Призначення Буданова ЗБИВАЄ Залужного| Ющенко ЗДАВ нас Януковичу| ...

В чому різниця між Венесуелою та Україною? - Відповідає Гончаренко О. :

Найпростіша відповідь: Венесуела — failed state (держава, яка не відбулася, нефункціональна держава), Україна — ні.

І в принципі на цьому можна було б закінчити.

Але я трохи розширю думку.

Те, що Венесуела є failed state, зовсім не заперечує того, що венесуельці існують, що вони мають право на свою державу, на свій суверенітет тощо. Це дещо інша теза. Йдеться про те, що Венесуела як ДЕРЖАВА (апарат, силовики, соціальні служби, медична допомога, митниця, безпека, податкова тощо) не відбулася. Тобто вона колись була, а потім прийшов Чавес, потім Мадуро — і все це перетворилося на особистий картель.

Саме тому ми не бачимо протестів усередині країни після викрадення опозиційного лідера (мається на увазі Гонзалес).

Саме тому ми не бачимо мобілізації.

Саме тому ми не бачимо оголошення війни.

Всім усе байдуже.

Люди всередині Венесуели живуть настільки погано, система працює настільки кепсько, що різниці між власним урядом і окупаційним для них просто немає. 

Більше того — є навіть надія, що окупаційний уряд буде кращим.

Україна ж у 2022-му — зовсім інша історія.

Згадайте початок широкомасштабного вторгнення.

За кілька тижнів ДО вторгнення підтримка Зеленського була мізерною. По суті, це була навіть не ненависть, а просто презирство. Людина абсолютно не впоралася з тим, що мала зробити. Просто все просрала. Сиділа в президентському кріслі, і всі вже чекали, коли цей цирк нарешті закінчиться і можна буде змінити його.

Але.      Почалася війна — і що відбулося?

Всі почали робити свою роботу.

Мільйони людей вийшли на вулиці боротися з окупантом.

Чиновники, соціальні працівники, медики, поліція, пожежники та купа інших людей ВИЙШЛИ НА РОБОТУ.

Пекарі, касири, охоронці, кухарі — всі ПРИЙШЛИ НА РОБОТУ.

Вся система запрацювала. Не тому, що ми любимо Зеленського, а тому, що ми любимо УКРАЇНУ.

І це наша ДЕРЖАВА.

Одні з основних стовпів збереження нашої держави — це місцеве самоврядування.

Процент зрадників — мінімальний.

Всі голови ОТГ, депутати, мери, служби тощо працювали як годинник.

Боролися там, де взагалі не було шансів.

Відбивалися там, де здавалося, що вже все.

Їх убивали, катували, захоплювали в полон.

Але вони стояли й трималися.

І тут одна з головних речей: вони стояли й боролися не за Зеленського, а за СВОЮ ГРОМАДУ.

Вони знали правила, які існують в Україні.

Вони знали систему, яка існує в Україні.

І ця система дозволяла їм розвиватися, дозволяла робити гарні речі для своєї громади й для своєї країни.

І так було з усіма.

Від СБУ до ЗСУ, від міністерств до обласних адміністрацій.

Кожен ІНСТИТУТ на своєму місці виконував свою роботу не тому, що вони люблять Зеленського, а ТОМУ, ЩО ВОНИ ЗНАЮТЬ: ЗЕЛЕНСЬКОГО МОЖНА ЗМІНИТИ. І вони знають, що гра йде по правилам.

А тепер перенесемося в 2026-й.

Через отримані повноваження під час воєнного стану та через властиве особистості самодурство Володимир Зеленський робить усе, щоб ЗРУЙНУВАТИ ХОЧ ЯКУСЬ ІНСТИТУЦІЙНІСТЬ У ДЕРЖАВІ.

Місцеве самоврядування? НАХУЙ. Буду ставити військові адміністрації. Заберу половину бюджету. І ще й скажу, що ви самі винні в тому, що вас обстрілюють. Чому ви не займаєтеся ППО?

СБУ? НАХУЙ. Буду знімати голову (всі знають чому, просто мовчать. Малюк програв війну з НАБУ. Через це й був звільнений з посади голови).

Міністерства? НАХУЙ. Буду ставити Шмигаля всюди. Міняти колоду, як захочу. Знімати ефективних людей, ставити підлабузників.

РАДА? Ну, та пішла нахуй давно.

Люди? НАХУЙ. Будемо ловити їх у бусах, вбивати на вулицях, а тих, кого впіймаємо, відправимо воювати до ПЕРЕМОГИ! Додому навіть на народження дитини не відпускатимемо.

