-Брит» в открытии многих культурных и медицинских центров, также организация постоянно ведет работу по взаимодействию между этническими группами, составляющими население Израиля.
Не менее важный аспект деятельности «Бней-Брит» – укрепление израильских позиций на международной арене. Организация реализует программы противодействия антиизраильской арабской пропаганде, проводит кампании протеста против экономического бойкота Израиля.

Сертификат членства в «Независимом ордене Бней-Брит» (бланк образца 1876 года)

Сертификат членства в «Независимом ордене Бней-Брит» (бланк образца 1876 года)

Яркие страницы истории «Бней-Брит» связаны с поддержкой, оказанной в свое время евреям СССР в их борьбе за гражданские права, в том числе за право на репатриацию. Руководство «Бней-Брит» участвовало в организации и проведении 2-й Всемирной конференции еврейских общин, которая состоялась в Брюсселе в феврале 1976 года в знак солидарности с советским еврейством. В середине 1980-х в «Бней-Брит» разработали программу, в соответствии с которой каждый крупный город СССР со значительным еврейским населением закреплялся за одной из региональных лож. В 1988 году, когда ситуация в СССР стала благоприятствовать этому, делегация «Бней-Брит» посетила Москву, где провела ряд встреч с представителями еврейских организаций, «отказниками», а также с официальными лицами. Одним из результатов этого визита стало создание московской ложи «Бней-Брит».
После распада СССР «Бней-Брит» смогла расширить свою деятельность, распространив ее на государства СНГ и Балтии, а также на страны Восточной Европы и Латинской Америки, одновременно укрепляя связи Израиля с диаспорой. В частности, совместно с Американо-израильским комитетом по общественным связям «Бней-Брит» осуществляет проект, в рамках которого организуются поездки молодых американских евреев в Израиль для занятий в израильских учебных заведениях, работы в кибуцах, службы в ЦАХАЛе.
По данным на 2005 год ложи «Бней-Брит» функционировали в 58 странах мира, в том числе в 27 странах Европы. Что же касается США, то в период с 1969-го по 1989 год реальная численность активистов, работающих в «Бней-Брит», снизилась с 200 до 136 тыс. человек. Причину этого усматривают в том, что организация недостаточно конкретно формулировала свои цели, из-за чего заинтересованность лично участвовать в ее деятельности у многих активистов пропала. Соответственно, выросло число тех, кто считает достаточным поддерживать «Бней-Брит» лишь материально.
Тем не менее не одна лишь численность сотрудников является решающей. Важные дела «Бней-Брит», что называется, на виду и на слуху. Так, организация выпустила книгу «Евреи в американской истории. Справочник для учителей», призванную помочь преодолеть негативные представления о евреях, которые сложились на основе некоторых материалов, содержащихся в американских учебниках истории.
Также весьма эффективной оказалась кампания противодействия проявлениям антисемитизма, усилившимся в университетах Канады. На основе опросов и мониторинга был составлен список учебных заведений, где еврейские студенты подвергались дискриминации. «Бней-Брит» подала жалобы в комитеты по правам человека ряда канадских провинций, провела тематические пресс-конференции, инициировала публикации в СМИ – все это привлекло внимание общественности. В результате было объявлено о мерах по изменению положения, сложившегося в университетских кампусах Канады, где студенты-евреи нередко становились объектами оскорблений и физических нападений со стороны выходцев из арабских стран.
Активную позицию руководство «Бней-Брит» заняло и в нашумевшей истории с журналисткой Эллен Томас – старейшей из репортеров, аккредитованных в Белом доме. Эта дама преклонных лет заявила, что евреи должны «катиться ко всем чертям из Палестины» и посоветовала всем репатриировавшимся на историческую родину «убираться назад в Германию и Польшу». В ответ на эти слова, произнесенные на праздновании месячника еврейского наследия в Белом доме, «Бней-Брит» потребовала немедленного увольнения Томас. Та пыталась оправдаться, но давление общественного мнения оказалось сильнее, и престарелая иммигрантка из Ливана, сделавшая уникальную журналистскую карьеру и освещавшая деятельность десяти президентов США, была вынуждена завершить профессиональную деятельность из-за юдофобских высказываний, удостоившихся похвалы ХАМАСа.
«Бней-Брит» вносит свою лепту и в диалог между евреями и католической церковью, свидетельством чего стало участие делегатов организации в работе конференции Международного католическо-еврейского комитета по связям, приуроченной к 40-летию этой структуры. Руководство «Бней-Брит» уже не в первый раз побывало с визитом в Ватикане и было принято лично Папой Римским.
В то же время нужно отметить, что далеко не все одобряют деятельность структур «Бней-Брит». Нередко на сайтах и в изданиях национал-патриотической направленности старейшая всемирная еврейская организация представляется как масонский орден, уже более ста лет негласно правящий миром, а потому ответственный за все его проблемы.
Не страшась нападок и достойно отвечая на них, «Бней-Брит» продолжает работать в интересах евреев всего мира. Ежегодно организация присуждает награды и премии. Самая почетная из них – президентская золотая медаль за выдающиеся заслуги перед еврейским народом и Государством Израиль. Среди награжденных ею – израильские премьеры Давид Бен-Гурион и Голда Меир, американские президенты Джон Кеннеди и Джордж Буш-старший, канцлеры ФРГ Гельмут Коль и Ангела Меркель, канцлер Австрии Франц Враницкий и премьер-министр Австралии Джон Ховард. Медали удостоился и католический священник Патрик Дюбуа – руководитель Центра исследований Холокоста в Сорбонне, который в ходе своих изыскательских поездок по Украине обнаружил многие неизвестные ранее места массового захоронения евреев, уничтоженных во время Второй мировой войны.
Автор этой публикации также был удостоен премии «Бней-Брит» за цикл радиопрограмм «Диаспора», посвященный разным происходящим на «еврейских улицах» событиям, и содействующий укреплению связей между еврейскими общинами разных стран и центром еврейского мира – Израилем.
«Бней-Брит» издает в Нью-Йорке ежемесячник «Бней-Брит интернешнл джуиш мансли». В Вашингтоне с 1957 года работает Музей истории «Бней-Брит», где по-прежнему тщательно собираются и библиотека, и архивные материалы – все самое важное и интересное в деятельности организации.
175 лет – дата, хотя и солидная, но всего лишь веха на пути, который продолжается.