Це все приводить нас до моменту, з якого ми почали. Різницю між Венесуелою та Україною. 

Вона в тому, що Венесуела — failed state, а Україна — ні.

І можна довго говорити про те, що ми стоїмо й боремося. Але не помічати того, що ми летимо стрімголов до моменту, коли президента можуть викрасти, а на вулицях Києва лунатимуть оплески, — не можна.

І не те, щоб я сильно переживав за Зеленського.

Я сильно переживаю за Україну. 

І не хочу, щоб усі жертви, усі зусилля, вся боротьба були даремними.

Володимире Олександровичу, ви ведете дуже небезпечну політику. Ту, в якій на одній шальці терезів — ВАШЕ ЕГО, на іншій — ДОЛЯ ДЕРЖАВИ.

І ми вперше за більше ніж 30 років існування держави підійшли до моменту в якому нас можна назвати failed state.

Елогім веде до Перемоги свого вірного Йегудим , який став на шлях Провідника УПА Коновальця ! Барух аШем !

 Chief rabbi of Ukraine - Головний Рабин України  

 

Вітаю шановного Кирила Олексійовича Буданова із 40-річчям та новою дуже важливою посадою для України!

У Кабалі та в наших святих книгах сказано, що сорок років - це вік справжнього розуміння життя, глибокої мудрості та внутрішньої зрілості. Це час, коли людина по-справжньому усвідомлює свою місію та покликання!

Кирило Олексійович - мудра та сильна людина, наділена багатьма дарами. Саме зараз у його житті розпочався новий етап: нове духовне й професійне піднесення

Від імені моєї родини та від імені єврейської громади України - бажаю йому міцного здоров’я, радості та Перемоги!

Нехай Всевишній завжди буде з ним, та спрямовує його на правильний шлях і допомагає успішно виконувати всі покладені завдання!

Слава Україні!

Зермак кинув свої козирні карти на стіл, і прирік себе на коаліцію з Порохом ! Амен !

 

Анатолий БарчукРідна Летава

1 дн. ·

Потрібно розуміти, що призначення генерала Буданова керівником офісу президента, а міністра Федорова – міністром оборони, для Зеленського це акт розпачу. Фактично на стіл кинуті останні козирі.

У кого зараз свято – то це у генерала Залужного. Відомо всій політтехнологічній тусовці Києва, Офіс президента розглядав Буданова як технічного кандидата на виборах президента з метою відібрати у Залужного 3-5%, які в умовах виборів проти всього адмінресурсу офісу Зеленського можуть стати критичними. Тепер цей козир скинутий у відбій.

Більше того. Після нових невдач офісу Зеленського (а невдачі точно будуть) Залужний отримає всю підставу говорити, мовляв, ви мене дорікаєте провалу наступу під Запоріжжям? А ви знаєте хто мені інформацію про супротивника приносив? Та ось цей – який зараз адміністрацією Зеленського керує. Адже вся інформація про супротивника головкому ВСУ надходить із військової розвідки – з ГУРу. А керівника ГУР призначає не головком, його призначає президент. Коло замкнулося.

Чи все це розуміє Зеленський? Думаємо, розуміє. Однак і вибору не має. Ми вже писали, перемир'я з Москвою зараз критично необхідне саме Зеленському. Вести війну колишніми ресурсами більше не вийде, щоб уникнути невдоволення суспільства потрібно домовлятися з Порошенком, тобто створювати те, чого постійно вимагає Порошенко - уряду національної довіри. Читайте – запровадити в уряд кількох представників опозиції у ранзі міністрів. Це означає власне, відкрити опозиції всю чорну бухгалтерію чинного уряду з таємним фінансуванням піар-проектів Офісу президента.

Якщо все це станеться, на політичному майбутньому Зеленського можна буде ставити жирний хрест.

Зелений цього варіанта намагається уникнути всіма силами. Але, щоб уникнути, йому критично треба переламати ситуацію на фронті. Саме тому Буданова призначено головою офісу президента. Його завдання там – стати куратором всього, що пов'язано з війною. Насамперед Буданов зараз почне проводити ревізію рішень головкому Сирського. На Сирського скаржаться вже навіть депутати «Слуги народу», що Зеленський чує, що Сирський – ретроград, що застряг мізками в СРСР. А армія вимагає молодих та креативних керівників.

Аналогічна ситуація у міністерстві оборони. Заміна Умерова на Шмигаля ситуацію критично не виправила. Військові продовжують скаржитися на нестачу техніки, насамперед на нестачу автотранспорту, систем РЕБ та дронів. А все це працює на імідж Петра Порошенка, котрий возить на фронт допомогу на мільйони доларів.