Наша відповідь московському Віткофу і Ху-лу про переговори і капітуляцію !!!

 






вівторок, 25 листопада 2025 р.

"Міндічгейт – це тотальна політична корупція і приватна каральна мафіозна група біля владної верхівці "!

 


Софія Федина :

Сьогодні вся країна почула, що #Міндічгейт – це не лише безпринципна корупція. Ми маємо справу з приватною каральною групою всередині держави. 



        ‼️Під час засідання антикорупційного комітету стало відомо, що члени злочинного угрупування Міндіча мали 527 досьє з конфіденційними даними (адреси, паспорти, переміщення) на 527 осіб, сформованих на основі даних з закритих реєстрів. 

      Зокрема, це 15 детективів НАБУ (які досліджували енергетику та правохоронців, частина з яких пізніше отримали підозру: Магамедрасулов, Тібекін, Токар); 16 нардепів (включно з членами антикорупційного комітету); 18 міністрів та їх заступників; 10 журналістів-розслідувачів (в тому числі Юрій Ніколов); 9 співробітників СБУ, а також топменеджери держкомпаній, зокрема, Укренерго і Нафтогаз.

Частина профайлів сформована за 5 днів до атаки на НАБУ та САП (17 липня).

Для чого? Щоб використовувати ці дані для фейків і тиску через ручні правоохоронні органи. 

Далі не менш «цікаво» ⤵️

▪️НАБУ вперше публічно підтвердили про існування справи проти Проніна. Вони розслідують розкрадання 200 млн грн на фортифікаціях, які збудувала Полтавська ОВА на чолі з нинішнім очільником Держфінмоніторингу.

Примітно, що угруповання Міндіча контролювали величезні фінансові потоки через банки, але фінансовий моніторинг досі не надав жодних звітів, що викликає серйозні питання про ефективність контролю. 

▪️Кримінальні провадження щодо розкрадання на фортифікаціях є також щодо Харківської ОВА та інших областей. Більше 1️⃣0️⃣ (!) справ!

▪️Тимур Міндіч, який перебував «на олівці» прикордонників (талон з літерою "К", що передбачає особливу увагу збоку прикордонної служби), але, незважаючи на це, разом із Цукерманом без проблем перетнув кордон в пунктів пропуску «Грушів» за лічені хвилини.

▪️Компанія «Світло М» використовувалася для виведення сотень мільйонів гривень з Енергоатому, що підтверджує організований характер фінансових злочинів і зв’язок усієї банди з Міндічем.

▪️НАЗК фігурує на плівках Міндіча як орган, який міг отримувати хабарі (згадка про «двадцять віддав у НАЗК», ймовірно 20 тисяч доларів)

Під час комітету була доповідь голови НАЗК, він її більшою мірою поспішно зачитав, але заявив, що НАЗК не встановило особу, кому фігуранти "справи Міндіча" передали 20 тисяч, тобто невідомо, про кого йде мова в аудіозаписах. 

НАЗК перевіряє 1100 документів за вказаний період, конкретних осіб не встановлено.  Службове розслідування продовжується і може тривати два місяці. 

У звʼязку з цим на комітеті порушили питання про терміновий аудит НАЗК.

▪️АРМА повідомило, що досі не має доступу до арештованого будинку Захарченка, де НАБУ зафіксувало перебування Германа Галущенка; попереднє керівництво не виконало судове рішення, зараз оголошено ринкові консультації, але фізичного доступу немає, а сторонні особи користуються будинком — в.о. голови АРМА пообіцяла виправити ситуацію найближчим часом.

▪️СБУ не змогла підтвердити наявності  “масштабного московського впливу” в НАБУ, про який були заяви влітку. З 22 липня НЕ повідомлено про підозру у державній зраді чи інших діях в інтересах агресора жодному детективу НАБУ чи прокурору САП. 

📌Чим зараз займається НАБУ?

Робота триває. Бюро зараз переходить до гласної частини розслідування, зосереджуючись на фінансових злочинах та легалізації коштів, обробляє понад 1000 годин записів у співставленні з новими даними після обшуків, опрацьовує вилучені цифрові носії та первинні документи.

‼️Кількість підозрюваних у справі продовжує зростати‼️

📌Що перешкоджало розслідуванню НАБУ?

Звинувачення співробітників в роботі на московитів, збір даних про переміщення детективів, включно з закритих реєстрів. 

Висновок. Нові деталі лише підтверджують масштаб і організованість справи — сотні профайлів, контроль над фінансами, енергетикою і не тільки, залучення «своїх» правоохоронців для тиску на неугодних.

І Зеленський розраховує зам’яти це свавілля звільненням двох міністрів?

неділя, 16 листопада 2025 р.

Андрію Єрмаку не дано зрозуміти, чому операція НАБУ називається "Мідас" !!!

 

Міда́с (дав.-гр. Μίδας) — герой давньогрецьких міфів, прототипом якого був фригійський володар Мідас. Найбільш знаний за здатністю обертати все, чого торкався, на золото.