Чому Буданов та Федорів? По-перше, за ними є конкретні успіхи, за Будановим ціла серія гучних спецоперацій ГУР. За Федоровим реформа цифровізації – найбільший успіх президентства Зеленського. По-друге, обидва вони близькі до Зеленського особисто. Федоров очолював проект «ЗЕ-діджитал» під час передвиборної кампанії Зеленського у 2019 р. – до речі, він один із останніх тодішніх його соратників, який досі утримався біля Зеленського. Крім того, і ми писали про це, Федорова називають керівником таємного аналітичного центру, який забезпечує Офіс президента оперативною інформацією. Простіше кажучи, Федоров це той, хто знає про всіх.

Буданов – старий товариш Марії Левченко та її дружина Олександра Гогілашвілі (колишнього заступника міністра МВС, звільненого після скандалу). А секретарка Зеленського Марія Левченко за рівнем впливу на президента перевершує і прем'єр-міністра, і секретаря РНБО. Левченка відсунути не ризикнув навіть Єрмак.

Однак, повторюємо. Зеленський викинув останні козирі. Якщо перестановки у владі не призведуть до перелому на фронті, Буданова не вдасться використати проти Залужного, а колишні заслуги Федорова в очах громадськості будуть поховані назавжди.

Тоді Зеленського буде приречено на коаліцію з Порошенком – у набагато важчих для себе умовах./Печерський пагорб

Американська операція у Венесуелі — дуже вразлива палиця на два кінці для путіна

Американська операція у Венесуелі — палиця на два кінці для путіна — Le Monde. 

«Захоплення Ніколаса Мадуро США послаблює союзників України, які вважають себе захисниками демократії та міжнародного права. 

Але це також геополітичний удар для Москви, яка втрачає ключового партнера і стикається із загрозою для своїх нафтових доходів.

Ця блискавична операція Сполучених Штатів могла б задовольнити Москву: хіба провідна світова держава не порушувала міжнародне право в корисливих цілях, як це зробила росія в Україні? 

Для геополітичних експертів американська операція має всі ознаки неоколоніалізму.

Чи може Європа, союзник Києва, яка практично не засудила американську інтервенцію, ще й повчати путіна демократії?», — йдеться у матеріалі.

Москва поспішила підкреслити суперечності у позиції Заходу як захисника міжнародного права, а МЗС рф формально засудило операцію. 

Проте насправді Москва дестабілізована цією американською демонстрацією сили, наголошується у статті.

🔹По-перше, президент Дональд Трамп продемонстрував путіну, чиєю улюбленою зброєю є залякування, рішучість і прагнення до ескалації. 

Це матиме вплив на кремлівські еліти.

🔹По-друге, росія виявилася захоплена зненацька. За лічені години Трамп домігся того, чого путіну не вдалося зробити за майже чотири роки: ліквідував ворога.

🔹По-третє, Мадуро був ключовим партнером путіна в Латинській Америці, і його усунення — це, безумовно, удар по російському диктатору, наголошує директор Центру Європи та Євразії в Інституті Хадсона Пітер Раф.

Це демонструє, що його системи ППО, встановлені навколо венесуельської столиці, і його політичні угоди — Москва і Каракас нещодавно підписали десятирічну угоду про стратегічне партнерство — марні проти американської могутності.

🔹По-четверте, США зачіпають одне з найчутливіших для Москви питань: нафтових доходів. 

Очікуване падіння цін через збільшення пропозиції з Венесуели може серйозно підірвати російську економіку, яка вже постраждала від війни і міжнародних санкцій. 

«Таким чином, арешт Мадуро є геополітичним і нафтовим ударом для путіна. І ще одним ударом, через рік після падіння його союзника, колишнього президента Сирії Башара Асада», — йдеться у матеріалі.

До того ж, Трамп за день до операції у Венесуелі пригрозив у своїй мережі Truth Social втрутитися в ситуацію в Ірані, щоб «врятувати» мирне населення, якщо репресії проти демонстрантів стануть занадто жорстокими.

«Трамп, який з моменту повернення в Білий дім часто виявляв поблажливість і майже захоплення владою путіна, тепер, схоже, роздратований ним. 

Зокрема, він не згадав про атаку на Венесуелу під час своєї телефонної розмови з путіним минулого понеділка. 

Ймовірно, Трамп не оцінив маніпуляцій з «атакою» українських безпілотників на його резиденцію на Валдаї», — наголошується у матеріалі.