Сергій Марченко пише :         Андрій Єрмак у інтерв'ю Політіко сказав, що Зеленський є дуже принциповою і не корумпованою людиною і саме тому ДОЗВОЛИВ вільно проводити розслідування НАБУ щодо Міндіча, Галущенка і всього корупційного кубла у вищих ешелонах влади.
Єрмак дуже сильно помиляється. Суть існування НАБУ, яке створено у 2014 році під тиском американців саме в його НЕЗАЛЕЖНОСТІ.
Президент НЕ МОЖЕ дозволяти чи не дозволяти НАБУ якісь розслідування, НЕ ПОРУШУЮЧИ ЗАКОН.
Власне, саме тому, що НАБУ незалежне від президента, пана Єрмака, мєнта Януковича Татарова і стала можливою операція "Мідас" з розслідування топ-корупції.
Це розслідування було б НЕМОЖЛИВИМ в підконтрольних президенту СБУ, Генеральній прокуратурі, ДБР саме тому, що вони залежні від президента і НЕ МОЖУТЬ ослухатися наказу з Банкової.
Хотілося б застерегти пана Андрія від ілюзії, що він може щось ДОЗВОЛИТИ чи не дозволити НАБУ. Ця ілюзія може дорого обійтися, бо ціллю НАБУ може стати будь-хто з корупціонерів і вони потім сильно дивуються, як так про них, таких поважних людей, заводять кримінальні справи.
І тут цікаво, що операція НАБУ називається "Мідас". Як відомо, Мідас – це цар.
Підпишіться на Serhii Marchenko

«ДВУШКА» НА МОСКВУ: За що ми платимо ренту Кремлю під час війни

 «ДВУШКА» НА МОСКВУ: За що ми платимо ренту Кремлю під час війни.



Листопад 2025 року. Україна входить у четверту зиму великої війни. На фронті — дефіцит снарядів, у тилу — дефіцит правди. Поки з екранів «Єдиного марафону» нам розповідають про «незламність» та «плани стійкості», у закритих кабінетах на Печерську звучать зовсім інші діалоги. Фраза, перехоплена детективами НАБУ на плівках так званої «Операції Мідас», мала б розірвати інформаційний простір на шмаття: «Двушка ушла, будет в Москве через полторы недели».
Йдеться не про оренду квартири. Йдеться про 2 мільйони доларів готівкою, які з кишень українських платників податків поїхали фінансувати ворога. І це не помилка, не випадковість, не «ексцес виконавця». Це — фінальний пазл у картині тотальної інфільтрації української влади російською агентурою.
Ми зібрали всі факти: від свіжих обшуків у Тімура Міндіча до прихованих біографій Єрмака, Татарова та інших стовпів режиму. Висновок страшний: Україна стала жертвою найуспішнішої спецоперації Кремля, де війна ведеться лише на карті, а в кабінетах триває взаємовигідний бізнес.
ОПЕРАЦІЯ «МІДАС» І «ДВУШКА» ДЛЯ ДЕРКАЧА
10 листопада 2025 року детективи НАБУ провели безпрецедентну за масштабом спецоперацію під кодовою назвою «Мідас». Понад 70 обшуків, 1000 годин аудіозаписів і викриття злочинної організації, яка перетворила державний «Енергоатом» на приватну годівницю.
Дійові особи: «Карлсон», «Че Гевара» і тінь ФСБ
На плівках НАБУ фігуранти використовують прізвиська, гідні шпигунського трилера. Але за ними ховаються цілком реальні люди, які керують країною:
«Карлсон» — Тімур Міндіч. Найближчий друг Президента, співвласник «Кварталу 95», людина, у квартирі якої Зеленський святкував дні народження. Саме він, за даними слідства, є організатором схеми.
«Че Гевара» — Олексій Чернишов. Колишній віцепрем'єр та голова «Нафтогазу», який отримав від банди 1,2 млн доларів хабарів.
Схема була примітивною до нахабства. В «Енергоатомі» працювала система «шлагбаум»: жоден постачальник не міг отримати оплату за контрактом, доки не занесе в «касу» відкат у розмірі 10-15%. Не хочеш платити? Твої платежі блокують, компанію викидають з тендерів. Платиш? Гроші течуть рікою.
Але куди вони течуть? Слідство встановило, що «пральня» (бек-офіс для відмивання грошей) знаходилася в центрі Києва і належала родині Андрія Деркача — колишнього нардепа, офіційно визнаного агента ФСБ, який нині є сенатором РФ. Саме через цю «пральню» пройшло понад 100 мільйонів доларів.
«Двушка ушла»
Фраза про «двушку», яка поїхала на Москву, зафіксована саме в контексті передачі частини «прибутку» Деркачу. Удумайтесь у цей сюрреалізм:
Ми платимо за електроенергію за завищеними тарифами.
«Менеджери» Зеленського (Міндіч, Галущенко) знімають із цих грошей 15% вершків.
Ці гроші пакуються в готівку і передаються в Москву людині, яка голосує за ракетні удари по наших містах.
Це пряме фінансування тероризму, здійснене найвищими посадовими особами держави. Міністр енергетики Герман Галущенко, якого на плівках називають «людиною Деркача», не просто закривав на це очі — він був інтегрований у систему. Він — спадок Деркача, який Зеленський не знищив, а дбайливо перейняв.
АЛМАЗНИЙ ГАМАНЕЦЬ: БІЗНЕС НА КРОВІ
Тімур Міндіч — це не просто друг, який познайомив Зеленського з Коломойським. Це символ цинізму нинішньої влади. Поки українців закликали бойкотувати все російське, Міндіч спокійно вів бізнес у Росії.
За даними розслідувань, він був співвласником російської компанії New Diamonds Technology (NDT), що займається вирощуванням штучних алмазів під Санкт-Петербургом.
Час дії: Бізнес працював і сплачував податки в бюджет РФ до грудня 2024 року.
Податки: Тільки за 2024 рік структури Міндіча сплатили у ворожу казну сотні тисяч доларів.
Уявіть собі: людина, яка курує українську оборонку і має доступ до державних таємниць, паралельно звітує перед російською податковою. І Кремль не заарештував його активи. Чому? Бо для Москви Міндіч — «свій». Це ідеальний канал комунікації і впливу. Його бізнес у Росії був запорукою його лояльності.
АРХІТЕКТУРА ІНФІЛЬТРОВАНОЇ ДЕРЖАВИ
Але Міндіч — це лише верхівка айсберга. Якщо подивитися на найближче оточення Володимира Зеленського, стає зрозуміло: це не випадковий набір людей. Це системна інфільтрація. Давайте пройдемося по досьє тих, хто керує нами під час війни.
1. Андрій Єрмак: Тінь ГРУ за спиною Президента
Голова Офісу Президента, який де-факто є віце-президентом з необмеженими повноваженнями.
Батько: Борис Єрмак — кадровий офіцер ГРУ РФ у відставці.
Зв'язки: Батько публічно дружить з Рахамімом Емануїловим, радником голови Ради Федерації РФ. Сам Андрій Єрмак мав з Емануїловим спільний бізнес ще до приходу у владу.