Однак радниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні. Франсуа Хейсбург зауважує, що очікувати такої ж операції у рф не варто, адже США ніколи не почнуть її проти ядерної держави.

Путін просить Трампа врятувати його від "Распоясавшийся главаря киевского терористичного режиму Зеленського "-!!!

 <iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Foleksandr.malikov.791451%2Fposts%2Fpfbid028VuosAdNm6GxhCAizHxYhP3XYUbZdJxZ63dise24cVGVPgFUBEDGFxdGdhBFstUyl&show_text=true&width=500" width="500" height="614" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>

В. В. Путин – всему миру (24.02.2022):
"Мною принято решение о проведении специальной военной операции..."
В. В. Путин – Д. Трампу (29.12.2025): "Распоясавшийся главарь киевского режима Зеленский пытался атаковать мою резиденцию! Прошу принять меры!"

Ставка Путина на слабость ЕС. Донбасс. Соловьев в Кремле. Лукашенко. Жи...

ОНИ НЕ ЕВРЕИ! Тайна ДНК, которая меняет историю

"Голубой воришка" из 12 стульев - прообраз неардепів більшості "Слуг народу"

20 КРОКІВ У БЕЗОДНЮ: агент «Комік» закриває проект «Україна»

  

 Владислав Смірнов.   

20 КРОКІВ У БЕЗОДНЮ: агент «Комік» закриває проект «Україна»

Це не план миру. Це акт прийому-передачі країни новим власникам, написаний під диктовку Кремля і завірений у вашингтонському обкомі. Зеленський, цей «найвеличніший лідор» із 95-го кварталу, нарешті скинув маску. Сценарій, який писали на Луб’янці ще до 2019 року, входить у фінальну фазу.

Роблю розбір розбір кожного з 20 пунктів цієї національної ганьби, які вже є в доступі. Зеленський озвучив це під час офф-рекордс (а згодом і офіційної) зустрічі з журналістами, як фіналізований драфт, погоджений зі США.

1. «Підтвердження суверенітету України». Вітрина для дурнів. Суверенітет — це не підпис під планом капітуляції. Суверенітет — це коли ти не питаєш дозволу, щоб жити. Коли пункт №1 — це «суверенітет», то значить усі наступні 19 пунктів — це детальна інструкція, як саме і кому ми цей суверенітет продаємо. Це фіговий листок, яким намагаються прикрити голе тіло згвалтованої країни.

2. Угода про ненапад та моніторинг. «ОБСЄ-2: Повернення сліпих». Цей цирк ми вже бачили. Спостерігачі, які їздять на білих джипах і обідають у ресторанах, поки наших хлопців розстрілюють снайпери. «Моніторинг на лінії зіткнення»? Це легалізація кордону всередині України! Це визнання того, що лінія фронту стає державним кордоном, просто названим інакше.

3. «Гарантії безпеки». Презерватив після вибуху. Хто нам гарантує? Ті самі, що давали Будапешт? Ті самі, що висловлювали «глибоке занепокоєння»? Паперові гарантії не зупиняють «Іскандери». Нам впарюють сурогат замість НАТО, називаючи це «перемогою». Це не гарантії безпеки, це гарантії нашої беззахисності.

4. Чисельність ЗСУ — 800 тисяч. Мілітарна кастрація. Хто вирішив цю цифру? Москва? Чому ми, воююча країна, маємо питати у ворога дозволу, скільки нам мати солдатів? Це пряме втручання у внутрішні справи. Це означає, що досвідчених воїнів викинуть на вулицю, бригади розформують, а оборону перетворять на потішні війська для парадів на Хрещатику.

5. «Стаття 5» без НАТО. Обіцянка-цяцянка. «Якщо РФ вторгнеться — буде відповідь». Яка? Санкції на імпорт балалайок? Нам обіцяють захист потім, коли нас знову почнуть убивати. Ніяких баз, ніяких військ союзників тут і зараз. Просто: «Ви вмирайте, а ми потім напишемо гнівний твіт».

6. Росія закріпить політику ненападу в законах. Анекдот року. Ви серйозно? Росія, яка переписала свою Конституцію, щоб вкрасти наші області, тепер напише закон «Ми добрі»? І Зеленський пропонує нам у це повірити? Це віра не в закон, це віра в те, що українці — ідіоти, які забули історію.

7. Членство в ЄС «у певний час». Морквина для віслюка. «Хочемо закріпити дату». Хотіти не шкідливо. Нас тримають у передбаннику роками. Цей пункт тут тільки для того, щоб замилити очі: «Дивіться, ми здали Донбас, але ж ми йдемо в Європу!». Тільки дійдемо ми туди частинами і в якості біженців.

8. Пакет глобального розвитку. Хабар за зраду. Нам пропонують продати Батьківщину за обіцянку «інвестицій». Це не розвиток, це купівля лояльності еліт. Гроші підуть не на заводи, а в кишені тим, хто підпише цей ганебний папірець.

9. Фонди на $800 млрд. Велике крадівництво 2.0. Ви уявляєте, як команда «Кварталу» буде пиляти ці 800 мільярдів? Та вони матір рідну продадуть за такі потоки! Ці фонди стануть годівницею для чиновників, поки народ буде жебракувати на руїнах. І головне — ці гроші будуть кредитними. Наші онуки будуть платити за цей «мир».

10. Вільна торгівля зі США. Колоніальний ринок. Звучить гарно, а на ділі — смерть українського виробника. Нас завалять дешевим імпортом, перетворивши на сировинний придаток. Це плата американцям за те, що вони модерують нашу капітуляцію.

11. Без’ядерний статус. Фінальний цвях. У 1994-му ми зробили помилку. У 2025-му Зеленський пропонує зробити її законом. Ми офіційно, на весь світ, визнаємо себе терпилами, які не мають права на найсильнішу зброю, живучи поруч із ядерним маніяком. Це добровільна інвалідність.

12. ЗАЕС: Американський менеджер. Визнання неспроможності. «США — головний менеджер». Тобто українська влада визнає: ми тупі, ми не вміємо керувати своєю станцією. Віддайте ключі дяді Сему. Це не партнерство, це зовнішнє управління стратегічним об'єктом. Ми стаємо прибиральниками на власній АЕС.

13. «Толерантні» освітні програми. Денацифікація мозку. Ось вона, вимога Путіна! «Усувають упередження». Це означає, що з підручників викинуть слово «ворог», «рашизм» і «геноцид». Нас змусять вчити дітей, що «не все так однозначно». Це гуманітарна капітуляція і знищення національної пам'яті.

14. Території і «Вільна економічна зона». Офшор на крові. «Стоїмо, де стоїмо» — це здача Бердянська, Маріуполя, Енергодара. «Вільна економічна зона» на Донбасі — це діра для контрабанди, через яку ФСБ і наші корупціонери будуть робити мільярди. А референдум? Це підлість вищого ґатунку. Зеленський хоче перекласти свою провину на народ. Мовляв, «це ви самі відмовилися від земель».

15. Не змінювати домовленості силою. Заморозка назавжди. Це означає, що ми зобов'язуємося не відвойовувати своє. Ніколи. Ми підписуємося під тим, що Крим і Донбас — це вже не наша справа.

16. Кінбурнська коса і Дніпро. Дозвіл на існування. «Росія не перешкоджатиме». Дякуємо, благодійники! Ми маємо право плавати у своїй річці? Демілітаризація Кінбурна — це відкриті ворота на Миколаїв. Це стратегічна здача півдня.

17. Обмін всіх на всіх. Щит із живих людей. Єдиний пункт, яким будуть виправдовувати всю цю зраду. «Ми ж людей повернули!». Так, це важливо. Але ціною майбутнього цих самих людей? Ціною того, що їхнім дітям доведеться воювати знову?

18. Вибори одразу. Хаос і реванш. Вибори в руїнах? Це шлях до влади популістів і агентів Кремля, які перефарбуються в «партію миру». Це легалізація режиму Зеленського або прихід. проросійських сил на хвилі розчарування. Це кінець демократії.

19. Рада миру на чолі з Трампом. Генерал-губернаторство. Це вирок Незалежності. Нашою країною керуватиме не Президент України, не Парламент, а Рада на чолі з Дональдом Трампом. Ми офіційно стаємо протекторатом. «Бананова республіка» без бананів, але з Трампом на чолі. Конституцією можна підтертися.

20. Негайне припинення вогню. Передишка для ката. Як тільки ми припинимо вогонь, Росія почне готуватися до наступного удару. Вони відбудують танки, навчать нових солдатів і вдарять тоді, коли ми розслабимося, роззброїмося (пункт 4) і забудемо про війну (пункт 13).

Підсумок: Цей документ — це явка з повинною. Проект «Слуга Народу» виконав свою місію: приспав пильність, роззброїв перед вторгненням, а тепер продає залишки країни під виглядом «порятунку». Це не 20 пунктів миру. Це 20 цвяхів у труну Української Державності.

Владислав Смірнов