«Вагнергейт»: Саме Єрмак переконав Зеленського перенести (читай — зірвати) операцію із захоплення «вагнерівців» у 2020 році. Аргумент «не дратувати Путіна» коштував нам унікального шансу покарати вбивць.
Хіба можна уявити, щоб у Моссаді чи ЦРУ керівником став син офіцера ворожої розвідки з бізнес-партнерами у ворожому парламенті? В Україні це реальність.
2. Олег Татаров: Московський пілігрим
Заступник Єрмака, куратор правоохоронної системи.
Бекграунд: Спікер МВС часів Захарченка, який виправдовував вбивства на Майдані.
Польоти: Після 2014 року Татаров літав до Москви щонайменше 9 разів. Востаннє — наступного дня після перемоги Зеленського на виборах.
Захист: Зеленський особисто «відмазує» Татарова, розповідаючи байки про те, як він «чеченців вбивав».
Людина, на яку у ФСБ є тонни компромату, контролює СБУ, ДБР та БЕБ. Це не просто ризик. Це гарантований витік інформації.
3. Михайло Подоляк: Братерська могила
Головний технолог ОП, який формує інформаційну політику.
Факт: Його рідний брат, Володимир Подоляк, був полковником ГРУ РФ.
Смерть: Брат помер у Москві в 2024 році і був похований з військовими почестями як учасник війни проти України.
Переговори: Обидва брати — Михайло і Володимир — могли бути причетні до переговорного процесу в Стамбулі, знаходячись по різні боки барикад.
Це створює класичну розвідувальну «вилку»: один брат тут, інший там. Ідеальна конструкція для передачі меседжів.
4. Ростислав Шурма та брати Шефіри: Ментальна пуповина
Шурма: Син соратника Медведчука, вихованець «Опоблоку». Його брат вів бізнес на окупованих територіях, отримуючи гроші з українського бюджету за «зеленим тарифом».
Шефіри: Сергій і Борис — архітектори «Кварталу». Борис Шефір у розпал війни заявляв, що любить російську культуру і чекає, коли «ми знову будемо дружити». Сергій Шефір залишається хранителем офшорів Зеленського, через які йшли гроші від Коломойського (і, ймовірно, з Росії).
5. Маркер «Свій-Чужий»
Найстрашніше — це реакція Росії. Кремль, який вбиває своїх зрадників по всьому світу, дивовижно толерантний до родичів української верхівки.
Батьки Олександра Сирського живуть у Росії і не зазнають репресій.
Бізнес Міндіча працював без перешкод.
Родина Подоляка жила в безпеці.
Це означає одне: Москва не вважає їх ворогами. Вона вважає їх активом. Або ж частиною домовленостей, про які нам не кажуть.
СИСТЕМА РЕНТИ
Аналізуючи всі ці факти — від «двушки» на Москву до польотів Татарова — вимальовується страшна картина. Ми не воюємо з Росією на повну силу. Ми ведемо «договірну війну» на рівні еліт.
Влада Зеленського побудувала систему ренти:
Економічна рента: Ми платимо Москві грошима (через схеми в енергетиці, через бізнес Міндіча, через транзит газу).
Політична рента: Ми зберігаємо на посадах людей, зручних для Кремля (Єрмак, Татаров).
Безпекова рента: Ми гальмуємо створення власних ракет і дронів (саботаж, за який відповідали люди Міндіча в оборонці), купуючи лояльність ворога.
Фраза «Двушка ушла на Москву» — це квінтесенція цього режиму. Вони платять за своє право сидіти в кріслах, поки прості українці платять життями за право країни існувати.
ВИСНОВОК:
Те, що ми бачимо — це не просто корупція. Корупція — це коли крадуть собі. Тут же ми бачимо систематичне перекачування ресурсів воюючої країни в кишені агресора.
Команда Зеленського — це колективний «Квартал», який виріс на російських грошах, російській культурі і російських зв'язках. Вони не змогли (або не захотіли) розірвати цю пуповину. Для них війна — це не екзистенційна битва за виживання нації, а кризовий менеджмент із високою маржинальністю.
Обшуки у Міндіча, втеча Чернишова, плівки НАБУ — це початок кінця міфу. Міфу про «патріотичну владу». Король не просто голий. Король — у футболці з принтом «I love Moscow», яку він просто прикрив бронежилетом.
Що далі? Якщо суспільство проковтне і це — ми приречені. Бо неможливо перемогти зовнішнього ворога, якщо твій тил відкриває йому ворота за «двушку» на місяць. Час вимагати не просто відставок. Час вимагати кримінальних справ за статтею 111 — Державна зрада. Для всіх: від «Карлсона» до тих, хто сидить у найвищих кабінетах і дає команди «не дратувати Путіна».
ДумайТЕ. Бо поки ви не думаєте, чергова «двушка» вже пакується у валізу для кураторів з Московії.
Возможно, это изображение текст "«ДВУшКА> НА МОСКВу За що ми платимо ренту Кремлю Пίд час в.йни Думайте. Бо поки ви не думаете, чергова <двушка» вже пакуеться y вализу для куратор.в 3 Московй እእብመረ оо Gl 2大 24542 ሃሪ"
Все реакции:
Вы, Владислав Смірнов, Tatiana Piharieva и ещё 11